Рішення

від 23.03.2022 по справі 160/19892/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року Справа № 160/19892/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045650009151 від 26.04.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії через не зарахування періодів роботи з 25.06.1983 року по 15.01.1986 року, з 15.12.1990 року по 15.01.1991 року, з 15.04.1993 року по 30.04.1993 року в Автотранспортному підприємстві 0400 (АТП-0400) «Облміжколгоспбуду» (в подальшому - АТП 0461), а також включити до стажу, що дає право на призначення пенсії в періоди зайняття підприємницькою діяльністю, а саме, з 05.07.1993 року по 31.12.2003 року та 2 і 4 квартал 2004 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу періоди роботи з 25.06.1983 року по 15.01.1986 року, з 15.12.1990 року по 15.01.1991 року, з 15.04.1993 року по 30.04.1993 року в Автотранспортному підприємстві 0400 (АТП-0400) «Облміжколгоспбуду» (в подальшому - АТП 0461), а також включити до стажу, що дає право на призначення пенсії періоди зайняття підприємницькою діяльністю, а саме, з 05.07.1993 року по 31.12.2003 року та 2 і 4 квартал 2004 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути на комісії матеріали щодо зарахування до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.06.1983 року по 15.01.1986 року, з 15.12.1990 року по 15.01.1991 року, з 15.04.1993 року по 30.04.1993 року в Автотранспортному підприємстві 0400 (АТП-0400) «Облміжколгоспбуду» (в подальшому - АТП 0461) із заслуховуванням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 26 квітня 2021 року (дня звернення з відповідною заявою) та вплатити пенсію за весь період однією сумою.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 26.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням від 26.04.2021 року №045650009151 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Також, повідомлено позивача про не зарахування періодів підприємницької діяльності з 29.07.1993 року по 31.12.2003 року через відсутність свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та довідки з пенсійного фонду про сплату внесків. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що має свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №547721, сплачував всі необхідні податки та внески, займався підприємницькою діяльністю. Зазначає, що працював з 25.06.1983 року по 30.04.1993 року в Автотранспортному підприємстві 0400 (АТП-0400) «Облміжколгоспбуду» відповідно до довідки №37 від 12.08.2021 року, а також має свідків, які можуть підтвердити факт його роботи у не зараховані періоди. Позивачем зазначено, що його страховий стаж є достатнім для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/19892/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

11.11.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області(далі за текстом - відповідач-1) надало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що періоди провадження підприємницької діяльності з 26.07.1993 року по 31.12.2003 року не зараховані до страхового стажу, оскільки не надано свідоцтво про державну реєстрацію, як суб`єкта підприємницької діяльності, довідки з Пенсійного фонду про сплату внесків, а також, за період з 01.07.2000 року по 01.01.2004 року не надано торгового патенту, або свідоцтва про сплату єдиного податку, або патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про сплату страхових внесків. Відповідно до доповідної записки від 26.04.2021 року №25785/01-16 надані довідки №17 від 12.03.2021 року, №1/5 від 10.02.2021 року, №13 від 12.03.2021 року, №14 від 12.03.2021 року направлені до контрольно-перевірочної роботи №1 управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Станом на день подання відзиву результати про проведення перевірки не надходили. У зв`язку з викладеним ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Позивач із заявою про заслуховування свідків не звертався, а тому відповідна вимога є передчасною.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просило суд залучити до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року залучено до участі у справі №160/19892/21 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

18.11.2021 року відповідачем-1 подано клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .

06.01.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач-2) надало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.04.2021 року №045650009151 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно інформації, наданої відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, перевірку справи здійснено відділом методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період провадження підприємницькою діяльності з 29.07.1993 року по 31.12.2003 року відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року №22-1 розділ 2.1 п.2 у зв`язку з відсутністю свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, довідки з Пенсійного фонду про сплату внесків. Також, не зараховано період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01.07.2000 року, який підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків. Зазначає, що у випадку відсутності записів в трудовій книжці, періоди роботи підтверджуються довідками та показаннями свідків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року залучено до участі у справі №160/19892/21 в якості третього відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

10.02.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі за текстом - відповідач-3) надало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що періоди провадження підприємницької діяльності з 26.07.1993 року по 31.12.2003 року не зараховані до страхового стажу, оскільки не надано свідоцтво про державну реєстрацію, як суб`єкта підприємницької діяльності, довідки з Пенсійного фонду про сплату внесків, а також за період з 01.07.2000 року по 01.01.2004 року не надано торгового патенту, або свідоцтва про сплату єдиного податку, або патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про сплату страхових внесків.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Позивач 26.04.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

26.04.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №045650009151 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-3 зазначено, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить не менше 28 років, страховий стаж позивача складає 23 роки 25 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:

- періоди провадження підприємницької діяльності з 29.07.1993 року по 31.12.2003 року відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року розділ 22-1 п.2, у зв`язку з відсутністю свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, довідки з Пенсійного фонду про сплату внесків;

- період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01.07.2000 року підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих, осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових, внесків.

Не погоджуючись з відмовою відповідача-3 у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Як вже зазначено вище підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте, зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV Перехідні положення Закону №1058-IV (з внесеними змінами Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року), чинним з 01.01.2018 року, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 01.01.1998 року по 30.06.2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 01.07.2000 року по 31.12.2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01.05.1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 року по 31.12.2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1) (далі - Положення №10-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення №10-1.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01.01.1998 року по 30.06.2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, з аналізу наведених положень слідує, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01.05.1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків,

- з 01.01.2004 року по 31.12.2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період, зокрема, доказом сплати є довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Оформлення такої довідки за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 року №8-1) є обов`язковим відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ Порядку №22-1.

Відомості такої довідки містять інформацію про сплату страхових внесків, єдиного внеску з 01.07.2000 року, з часу запровадження персоніфікованого обліку. Такі відомості будуть повними за умови, що підприємець був своєчасно зареєстрований у відповідному територіальному управлінні Пенсійного фонду і своєчасно сплачував страхові внески (в подальшому єдиний внесок).

Так, відповідно до частин першої-другої статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Пунктом 1 частини другої статті 22 Закону №1058-IV передбачено, що відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.

Абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України №794 від 04.06.1998 року затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення №794), згідно пункту 1 якого, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 5 Положення №794 персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Пунктами 6-7 цього Положення передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови. Уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.

З аналізу наведених норм видно, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).

Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України. Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №5-5 від 10.06.1994 року (далі - Інструкція №5-5, чинної у спірний період) усі підприємства, у тому числі з іноземними інвестиціями, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, адвокати зобов`язані зареєструватись як платники внесків в органах Пенсійного фонду в районах (містах) у 10-денний строк з дня одержання свідоцтва про реєстрацію в місцевих органах державної влади, про що отримують повідомлення Фонду (додаток N 1).

Згідно з пунктом 18 Інструкції №5-5 для обчислення суми внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та на виключно їхній праці, а також для адвокатів, береться оподаткований чистий доход, який вираховується як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що безпосередньо пов`язані з одержанням доходу, на підставі копій податкових декларацій. Громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю на основі патенту, нараховуються внески з тієї суми доходу, з якої визначається плата за патент.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Інструкції про порядок обчислення сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 06.09.1996 року №11-1 (далі - Інструкція №11-1 (чинної у спірний період), платниками обов`язкових внесків на державне соціальне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції від 06.09.1996 року №11-1 платники, перелічені в пп.2.2, 2.4 зобов`язані зареєструватись в органах Пенсійного фонду в районах (містах) за юридичною адресою, а платники, зазначені у п. 2.7 - за постійним місцем проживання.

Системний аналіз наведених правових норм законодавства дає суду підстави для висновку, що у період з 1993 року по 01.07.2000 року на законодавчому рівні було передбачено зарахування до страхового (трудового) стажу для обчислення пенсій період здійснення підприємницької діяльності за умови сплати підприємцями страхових внесків до Пенсійного фонду України, які підлягали обов`язковій реєстрації як платники внесків в органах пенсійного фонду.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.10.2018 року у справі №643/20104/15-а, де суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме, до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що відповідачем-3 до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності у період з 05.07.1993 року по 31.12.2003 року та 2 і 4 квартал 2004 року.

До матеріалів адміністративної справи та разом із заявою про призначення пенсії, позивачем подано копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , відповідно до якого позивача зареєстровано суб`єктом підприємницької діяльності 05.07.1993 року.

Також, позивачем додано до позовної заяви копії квитанцій про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за 4 квартал 2002 року, за 2 квартал 2003 року, за 3 квартал 2003 року, за 4 квартал 2003 року, за 2 квартал 2004 року, за 3 квартал 2004 року.

Позивачем, також, додано до позовної заяви розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за 3 квартал 2003 року, за 4 квартал 2003 року.

В листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.08.2021 року №59629/6/04-36-24-04-16 зазначено, що:

- в період з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року ФОП ОСОБА_1 застосовував загальну системі оподаткування;

- в період з 01.01.2002 року по теперішній час перебуває на спрощеній системі оподаткування.

В листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.08.2021 року №59629/6/04-36-24-04-16 позивачу роз`яснено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до п.4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 03.10.2018 року №793 - з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року для підтвердження стажу необхідна довідка щодо реєстрації особи у якості суб`єкта підприємницької діяльності.

Суд звертає увагу, що лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не містить інформації про наявність заборгованості у позивача щодо сплати єдиного податку або єдиного внеску.

Відсутність заборгованості перед податковим, пенсійним органами та органом соціального страхування свідчить про сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності.

Вказане свідчить про необхідність зарахування періодів провадження підприємницької діяльності, за які позивачем сплачено страхові внески.

Позивач має свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , відповідно до якого позивача зареєстровано суб`єктом підприємницької діяльності 05.07.1993 року.

З метою уникнення правової невизначеності щодо прав позивача та їх трактування органами державної влади, враховуючи наявність у позивача свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , квитанцій про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а також відсутності заборгованості перед органами державної влади за спірні періоди, та враховуючи строки давності, які складають більше 20 років з моменту провадження підприємницької діяльності, суд робить висновок про зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 05.07.1993 року по 31.12.2003 року та 2 і 4 квартал 2004 року.

Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства, організації, установи, органи державної влади несуть відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком може бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і іншими органами за зверненням органів пенсійного фонду.

Відповідач-3, відмовляючи у призначенні пенсії, не здійснив належної перевірки обставин провадження позивачем підприємницької діяльності шляхом направлення необхідних запитів до органів державної влади, та порушив право позивача на призначення та отримання пенсії.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045650009151 від 26.04.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач просить скасувати рішення від 25.04.2021 року. Вказане є помилкою в оформленні прохальної частини позовної заяви, оскільки оскаржуване рішення за №045650009151 датоване 26.04.2021 року.

Стосовно зарахування до страхового (трудового) стажу періодів роботи з 25.06.1983 року по 15.01.1986 року, з 15.12.1990 року по 15.01.1991 року, з 15.04.1993 року по 30.04.1993 року в Автотранспортному підприємстві 0400 (АТП-0400) «Облміжколгоспбуду» (в подальшому - АТП 0461), суд зазначає наступне.

Незарахування вказаних періодів не було предметом відмови у призначенні пенсії в оскаржуваному рішенні №045650009151 від 26.04.2021 року, оскільки позивачем не подано ані до пенсійного органу, ані до суду трудової книжки.

Позивачем разом із позовом надано наступні довідки:

1) довідка ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» (код ЄДРПОУ 14311577) від 10.02.2021 року №1/5, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно працював у Дніпровській філії науково-дослідного інституту технології машинобудування з 23.04.1978 року по 24.04.1980 року;

2) довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Об`єднання «Дніпрооблагропромбуд» (код ЄДРПОУ 03088225) від 12.03.2021 року №13, №14, №15, за періоди з січня 1986 року по грудень 1990 року, з січня 1992 року по квітень 1993 року.

Судом, також, встановлено, що органами Пенсійного фонду України здійснювались заходи з метою перевірки відомостей про періоди роботи позивача з 25.06.1983 року по 15.01.1986 року, з 15.12.1990 року по 15.01.1991 року, з 15.04.1993 року по 30.04.1993 року, на підтвердження чого до суду надано доповідну записку начальника відділу обслуговування громадян №4 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.04.2021 року №25785/01-16.

Проте, не дочекавшись відповіді за результатами перевірки, відповідачем-3 в той же день прийнято оскаржуване рішенням від 26.04.2021 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.

Відповідно до п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку №637 передбачено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 17 Порядку №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Суд зазначає, що обов`язок пред`явлення свідків, які можуть підтвердити наявність у позивача страхового стажу, покладається на позивача.

Матеріалами справи не встановлено, що позивач звертався до відповідачів з інформацією про свідків, які можуть підтвердити його страховий стаж, а тому вимога про зобов`язання відповідачів здійснити розгляд його заяви з викликом свідків без належного звернення з відповідним клопотанням до органів пенсійного фонду, є передчасною та не відповідає меті судового захисту. Оскільки відновленню підлягають лише порушені права позивача. Позивач з відповідним клопотанням не звертався, йому не було відмовлено у виклику свідків для підтвердження страхового стажу, а тому його права в цій частині порушені не були.

Відтак, вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути на комісії матеріали щодо зарахування до страхового (трудового) стажу періоди роботи з 25.06.1983 року по 15.01.1986 року, з 15.12.1990 року по 15.01.1991 року, з 15.04.1993 року по 30.04 1993 року в Автотранспортному підприємстві 0400 (АТП-0400) Облміжколгоспбуду (в подальшому - АТП 0461) із заслуховуванням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - не підлягає задоволенню.

Також, не підлягає задоволенню вимога про зарахування періодів роботи позивача з 25.06.1983 року по 15.01.1986 року, з 15.12.1990 року по 15.01.1991 року, з 15.04.1993 року по 30.04.1993 року в Автотранспортному підприємстві 0400 (АТП-0400) «Облміжколгоспбуду» (в подальшому - АТП 0461), оскільки наданими до суду документами не підтверджено зазначені періоди роботи, а перевірка періодів роботи у відповідності до Порядку №637 шляхом заслуховування свідків органом пенсійного фонду на день розгляду справи судом, здійснена не була.

Суд зазначає, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов`язати належний орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 року про призначення пенсії за віком.

Щодо підстав розгляду заяви позивача ГУ ПФУ у Вінницькій області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зазначає про наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 вказаного Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України і Вінницькій області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 26.04.2021 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку №22-1. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як визначений суб`єкт призначення.

Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 21.10.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045650009151 від 26.04.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу, що дає право на призначення пенсії періоди зайняття підприємницькою діяльністю, а саме, з 05.07.1993 року по 31.12.2003 року та 2 і 4 квартал 2004 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням зарахованих періодів підприємницької діяльності та проведенням належної перевірки всіх періодів роботи ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 454 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський