Ухвала

від 23.03.2022 по справі 307/2156/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2156/20

Провадження № 2-з/307/10/22

УХВАЛА

24 березня 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого суддіСтецюк М.Д.,секретар судовогозасідання ЦехГ.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України та третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України про захист права власності,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України та третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України про захист права власності.

23 березня 2021 року позивачки ОСОБА_1 звернулася до суду з заява про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони до набрання законної сили рішення суду у справі № 307/2156/20 ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам вчиняти дії пов`язані з будівництвом, які визначені ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо будівлі, яка належить ОСОБА_2 на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та яка розташована на земельних ділянках з кадастровим номером 2124456200:03:005:0120 та 2124456200:03:005:0046.

В обґрунтуваннязаяви зазначила,що предметомпозову єусунення перешкоду здійсненніправа власностінерухомим майном,а саметоргово-офіснимкомплексом,що перебуваєу їївласності тарозташований заадресою АДРЕСА_1 ,шляхом зобов`язання ОСОБА_2 за власнийрахунок здійснитиреконструкцію будівлі,яка належитьйому направі власностіта знаходитьсяза адресою АДРЕСА_1 наземельній ділянціз кадастровимномером 2124456200:03:005:0120з метоюприведення розташуваннята конструкціїбудівлі увідповідність довимог п.5ДБН В.1.1-7:2016«Пожежна безпекаоб`єктів будівництва»,п.15,табл.15.2ДБН Б.2.2-12:2019«Планування ізабудова територій»та ДБН360-92**«Містобудування.Планування ізабудова міськихі сільськихпоселень» п.3.14,п.3.25».Як напідставу своїхпозовних вимог,нею зазначаєтьсяте,що ОСОБА_2 самочинно збудувавшисвою будівлю,порушив,не лишевимоги чинногона часзабудови законодавства,але іїї праваяк власникасусідньої будівлі,оскільки,в результатійого неправомірнихдій створюєтьсяреальна небезпекапошкодження належногоїй майна,так якдомоволодіння побудованоз порушеннямбудівельних тапротипожежних правилта підлягаєперебудові зврахуванням дотриманнявказаних норм.Разом зтим,відповідачем вчиняютьсядії щодоузаконення самочинногобудівництва,зокрема ішляхом виготовленнята затвердженнядетального планутериторії,що наїї думкуможе вразі задоволенняїї позовнихвимог ускладнитивиконання рішеннясуду,оскільки,відповідач можеузаконити вжеіснуючу самочиннодобудовану літнюкухню таздійснити новінезаконні добудовивже доіснуючого домоволодіння,що можепризвести дозміни конфігураціїбудівлі.13грудня 2021року,як їйстало відомоз газети«Дружба» ОСОБА_2 розробляє проектдетального плануваннятериторії земельнихділянок загальноюплощею 0,0386га длябудівництва таобслуговування будівельторгівлі в АДРЕСА_1 ,включаючи земельнуділянку площею0,0103га кадастровийномер 2124456200:03:005:0046та земельнуділянку площею0,0283га кадастровийномер 2124456200:03:005:0120.18лютого 2022року напідставі РозпорядженняТересвянського селищногоголови Тячівськогорайону Закарпатськоїобласті від11лютого 2022року №22 булорозпочато громадськіслухання щодопроекту детальногопланування територіїземельних ділянокзагальною площею0,0386га длябудівництва таобслуговування будівельторгівлі в АДРЕСА_1 ,за результатомяких ОСОБА_2 було відмовленов йогозатвердженні,через невідповідністьпроекту вимогамчинного законодавстваУкраїни тавнесенні донього недостовірнихданих та надано можливість його переробити. Таким чином, вважає, що своїми діями спрямованими на розробку та затвердження детального плану території земельних ділянок на яких знаходиться будівля, яка побудована з порушенням закону та несе небезпеку належному їй майну, тобто, розробляючи дії спрямовані на узаконення самочинного будівництва, ОСОБА_2 може перешкодити виконанню рішення в даній справі. Беручи до уваги вищенаведене, вважає, що необхідно застосувати заходи забезпечення позову у даній справі, так як такий буде співмірним та відповідатиме заявленим позовним вимогам, оскільки дане обмеження зможе в повній мірі забезпечити виконання рішення суду яким спір буде вирішено по суті.

Учасники справи в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання не викликалися.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову, зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі статтею 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Також, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не надано належних обґрунтувань та достатніх доказів на підтвердження того в чому саме полягає, чи буде полягати реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання судового рішення у справі.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Судом звертається увага на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Не зрозуміло яким чином заборона відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії пов`язані з будівництвом, які визначені ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо будівлі за адресою в АДРЕСА_1 забезпечить виконання рішення суду про усунення перешкод у здійсненні права власності нерухомим майном. За змістом позовних вимоги, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити реконструкцію будівлі, тобто реконструювати відповідно до вимог законодавства вже збудований об`єкт, а тому відсутні підстави стверджувати, що заборона проводити певні будівельні роботи може забезпечити виконання рішення суду.

Заявником також не конкретизовано, які саме дії визначені ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», слід заборонити вчиняти заявнику та іншим особам щодо будівлі ОСОБА_2 .

Крім того в разі задоволення позову ризики щодо реконструкції самочинного будівництва несе відповідач, який за наявності спору, обізнаності про нього, продовжує здійснювати будівництво, бере вказані ризики на себе.

З огляду на наведене, на переконання суду, заява про забезпечення позову не містить мотивів співмірності застосованих заходів із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування зазначених заявником видів забезпечення позову, підстав обмеження прав та інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди до виконання судового рішення та унеможливлять його виконання без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову та вказують на необґрунтованість такої.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.149-154, 258-260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України та третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України про захист права власності - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (складання).

Суддя: М.Д.Стецюк