Постанова

від 23.03.2022 по справі 420/15736/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/15736/21Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2021 року (суддя Самойлюк Г.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.11.2021) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2021 року ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200004/2 від 05.07.2021 року; картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00435 від 05.07.2021 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Одеську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2021 року позов Товариства задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Одеська митниця подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП".

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на наведене апелянт стверджує, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України та не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП".

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 жовтня 2019 року між компанією SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED (Гонконг) (Продавець) та ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП" (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) №19YG-099 (далі - Контракт) (а.с. 24-30), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товар, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.

Згідно пункту 2.1 Контракту, кількість і асортимент товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в інвойсах (специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється за цим Контрактом, становить 1000000 доларів США.

Вартість кожної партії товару визначається відповідно до специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені у ціну товару (пункт 4.2 Контракту).

Відповідно до пункту 4.3 Контракту оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Оплата може проводитися частинами. Передоплата партії товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу.

На виконання умов зазначеного Контракту компанією "SYNERGY TRAIDING COMPANY LIMITED" поставлено ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП" партію товару: велосипеди двоколісні, з шарикопідшипниками - Велосипед (розмір колеса 26"), арт. 95583, 21085, 14319, 27005 - 202 од. - Велосипед (розмір колеса 26"), арт. 97011, 78922, 69052, 99044- 335 од. - Велосипед (розмір колеса 26"), арт. 85239, 72911, 25983, 70923 - 335 од.-Велосипед (розмір колеса 27,5"), арт. 92749, 78796, 58455, 53785 - 320 од. - Велосипед (розмір колеса 26"), арт. 73 153, 68147, 18637, 51189 - 332 од. Торгівельна марка - CORSO. Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED. Країна виробництва - Китай, CN.

Для проведення митного оформлення придбаного товару декларантом подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію (МД) №UA500500/2021/200723 від 05.07.2021 року.

На підтвердження митної вартості товару було надано: пакувальний лист (Packing list) №J254Z21-56-PL від 12.05.2021; пакувальний лист (Packing list) №J254Z21-65-PL від 12.05.2021; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №J254Z21-56 від 12.05.2021; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J254Z21-65 від 12.05.2021; коносамент (Bill of lading) №MEDUT6432958 від 24.05.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) №1943 від 05.07.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) №2875 від 05.07.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) №3031 від 05.07.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) №4646 від 05.07.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) №5956 від 05.07.2021; декларацію про походження товару (Declaration ofotigin) №J254Z21-56 від 12.05.2021; декларацію про походження товару (Declaration ofotigin) №J254Z21-65 від 12.05.2021; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №J254Z21-56-PR від 12.05.2021; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №J254Z21-65-PR від 12.05.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 24.12.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №19YG-099 від 24.10.2019; акти зважування №139109 від 05.07.2021; №139117 від 05.07.2021; №139118 від 05.07.2021; №139119 від 05.07.2021; №139123 від 05.07.2021; довіреність б/н від 18.01.2021 р.; копію митної декларації країни відправлення №021720210000161441 від 17.05.2021; копію митної декларації країни відправлення №021720210000163872 від 18.05.2021.

Під час оформлення товару його митна вартість у декларації була визначена за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Під час здійснення митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500500/2021/200723 від 05.07.2021 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів.

Під час здійсненні митним органом контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП" та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500500/2021/200723 від 05.07.2021 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Після проведення консультацій з декларантом Одеською митницею Держмитслужби було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00435 від 05.07.2021 року та видано Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2021/200004/2 від 05.07.2021 року.

Підставами коригування митної вартості у рішенні зазначено:

1) відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) підпунктом 4.3 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 №19YG-099 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.

3) в наданих до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойсах) від 12.05.2021 №J254Z21-56, J254Z21-65 відсутні умови оплати.

4) підпунктом 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 №19YG-099 вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, однак зазначений у зовнішньоекономічному контракті документ не надано до митного оформлення.

5) прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки, тощо.

Вважаючи зазначені Картку відмови та Рішення про коригування митної вартості товарів протиправними ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП" звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги товариства суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем для митного оформлення документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини товару. При цьому відповідач не довів суду наявності обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що декларант неправильно визначив митну вартість товарів. Митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України, як не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК УКраїни).

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 року у справі № 21-498а15).

Як вбачається з матеріалів справи, підставами коригування митної вартості у рішенні про коригування митної вартості зазначено:

- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- в наданих до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойсах) від 12.05.2021 №J254Z21-56, J254Z21-65 відсутні умови оплати;

- до митного оформлення не надано Специфікації;

- надані прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки, тощо.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, не погоджується з такими висновками митниці, враховуючи таке.

Щодо доводів митного органу про відсутність інформації щодо включення/не включення даних складових митної вартості (вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням) до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів,

Так, з умов пункту 4.2 Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 вбачається, що упаковка і маркування включені у ціну товару.

На підтвердження цього позивач при заповненні митної декларації у графі "37 Процедура" вказав значення "ZZ00", яке позначає незворотну тару.

Отже, за умовами поставки та змістом пред`явлених до декларування документів, вартість пакування товару не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18, від 6 лютого 2020 року у справі №520/10709/18.

Щодо посилання Митниці на те, що в наданих до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойсах) від 12.05.2021 № J254Z21-56, J254Z21-65 відсутні умови оплати.

Так, на думку митного органу, розбіжність у поданих до митного оформлення документах, яка обумовила вимогу про подання додаткових документів є те, що умовами укладеного позивачем зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, але у наданих до митного оформлення інвойсах не зазначено умови оплати товару.

Між тим положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною четвертою статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною п`ятою статті 58 МК України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Сукупність наведених норм свідчить, що умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором, у зв`язку з чим відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі №815/3451/16, від 21 квітня 2021 року у справі №815/3558/16, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Доводи митного органу на те, що прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики колегія суддів вважає безпідставними, адже прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Також колегія суддів вважає неспроможними посилання Митниці на п.п. 4.2 Контракту щодо не надання декларантом Специфікації.

Так, дійсно, відповідно до підпункту 4.2 Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, однак зазначений у зовнішньоекономічному контракті документ не надано до митного оформлення.

Поряд цим колегія суддів звертає увагу на підпункт 1.1 Контракту №19YG-099 від 24.10.2019, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві (позивачу), а Покупець зобов`язується купити товар, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.

Згідно пункту 2.1 Контракту№19YG-099 від 24.10.2019, кількість і асортимент товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в інвойсах (специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною Контракту.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивачем до митного оформлення надавались: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J254Z21-56 від 12.05.2021; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J254Z21-65 від 12.05.2021.

Ураховуючи, що із зазначених документів вбачається, що вони видані до Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року, та зауважень до них з боку митного органку не встановлено, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зазначені інвойси і є специфікаціями у відповідності до умов Контракту №19YG-099 від 24.10.2019.

Відтак, колегія суддів вважає, що подані позивачем документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат митної вартості товару, заявленого ТОВ "ТК ЮНІОН ГРУП" до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 МК України.

На підстави викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

При цьому варто наголосити, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесені 5 липня 2021 року рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200004/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00435, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA500500/2021/200723 від 05.07.2021 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та є тотожними заперечень до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяО.О.Димерлій

СуддяЮ.В.Осіпов