Рішення

від 23.03.2022 по справі 440/1658/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1658/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01.03.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку, визначеного відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01.03.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити позивачу всю суму недоотриманої частини пенсії, перерахованої з дати прийняття рішення по день проведення перерахунку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у виплаті позивачу пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років, оскільки особам, яким призначена пенсія на підставі Закону №796-ХІІ перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. На думку позивача, з 01.01.2004 з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону №796-ХІІ без врахування положень Закону №1058-ІV є неможливим, і навпаки, застосування окремих положень Закону №1058-ІV не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону №796-ХІІ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.03.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку, визначеного відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01.03.2020, оскільки пенсія позивачу призначена та обчислюється відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Так, пенсія позивача з 01.07.2019 обчислюється за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210, яким передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. Для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік. Поряд з цим у разі зміни мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок пенсійної виплати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Таким чином, отримуючи у спірному випадку пенсію за нормами статті 54 Закону №796-ХІІ з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року, позивач одночасно вимагає здійснити йому перерахунок та виплату пенсії по інвалідності шляхом розрахунку пенсії відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на 1 відсоток заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії за кожний рік роботи понад 20 років стажу починаючи з 01.03.2020. Тобто, позивач бажає лишитися на пенсії, розрахованій за формулою відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але, при цьому, одночасно застосувати положення ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які підлягають застосуванню виключно у випадку обчислення та отримання особою пенсії за "двоскладовою" формулою за нормами ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №816/1046/18 встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується вкладкою № НОМЕР_1 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) серії НОМЕР_2 , виданого Полтавською облдержадміністрацією 22.07.2010.

Відповідно до висновку СМЕК №0374960 позивачу вперше встановлена друга група інвалідності з 07.07.2010; захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків військової служби з ліквідації наслідків на ЧАЕС.

З довідки Миргородського ОУПФУ Полтавської області від 18.04.2018 №2624 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Миргородського ОУПФУ Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 5036,87 грн.

Позивач вважає, що з 01.10.2017 у відповідності до пункту 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Однак, відповідач не забезпечив проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стала особою з інвалідністю, за матеріалами пенсійної справи позивача.

Не погодившись із бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №816/1046/18 судом зазначено, що згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08.05.2018 (справа № 820/1148/18 (провадження №Пз/9901/33/18), право на отримання пенсії у порядку визначеному частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виникає лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а відтак дія норми частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на нього не поширюється.

Зважаючи на вищевикладене, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №816/1046/18, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600; код ЄДРПОУ 378444949) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

24.05.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, у якій заявник просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 816/1046/18 та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №816/1046/18 заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі № 816/1046/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №816/1046/18 скасовано та ухвалено нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600; код ЄДРПОУ 378444949) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов`язано Миргородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600; код ЄДРПОУ 37844949) перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року. Допущено рішення про нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії у межах суми нарахування за один місяць до негайного виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З 01.07.2019 розрахунок пенсійної виплати позивача проводиться відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

26.10.2021 позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку його пенсійної виплати відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та нарахувати доплату у розмірі 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років.

Листом від 25.11.2021 №13870-12632/П-02/8-1600/21 управління надало роз`яснення позивачу про умови та порядок його пенсійного забезпечення та, серед іншого, повідомило, що розмір пенсійної виплати визначений виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тобто на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", при цьому, нарахування доплати у розмірі 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років у відповідності до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється лише у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вважаючи протиправною бездіяльність ГУПФУ в Полтавській області щодо невиплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01.03.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ).

Згідно зі статтею 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 59 Закону №796-ХІІ урегульовано порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

11.10.2017 набув чинності Закон України від 3.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону №796-ХІІ з 1.10.2017 викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (надалі - Порядок №1210), згідно з якими згаданий Порядок доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв : 100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".

Зазначені зміни набули чинності з 01.07.2019.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особа з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (втрата працездатності на рівні 80%).

Розмір пенсії позивача визначений виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01.07.2021 становить 13766,38 грн та розраховується з таких складових:

- 12595,18 грн - основний розмір пенсії (середньомісячний заробіток з урахуванням індексації 15743,98 х 80% втрати працездатності);

- 741,60 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи відповідно до абзацу 4 пункту 28 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, 1854 грн х 40%);

- 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни 2 групи;

- 379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС.

Таким чином, пенсія позивача нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

Слід зазначити, що до 01.01.2004 пенсійне забезпечення громадян на загальних підставах здійснювалось відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Згідно положень статті 19 вищезазначеного Закону пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний рік роботи, зокрема, понад 25 років чоловікам, пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менше як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

З 01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 27 Закону №1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній до 11.10.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно із пунктом 3 частини 2 розділу І якого частину 2 статті 56 Закону №796-ХІІ доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закон №796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною 2 статті 27 Закону №1058-1V.

Виходячи з аналізу зазначеного, суд вважає, що особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У спірному випадку пенсія позивачу розрахована відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, позивач отримує пенсію за нормами Закону №796-ХІІ з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року, однак у зверненні до ГУПФУ в Полтавській області від 26.10.2021 просить здійснити йому перерахунок та виплату пенсії по інвалідності шляхом розрахунку пенсії відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на 1 відсоток заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу починаючи з 01.03.2020.

Тобто, позивач бажає залишитись на пенсії, розрахованій за формулою відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але, при цьому, одночасно застосувати до його пенсії положення ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які підлягають застосуванню виключно у випадку обчислення та отримання особою пенсії за "двоскладовою" формулою за нормами ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV.

Таким чином, враховуючи, що з 11.10.2017 у зв`язку з набранням чинності Законом №2148-VIII по-іншому врегульовано правовідносини, пов`язані з пенсійним забезпеченням осіб, які мають право на пільгову пенсію за нормами Закону №796-ХІІ, такі пенсії підлягають перерахунку виключно у випадку обчислення пенсії за "двоскладовою" формулою за нормами ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV.

В той же час вищевказаними нормами передбачено, що для визначення частини розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом №1058- IV відповідно до раніше діючого законодавства необхідною умовою є бажання особи, якій належить право на таке обчислення.

Між тим, позивач не звертався до пенсійного органу із заявою про його переведення на пенсію за віком на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-І V.

Відтак, дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії позивача за його заявою від 26.10.2021 ґрунтуються на положеннях чинного на момент реалізації права на такий перерахунок закону, відступ від якого напряму суперечить частині 2 статті 19 Конституції України.

За викладених обставин, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії суд не вбачає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава