Постанова

від 23.03.2022 по справі 675/1174/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 675/1174/21

Провадження № 22-ц/4820/438/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельський Юрій Петрович, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

ОСОБА_3 зазначила, що їй на праві власності належала земельна ділянка площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822182600:04:029:0002), розташована на території Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області та призначена для ведення особистого селянського господарства (далі - земельна ділянка). 6 травня 2019 року позивачка видала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. за №1083, якою уповноважила ОСОБА_4 діяти від її імені та в її інтересах з питань продажу земельної ділянки. За договором купівлі-продажу від 17 лютого 2020 року ОСОБА_4 від імені позивачки продав ОСОБА_5 земельну ділянку за заниженою ціною у розмірі 44 200 грн. Цей правочин вчинено в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, поза волею позивачки та на вкрай невигідних для неї умовах, а тому в силу ст.ст. 203, 232, 233 ЦК України він є недійсним.

За таких обставин ОСОБА_3 просила суд визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 лютого 2020 року недійсним.

Процесуальні дії суду першої інстанції

Суд ухвалою від 19 серпня 2021 року залучив приватного нотаріуса Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П. (далі - приватний нотаріус Шмигельський Ю.П.) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року в позові відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_3 висловила своє волевиявлення на продаж земельної ділянки у виданій ОСОБА_4 довіреності, яка на час укладення сторонами договору купівлі-продажу не була скасована. Водночас ОСОБА_3 не довела недійсність оспорюваного правочину.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 земельну ділянку за заниженою ціною, тобто правочин вчинений представником на шкоду інтересам свого довірителя як власника землі. Суд першої інстанції не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і приватний нотаріус Шмигельський Ю.П. не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

На підставі запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 5 грудня 2019 року №34538020 земельна ділянка належала ОСОБА_3 на праві власності.

6 травня 2019 року ОСОБА_3 видала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. (зареєстровано в реєстрі за №1083), якою уповноважила ОСОБА_4 розпоряджатися (продати, обміняти, передати в користування) земельну ділянку, визначаючи істотні умови цих договорів на свій розсуд. Довіреність була видана позивачкою строком на три роки, тобто до 6 травня 2022 року.

За договором купівлі-продажу від 17 лютого 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Шмигельським Ю.П. (зареєстровано в реєстрі за №153), ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 продав ОСОБА_5 земельну ділянку за ціною 44 200 грн. Вартість земельної ділянки у договорі визначена згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 станом на 10 лютого 2020 року.

Застосовані норми права

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В силу ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (ч. 1 ст. 233 ЦК України).

Частиною 1 статті 237 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч.ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Указані цивільно-правові результати мають бути досягнуті внаслідок правомірних дій суб`єктів цивільного права.

Правочин може бути вчинений як самим учасником цивільних відносин, так і його представником за довіреністю.

Для чинності правочину волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, тобто формування волевиявлення повинно бути вільним від факторів, що могли б викривити уяву особи про зміст правочину або створити бачення наявності внутрішньої волі за її відсутністю.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 23 постанови від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

За своєю правовою природою договір купівлі-продажу є угодою між учасниками цивільних відносин, за умовами якої відбувається обмін товару на гроші.

У справі відсутні належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_4 вчинив договір купівлі-продажу земельної ділянки всупереч волі та інтересів ОСОБА_3 і на вкрай невигідних для неї умовах, бажав або свідомо допускав негативних наслідків для позивачки, мав зловмисну домовленість з ОСОБА_5 на шкоду ОСОБА_3 .

Висновок судової оціночно-земельної експертизи від 27 вересня 2021 року №26/21 (а.с. 67-77) про ринкову вартість земельної ділянки у розмірі 102 857 грн не підтверджує вказані обставини, а лише свідчить про відмінність ціни відчужуваного майна від його ринкової вартості на час проведення оцінки (складення висновку), а не на час укладення договору купівлі-продажу. Цей висновок експерта є неналежним доказом і не може бути взятий до уваги.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Посилання ОСОБА_3 на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то ОСОБА_3 повинна відшкодувати ОСОБА_5 3 000 грн обґрунтовано понесених витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді (а.с. 124-127).

Керуючись ст.ст. 141, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 (місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 3 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 березня 2022 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Демчук П.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 20