Ухвала

від 21.03.2022 по справі 120/2908/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

22 березня 2022 р. Справа № 120/2908/22-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (21014, м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, буд. 185) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність висновку 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо відмови у встановленні причинного зв`язку травми позивача та її наслідків з виконанням обов`язків військової служби.

Відтак, з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся з позовною заявою до суду та просить зобов`язати відповідача встановити причинний зв`язок захворювання як травму, що заподіяна при виконанні ним обов`язків військової служби.

Водночас, у позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, що розцінюється як відповідне клопотання. Таке обґрунтоване тим, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю II групи. Водночас, позивач є особою з інвалідністю ІІ групи.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, зважаю на таке.

Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її надані, тощо.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 підтверджується статус позивача як особи з інвалідністю ІІ групи.

Відтак, підстави для задоволення клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору відсутні, адже в даному випадку особа, яка звертається до суду, звільнена від сплати судового збору відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", що не потребує вирішення питання щодо звільнення останнього від сплати судового збору на підставі судового рішення.

Окрім того, у позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду, що розцінюється як відповідне клопотання. Таке обгрунтоване тим, що про прийняте відповідачем рішення позивач дізнався з листа 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 08 липня 2021 року. Вперше до суду із позовом щодо оскарження прийнятого відповідачем рішення ОСОБА_1 звернувся в лютому 2022 року, проте ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року позовну заяву повернуто заявнику. При цьому, як на поважну причину пропущення строку звернення до адміністративного суду позивач вказує на незадовільний стан його здоров`я, у зв`язку із чим він неодноразово протягом 2021 - 2022 років звертався до закладів охорони здоров`я за допомогою.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, строк звернення до суду із позовом щодо оскарження, зокрема, рішення (висновку) лікарської комісії становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із поданої позовної заяви слідує, що позивачем оскаржується рішення (висновок) 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 16 листопада 2020 року, який повторно направлено йому супровідним листом від 08 липня 2021 року.

Однак, до суду позов щодо оскарження згаданого висновку надійшов 17 березня 2022 року (до відділення поштового зв`язку такий подано 05 березня 2022 року), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 121 КАС України).

Відтак, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску такого строку (в даному випадку строку звернення до суду), які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позов.

Визначаючись із тим, чи з поважних причин позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, враховую наступне.

Так, як на поважну причину пропущення строку звернення до суду позивач вказує на незадовільний стан здоров`я, що спонукало його неодноразово протягом 2021 - 2022 років звертатися до лікарів за допомогою (наведене підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, що видана лікуючим лікарем ОСОБА_2 09 лютого 2022 року).

У виписці зазначено, що ОСОБА_1 в 2021 році звертався та лікувався у сімейного лікаря та кардіолога в період з 24 червня 2021 року до 15 липня 2021 року. 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 звертався на консультацію до невролога, а в період з 13 січня 2022 року по 24 січня 2022 року знаходився на лікуванні в стаціонарі хірургічного відділення комунального підприємства "Хмільницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Хмільницької міської ради.

На переконання суду, наведені підстави невчасного звернення до суду з позовом щодо оскарження висновку 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України слід визнати поважними, адже такі пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення позивача до суду з позовом (такими причинами є хворобливий стан позивача).

Отже, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню, а тому строк звернення до адміністративного суду слід поновити.

Відповідно до статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Водночас, пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).

Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Окрім того, у статті 9 КАС України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 3 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас, особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Із листа 11 регіональної військово-лікарської комісії від 08 липня 2021 року вих. №997 слідує, що звернення позивача щодо встановлення причинного зв`язку травми позивача та її наслідків з виконанням обов`язків військової служби вже розглядалося відповідачем, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 16 листопада 2020 року вих. №1481.

Відтак, з метою встановлення моменту, з якого позивачеві стало відомо про прийняте відповідачем рішення за результатами розгляду його заяви вважаю, що у 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України слід витребувати доказ направлення листа вих. №1481 від 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 , а також доказ його отримання останнім (у разі наявності) або докази, які підтверджують обізнаність позивача про результат розгляду поданої ним заяви.

Відповідно до частин 6, 7 та 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 9, 12, 72, 73, 80, 121, 122, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 260, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Витребувати у 11 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України доказ направлення листа вих. №1481 від 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 , а також доказ його отримання останнім (у разі наявності) або докази, які підтверджують обізнаність позивача про результат розгляду його заяви.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідачу також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович