Ухвала

від 23.03.2022 по справі 917/291/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу в частині вимог

24.03.2022 Справа № 917/291/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши

заяву Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ідентифікаційний номер 31700972, вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр», ідентифікаційний номер 32078895, вул. Бутиріна, 56, кв. 61, м. Кременчук, Полтавська область, 39625

про видачу судового наказу про стягнення 9044,21грн,

ВСТАНОВИВ:

Від Комунального підприємства «Теплоенерго» надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» 9044,21 грн боргу за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання (підігрів) гарячої води № 62/2 від 15.10.2008, з яких: 6517,27 грн основний борг за період з 01.10.2018 по 21.02.2022; 1863,03 грн інфляційні втрати за період з жовтня 2018 по лютий 2022; 663,71 грн 3% річних за період з 01.10.2018 по 21.02.2022; 248,10 грн - судового збору.

Пунктом 7 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання (підігрів) гарячої води № 62/2 від 15.10.2008 визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаних рахунків «Виконавцем».

Із поданого заявником розрахунку вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені за послуги, надані в період з жовтня 2018 року по січень 2022 року.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч.1 ст.260 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 253, ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з поштового штемпеля на конверті, заявником заяву вих. № 12-08/573 від 15.03.2022 про стягнення з боржника коштів в сумі 9044,21 грн подано до відділу поштового зв`язку 16.03.2022. Судом вказана заява з додатками отримана 22.03.2022.

Таким чином, вимоги заявника про стягнення заборгованості за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року (рахунки № 423 від 31.10.2018 на суму 13,75 грн, № 423 від 30.11.2018 на суму 178,62 грн, №423 від 31.12.2018 на суму 439,09 грн, №423 від 31.01.2019 на суму 281,04 грн, №423 від 28.02.2019 на суму 289,03 грн) всього на загальну суму 1201,53 грн заявлені за межами строку, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Приписами ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 148 ГПК України).

Таким чином, відповідно до приписів ст. 148 ГПК України, судовий наказ підлягає видачі тільки в частині вимог про стягнення 5315,94 грн заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання (підігрів) гарячої води № 62/2 від 15.10.2008 за період з березня 2019 року по січень 2022 року, у видачі судового наказу в частині стягнення грошової заборгованості за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року в сумі 1201,53 грн слід відмовити.

Враховуючи висновок суду про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення 1201,53 грн боргу за договором, який утворився за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача річних та інфляційних, нарахованих на зазначену суму боргу, які є похідними від вимоги про стягнення боргу, також відсутні. Судом зроблено власний розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних. Так, за отриману теплову енергію починаючи з березня 2019 року по січень 2022 за кожен прострочений місячний платіж за неналежне виконання грошових зобов`язань судом зроблено розрахунок інфляційних та 3% річні з 11 числа місяця наступного за розрахунковим по 21.02.2022. Сума інфляційних витрат, що підлягає до стягненню становить 440,34 грн, 3% річних 120,44 грн. У стягненні 1422,69 грн інфляційних втрат та 543,27 3% річних відмовляється.

Перевірка та підрахунок штрафних санкцій здійснювався судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «LIGA».

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання (підігрів) гарячої води № 62/2 від 15.10.2008 за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року в сумі 1201,53 грн, 1422,69 грн інфляційних втрат та 543,27 3% річних.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч.2 ст.235 ГПК України) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України) в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І.І. Пушко