Постанова

від 13.03.2022 по справі 907/380/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2022 р. Справа №907/380/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" б/н від 22.11.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/3926/21 від 24.11.2021)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2021 (суддя Ушак І.Г., повний текст складено 22.10.2021)

у справі № 907/380/21

за позовом: Дочірнього підприємства "Імідж-студія "ЄВРОСТАДАРТ" Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАДАРТ", смт. Великий Березний Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ", м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 60 119,45 грн

за участю учасників справи: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Імідж-студія "ЄВРОСТАДАРТ" Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАДАРТ" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" про стягнення заборгованості в розмірі 60119,45 грн., з яких, 46625,00 грн - осиновий борг, 4119,24 грн - інфляційні втрати, 10375,21 грн - пеня.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2021 у справі №907/380/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" на користь Дочірнього підприємства "Імідж-студія "ЄВРОСТАДАРТ" Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАДАРТ" основний борг в розмірі 46625,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 4119,24 грн, а також 1821,32 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено, поклавши судовий збір у цій частині на позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що, сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Перерахувавши суму інфляційних втрат, місцевий господарський суд встановив, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково, на суму 2611,44 грн., оскільки заборгованість за результатами господарських операцій здійснених сторонами виникла 21.12.2020, отже прострочення сплати суми боргу мало місце лише з 22.12.2020, а не з 26.11.2019. Відмовляючи в частині стягнення пені, суд першої інстанції зазначив, що та такий спосіб відповідальності за прострочення виконання зобов`язання не передбачено умовами договору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ППМ" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що в даному випадку судом було розглянуто справу з порушенням територіальної юрисдикції (підсудністю), оскільки предметом спору є стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ", місцезнаходженням якого є м. Запоріжжя. Таким чином, скаржник, покликаючись на ст. 27 ГПК України, зазначає, що дана справа повинна розглядатися Господарським судом Запорізької області. Окрім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції було порушено норми ст. 120, 202 ГПК України, оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю "ППМ" не було відомо про розгляд справи №907/380/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 справу №907/380/21 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Марко Р.І. та Кордюк Г.Т.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2021 у справі №907/380/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи про їхнє право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Дочірнє підприємство "Імідж-студія "ЄВРОСТАДАРТ" Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАДАРТ" надіслало на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, відтак, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Встановивши обставини справи, вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

09.10.2019 між Дочірнім підприємством "Імідж-студія "ЄВРОСТАДАРТ" Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАДАРТ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ППМ" (замовник) було укладено договір № 1009-02 про надання послуг.

За вказаним договором виконавець зобов`язався за рахунок та за завданням замовника надати комплекс послуг (комплексно проводити всі необхідні рекламні заходи за адресою та строками згідно запитів та додатків, які узгоджуються поступово та долучаються до договору і є невід`ємною його частиною), а замовник, у свою чергу, зобов`язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість на протязі 5-и банківських днів з дня отримання відповідних рахунків, які по мірі надання послуг виставляються виконавцем замовнику за умови підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п.п. 1.1, 1.2, 2.2, 2.5, 2.6 договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору виконавець щомісячно в останній робочий день надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, а останній зобов`язаний підписати такий на протязі 3-ох банківських днів чи в той же строк направити виконавцю мотивовану відмову.

На протязі жовтня-листопада 2019 року сторонами було укладено додатки №№ 1-5 до договору № 1009-02, відповідно до яких узгоджено надання виконавцем замовнику:

- реставраційно-ремонтних та клінінгових послуг з матеріалів замовника: вивіска світлова «ЕПІЦЕНТР» (1 штука, 9 символів; заміна банерів та кластерів, зачистка та фарбування необхідних деталей конструкції (жерстяного об`єму), за адресою: м. Ужгород, вул. Баб 'яка, 7/ 1, на загальну суму 48000, 00 грн. (додаток № 1 від 09.10.19);

- реставраційно-ремонтних та клінінгових послуг з матеріалів замовника: вивіска світлова «ЕПІЦЕНТР» (1 штука, 9 символів; заміна банерів та кластерів, зачистка та фарбування необхідних деталей конструкції (жерстяного об`єму); виготовлення металевої конструкції (літера «Е», 2 штуки), за адресою: м. Ужгород, вул. Баб 'яка, 7/ 1, на загальну суму 51600, 00 грн. (додаток № 2 від 28.10.19);

- послуг монтажу та підключення до мережі вивіски світлової «ЕПІЦЕНТР» (1 штука, 9 символів), за адресою: м. Ужгород, вул. Баб 'яка, 7/ 1, на загальну суму 12102, 00 грн. (додаток № 3 від 28.10.19);

- послуг монтажу та підключення до мережі вивіски світлової «ЕПІЦЕНТР» (1 штука, 9 символів), за адресою: м. Ужгород, вул. Баб 'яка, 7/ 1, на загальну суму 12102, 00 грн. (додаток № 4 від 31.10.19);

- послуги монтажу - конструкція (27,5х5 м (1 шт.); банерна сітка на конструкцію (1 шт.), за адресою: м. Ужгород, вул. Баб 'яка, 7/1, на загальну суму 31950, 00 грн. (додаток № 5 від 26.11.19).

На протязі жовтня-листопада 2019 року позивач надав відповідачу послуги, вказані у додатках №№ 1-5 до договору № 1009-02 на загальну суму 155754,00 грн. Наведене підтверджується актами виконаних робіт від 30.10.2019 на суму 12102,00 грн., від 18.10.2019 на суму 48000,00 грн., від 31.10.2019 на суму 12102,00 грн, від 31.10.2019 на суму 51600,00 грн., від 04.12.2019 на суму 31950,00 грн. Дані акти підписані представниками сторін, скріплені їх печатками та долучені до матеріалів справи у завірених копіях.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання виконав не належним чином, оплатив вартість наданих послуг частково на суму 110129,00 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 45625,00 грн.

15.03.2021 позивач надіслав відповідачеві претензію про оплату боргу в сумі 45625,00 у строк до 31.03.2021.

Однак, дана претензія була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду із даним позовом про стягнення суми основного бору в розмірі 46625,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 4119,24 грн, пері в розмірі 10375,21 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Як встановлено судом, між сторонами по справі було укладено договір про надання послуг, яким погоджено усі істотні умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 155754,00 грн. Відповідачем було оплачено лише 110129,00 грн, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в розмірі 45 625,00 грн.

Доказів повного розрахунку по вказаному договору відповідачем суду не надано.

З огляду на всі фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" на користь Дочірнього підприємства "Імідж-студія "ЄВРОСТАДАРТ" Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАДАРТ" заборгованості в розмірі 45 625,00 грн за надані послуги.

Водночас, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині інфляційних нарахувань на заявлену позивачем суму боргу 45625,00 грн. підлягають до задоволення частково, на суму 2611,44 грн. за період з січня 2020 по квітень 2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Дослідивши умови договору № 1009-02 про надання послуг, суд встановив, що останнім не передбачено таку господарсько-правову відповідальність як стягнення пені. Таким чином, місцевий господарський суду дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції було порушено приписи ст. 120, 202 ГПК України, справа була розглянута за відсутності відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ППМ" було неналежним чином повідомлене про час, дату та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2021 про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі № 907/380/21 була надіслані відповідачу за адресою: проспект Маяковського, 11, корпус 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Вказане поштове відправлення було отримане представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" 14.06.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулювання відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг визначає Закон України "Про поштовий зв`язок", статтею 2 якого передбачено, що відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Однією з основних засад діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку є, зокрема, забезпечення надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості (стаття 3 Закону України "Про поштовий зв`язок").

Відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" № 270 від 05 квітня 2009 року (далі - Правила), національний оператор поштового зв`язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України. До універсальних послуг поштового зв`язку належать послуги з пересилання поштових карток, листів, бандеролей, секограм - простих та рекомендованих.

В даному разі - адресатом виступає юридична особа, у зв`язку з чим застосуванню підлягає пункту 99-2 Правил, який визначає, що рекомендовані поштові відправлення адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку закріплена пунктом 129 Правил.

Водночас, порядок приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень визначає Порядок пересилання поштових відправлень (далі - Порядок), затверджений наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" № 211 від 12 травня 2006 року, дія якого, згідно з пунктом 2 поширюється на національного оператора поштового зв`язку, виконання функцій якого покладене на Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" (теперішнє найменування юридичної особи - Акціонерне товариство "Укрпошта").

Положеннями Порядку передбачено, зокрема, здійснення обробки та вручення вхідної письмової кореспонденції в доставних відділеннях поштового зв`язку, не оснащених та оснащених автоматизовним робочим місцем відділення зв`язку (пункти 3.1.6 та 3.1.7 відповідно).

Відповідно до пункту 3.1.6.5 Порядку рекомендовані поштові відправлення, урядові відправлення (прості та рекомендовані), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, всі повторні повідомлення записуються до книги ф. 8. Книги ф. 8 ведуться за кожною доставною дільницею та окремо на відправлення, що підлягають видачі безпосередньо у відділенні поштового зв`язку. У книзі ф. 8 нумерація запису поштових відправлень, що видаються в доставку, ведеться щодня, а тих, що видаються в об`єктах поштового зв`язку, - протягом місяця. У другій графі книги ф. 8 при запису рекомендованих відправлень із повідомленнями про вручення додатково вказується "Повід." при запису рекомендованих листів і поштових карток з відміткою "Вручити особисто" -"В/особ.", рекомендованих листів з відміткою "Судова повістка" - "Суд. пов." При надходженні повернених або досланих рекомендованих відправлень у четвертій графі зазначаються відповідно літери "П" і "Д", вказується місце приймання та звідки повернене або дослане рекомендоване відправлення.

Так, згідно з пунктами 3.1.6.11, 3.1.6.15 Порядку в одержанні рекомендованих поштових відправлень одержувач розписується в книзі ф. 8 та вказує своє прізвище.

Після кожної доставки листоноша звітує про вручення поштових відправлень. При цьому він здає працівнику, який контролює роботу листоноші, невручені поштові відправлення з довідками ф. 20, а також гроші за надані послуги споживачам вдома.

За положеннями пункту 3.1.6.16 Порядку працівник, який контролює роботу листонош, зобов`язаний: а) перевірити в книзі ф. 8 (реєстрі ф. 11) наявність розписок адресатів; б) перевірити наявність відміток у книзі ф. 8 та на відправленні щодо вкладання ф. 22а до абонскриньки; в) зробити відмітку в останній графі книги ф. 8 про причину невручення згідно з довідкою ф. 20; г) перевірити правильність оформлення повідомлень про вручення поштових відправлень із відміткою "Вручити особисто"; ґ) одержати рекомендовані відправлення, прийняті листоношею на доставній дільниці; д) прийняти письмову кореспонденцію, вийняту із поштових скриньок. Після перевірки особа, яка здійснює контроль, розписується в книзі ф. 8 (реєстрі ф. 11).

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення адресованого відповідачу, відсутні докази не належного виконання працівниками відділення поштового зв`язку, покладених на них службові обов`язки по доставці поштових відправлень адресованих відповідачу у даній справі (звернення до ПАТ "Укрпошта" з скаргами, листами, тощо), отже, у суду відсутні підстави вважати, що відділення поштового зв`язку під час скерування поштових відправлень, діяло не у спосіб, визначений нормами права, які регламентують діяльність організації поштового зв`язку. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає доводи скаржника про те, що йому не було відомо про час, дату та місце розгляду справи безпідставними та необґрунтованими.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції було розглянуто справу з порушенням територіальної юрисдикції (підсудністю), оскільки предметом спору є стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ", місцезнаходженням якого є м. Запоріжжя, апеляційний господарський суд не бере до уваги з огляду на таке.

Підсудність справи господарському суду визначається за предметними і територіальними ознаками. Територіальна підсудність поділяється на загальну, альтернативну і виключну, правила якої містяться у ст.ст. 27, 29, 30 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 29 ГПК України встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.2 договору № 1009-02 про надання послуг сторони погодили, що при відсутності можливості вирішити спір шляхом переговорів він підлягає передачі на розгляд до суду за місцезнаходженням позивача.

Місцезнаходженням Дочірнього підприємства "Імідж-студія "ЄВРОСТАДАРТ" Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАДАРТ" зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Затишна, 36/3.

Сторони вільні у визначенні умов договору, які у сукупності становлять його зміст (відповідно до ст. 627 ЦК України). Змістом договору є його умови (пункти), що визначають права та обов`язки сторін (ст. 628 ЦК України). Свобода визначення змісту договору регламентується у ЦК України, виходячи з концепції застосування імперативних та диспозитивних норм закону. Імперативні норми застосовуються незалежно від волі сторін, а використання диспозитивних є предметом їхньої автономної волі. Відповідно до ст. 628 ЦК України, умови договору поділяються на такі, що визначені на розсуд сторін і узгоджені ними, і такі, що є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Умови, що можуть бути визначені сторонами на власний розсуд, складаються з тих, що стосуються неврегульованих у законі відносин та тих, що визначені в законі, але від яких сторони мають право відступити і врегулювати ці відносини на власний розсуд.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2021 у справі №907/380/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді Г.Т. Кордюк

Р.І. Марко