Рішення

від 13.09.2007 по справі 5666.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5666.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 7

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2007Справа №2-7/5666.1-2007

За позовом Закритого акціонерного товариства «Новоандріївське» (97511, Сімферопольський район, Новоандріївка, вул. Победи, 36, код ЗКПО 32862869)

До відповідача  Колективного підприємства «Кримська мехколона №8» (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, код ЗКПО 00132470)

Про стягнення 500000,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Поповіч Н. О., предст., дов. №49 від 07.05.2007 р.

Від відповідача  - Семенюк К. В., предст., дов. від 25.06.2007 р.

         Суть справи: Закрите акціонерне товариство «Новоандріївське» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Колективного підприємства «Кримська мехколона №8»  про стягнення 500000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору поруки від 23.12.2005 р. відповідач зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання СВК «Агрофірма «Родина» зобов'язань за договором безпроцентної цільової позики №1 від 31.03.2004 р. Враховуючи те, що в порушення умов договору №1 від 31.03.2004 р. до часу подачі позову до суду СВК «Агрофірма «Родина» не була повернута позика у сумі 500000,00 грн., позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з КП «Кримська мехколона №8», як з солідарного боржника.

Ухвалою ГС АР Крим від 04.05.2007 р. з метою забезпечення позову був накладений арешт на майно та грошові суми в установах банків, що належать Колективному підприємству «Кримська мехколона №8» (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, код ЗКПО 00132470, банківські реквізити: рахунок 26006060040037 в Кримському РУ ПриватБанку, м. Сімферополь, МФО 384436) у сумі 500000,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 р. вказана ухвала суду була скасована.

Відповідач проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення на відзив відповідача та уточнення прохальної частини позову. Вказані пояснення та уточнення прийняті судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався у прядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

31.03.2004 р. між Закритим акціонерним товариством «Новоандріївське» (Позикодавець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірмою «Родина» (Позичальник) був укладений договір безпроцентної цільової позики №1, згідно з п. 1 якого Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, передає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі іменується «позика») шляхом перерахування на розрахунковий рахунок згідно договору, а Позичальник зобов'язується використати за цільовим призначенням і повернути позику Позикодавцеві у визначений цим Договором строк.

Відповідно до п. 6 Договору позикою за цим Договором є грошові кошти у розмірі 1000000,00 грн.

Термін повернення позики Позичальником є наступним: до 20.02.2007 р. (п. 7 Договору).

В п. 9 Договору сторони передбачили, що після настання терміну, визначеного в п. 7 цього Договору, Позичальник зобов'язується протягом двох банківських днів повернути позику Позикодавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем були надані СВК Агрофірмі «Родина» в позику грошові кошти, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення та банківські виписки.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Керуючись вказаними положеннями 23.12.2005 р. між Закритим акціонерним товариством «Новоандріївське» (Кредитор) та Колективним підприємством «Кримська мехколона №8» (Поручитель) був укладений договір поруки, п. 1.1 якого передбачено, що Поручитель поручається та відповідає перед Кредитором за виконання у повному обсязі сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірмою «Родина» (Боржник) зобов'язань за договором №1 безпроцентної цільової позики від 31 березня 2004 року. У разі порушення боржником зобов'язань по поверненню позики за вказаним договором позики, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника перед кредитором на умовах, що передбачені цим договором поруки.

В п. 1.2 Договору передбачено, що порукою за цим договором забезпечено наступне зобов'язання боржника, яке випливає з договору №1  безпроцентної цільової позики від 31 березня 2004 року, укладеному між ЗАТ «Новоандріївське» та СВК Агрофірмою «Родина»:

- по поверненню Боржником позики в розмірі 1000000,00 грн. з моменту настання терміну згідно пункту 7 договору №1 безпроцентної цільової позики від 31 березня 2004 року шляхом зарахування безготівкових коштів на поточний рахунок Кредитора.

Порукою за цим договором забезпечується виконання вказаного зобов'язання у повному обсязі (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору у разі порушення Боржником зобов'язання за договором №1  безпроцентної цільової позики від 31 березня 2004 року Кредитор надсилає Поручителю вимогу про виконання зобов'язання, яке забезпечене порукою за цим договором. Поручитель зобов'язаний протягом двох банківських днів з моменту отримання вимоги виконати зобов'язання боржника, забезпечене порукою за цим договором, у повному обсязі.

У разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 Договору).

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з невиконанням сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірмою «Родина» (Боржником) в повному обсязі своїх обов'язків за договором №1 безпроцентної цільової позики від 31 березня 2004 року Закрите акціонерне товариство «Новоандріївське» направило на адресу Колективного підприємства «Кримська мехколона №8» вимогу від 20.03.2007 р. про перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів у розмірі 500000,00 грн. протягом двох банківських днів з моменту отримання цієї вимоги. Вимога була отримана відповідачем 21.03.2007 р., про що свідчить підпис уповноваженого представника КП «Кримська мехколона №8» в наявному в матеріалах справи поштовому повідомленні, проте, до часу подачі позову до суду вимоги ЗАТ «Новоандріївське» відповідачем виконані не були.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Ст. 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

В п. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі (ч. 3 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Отже, на підставі договору поруки від 23.12.2005 р. у відповідача виник солідарний обов'язок по поверненню позичених позивачем СВК Агрофірмі «Родина» грошових коштів, через що пред'явлення ЗАТ «Новоандріївське» позову до КП «Кримська мехколона №8» суд визнає обґрунтованим.

Відповідач не надав суду доказів перерахування ЗАТ «Новоандріївське» грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що умовами договору №1 безпроцентної цільової позики від 31 березня 2004 року не було передбачена можливість забезпечення виконання зобов'язання. Так, суд зазначає, що згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу на те, що договір поруки від 23.12.2005 р. підписаний обома сторонами та скріплених печатями підприємств. Вказаний договір є дійсним, оскільки його недійсність у судовому порядку встановлена не була. Іншого, всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України,  суду доведено не було. У той же час, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З тих самих підстав судом не можуть прийняті до уваги посилання відповідача на те, що для підписання договору поруки було необхідно отримання згоди Ради підприємства. Більш того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з п. 8.11 Статуту Колективного підприємства «Кримська мехколона №8» підписання договорів, контрактів, угод, банківських та інших документів від імені підприємства віднесено до повноважень директора підприємства. Виключна компетенція Ради підприємства зазначена в п. 8.4 Статуту КП «Кримська мехколона №8». Однак, виходячи з аналізу вказаного пункту Статуту обов'язкове отримання згоди Ради на укладання договору поруки не вбачається.

Суд також не може погодитися з твердженням відповідача про те, що договір поруки повинен укладатися між основним боржником та Поручителем, оскільки вказані твердження спростовуються визначенням терміну договору поруки, що міститься в ст. 553 Цивільного кодексу України.

Суд також вважає помилковим висновок позивача про те, що договір поруки є одностороннім правочином, позаяк ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Отже, законодавчо передбачено, що договори за своєю дифеніцією завжди є двосторонніми правочинами.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Новоандріївське» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Колективного підприємства «Кримська мехколона №8» (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, код ЗКПО 00132470) на користь Закритого акціонерного товариства «Новоандріївське» (97511, Сімферопольський район, Новоандріївка, вул. Победи, 36, код ЗКПО 32862869) заборгованість у розмірі 500000,00 грн., 5000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.