Повістка

від 24.03.2022 по справі 240/19835/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2022 року м. Житомир справа № 240/19835/21

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/19835/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

За наслідками розгляду зазначеної справи, судом у порядку письмового провадження було прийнято рішення від 25.01.2022, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2021 №2875794/14326515 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.06.2021 №168. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.06.2021 №168 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 02.07.2021. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2021 №2875796/14326515 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.06.2021 №169. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.06.2021 №169 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 02.07.2021. Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Від позивача 02.02.2022 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до змісту якої позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача 14670,00 грн. судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги; з Державної податкової служби України на користь позивача - 14670,00 грн. судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

ГУ ДПС у Житомирській області у запереченнях щодо відшкодування витрат на правничу допомогу вказало, що розмір гонорару не відповідає складності справи.

Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи те, що рішення у справі №240/19835/21 було ухвалено у порядку письмового провадження 25.01.2022, копія якого відправлена позивачу 01.02.2022, суд дійшов висновку, що строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу позивачем не пропущений.

Зважаючи на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вказана норма КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою вирішення питання про розподіл судових витрат.

Крім того, нормами ч. 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, тобто у разі якщо за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, вирішуються питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу, що сплачений позивачем судовий збір за подання вказаної позовної заяви було стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно, про що зазначено у рішенні суду від 25.01.2022 у справі №240/19835/21.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття "витрати на правову допомогу" у даному контексті - це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

Враховуючи викладене, компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем було надано:

- копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04.08.2021 №148/16/21, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" та адвокатським бюро "Олександра Рисіна";

- угоду по розмір гонорару бюро від 04.08.2021;

- акт прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 25.11.2021;

- рахунок від 04.08.2021 №507;

- платіжне доручення від 09.08.2021 №363 про оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" послуг адвокатського бюро за надання правничої допомоги на суму 30000,00 гривень.

Положеннями частини дев`ятої статті 139 КАС України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України закріплено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

При цьому, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

Головне управління ДПС у Житомирській області, заперечуючи проти поданої заяви, вказує на неспівмірність розміру гонорару адвоката з категорією та складністю справи.

Здійснивши системний аналіз норм чинного процесуального законодавства, враховуючи фактичні обставини справи та процесуальний хід її розгляду, суд погоджується з запереченнями відповідача, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю вирішеного спору і підлягають зменшенню.

У даному випадку суд констатує значне перевищення розміру адвокатських вимог стосовно заявлених позовних вимог, що свідчить про відсутність будь-якої співмірності між поданим позовом та розміром витрат на правничу допомогу, визначеним адвокатом. Предметом доказування у даній справі фактично було лише спростування єдиного висновку контролюючого органу про порушення Товариством п. 201.7 ст. 207 Податкового кодексу України, який виключно стосується площини правозастосування, та з огляду на спростування якого і викладена мотивувальна частина судового рішення. Такий висновок стосувався лише двох ідентичних податкових накладних. При цьому, поданий адміністративний позов правових обґрунтувань щодо порушення правил правозастосування контролюючим органом п. 201.7 ст. 207 Податкового кодексу України до спірних правовідносин не містить. Позивач обмежився цитуванням цієї правової норми та констатацією обставин справи шляхом наведення математичного розрахунку грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених за наслідками господарських операції, податкові накладні за якими не були зареєстровані.

Відтак, враховуючи очевидну неспівмірність вартості послуг на правничу допомогу та приймаючи до уваги той перелік процесуальних документів, складення яких дійсно було необхідним для позивача задля вирішення цієї адміністративної справи, а також тривалість судових засідань у справі №240/19835/21, які сукупно продовжувались до 40 хвилин, поширеність цієї категорії справ, заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд задовольняє частково, дійшовши висновку про наявність підстав для відшкодування 5000,00 грн. на ці цілі.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 243, 248, 252, 256, 295 КАС України,

вирішив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №240/19835/21 задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" (вул. Кооперативна, 6, м. Житомир, код ЄДРПОУ 14326515) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 гривень.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" (вул. Кооперативна, 6, м. Житомир, код ЄДРПОУ 14326515) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст додаткового судового рішення складений 25.03.2022.

Суддя Н.М. Майстренко