Рішення

від 23.03.2022 по справі 450/5062/21

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/5062/21 Провадження № 2/450/617/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Блистів М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третіх осіб Пустомитівської державної нотаріальної контори, Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, у якому просить визнати за нею право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Фермерського господарства «Дрофа» в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_4 .

Мотивувала своїй позовні вимоги тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, частка у статутному капіталі Фермерського господарства «Дрофа». На випадок своєї смерті він не залишив заповіту. Для отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернулася до Пустомитівської державної нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі їй відмовлено, оскільки у господарства відсутнє майно. Зазначила, що інші спадкоємці, які претендують на спадщину у вигляді права на частку у статутному капіталі ФГ «Дрофа», відсутні. З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 22 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 23 лютого 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, однак 22 лютого 2022 року подала клопотання, у якому просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, однак 22 лютого 2022 року подали до суду клопотання, у яких просили розгляд справи проводити за їх відсутності, а позовні вимоги задовольнити.

Треті особи Пустомитівська державна нотаріальна контора та Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, явку повноважного представника не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за відсутності представника або про відкладення судового розгляду не подали.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у справі, суд у відповідності зі ст. 247 ЦПК України, розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01 грудня 2020 року Виконавчим комітетом Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статутом фермерського господарства «Дрофа» встановлено, що засновником і головою такого був ОСОБА_4 .

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 вересня 2020 року вбачається, що єдиним засновником та учасником фермерського господарства «Дрофа», код ЄДРПОУ 31490112 був ОСОБА_4 . Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) такого становить 0 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З свідоцтв про право на спадщину за законом від 23 червня 2021 року вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_4 , 1959 року народження, є його дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 .

Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 30 серпня 2021 року, державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області Підгірняк Н.С. відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належне юридичній особі фермерському господарству «Дрофа», єдиним засновником і головою якого був спадкодавець ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину. Крім того позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку в статутному (зведеному) капіталі юридичної особи фермерського господарства «Дрофа», у зв`язку з тим, що такий об`єкт спадкування фермерським господарством не створений, не зареєстрований, а правові документи, які б підтверджували право власності на цей об`єкт, відсутні, що свідчить про відсутність правових підстав для його спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина 1 статті 22 цього Закону).

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство». Однак, згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкодавцем може бути лише фізична особа.

Крім того, якщо майно належить фермерському господарству як юридичній особі, на практиці виникає проблема, що полягає у відсутності правовстановлюючих документів на майно такого господарства та відомостей щодо майна взагалі.

Виходячи з наведеного, можливість видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину ускладнено з формальних підстав. За таких обставин, скасування постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину не поновить і спадкових прав позивача, оскільки повторний розгляд нотаріусом питання щодо можливості видачі свідоцтва про право на спадщину не виключає тих самих обставин, які оскаржуються позивачем.

З огляду на наведене, вирішуючи спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позивач у такому випадку не позбавлений можливості, зокрема, визнати за собою в судовому порядку права засновника фермерського господарства, що буде належним та ефективним способом захисту спадкових прав.

Наведені висновки ґрунтуються, на аналізі змісту ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», де визначено, що у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Аналогічна позиція міститься у правовому висновку Великої Палати Верховного суду, викладеного у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20), де зазначено, що у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена) .

У наведеній постанові Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що визнання за спадкоємцем в порядку спадкування прав засновника є ефективним способом захисту його прав як спадкоємця засновника.

Таким чином, за результатами судового розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що нотаріусом, з огляду на наведені вище обставини спадкування фермерського господарства, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за наявних правових підстав. При цьому, усунення правових підстав, які обумовили відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину в обраний позивачем спосіб не видається можливим. За таких обставин, ефективним способом захисту спадкових прав позивача є визнання в судовому порядку права засновника фермерського господарства (спадкування господарства).

Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на неправильно обраний позивачем спосіб захисту свого права.

За ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 22, 23 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.