Рішення

від 24.03.2022 по справі 440/823/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/823/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" (надалі - позивач, ТОВ "ЛЕВУШ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області (надалі - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (надалі - відповідач-2), у якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3357218/36814269 від 10.11.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 07.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 07.10.2021, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ".

Позовна заява зареєстрована канцелярією суду 17 січня 2022 року за вх.№3493/22.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна №1 від 07.10.2021 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податків надано контролюючому органу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/823/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області докази та встановлено строк для їх надання до суду.

01 лютого 2022 року представником відповідача ГУ ДПС у Полтавській області подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року заяву Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/823/22 залишено без задоволення.

10 лютого 2022 року та 11 лютого 2022 року до суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву /а.с. 140-146, 177-182/, у якому представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2021 здійснено у відповідності та на виконання вимог Порядку зупинення реєстрації ПН/РК №1165. Вказує, що платником податків не надані розрахункові документи або банківські виписки з особових рахунків, а саме, копії платіжного доручення, банківської виписки з особового рахунку на перерахування контрагентом-замовником авансового платежу, тобто відсутня підстава виписки податкової накладної.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "ЛЕВУШ" (ідентифікаційний код 36814269) зареєстроване як юридична особа 01.03.2010, основним видом економічної діяльності позивача є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 17/.

ТОВ "ЛЕВУШ" зареєстроване платником податку на додану вартість з 17.03.2010, що підтверджується копією свідоцтва №100275075 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.03.2010 /а.с. 18/.

17.09.2021 між ТОВ "ЛЕВУШ" (підрядник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" (замовник) укладено договір підряду №31086-АРS/513 /а.с. 28-37/, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується за замовленням замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим договором та згідно з графіком виконання робіт (додаток №3 до цього договору), роботи з виконання робіт по будівництву нового безкаркасного ангару для зберігання техніки за адресою: вул. Локшина, с. Маячка, Полтавський район, Полтавська область (далі - об`єкт будівництва) (надалі -"робота"), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проекту документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 3.4 цього договору датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником після підписання остаточного акту приймання робіт, а датою закінчення розрахунків на підставі підписаного акту про відсутність зауважень (за формою згідно з додатком №4), є дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за виконання робіт здійснює замовник таким чином:

- авансовий платіж у розмірі 845820 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що здійснює замовник у якості попередньої оплати за майбутнє виконання робіт та/або придбання матеріалів, перераховується замовником протягом 10-ти банківських днів з дати підписання сторонами цього договору;

- щомісячні розрахунки за виконані підрядником роботи за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом десяти банківських днів із дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт та надання рахунків, які надаються замовнику не пізніше 20 числі кожного місяця, з урахуванням раніше перерахованого авансу та утримання коштів згідно п. 5.4 даного договору, а також з урахуванням п. 15.13 даного договору.

За приписами п. 5.4 договору зобов`язання замовника по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку замовника. Замовник не відповідає за можливу затримку із зарахування обслуговуючим банком підрядника грошових коштів, переказаних замовником в якості оплати на поточний рахунок підрядника.

Відповідно до п. 21.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

07.10.2021 Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 845820 грн. платіжним дорученням №22755 від 07.10.2021 із призначенням платежу: оплата за будівництво і монтаж згідно договору №31086-АРS/513 від 17.09.21, зг. рах. №9 від 05.10.2021 ПДВ (20%) 140970 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №22755 від 07.10.2021 /а.с. 55/.

ТОВ "ЛЕВУШ" складено та 31.10.2021 подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.10.2021 на будівництво нового безкаркасного ангару для зберігання техніки за адресою вул. Локшина, с. Маячка, Полтавський район, Полтавська область на загальну суму 845820 грн., в тому числі ПДВ -140970 грн. /а.с. 23-24/.

За результатами розгляду податкової накладної №1 від 07.10.2021 контролюючий орган 31.10.2021 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.14" направив ТОВ "ЛЕВУШ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.10.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." /а.с. 24, 168/.

ТОВ "ЛЕВУШ" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 08.11.2021 №1 /а.с. 167/. До вказаного повідомлення позивачем додано додатки, копії яких містяться у матеріалах справи /а.с. 147-166/.

10.11.2021 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3357218/36814269 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.10.2021 №1 /а.с. 26/.

За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: "не надано копії платіжного доручення, банківської виписки з особового рахунку на перерахування контрагентом-замовником авансового платежу, тобто відсутня підстава виписки податкової накладної".

Позивач не погодився з вказаним рішенням та подав на нього скаргу до ДПС України з пакетом документів, серед яких містилася й копія платіжного доручення №22755 від 07.10.2021 /а.с. 53-80/.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2021 №54364/36814269/2, яке прийнято комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу ТОВ "ЛЕВУШ" залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін /а.с. 81/.

Позивач не погодився з рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №3357218/36814269 від 10.11.2021 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №3357218/36814269 від 10.11.2021, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункт 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що ТОВ "ЛЕВУШ" складено та 31.10.2021 подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.10.2021 на будівництво нового безкаркасного ангару для зберігання техніки за адресою вул. Локшина, с. Маячка, Полтавський район, Полтавська область на загальну суму 845820 грн., в тому числі ПДВ -140970 грн. /а.с. 23-24/.

За результатами розгляду податкової накладної №1 від 07.10.2021 контролюючий орган 31.10.2021 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.14" направив ТОВ "ЛЕВУШ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.10.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." /а.с. 24, 168/.

Разом з тим, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованої позивачем операції.

Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати податковому органу, позивач направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 08.11.2021 №1 /а.с. 167/ та пакет документів /а.с. 147-166/, у якому, серед іншого, містилася копія договору підряду №31086-АРS/513 від 17.09.2021 /а.с. 157-166/ та пояснення ТОВ "ЛЕВУШ" №54 від 08.11.2021, за замістом якого зазначено, що ТОВ "ЛЕВУШ" здійснює діяльність з 01.03.2010, основний вид діяльності КВЕД-2010: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. 17.09.2021 між ТОВ "ЛЕВУШ" та СТОВ "Говтва" (ідентифікаційний код 13952156) було укладено договір підряду №31086-АРS/513 з виконання робіт по будівництву нового безкаркасного ангару для зберігання техніки за адресою: вул. Локшина, с. Маячка, Полтавський район, Полтавська область (клас наслідків (відповідальності) СС1). Згідно умов договору ТОВ "ЛЕВУШ" було отримано передплату в сумі 845820 грн., платіжне доручення №22755 від 07.10.2021 /а.с. 156/. У цьому ж повідомленні позивачем зазначено про заходи, вжиті з метою виконання укладеного договору №31086-АРS/513 від 17.09.2021, із зазначенням реквізитів укладених договорів з іншими контрагентами, реквізитів складених первинних документів та реквізитів платіжних доручень.

Як встановлено судом, 17.09.2021 між ТОВ "ЛЕВУШ" (підрядник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" (замовник) укладено договір підряду №31086-АРS/513 /а.с. 28-37/, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується за замовленням замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим договором та згідно з графіком виконання робіт (додаток №3 до цього договору), роботи з виконання робіт по будівництву нового безкаркасного ангару для зберігання техніки за адресою: вул. Локшина, с. Маячка, Полтавський район, Полтавська область (далі - об`єкт будівництва) (надалі -"робота"), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проекту документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 3.4 цього договору датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником після підписання остаточного акту приймання робіт, а датою закінчення розрахунків на підставі підписаного акту про відсутність зауважень (за формою згідно з додатком №4), є дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за виконання робіт здійснює замовник таким чином:

- авансовий платіж у розмірі 845820 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що здійснює замовник у якості попередньої оплати за майбутнє виконання робіт та/або придбання матеріалів, перераховується замовником протягом 10-ти банківських днів з дати підписання сторонами цього договору;

- щомісячні розрахунки за виконані підрядником роботи за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом десяти банківських днів із дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт та надання рахунків, які надаються замовнику не пізніше 20 числі кожного місяця, з урахуванням раніше перерахованого авансу та утримання коштів згідно п. 5.4 даного договору, а також з урахуванням п. 15.13 даного договору.

За приписами п. 5.4 договору зобов`язання замовника по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку замовника. Замовник не відповідає за можливу затримку із зарахування обслуговуючим банком підрядника грошових коштів, переказаних замовником в якості оплати на поточний рахунок підрядника.

Відповідно до п. 21.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

07.10.2021 Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 845820 грн. платіжним дорученням №22755 від 07.10.2021 із призначенням платежу: оплата за будівництво і монтаж згідно договору №31086-АРS/513 від 17.09.21, зг. рах. №9 від 05.10.2021 ПДВ (20%) 140970 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №22755 від 07.10.2021 /а.с. 55/.

Отже, платник податку ТОВ "ЛЕВУШ" після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України (дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як попередня оплата робіт, що підлягають виконанню), відповідно до пунктів 201.7, 201.10 статті 201 ПК України був зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже правомірно вчинив такі дії.

Суд зазначає, що копія платіжного доручення №22755 від 07.10.2021, тобто копія розрахункового документа, про який позивачем було вказано у поясненні №54 від 08.11.2021, надісланому контролюючому органу, була додана позивачем до своєї скарги до ДПС України на рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №3357218/36814269 від 10.11.2021, однак, безпідставно не врахована контролюючим органом.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем ТОВ "ЛЕВУШ" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва", а також між позивачем та його іншими контрагентами, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки ці питання повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної №1 від 07.10.2021, беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №1 від 07.10.2021, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2021 року №3357218/36814269 прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної №1 від 07.10.2021 покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2021 року №3357218/36814269 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07 жовтня 2021 року №1, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" (ідентифікаційний код 36814269) 31 жовтня 2021 року.

Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" обґрунтований та підлягає задоволенню.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2578 від 11.01.2022 /а.с. 118/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 120/.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн. (2481 грн./2) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн. (2481 грн./2).

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження наданих послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" адвокатом Мартинюком О.С. до суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 02.12.2021 №98/21, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1075112, виданого адвокату Мартинюку О.С., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1323 від 14.09.2012, копію рахунку №98/1 від 02.12.2021, копію платіжного доручення №2562 від 03.12.2021 на суму 7500 грн. на оплату згідно рах. №98/21 від 02.12.2021 без ПДВ.

Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява ТОВ "ЛЕВУШ" складена та підписана адвокатом Мартинюком О.С. як представником ТОВ "ЛЕВУШ", доказів виконання адвокатом іншої роботи чи надання інших послуг позивачем до суду не надано.

Цей спір є спором немайнового характеру, а справа відноситься до категорії справ незначної складності, що розглянутий судом в порядку письмового провадження.

Таким чином, заявлена позивачем вартість правничої допомоги по цій справі у розмірі 7500 грн. (у даному випадку за підготовку та подання позовної заяви) не є співмірною зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Зважаючи на співмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи (справа незначної складності, що розглядається в порядку письмового провадження) та виконаними адвокатом роботами, часом, необхідним та витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача, суд вважає за необхідне зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 4000 грн. та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. (4000 грн./2), а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. (4000 грн./2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 134, 139, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" (ідентифікаційний код 36814269, село Вишняки, Хорольський район, Полтавська область, 37860) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2021 року №3357218/36814269.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07 жовтня 2021 року №1, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" (ідентифікаційний код 36814269) 31 жовтня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВУШ" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич