Рішення

від 08.03.2022 по справі 340/11320/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/11320/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (ЄДРПОУ 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, 50103)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Горіхівський кар`єр» (ЄДРПОУ 23233913, с. Кам`яний Міст, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська область, 27124)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив суд повністю зупинити виконання робіт по проведенню вибухів на кар`єрі, під час яких відповідачем здійснюються залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (речовини у вигляді твердих суспендованих часток) без дозволу, а також зупинити видобування гранітів, придатних для виробництва щебню та каменю бутового на Лівобережній ділянці Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів (кадастрові номера: 3524010100:02:000:8008; 3524010100:02:000:8005), за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля як об`єкт, який відноситься до 1-ї категорії та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, до повного усунення порушень.

Позов мотивував тим, що з 15 по 26 квітня 2021 року позивачем було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Горіхівський кар`єр», за наслідками чого складено акт від 26.04.2021 №3.5/21-39.

Перевіркою виявлено ряд порушень, зокрема здійснення відповідачем робіт з проведення вибухів у кар`єрі, під час яких відбуваються залпові викиди в атмосферне повітря, без оформлення відповідного дозволу, а також відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності щодо об`єкту 1-ї категорії.

26 квітня 2021 року відповідачу був виданих припис на усунення зазначених порушень №3.5/21-19, який відповідачем не виконано, порушення не усунуто.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам право та порядок надання заяв по суті справи (а.с. 62).

Відповідач отримав копію ухвали суду, копію позову та доданих матеріалів 27.01.2022 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 65).

Правом подачі відзиву відповідач не скористався.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Наказом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) «Про проведення планового заходу на ТОВ «Горіхівський кар`єр», призначено проведення з 13.04.2021 по 26.04.2021 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Горіхівський кар`єр» (а.с. 12). При чому суд зауважує, що копія зазначеного документу не містить таких реквізитів, як номер, дата складання, підпис посадової особи, її посада, прізвище, ініціали.

У відповідності до наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №615 від 12.04.2021, видано направлення на проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Горіхівський кар`єр» (а.с. 13). Зазначений документ також не містить таких реквізитів, як номер, дата складання, підпис посадової особи.

Повідомленням про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (дата, номер документа не вказано, підпис посадової особи відсутній) відповідача, за твердженням позивача, поставлено до відома про проведення зазначеної перевірки (а.с. 14).

Згідно Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №3.5/21-39 від 26.04.2021, позивачем встановлено порушення вимог законодавства, допущені відповідачем, а саме: відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля як об`єкт, який відноситься до 1-ї категорії та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля; а також проведення відповідачем вибухів у кар`єрі, під час яких відбуваються залпові викиди в атмосферне повітря, без оформлення відповідного дозволу (а.с. 15-17).

Згідно припису №3.5/21-19 від 26.04.2021, позивач зобов`язав відповідача усунути виявлені перевіркою порушення (а.с. 22).

Згідно Акту від 12.10.2021 №3.5-317, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, позивачем констатовано невиконання відповідачем вимог припису №3.5/21-19 від 26.04.2021 (а.с. 30-32).

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить зокрема:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами;

в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

й) вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступлення позивачем та відповідачем у судах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 3 цього Положення основними завданнями Держекоінспекції є: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо поводження з відходами.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Статтею 246 ГК України передбачено, що здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб`єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб`єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Частиною 3 статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Відтак, позивач, як територіальний орган Державної екологічної інспекції України, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання, а також припинення діяльності фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу.

Вирішуючи питання щодо застосування заходів реагування шляхом повного зупинення виконання відповідачем робіт по проведенню вибухів на кар`єрі, під час яких останнім здійснюються залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а частиною першою статті 50 Основного закону передбачено право кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

У преамбулі до Закону України «Про охорону атмосферного повітря № 2707-XII від 16.10.1992» N2707-XII зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Закон N 2707-XII спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Також, частиною першою статті 7 Закону N 2707-XII визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону N 2707-XII, відповідно до якої підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За правилами статті 11 Закону N 2707-XI для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону № 2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

Статтею 12 Закону N 2707-XII передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1.15.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України N 277 від 28.04.2020 р., факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

Такі результати вимірювань мають бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

Отже, для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені і в подальшому відображені в акті перевірки наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Вказана позиція кореспондується із викладеними у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 440/3838/18 та 03.09.2019 у справі №815/3210/18, де зазначено, що для визнання порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в акті перевірки повинні бути зафіксовані обставини, з якими законодавець пов`язує негативні наслідки для суб`єкта господарювання, зокрема, чи є речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об`єктів забруднюючими, перелік цих речовин та їх значення.

Водночас, суд зазначає, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не встановлено жодних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, також не встановлено кількісний та якісний склад можливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від діяльності відповідача. Позивачем жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Що стосується позовних вимог щодо зупинення видобування гранітів, придатних для виробництва щебню та каменю бутового на Лівобережній ділянці Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів (кадастрові номера: 3524010100:02:000:8008; 3524010100:02:000:8005), за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля як об`єкт, який відноситься до 1-ї категорії та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, суд зазначає наступне.

У матеріалах справи міститься копія висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Горіхівський кар`єр» №04.2/20188301604/1 від 27.12.2018 стосовно видобування гранітів, придатних для виробництва щебню та каменю бутового на Лівобережній ділянці Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів (а.с. 38-43).

Не приймаючи зазначений висновок, позивач зазначає, що його видано на об`єкт, який відноситься до 2-ї категорії видів планової діяльності, у той час як за твердженням позивача, зазначений об`єкт відноситься до 1-ї категорії.

Свою позицію позивач мотивує тим, що відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів відносяться до першої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Позивач зазначає, що площа Лівобережної ділянки Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів становить 95,8 га, а наявного гірничого відводу 107,04 га.

Крім цього, позивач зазначає, що загальна площа орендованих відповідачем земельних ділянок на Лівобережній ділянці Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів складає 28,1993 га, що перевищує 25 га, а тому висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Горіхівський кар`єр» повинен надаватись Міністерством енергетики та захисту довкілля як на об`єкт 1-ї категорії.

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи додано інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, які перебувають в оренді відповідача.

Зокрема, з 15.06.2018 року за відповідачем зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 24,5 га, кадастровий номер: 3524010100:02:000:8008, вид використання під забудову для розробки Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів (а.с. 54-55).

Крім цього, за відповідачем також зареєстровано з 15.06.2018 року право оренди земельної ділянки площею 3,6993 га, кадастровий номер: 3524010100:02:000:8005, вид використання по виробництву будівельних матеріалів (за винятком будівельних майданчиків), (а.с. 52-53).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 24,5 га з кадастровим номером 3524010100:02:000:8008 дійсно використовується відповідачем у плановій діяльності стосовно видобування гранітів, придатних для виробництва щебню та каменю бутового на Лівобережній ділянці Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів, що випливає з виду використання цієї земельної ділянки та підтверджується висновком з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Горіхівський кар`єр» №04.2/20188301604/1 від 27.12.2018.

Водночас, позивачем не надано жодних доказів того, що земельна ділянка площею 3,6993 га, кадастровий номер: 3524010100:02:000:8005 також використовується відповідачем саме у плановій діяльності з видобування гранітів, враховуючи, що така земельна ділянка має зовсім інший вид використання.

Отже, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем проводиться планова діяльність з видобутку граніту на Лівобережній ділянці Новоукраїнського (Горіхівського) родовища гранітів на площі, що перевищує 25 га, тобто відсутні підстави для віднесення об`єкту видобутку до об`єктів 1 категорії; при чому висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності на об`єкт 2-ї категорії у відповідача є у наявності.

Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається, що виключає можливість задоволення позову у цій частині.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.09.2018 року у справі №826/12258/14.

Суд зазначає, що виявлене контролюючим органом порушення, на підставі якого останній звернувся до суду з позовом, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт відповідачем, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування.

Відповідно до ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити фактично понесеними.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. Науменко