Рішення

від 24.03.2022 по справі 380/4212/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4212/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в якому просить:

визнати дії щодо відмови у здійсненні перерахунку та доплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати, протиправними;

стягнути разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати за 2021 рік, у розмірі 8992,00 грн.

Позовні вимоги аргументовані тим, що відповідно до ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту розмір належної позивачу виплати як учаснику бойових дій до 5 травня 2021 року мав становити 12383 грн. 00 коп., проте відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 3391 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 (далі позивач) відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 28.09.2020 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

У 2021 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в сумі 3391 грн. 00 коп., факт такої виплати сторонами не заперечується.

Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2021 рік.

Листом №260307-355 від 26.01.2022 року Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі відповідач) повідомив позивача про те, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня проводилася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань. Тому у 2021 році Управлінням проведено виплату разової грошової допомоги до 05 травня як особі з інвалідністю ІІІ групи у розмірі встановленому чинним законодавством.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Змістом спірних правовідносини є не виплата повної суми разової щорічної допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII).

01.01.1999 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.12.1998 року (далі Закон №367-ХІV) , яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком".

Згідно із підп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 відновлено розмір разової грошової допомоги передбачений частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 08.04.2021 року №325 (далі - Постанова №325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується особам з інвалідністю ІІІ групи у розмірі 3391 грн. 00 коп., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII.

Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.

При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.

А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком (...) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідні висновки щодо застосування наведених вище норм права викладено у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у Постанові №325, всупереч правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови Кабінету Міністрів України, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №325, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.

Крім того, Постанова №325 прийнята відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, однак, така не надає повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір соціальних виплат, передбачених статею 13 Закону №3551-XII, та обмежувати соціальні гарантії громадян.

Отже, виплата позивачу, особі з інвалідністю ІІІ групи, разової грошової допомоги у сумі 3391 гривень не відповідає статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач відмовляючи у здійсненні перерахунку та виплаті разової щорічної допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту, не було дотримано критерію, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому такі дії не можуть вважатись правомірними.

Не можна залишити поза увагою і те, що позивачем правильно обрано належного відповідача у справі, оскільки ним здійснювалась виплата разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 3391 грн. 00 коп., що підтверджується листом відповідача

Аналогічний підхід до визначення належного відповідача застосовано Верховним Судом у зразковій адміністративній справі за 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8992 грн. 00 коп, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Оскільки питання нарахування суми, що має виплачуватися, належить до компетенції відповідача при виплаті відповідних сум, і це не було зроблено останнім, то вимоги про розмір суми є передчасними, оскільки не було здійснено нарахування, а тому задоволенню не підлягають.

Як наслідок, суд, у відповідності до вимог ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати за 2021 рік.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у частині визнання протиправними дій та спонуканні до вчинення дій. В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та доплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати.

Зобов`язати Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 26180956), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.К.Левицького, 67, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що проживає за адресою АДРЕСА_1 , разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати за 2021 рік.

В іншій частині у задоволені позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Я.Мартинюк