Рішення

від 27.02.2022 по справі 926/5108/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 рокум. ЧернівціСправа № 926/5108/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Гливко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Термекс (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 246, код 32652485)

До Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Маєток Миколаївський (58000, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 39 код 40343270)

про стягнення заборгованості в сумі 511246,65 грн.

Представники сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Термекс звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Маєток Миколаївський про стягнення заборгованості в сумі 511246,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору №08/09 поставки на умовах передоплати від 08.09.2021 року передав Товар відповідачу на загальну суму 533629,00 грн, однак, останній, в порушення договірних зобов`язань, взятий на себе обов`язок по оплаті отриманого Товару виконав тільки частково, що призвело до виникнення боргу в сумі 500000,00 грн, пені в розмірі 9561,65 грн та трьох процентів річних 1985,00 грн.

14.12.2021 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№5108.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.12.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.12.2021 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.01.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.02.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 28.02.2022 року.

25.02.2022 року Господарським судом Чернівецької області отримано заяву позивача про зменшення позовних вимог в якій, у зв`язку із частковим погашенням боргу, останній просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 400000,00 грн., пеню в розмірі 9561,65 грн. та три проценти річних в сумі 1685,00 грн. Крім того, в даній заяві позивач просить розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що остання подана з дотриманням вимог ст. 46, 252 ГПК України та підлягають прийняттю до розгляду, а відтак має місце нова ціна позову.

Станом на день розгляду справи представники сторін у судове засідання не з`явились, хоча сторони належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи шляхом надіслання ухвал на адреси сторін, відповідач відзив на позов не надав.

Зокрема, відповідачу надсилалися листи на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте поштова кореспонденція повертається на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», будь-яка інша адреса відповідача суду невідома.

Також, з цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направляється судом на адресу, вказану у ЄДРЮО може свідчити про зловживання правами учасника справи (постанова КГС ВС від 17.04.2019 № 922/1714/18).

Отже, судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення відповідача про час, місце та дату розгляду справи, тому наявні підстави стверджувати, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами. 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Термекс та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Маєток Миколаївський укладено договір поставки №08/09 на умовах предоплати в порядку та на умовах якого Постачальник(позивач по справі) передає Покупцю (відповідач по справі), а Покупець приймає і оплачує побутову техніку та комплектуючі до неї, далі «товар», на умовах цього Договору. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється, адреса складу, на якому відбувається передача товару, попередньо узгоджуються Сторонами в замовленнях. Замовлення може бути вислано Покупцем на адресу Постачальника за допомогою факсимільного, електронного, будь-якого іншого зв`язку, що дозволяє однозначно тлумачити відомості, що в ньому містяться. У разі відсутності у Постачальника можливості повністю або частково задовольнити замовлення, Постачальник протягом одного робочого дня повідомляє про це Покупця (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що узгодженою ціною товару між Постачальником і Покупцем вважається ціна товару, встановлена Постачальником у відвантажувальних документах. Постачальник відвантажує Покупцю товар відповідно до чинного на момент конкретної поставки товару прайсу-листа. На ціни, встановлені прайс-листами, Постачальник вправі надати Покупцеві знижки та (або) бонуси, при цьому, умови і порядок надання знижок і (або) бонусів обумовлюються сторонами договору додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього договору. При зміні цін, Постачальник направляє прайс-лист з новими цінами Покупцю за e-mail або факсом, зазначеним у реквізитах цього Договору, або іншим доступним способом.

Товар поставляється Покупцю на умовах попередньої оплати. Рахунок-фактура надається Постачальником протягом п`яти робочих днів з моменту поставки. За відсутності рахунку-фактури на товар, що прийнятий Покупцем, підставою для оплати товару є факт поставки зафіксований відповідною накладною (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору оплата товару проводиться на поточний рахунок або в касу Постачальника або, за письмовим розпорядженням Постачальника з підписом уповноваженої особи і фірмовою печаткою Постачальника, на рахунок третьої особи, або за згодою Сторін іншими способами відповідно до чинного законодавства. При заповненні платіжного доручення Покупець в графі «Призначення платежу» в обов`язковому порядку вказувати номер та дату Договору і номер рахунку (рахунку- фактури), за яким товар оплачується даним платіжним дорученням.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що за угодою сторін товар може бути оплачено на умовах відстрочення платежу, про що сторони домовляються шляхом укладення окремої додаткової угоди до цього Договору.

08.09.2021 року між сторонами підписано додаткову угоду про надання відстрочки платежу до договору поставки №08/09 від 08.09.2021 року у відповідності до якого товар, а саме котли EuroStyle F24 з комплектом димовидалення в кількості 58 штук, вартістю 9200,50 грн./од., загальною вартістю 533629,00 грн. (з ПДВ) поставляється Покупцю на умовах часткової передоплати в сумі 160088,87 грн. та відстрочки оплати в решті суми 373540,13 грн. протягом календарного місяця з моменту підписання договору.

На підставі Договору позивач здійснив поставку відповідачу товару, а саме котли EuroStyle F24 з комплектом димовидалення в кількості 58 штук, вартістю 9200,50 грн./од., загальною вартістю 533629,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №3443 від 30.09.2021 року.

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Маєток Миколаївський частково оплатив вартість отриманого товару до відкриття провадження у справі на суму 33629,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 30.09.2021 по 30.09.2021 та 100000,00 грн в процесі розгляду справи, що підтверджується банківськими виписками за період з 03.02.2022 по 03.02.2022 та з 25.01.2022 по 25.01.2022.

Вартість отриманого відповідачем товару на суму 400000,00 грн залишається неоплаченою.

Статтями 655, 712 Цивільного кодексу України, статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Так, в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статтей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на вищевказані обставини, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 400000,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача за період з 30.10.2021 р. по 10.12.2021 р. 3% річних в сумі 1685,00 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що його здійснено вірно.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3% річних підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9561,65 грн за період з 30.10.2021 по 10.12.2021.

За приписами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно пункту 3.1. додаткової угоди при затримці Покупцем платежу за товар, поставлений йому з відстрочкою платежу, Постачальник має право нарахувати Покупцеві, починаючи з 1 дня прострочення платежу неустойку у вигляді пені в розмірі 0,15 (одна п`ятнадцята) % за кожний день прострочення від несплаченої суми.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені (в розмірі подвійної облікової ставки), суд встановив, що позивачем дотримано правил нарахування пені, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, складові пені і її остаточна сума обчислені правильно, відтак, позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 9561,65 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 12500,00 грн., суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що 01.11.2019 року Адвокатське бюро «Крушельницького» та товариство з обмеженою відповідальністю «Термекс» уклали договір про надання правової допомоги №1/4ЮО, за умовами якого, клієнт доручає, а бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

29.11.2021 року між сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №1/4ЮО у відповідності до якої, вартість правової допомоги у судовій справі щодо стягнення з покупця (ОК «ЖБК «МАЄТОК МИКОЛАЇВСЬКИЙ» (код 40343270) заборгованості в сумі 500000, 00 гри. (станом на 29.11.2021р.) за поставлений товар складає гонорар адвоката, розмір якого становить: вивчення матеріалів договору поставки та первинних документів, аналіз відповідних нормативно-правових вимог, консультації, збір доказів 5000,00 грн; складення позовної заяви, розрахунку майнових вимог, формування матеріалів до позовної заяви 8000,00 грн.; участь в одному судовому засіданні - 2500,00 грн.; підготовка додаткових пояснень, збір додаткових доказів - 3000,00 грн. Вартість правової допомоги є попередньою, встановлюється в фіксованих сумах та за необхідності та може переглядатися сторонами. Фактична та узгоджена вартість послуг визначається сторонами в акті наданих послуг. Оплата за надані послуги здійснюється після винесення судового рішення у справі протягом банківського дня з моменту отримання рахунку.

18.01.2022 року сторони підписали акт надання послуг згідно якого, адвокатське бюро передало, а клієнт прийняв наступні послуги: правова допомога у судовій справі №924/1223/21 щодо стягнення з покупця ОК «ЖБК «МАЄТОК МИКОЛАЇВСЬКИЙ» (код 40343270) заборгованості за поставлений товар

- вивчення матеріалів договору поставки та первинних документів, аналіз відповідних нормативно-правових вимог, консультації, збір доказів, формування та узгодження правової позиції 5000,00 грн;

- складення позовної заяви, розрахунку майнових вимог, формування матеріалів до позовної заяви, подання позовної заяви 5000,00 грн;

- участь (представництво) в судових засіданнях 2500,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 12500,00 грн.

Платіжним дорученням №1802 від 04.02.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Термекс» перерахувало на рахунок Адвокатського бюро «Крушельницького» 12500,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, суд вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю «Термекс» доведено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді на суму 12500,00 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Відповідачем не надано суду заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, а також не надано доказів на підтвердження надмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідачем також не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що з урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі на відповідача покладається обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 12500,00 грн.

Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, за подання до суду вищевказаного позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) згідно з приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен був сплатити 6168,70 грн судового збору. Щодо решти судового збору в сумі 1501,30 грн сплаченого згідно платіжного доручення №1624 від 13.12.2021 року, суд прийшов до висновку, що його слід повернути позивачу як надмірно сплачений.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 6168,70 грн, 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку. Решту судового збору в сумі 1501,30 грн сплаченого при поданні позову згідно платіжного доручення №1624 від 13.12.2021 року слід повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Термекс» як надмірно сплачений.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 236, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Маєток Миколаївський (58000, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 39 код 40343270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Термекс (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 246, код 32652485) заборгованість в розмірі 400000,00 грн, пеню в розмірі 9561,65 грн, три проценти річних в сумі 1685,00 грн, судовий збір в сумі 6168,70 грн та 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Термекс (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 246, код 32652485) надмірно сплачений судовий збір, що складає 1501,30 грн на підставі приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір", що був сплачений згідно платіжного доручення №1624 від 13.12.2021 року, яке знаходиться у матеріалах справи №926/5108/21.

5.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2022 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.