Рішення

від 23.03.2022 по справі 420/11244/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11244/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віраж» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоман Плюс», про визнання протиправною та скасування постанови, - встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (з урахуванням ухвал суду від 09.03.2021 року) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віраж» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоман Плюс», в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 214890 від 28.09.2020 року.

Ухвалами суду від 03.11.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 17.12.2020 року: вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; від 14.01.2021 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 09.03.2021 року: залучено до участі у справі третіх осіб; замінено первісного відповідача; від 05.04.2021 року: зупинено провадження у справі; від 08.06.2021 року: продовжено зупинення провадження у справі; від 16.08.2021 року: поновлено провадження у справі.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами. (а.с.47) Від представника відповідача до суду надійшло клопотання, у якому останній просить провести слухання без участі сторони відповідача. (а.с.151) Інших заяв з процесуальних питань, в тому числі щодо іншого порядку розгляду справи, про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, від учасників справи до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- 31.07.2020 року позивачем був складений Акт № 240620 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

- з даного Акту вбачається, що 31.07.2020 року о 22 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 керував т/з DAF д.н. НОМЕР_1 з перевищенням вагових норм до 10% без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України;

- Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області за наслідками розгляду Акту № 240620 від 31.07.2020 року була складена постанова № 214890 від 28.09.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 за порушення ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 8500 грн.;

- так, позивачу на праві власності належить транспортний засіб DAF д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 ;

- 06.07.2018 року позивач уклав з ТОВ «Віраж» договір найму (оренди), відповідно до якого переданий у тимчасове користування транспортний засіб DAF д.н. НОМЕР_1 до 06.07.2021 року;

- в свою чергу ТОВ «Віраж» 09.10.2019 року уклало з ТОВ «Автоман Плюс» договір суборенди вантажних транспортних засобів та будівельної техніки № 1, відповідно до якого переданий у тимчасове користування транспортний засіб DAF д.н. НОМЕР_1 до 31.12.2020 року;

- також необхідно зазначити, що водій ОСОБА_2 (в Акті № 240620 від 31.07.20 р. зазначений як водій транспортного засобу) з 20.07.2020 року є працівником ТОВ «Автоман Плюс», що підтверджується наказом № 16-К від 17.07.2020 року;

- ТОВ «Автоман Плюс» здійснювало 31.07.2020 року перевезення вантажу на підставі договору на перевезення вантажу № 20/07/20 від 20.07.2020 року та товарно-транспортної накладної № 1716 від 31.07.2020 року;

- таким чином, позивач не здійснює господарської діяльності по перевезенню вантажів транспортним засобом DAF д.н. НОМЕР_1 , оскільки він був переданий в оренду та у послідуючому в суборенду та саме водій суборендатора здійснював перевезення вантажу;

- відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників;

- тобто, суб`єктом юридичної відповідальності згідно абзацу 16 частини першої статті 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник;

- необхідно зазначити, що позивач 16.08.2020 року вилетів до Туреччини у м. Анталія та повернувся до України лише 29.09.2020 року, а тому не мав можливості бути присутнім 28.09.2020 року під час розгляду відповідачем справи про правопорушення, як і не мав можливості надати відповідні докази передачі транспортного засобу у оренду.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню із зазначенням таких фактичних обставин:

- по постанові № 214890 від 28.09.20р. на суму 8500 грн., яку винесено на підставі Актів перевірки та інших документів перевірки від 31.07.20 санкція - абз. 14 част. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», інспекторами Одеського Управління Укртрансбезпеки здійснено документальну габаритно-вагову перевірку вантажного транспортного засобу марки DAF держ. реєстрац. № НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , що належать позивачу (водій ОСОБА_2 );

- перевіркою виявлено порушення вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абз. 14 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Саме на це порушення, окрім Акту перевірки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 030107 від 31.07.20 р., та інші документи перевірки. При зважуванні виявлене перенавантаження на строєну вісь на 1,57 тони. Зазначене є перевищенням від допустимої норми маси у 22 тони. Тобто, процент перевищення склав від 5% до 10%, а саме 7,14%, що є підставою для відповідача застосувати штрафну санкцію 8500 грн.;

- у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта справа про порушення розглядається без її участі. На розгляд справи на 28.09.20 р. позивач був належним чином та завчасно викликаний рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить Запрошення від 14.09.2020 вих. № 69576/32/24-20, квитанція від 15.09.20 р. поштового відправлення рекомендованого листа та зведений Список відправлень рекомендованих листів з повідомленням № 3223 від 15.09.20 р.;

- вищезазначене Запрошення на розгляд справи позивач завчасно отримав, що підтверджується трек кодом 6501408505560;

- яких-небудь документів щодо вибуття автомобілей із власності, (користування), передачі їх іншій особі позивач ні під час перевірки транспортних засобів, а також під час розгляду справи про порушення відповідачу не надавав. Письмові заперечення щодо вищезазначеного від позивача не надходило. За нормою частини 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення транспортного законодавства несе особа - перевізник;

- перевізником за даними правостосунками правомірно та обґрунтовано, відповідачем визнаний на розгляді справи 28.09.2020 р. саме позивач;

- в свою чергу, будь які докази реальності виконання умов щодо вказаних договорів позивачем надано не було. Разом з тим, сам по собі договір оренди лише засвідчує намір сторін, що його уклали, щодо використання автомобіля. Докази того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, позивач не надав, як не надав доказу щодо факту приймання передавання автомобіля від нього до «Орендаря ТОВ «Віраж»;

- поряд з цим, договором обумовлено, що за оренду транспортного засобу орендар сплачує орендну плату згідно рахунків наданих орендодавцем. Позивач не надав до суду документів, які б підтверджували виконання умов договору, а саме:

- рахунків - доказів отримання орендної плати;

- позивачем не надано Форма № 20-ООП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність у зв`язку з наданням в оренду транспортного засобу (податковий документ);

- позивачем не оформлено в органах поліції на орендований автомобіль державний тимчасовий реєстраційний документ (талон), необхідність в чому визначено Постановою ВС України від 20.12.18 р. по справі № 804/8740/16;

- також не було надано договір на перевезення вантажу між особою перевізником та іншою особою, в розумінні вимог «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.1997 р.;

- з огляду на вищезазначене, надані позивачем договори оренди (суборенди) на транспортний засіб, що йому належить на праві власності, в нетривалу оренду іншій особі, є способом спрямованим на ухилення від сплати штрафних санкцій позивачем, якого відповідач обґрунтовано вважає автомобільним перевізником в розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт»;

- до того ж, позивач не з`явився на розгляд справи при умові його завчасного належною (за 14 діб до розгляду справи) виклику відповідачем рекомендованим листом. Крім того при складенні Акту перевірки, контролюючим органом не було надано жодного документу на підтвердження, що автомобіль вибув з користування позивача, а також жодного документу щодо визначення, що автомобільним перевізником був орендар або суборендар;

- з огляду на викладене, позивач та «орендар» створили штучні обставини, аби одній та іншій особам (третя особа, за браком регламентного часу для відповідача) уникнути штрафної санкції.

Станом на дату вирішення справи пояснення щодо позову та/або відзиву на позов або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для їх подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від третіх осіб до суду не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

31.07.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку транспортного засобу: марка - DAF FT XF 105.460 // MEILLER ТR 3; номерний знак - НОМЕР_1 // НОМЕР_3 , місце перевірки а/д М-05 Київ - Одеса, 450 км + 500 м.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 240620 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. (а.с.6, 121зв.)

У даному акті зазначено, зокрема:

- дата і час перевірки: 31.07.2020 р. 22 год. 40 хв.;

- провели перевірку транспортного засобу:

- марка: DAF FT XF 105.460 // MEILLER ТR 3, номерний знак: НОМЕР_1 // НОМЕР_3 ;

- серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_4 ;

- водій: ОСОБА_2 ;

- документ, що посвідчує особу водія: п/в НОМЕР_5 від 22.03.2016 р.;

- що належить: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

- під час перевірки виявлено порушення, передбачене ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (видаткова накладна б/н від 31.07.2020 р.), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 14 ст. 60 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

В акті також зазначено, що водій ОСОБА_2 з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

28 вересня 2020 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ураховуючи те, що ОСОБА_1 допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт: 31.07.20 р., а/д М-05 Київ-Одеса (підстава: Акт від 31.07.2020 р. № 240620), відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214890 (а.с.7), якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн.

Не погоджуючись із постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 214890 від 28.09.2020 року, позивач оскаржив її у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.8-18, 128):

- товарно-транспортної накладної № 1716 від 31 липня 2020 р., Форма № 1-ТН, згідно з якою, зокрема:

- автомобіль: MAN НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп: НОМЕР_6 ;

- вид перевезень: вантажні перевезення;

- автомобільний перевізник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоман плюс»;

- водій: ОСОБА_2 , ВХТ НОМЕР_7 ;

- вантажовідправник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транссервісбуд»;

- пункт навантаження: Кіровоградська обл., Гайворонський район, смт. Салькове;

- пункт розвантаження: м. Одеса, вул. Гефта, 3, ОФДП «АМПУ»;

- Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_2 , згідно з яким позивач є власником транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № 692 договору найму (оренди), укладеного 6 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як Наймодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віраж», як Наймачем, згідно з яким, зокрема:

- п. 1: Наймодавець передав за плату транспортні засоби у тимчасове володіння та користування, а Наймач прийняв за плату у тимчасове володіння та користування транспортний засіб, строком на 3 (три) роки, до 06.07.2021 року, зокрема: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, модель FT XF 105.460, випуску 2008 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований Центром 5141, дата першої реєстрації: 23.08.2017 року, дата реєстрації: 23.08.2017 року, з правом експлуатації зазначеного транспортного засобу в межах України та тимчасового виїзду за кордон. Зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого Центром 5141;

- п. 3: Наймач самостійно здійснює використання транспортних засобів у своїй діяльності. Для використання вищезазначених транспортних засобів Наймач повинен згідно вимог чинного законодавства отримати в уповноважених органах реєстраційні талони на період дії цього договору;

- п. 10: сторони домовились про те, що розмір сплати за вищевказані транспортні засоби за цим договором разом становить 9000,00 грн щомісячно;

- договору суборенди вантажних транспортних засобів та будівельної техніки № 1 від 09 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «Віраж», як Орендарем, та ТОВ «Автоман Плюс», як Суборендарем, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендар зобов`язується передати Суборендарю в строкове, платне користування транспортні засоби, зокрема: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, модель FT XF 105.460, випуску 2008 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ; спеціалізований напівпричіп-спеціалізований Н/ПР-самоскид-Е, марки MILLER, модель ТR3, 2088 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ;

- акту прийому-передачі до договору суборенди вантажних транспортних засобів та будівельної техніки № 1 від 09 жовтня 2019 року, відповідно до якого ТОВ «Автоман Плюс» приймає у строкове платне користування (оренду) ВТЗ, з комплектом ключів та технічними паспортами, зокрема: спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, марки DAF, модель FT XF 105.460, випуску 2008 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ; спеціалізований напівпричіп-спеціалізований Н/ПР-самоскид-Е, марки MILLER, модель ТR3, 2088 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ;

- договору № 20/07/20 на перевезення вантажу від 20 липня 2020 р., укладеного між ТОВ «Автоман Плюс», як Виконавцем, та ТОВ «Транссервісбуд», як Замовником, згідно з п. 1.1 якого згідно даного Договору Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів і інших матеріальних цінностей (надалі - вантаж), які не заборонені до перевезення законодавством країн слідування вантажу автомобільним транспортом у міських і міжміських сполученнях, порядку та на умовах, передбачених даним Договором;

- наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоман Плюс» від 17.07.2020 р. № 16-К «Про прийняття», яким прийнято з 20.07.2020 р., зокрема, водія транспортних засобів категорії «СЕ» ОСОБА_2 ;

- сторінок Паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я позивача, який містить, зокрема, штамп Туреччини від 29.09.20 тощо.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.120зв.-124):

- повідомлення-запрошення № 69576/32/24-20 від 14.09.2020 Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, адресованого ОСОБА_1 , на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення 28.09.2020 р., та доказів надіслання його поштою 15.09.2020 року (згідно зі списком рекомендованих листів Укртрансбезпеки та фіскального чеку ПАТ «УКРПОШТА»);

- акту № 030107 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.07.2020 року, відповідно до якого, зокрема:

- автомобіль (тягач): DAF, FT XF 105.460, НОМЕР_1 ;

- причіп (напівпричіп): MEILLER, ТR 3, НОМЕР_3 ;

- маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування, кілометрів: Болгарія Одеська обл.-Одеса;

- осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме 11.00/11.00/22.00; фактичне 7.21/9.49/23.57;

- довідки № 0004716 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.07.2020 року, згідно з якою, зокрема:

- найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю: а/д М-05 Київ - Одеса, 450 км + 500 м;

- автомобіль: марка DAF, модель FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- причіп (напівпричіп): марка MEILLER, модель ТR 3, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- результат вагового контролю:

- навантаження на осі, тонн: 1) 7,21; 2) 9,49; 3) 7,77; 4) 8,12; 5) 7,68;

- повна маса транспортного засобу 40,27 тонн;

- Результату зважування від 31.07.2020 в режимі: динаміка;

- Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 030107 від 31.07.2020 р., відповідно до якого, зокрема:

- маршрут: Болгарія Одеська обл.-Дачне;

- пройдена відстань: 16 км;

- склад автопоїзду: DAF НОМЕР_1 // MEILLER НОМЕР_3 ;

- ПІБ водія: ОСОБА_2

- навантаження на строєну вісь 23,57 т, параметри на які нараховується плата за проїзд - 1,57 т, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів - 0,200 євро/км, перевищення параметрів від нормативу - 7,14 %;

- посвідчення водія ОСОБА_2 від 22.03.2016 ВХТ НОМЕР_7 ;

- Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_9 , згідно з яким власником транспортного засобу MEILLER ТR3, реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III); «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV); «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII); Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила № 1306); Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30); Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567); Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно зі ст. 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок № 879.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 879 дія цього Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.

Відповідно до п. 22.5 Правил № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до пп. 2-4 п. 2 Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно зі змістом пунктів 26, 27 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до абз. 1 п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

У відповідності з абз. 1 п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Пунктом 31.1 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

1. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: позивач не здійснює господарської діяльності по перевезенню вантажів транспортним засобом DAF д.н. НОМЕР_1 , оскільки він був переданий в оренду та у послідуючому в суборенду та саме водій суборендатора здійснював перевезення вантажу, тощо - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що на доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема:

- товарно-транспортної накладної № 1716 від 31 липня 2020 р., Форма № 1-ТН, згідно з якою, зокрема:

- автомобіль: MAN НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп: НОМЕР_6 ;

- вид перевезень: вантажні перевезення;

- автомобільний перевізник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоман плюс»;

- водій: ОСОБА_2 , ВХТ НОМЕР_7 ;

- вантажовідправник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транссервісбуд»;

- пункт навантаження: Кіровоградська обл., Гайворонський район, смт. Салькове;

- пункт розвантаження: м. Одеса, вул. Гефта, 3, ОФДП «АМПУ»;

- Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_2 , згідно з яким позивач є власником транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № 692 договору найму (оренди), укладеного 6 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як Наймодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віраж», як Наймачем, згідно з яким, зокрема:

- п. 1: Наймодавець передав за плату транспортні засоби у тимчасове володіння та користування, а Наймач прийняв за плату у тимчасове володіння та користування транспортний засіб, строком на 3 (три) роки, до 06.07.2021 року, зокрема: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, модель FT XF 105.460, випуску 2008 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований Центром 5141, дата першої реєстрації: 23.08.2017 року, дата реєстрації: 23.08.2017 року, з правом експлуатації зазначеного транспортного засобу в межах України та тимчасового виїзду за кордон. Зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого Центром 5141;

- п. 3: Наймач самостійно здійснює використання транспортних засобів у своїй діяльності. Для використання вищезазначених транспортних засобів Наймач повинен згідно вимог чинного законодавства отримати в уповноважених органах реєстраційні талони на період дії цього договору;

- п. 10: сторони домовились про те, що розмір сплати за вищевказані транспортні засоби за цим договором разом становить 9000,00 грн щомісячно;

- договору суборенди вантажних транспортних засобів та будівельної техніки № 1 від 09 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «Віраж», як Орендарем, та ТОВ «Автоман Плюс», як Суборендарем, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендар зобов`язується передати Суборендарю в строкове, платне користування транспортні засоби, зокрема: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, модель FT XF 105.460, випуску 2008 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ; спеціалізований напівпричіп-спеціалізований Н/ПР-самоскид-Е, марки MILLER, модель ТR3, 2088 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ;

- акту прийому-передачі до договору суборенди вантажних транспортних засобів та будівельної техніки № 1 від 09 жовтня 2019 року, відповідно до якого ТОВ «Автоман Плюс» приймає у строкове платне користування (оренду) ВТЗ, з комплектом ключів та технічними паспортами, зокрема: спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, марки DAF, модель FT XF 105.460, випуску 2008 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ; спеціалізований напівпричіп-спеціалізований Н/ПР-самоскид-Е, марки MILLER, модель ТR3, 2088 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ;

- договору № 20/07/20 на перевезення вантажу від 20 липня 2020 р., укладеного між ТОВ «Автоман Плюс», як Виконавцем, та ТОВ «Транссервісбуд», як Замовником, згідно з п. 1.1 якого згідно даного Договору Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів і інших матеріальних цінностей (надалі - вантаж), які не заборонені до перевезення законодавством країн слідування вантажу автомобільним транспортом у міських і міжміських сполученнях, порядку та на умовах, передбачених даним Договором;

- наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоман Плюс» від 17.07.2020 р. № 16-К «Про прийняття», яким прийнято з 20.07.2020 р., зокрема, водія транспортних засобів категорії «СЕ» ОСОБА_2 .

Разом з тим, на доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема:

- акту № 030107 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.07.2020 року, відповідно до якого, зокрема:

- автомобіль (тягач): DAF, FT XF 105.460, НОМЕР_1 ;

- причіп (напівпричіп): MEILLER, ТR 3, НОМЕР_3 ;

- маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування, кілометрів: Болгарія Одеська обл.-Одеса;

- довідки № 0004716 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.07.2020 року, згідно з якою, зокрема:

- найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю: а/д М-05 Київ - Одеса, 450 км + 500 м;

- автомобіль: марка DAF, модель FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- причіп (напівпричіп): марка MEILLER, модель ТR 3, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 030107 від 31.07.2020 р., відповідно до якого, зокрема:

- маршрут: Болгарія Одеська обл.-Дачне;

- пройдена відстань: 16 км;

- склад автопоїзду: DAF НОМЕР_1 // MEILLER НОМЕР_3 ;

- ПІБ водія: ОСОБА_2 .

З встановленого вбачається, зокрема, що:

- зміст наданої позивачем товарно-транспортної накладної № 1716 від 31 липня 2020 р. не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, щодо: складу автопоїзду, щодо якого встановлене порушення, а саме щодо напівпричепу, реєстраційний номер НОМЕР_3 , а не НОМЕР_6 , як зазначено у ТТН; маршруту руху, зокрема, Болгарія, а не: Кіровоградська обл., Гайворонський район, смт. Салькове (пункт навантаження), як зазначено у ТТН;

- перевезення вантажів транспортним засобом DAF д.н. НОМЕР_1 , оскільки він був переданий в оренду та у послідуючому в суборенду та саме водій суборендатора здійснював перевезення вантажу, - не відповідає умовам договору найму (оренди), укладеного 6 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як Наймодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віраж», як Наймачем, згідно з п. 3 якого, зокрема, Наймач самостійно здійснює використання транспортних засобів у своїй діяльності;

- жодних доказів щодо фактичного виконання договору найму (оренди) від 6 липня 2018 року на умовах, передбачених цим договором, в тому числі щодо щомісячної сплати за цим договором тощо, та його реалізації у законодавчо встановленому порядку, зокрема, щодо оформлення законодавчо встановлених документів для перевізника, водія тощо, - позивачем не зазначено та не надано.

Також, як встановлено судом вище, станом на дату вирішення справи пояснення щодо позову та/або відзиву на позов або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для їх подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, а також будь-які додаткові докази, крім наявних в матеріалах справи, на підтвердження позиції позивача та на спростування заперечень відповідача, від третіх осіб до суду не надійшли.

При цьому слід зазначити, що згідно зі змістом Акту № 240620 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.07.2020 року водій ОСОБА_2 з актом ознайомлений, проте від підпису та від права надання пояснень відмовився.

Отже, наведена позиція позивача - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

2. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: позивач 16.08.2020 року вилетів до Туреччини у м. Анталія та повернувся до України лише 29.09.2020 року, а тому не мав можливості бути присутнім 28.09.2020 року під час розгляду відповідачем справи про правопорушення, як і не мав можливості надати відповідні докази передачі транспортного засобу у оренду (відповідні докази додаються до відповіді на відзив), тощо - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що на доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду надано копії сторінок Паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я позивача, який містить, зокрема, штамп Туреччини від 29.09.20 тощо.

Разом з тим, на доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема, повідомлення-запрошення № 69576/32/24-20 від 14.09.2020 Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, адресованого ОСОБА_1 , на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення 28.09.2020 р., та доказів надіслання його поштою 15.09.2020 року.

При цьому, відповідно до п.п. 20-22, 25-27 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З наведених положень Порядку № 1567 вбачається, зокрема, що неявка уповноваженої особи суб`єкта господарювання, повідомленої про час і місце розгляду справи про порушення, - не перешкоджає розгляду справи про порушення, не є підставою для відкладення / перенесення / тощо розгляду цієї справи.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначена позивачем об`єктивна неможливість надати відповідні докази передачі транспортного засобу у оренду у визначену відповідачем дату розгляду справи про порушення - не є невідновлюваною. Так, позивач скористався відповідною можливістю під час розгляду цієї адміністративної справи в суді, надавши на доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, вищенаведені документи-докази, оцінку яким судом надано вище.

Отже, наведена позиція позивача не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, відповідно, наведені позивачем обґрунтування позовних вимог законодавчо та об`єктивно самі по собі не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них сторонами не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність оскаржуваної постанови, прийняття її відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214890 від 28 вересня 2020 року - немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.

Виходячи з висновків суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого судді, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та часу перебування головуючого судді у відпустці.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 15.12.2021 року) до 31 березня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного озову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віраж» (місцезнаходження: вул. Комарова, буд. 12, м. Одеса, 65043; ідентифікаційний код юридичної особи: 32287992), Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоман Плюс» (місцезнаходження: вул. Академіка Корольова, буд. 82, кв. 17, м. Одеса, 65104; ідентифікаційний код юридичної особи: 43209995) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.