Рішення

від 21.03.2022 по справі 917/2054/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2022 Справа № 917/2054/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/2054/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тір Сервіс Полтава", вул. Заводська, 3, м. Полтава, 36000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Транс Логістика", вул. Сковороди, 12, м. Полтава, 36003

про стягнення 49 495,72 грн заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області 31.12.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тір Сервіс Полтава" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Транс Логістика" про стягнення 49 495,72 грн заборгованості, в тому числі 27 302,55 грн основного боргу, 18 878,46 грн 30% річних, 3314,70 грн інфляційних.

В обґрунтування позову позивач посилається на не здійснення відповідачем розрахунків за виконані роботи на підставі договору № 148 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 06.11.2017.

Ухвалою від 10.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/2054/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2022, яка направлялася відповідачу на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Сковороди, 12, м. Полтава, Полтавська область, 36003) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній" від 21.01.2022.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 10.01.2022 є 21.01.2022.

Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

06.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тір Сервіс Полтава» (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Транс Логістика" (відповідач, замовник) укладено договір № 148 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів (а.с. 11-12).

В укладеному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Виконавець зобов`язуєтеся виконувати роботи по ремонту та/або технічному обслуговуванню (далі - роботи) автомобілів, причепів, напівпричепів - транспортних засобів (далі по тексту - ТЗ), власником, яких є Замовник та\або має право володіння і користування ТЗ, а Замовник зобов`язується приймати ТЗ після здійснення Виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати виконані роботи у строки та на умовах, що вказані у даному Договорі (п. 1.1. договору);

- строк виконання робіт погоджується сторонами індивідуально (п. 1.2. договору);

- загальна вартість даного Договору та перелік виконаних робіт зазначається в Акті виконаних робіт (п. 1.3. договору);

- Виконавець зобов`язаний: забезпечувати збереження переданого Замовником для виконання ремонту та технічного обслуговування ТЗ; виконати Роботи відповідно до умов даного договору (п. 2.1.4., п. 2.1.6. договору);

- Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно Акту виконаних робіт у строки та на умовах, встановлених у Розділі 4 цього Договору, та на основі виставленого Виконавцем рахунку-фактури; прийняти виконані Роботи не пізніше 3 днів з дня отримання повідомлення Виконавця про закінчення Робіт та забрати ТЗ; якщо Замовник, порушуючи умови Договору (без поважних причин) не з`являється для отримання

ТЗ від Виконавця протягом встановленого цим Договором строку, він зобов`язаний оплатити витрати Виконавця по зберіганню ТЗ, починаючи з наступного дня за закінченням відведеного для отримання ТЗ строку, виходячи з розрахунку 500 грн з врахуванням ПДВ за кожен календарний день прострочення (п. п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. договору);

- після виконання робіт Виконавець надає Замовнику Акт виконаних робіт, а також відповідний рахунок-фактуру для здійснення оплати Замовником (п. 3.7. договору);

- вартість ремонту та/або технічного обслуговування ТЗ зазначається в рахунку-фактурі, який складає Виконавець на підставі Акту виконаних робіт та направляє Замовнику (п. 4.1. договору);

- оплата за виконані роботи проводиться Замовником по факту виконання робіт, на підставі виставленого рахунку-фактури в строк, не пізніше 1-го робочого дня після дати підписання Акту виконаних робіт (п. 4.2. договору);

- за прострочення оплати за цим Договором, Замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30% річних (п. 6.2. договору);

- даний Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 9.1. договору);

- якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не надішле письмове повідомлення іншій стороні про зміну або небажання продовжувати дію цього Договору на інший термін, дія цього Договору продовжується на тих же умовах на один календарний рік з дати зазначеної у п. 9.1. цього Договору (п. 9.2. договору).

Позивач у позові зазначає, що з огляду на те, що у жодна із сторін не повідомляла іншу про припинення строку дії договору, він є діючим.

На виконання замовлення відповідача позивачем в період з 13.05.2019 по 20.06.2019 проводились роботи з ремонту та технічного обслуговування ТЗ - автомобіля RVI Premium, державний номер НОМЕР_1 на загальну суму 25 382,55 грн з ПДВ, що підтверджено актами виконаних робіт № 1384 від 13.05.2019 на суму 1825,20 грн з ПДВ, № 1581 від 30.05.2019 на суму 13 330,22 грн з ПДВ та № 1799 від 20.06.2019 на суму 10 227,13 грн з ПДВ (а.с. 13-15).

Крім цього, відповідно до п. 2.2.3. договору позивач нарахував відповідачу плату за зберігання ТЗ - автомобіля RVI Premium, державний номер НОМЕР_1 , в період з 01 липня 2019 року по 12 серпня 2019 року на суму 1920,00 грн з ПДВ. Сторонами підписано акти виконаних робіт по оренді бокса № 2031 від 12.07.2019 на суму 720,00 грн, № 2174 від 26.07.2019 на суму 600,00 грн, № 2304 від 12.08.2019 на суму 600,00 грн (а.с. 16-18).

Позивач стверджує про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 148 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів щодо здійснення оплати за отриманий товар від 06.11.2017 щодо оплати виконаних робіт та послуг по зберіганню ТЗ. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем склала 27 302,55 грн (1920,00 грн + 25 382,55 грн).

Крім цього, позивач нарахував відповідачу за невиконання зобов`язань з оплати наданих по договору послуг за період з 15.05.2019 по 01.12.2021 18 878,46 грн 30% річних та 3314,70 грн інфляційних.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27 302,55 грн основного боргу, 18 878,46 грн 30% річних, 3314,70 грн інфляційних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договір № 148 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 06.11.2017; акти виконаних робіт № 1384 від 13.05.2019, № 1581 від 30.05.2019, № 1799 від 20.06.2019, № 2031 від 12.07.2019, № 2174 від 26.07.2019, № 2304 від 12.08.2019; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача та відповідача; Статут позивача; наказ № 1-К від 06.12.2016 про прийняття на роботу директора позивача; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача від 05.12.2016.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивач надав послуги, а відповідач без зауважень прийняв такі послуги, що підтверджується наявним в матеріалах справи актами виконаних робіт № 1384 від 13.05.2019, № 1581 від 30.05.2019, № 1799 від 20.06.2019, № 2031 від 12.07.2019, № 2174 від 26.07.2019, № 2304 від 12.08.2019 на загальну суму 27 302,55 грн.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства, належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг згідно умов договору, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 27 302,55 грн, що не було спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у сумі 27302,55 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт надання позивачем послуг відповідачу документально підтверджено, отримання (прийняття) відповідачем таких послуг не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 27 302,55 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 878,46 грн 30% річних, 3314,70 грн інфляційних нарахованих за період прострочення з 15.05.2019 по 01.12.2021, які нараховані на прострочені суми оплати по актах виконаних робіт № 1384 від 13.05.2019, № 1581 від 30.05.2019 та № 1799 від 20.06.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.2. договору за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30% річних.

Таким чином, сторони у договорі погодили інший розмір процентів річних від простроченої суми, ніж це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 30 % річних у розмірі 18 878,46 грн, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства, а розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у вказані позивачем періоди є більшим, однак, позивачем розмір інфляційних втрат визначено у сумі 3 314,70 грн, тому, стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 27 302,55 грн основного боргу, 18 878,46 грн 30 % річних та 3314,70 грн інфляційних обґрунтовані, відповідачем не спростовані, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Транс Логістика" (вул. Сковороди, 12, м. Полтава, 36003; ідентифікаційний код 38874864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тір Сервіс Полтава" (вул. Заводська, 3, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 40996061) 27 302 грн 55 коп основного боргу, 18 878 грн 46 коп. 30% річних, 3 314 грн 70 коп. інфляційних, 2270 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повне рішення складено 22.03.2022.

Суддя О.М. Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).