Постанова

від 15.03.2022 по справі 140/5907/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5907/21 пров. № А/857/22047/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого суддіКушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Пліша М.А.

за участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відео конференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року, прийняту суддею Димарчук Т.М. в м.Луцьк, о 10 годині 47 хвилині, повний текст складено 07 жовтня 2021 року, у справі № 140/5907/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до приватного підприємства "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом приватного підприємства "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося в суд з позовом до Приватного підприємства "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль", в якому просить стягнути з банківських рахунків підприємства до місцевого бюджету суму податкового боргу в сумі 500 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" рахується податковий борг на загальну суму 500000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. ГУ ДПС у Житомирській області в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

02.07.2021 ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" пред`явило зустрічний позов до ГУ ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2020 № 0002263205 яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн за факт роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії та № 0002253205, якими застосовано штрафні санкції до підприємства за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії на загальну суму 500 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що за результатами проведення фактичних перевірок, де здійснює господарську діяльність ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль", контролюючим органом складено акт перевірки від 21.01.2020 №9/32/32215743, яким встановлено порушення вимог статті 15 Закону України 'Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481). На підставі акту перевірки від 21.01.2020 № 9/32/32215743 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 № 0002253205 та акту перевірки від 21.01.2020 № 10/32/32215743 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 № 0002263205.

Відповідач покликається на те, що Законом № 481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30.05.2019 направила лист за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядженням про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року.

Крім того, у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується (частина друга статті 20 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 № 222-УІІІ (далі - Закон № 222-УІІІ). Тобто з урахуванням вимог Закону № 222-УІІІ запровадження ліцензуванню нового виду господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним) повинно бути здійснено не раніше як з 01.09.2019 року (не менш як через два місяці після 01.07.2019). На момент спірних правовідносин, Ліцензійні умови не затверджені. Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання.

ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" вважає, що з набуттям 01.07.2019 змін до Законів № 481 та № 222-УІІІ та не встановленням для суб`єкта господарювання строку для приведення діяльності у відповідність до вимог закону порушено вищевказаний баланс та допущено непропорційність.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у задоволенні позову Головного управління ДПС у Житомирській області до приватного підприємства "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" про стягнення податкового боргу в сумі

500 000,00 грн відмовлено.

Зустрічний позов приватного підприємства "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 11 лютого 2020 року № 0002263205 та № 0002253205.

Не погодившись з даним рішенням, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, з підстав неповного з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що згідно з наявною інформацією, позивачем була отримана ліцензія терміном дії з 18.07.2019 до 18.07.2024, на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС № 2 м.Бердичів вул.Житомирська 78Б, Житомирської області.

Перевіркою встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним через РРО з фіскальним номером 3000717183 у період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без одержання (отримання) відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», з урахування змін та доповнень (далі -Закон № 481).

Дані факти роздрібної торгівлі пальним без наявної ліцензії підтверджується витягом з фіскальних чеків АІС ЧЕКИ «Податковий блок» з особистого кабінету платника податків з 01.07.2019 по 17.07.2019, про складено акти від 21.01.2020 № 9/32/32215743 та № 10/32/32215743.

Відповідно до статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видається за заявою суб`єкта господарювання, а видача або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Оскільки, позивачем подано заяву на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 16.07.2019 та 18.07.2019 контролюючим органом видано відповідну ліцензію без порушення 20 - ти денного строку.

Вважає, що посилання позивача на обставини щодо змін у законодавстві а саме, дія Закону № 222-УIII не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності як торгівля пальним. Крім того, позивач вказує на те, що в період з 01.07.2019 по 01.09.2019 контролюючі органи не мали права застосовувати штрафні санкції за здійснення торгівлі пальним без наявності ліцензії.

З даними обгрунтуваннями підприємства контролюючий орган не погоджується оскільки, Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесені зміни до Закону № 481, які набули чинності з 01.07.2019.

Закон № 2628-УІІІ яким внесені зміни до Законів № 481, № 222-УІІІ, прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року. Водночас судова практика звертає увагу на те, що норми підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» пункту 2 розділу II цього Закону - набирали чинності лише з 1 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Стаття 15 Закону № 481 не надавала повноважень суб`єкту владних повноважень приймати рішення щодо видачі ліцензій раніше, аніж ним отримано повний комплект документів, або поширювати дію ліцензії на минулий час.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою позов задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом апеляційної інстанції вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 10.01.2020 № 38 та направлень на перевірку від 11.01.2020 №№ 67,68 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання - ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 21.01.2020 № 9/32/32215743, яким встановлено факт роздрібної торгівлі пальним в період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без наявності відповідної ліцензії на АЗС № 1 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька, 26, де здійснює свою діяльність ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль": Перевіркою встановлено, що ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" була отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС №1 терміном дії з 18.07.2019 до 18.07.2024.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 № 0002253205, яким до ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 250000.00 грн.

Крім того, посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 10.01.2020 № 43 та направлень на перевірку від 11.01.2020 №№ 69,70 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання - ПП "Нафто торгова фірма "Укр: Петроль" вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 21.01.2020 № 10/32/32215743, яким встановлено факт роздрібної торгівлі пальним в період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без наявності відповідної ліцензії на АЗС № 2 за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Житомирська, 78Б, де здійснює свою діяльність ПП "Нафто торгова фірма "Укр- Петроль". Перевіркою встановлено, що ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" була отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС № 2 терміном дії з 18.07.2019 до 18.07.2024.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 № 0002263205, яким до ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 250000.00 грн.

У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання (податкового боргу) у сумі 500000,00 грн, ГУ ДПС у Житомирській області з позовом про стягнення з ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" податкового боргу у розмірі 500 000,00 грн.

Разом з тим, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 01.02.2020 № 0002253205 та № 0002263205 ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль» звернулось до суду із зустрічним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову та задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів правомірності оспорених податкових повідомлень-рішень.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням Суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень статті 15 Закону № 481 імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується із правовим висновком застосування норм законодавства у спірних правовідносинах.

Так, відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 № 2628-УІІІ закон має на меті запровадити ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. Пунктом 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2628-УІІІ встановлено, що зміни до Закону № 481 набирають чинності з 01 липня 2019 року.

До 01 липня 2019 року пункт 3 частини другої статті 2 Закону № 222-УІІІ передбачав, що дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З 01 липня 2019 року, із врахуванням змін, внесених Законом № 2628-УІІІ, пункт 3 частини другої статті 2 Закону № 222-УІІІ, викладено у редакції, відповідно до якої дія цього Закону не поширюється і на ліцензування таких видів господарської діяльності як, зокрема, торгівля пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Законом України від 02.10.2019 № 139-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності (далі - Закон № 139-ІХ, набрав чинності 18 грудня 2019 року) до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-УIII внесено зміни та визначено, що дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності, як, зокрема, торгівля пальним, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Відповідно вимоги частини першої статті 8 Закону № 222-УІІІ (із змінами, внесеними Законом № 139-ІХ) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування.

У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується (частина друга статті 20 Закону № 222-УIII).

З 18 грудня 2019 року змінами до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-УІІІ визначено, що дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності, як торгівля пальним. При цьому, статтею 7 Закону № 222-УІІІ до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, віднесена торгівля пальним.

Відповідачем не заперечується факт відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, однак, Законом № 481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, та лише з 01 липня 2019 року визначено, що територіальні органи ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності - роздрібна торгівля пальним (постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545). Таким чином, позивач міг оцінювати днем виникнення повноважень на прийняття документів та видачі ліцензії відповідачем саме 01 липня 2019 року, як це визначено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПП "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" як суб`єкт правовідносин, у яких держава здійснює контроль за торгівлею пальним, мав правомірні очікування на додержання державою та її органами як суб`єктами владних повноважень норм абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-УІІІ.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України (ДПС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, яка набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше 01 липня 2019 року, внесено зміни до пункту 6 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 (далі - Перелік органів ліцензування), згідно з яким територіальні органи ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності - роздрібна торгівля пальним.

З аналізу норми Закону № 481 та Переліку органів ліцензування, позивач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 01 липня 2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу. При цьому за приписами статті 15 Закону № 481 ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

За таких умов порушується встановлений абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-УІІІ принцип державної політики у сфері ліцензування, за яким при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, передбачається строк для реалізації цих змін не менше двох місяців. Цей строк необхідний як для держави для унормування змін у правовідносинах, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами.

Визначення лише з 01 липня 2019 року територіальних органів ДФС органами ліцензування діяльності з торгівлі пальним та не встановлення для суб`єктів господарювання строку для приведення своєї діяльності у відповідність до вимог закону є порушенням сприятливого та справедливого балансу між державними та приватними інтересами.

Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища, на що звертав увагу ЄСПЛ та Конституційний Суд України.

Аналіз законодавства вказує на те, що Законом № 481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, та лише з 01 липня 2019 року визначено, що територіальні органи ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності роздрібна торгівля пальним (постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545). Таким чином, позивач міг оцінювати днем виникнення повноважень на прийняття документів та видачі ліцензії відповідачем саме 01 липня 2019 року, як це визначено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545.

За таких обставин, держава штучно створила умови, за яких суб`єкти господарювання в умовах нечіткості закону позбавлені можливості здійснювати діяльність на підставі виданих їм ліцензій вже з 01 липня 2019 року.

При вирішенні вказаного спору судом взято до уваги положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно з яким у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу, та пункту 56.21 статті 56 ПК України, який регламентує, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

До 01 липня 2019 року Закон № 481 не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично редакція цього Закону зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 2628-УІІІ, розширила його дію та погіршила становище позивача за зустрічним позовом. При цьому Кабінет Міністрів України лише 19 червня 2019 року визначив орган ліцензування, який видаватиме ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем торгівлі, обумовивши дату набрання чинності своєю постановою 01 липня 2019 року.

Тобто, створені для добросовісних платників податків перешкоди в господарюванні і призвели до накладення штрафу на підприємство, що в свою чергу порушує права суб`єкта господарювання та ставить його в поле правової невизначеності економічного тягаря щодо відсутності можливості реалізовувати товар та нести відповідні збитки.

Таким чином, двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах не був дотриманий, яке привело до несприятливих наслідків для підприємства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, неналежне виконання відповідачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності отримання ліцензії відбулось не з його вини, за відсутності умислу останнього, що виключає протиправність дій платника податків, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, що узгоджується з практикою Верховного Суду у справах № 160/10203/19, № 520/13020/19 та № 120/4046/19.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 140/5907/21, - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 24.03.22