Постанова

від 13.03.2022 по справі 340/145/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2022 року м. Дніпросправа № 340/145/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року в адміністративній справі №340/145/21 (головуючий суддя першої інстанції Притула К.М.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі 13.01.2021 року (згідно дати на поштовому конверті) звернулись до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 24 червня 2020 року №679 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у видачі дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2.0 га. для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);

- зобов`язати Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Приютівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520386200:02:002:2001 та перебувають в користуванні ТОВ «Агроцентр-Плюс», ТОВ «Новоселівка-Агро».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що суд не повно з`ясував всі фактичні обставини справи та не в повній мірі дослідив надані сторонами докази. Представник позивачів подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивачі 22 травня 2020 року кожний окремо звернулись до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області із клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВІДПЗ-01.03.), які знаходяться на території Приютівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520386200:02:002:2001 та яка перебуває в користуванні ТОВ «Агроцентр-Плюс», ТОВ «Новоселівка-Агро» (а.с.10-15, 17-22, 23-27, 28-33, 34-42, 43-47, 48-54, 55-60).

До клопотань додано, зокрема, копію паспорта; копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та інші.

Також позивачами надано погодження землекористувачів ТОВ «Агроцентр-Плюс», ТОВ «Новоселівка-Агро» на вилучення частини земельної ділянки (а.с.63-67).

Відповідач, рішенням від 24 червня 2020 року № 679 відмовив позивачам у надані дозволу на розробку проекту землеустрою. Відмова обгрунтована тим, що поділ здійснюється на підставі технічної документації землеустрою, а не шляхом їх відведення як просять заявники, що суперечить Земельному кодексу України та Закону України «Про землеустрій» (а.с.69).

Не погодившись з відмовою відповідача, позивачі оскаржили таку відмову до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до пунктів «а» та «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як встановлено частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічні приписи містяться і в частині 3 статті 123 Земельного кодексу, згідно якої відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, законодавець обмежив підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою лише невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою для відмови у задоволенні клопотань позивачів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою є те, що формування нових земельних ділянок з раніше сформованих земельних ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та/або об`єднання земельних ділянок, без зміни їх цільового призначення. З наданих документів вбачається, що земельні ділянки заявники бажають отримати у власність для ведення особистого селянського господарства з оформленої земельної ділянки з кадастровим номером 352038620:02:002:2001 шляхом їх відведення, що не передбачено положеннями Земельному кодексу України та Закону України «Про землеустрій»

Разом з тим, така підстава відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки не узгоджується із закріпленими законодавчо підставами відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про порушення відповідачем приписів Земельного кодексу України, відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення відповідача про відмову у наданні позивачам дозволів на розробку проектів землеустрою за їх клопотаннями.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача надати дозволи позивачам на розробку проектів землеустрою щодо приватизації земельних ділянок комунальної власності, апеляційний суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції про задоволення таких вимог та зазначає наступне.

Перш за все, слід зазначити, що станом на день розгляду справи в суді земельна ділянка, у межах якої знаходяться бажані земельні ділянки вже сформована (яка вказана на графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки), оскільки згідно даних Публічної кадастрової карти цій ділянці присвоєно кадастровий номер 352038620:02:002:2001, а відтак, згідно нормами Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою може бути розроблений лише стосовно земельної ділянки, яка не є сформованою земельною ділянкою.

Крім того, рішення відповідача не містить відомостей щодо належності вказаної ділянки, не зазначено на підставі чого вказаній земельній ділянці вже присвоєний кадастровий номер, чи вже розроблявся проект землеустрою на таку земельну ділянку та у зв`язку із чим. Матеріали справи також не містять такої інформації.

Відтак рішення суду першої інстанції в цій частині прийнято передчасно.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Апеляційний суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахування наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту, відновлення прав позивачів за даних фактичних обставин, необхідно визначити саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідні клопотання позивачів про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19 (адміністративне провадження №К/9901/22169/19).

Враховуючи наведені вище обставини, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та рішення частково прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому у відповідності до статті 317 КАС України рішення суду першої інстанції належить скасуванню в частині зобов`язання відповідача надати позивачам дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Оскільки дана справа судом першої інстанції визнана незначною, розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року в адміністративній справі №340/145/21 задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року в адміністративній справі №340/145/21 в частині зобов`язання Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Приютівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520386200:02:002:2001 та перебувають в користуванні ТОВ «Агроцентр-Плюс», ТОВ «Новоселівка-Агро» скасувати.

В цій частині постановити нове рішення.

Зобов`язати Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області повторно розглянути клопотання надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 22 травня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Приютівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520386200:02:002:2001, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак