Вирок

від 17.03.2022 по справі 346/6595/18

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6595/18

Провадження № 1-кп/346/65/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі : судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілої особи Коломийської РДА ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї кримінальне провадження № 12018090180000029 від 06 січня 2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого, українця, громадянина України, раніше неодноразово судимого востаннє вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2020 року до трьох років позбавлення волі,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням в інше приміщення, за наступних обставин.

Так, 05 січня 2018 року в період часу з 12 до 13 год обвинувачений діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проник у кабінет № 7 відділу соціально-економічного розвитку житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури управління економіки Коломийської районної державної адміністрації, що за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав комп`ютерну техніку - ноутбуки, два з яких є власністю Коломийської РДА марки «Prbook4540 15,6» інвентарні номера: НОМЕР_1 , 10480024, балансовою вартістю за обидва 5446 грн та ноутбук марки «ASUS», вартістю 1500 грн, який належить головному спеціалісту відділу управління економіки ОСОБА_7 та покинув місце вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину в повному обсязі, пояснивши, що на час скоєння злочину відчував складність у матеріальному становищі, що і послужило причиною крадіжки.

У вчиненому щиро розкаюється. Запевняє суд, що подібного не повторить. Також погоджується з розміром цивільного позову, однак коштів для погашення сум немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно поєднане з проникненням в інше приміщення.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та дані про його особу.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочину.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд відносить - щире каяття, сприяння органам досудового розслідування у розкритті злочину, що злочин скоєно внаслідок тяжкості матеріального становища та вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання згідно санкції статті за якою обвинувачується.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Із матеріалів справи видно, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської област від 09 березня 2020 року обвинуваченого засуджено за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, а дане кримінальне правопорушення, що розглядається судом, вчинено 05 січня 2018 року, тобто до ухвалення вказаного вироку суду.

З огляду на це та вимоги кримінального законодавства і роз`яснення Верховного Суду України, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24.10.2003 року, з наступними змінами, "Про практику призначення судами кримінального покарання", дана обставина вимагає при призначенні покарання застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України.

Виходячи із зазначеного обвинуваченому слід призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.

Щодо заявленого цивільного позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 91 КПК Українидоказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Органом розслідуванння належним чином доведено суму спричиненої неправомірними діями обвинуваченого майнової шкоди і останній цивільний позов визнав.

Речовими доказами розпорядитися у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 392-395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання - три роки два місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання обраного покарання та покарання призначеного ОСОБА_4 вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2020 року, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання - три роки три місяці позбавлення волі. Зарахувати в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте частково за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2020 року, за правилами, передбаченими статтею 72 КК України.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 26 лютого 2020 року, з часу фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь управління економіки Коломийської районної державної адміністрації (Код ЄДРПОУ 02737182) - 5 446 грн майнової шкоди завданої злочином.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили :

- електронний носій інформації DVD-R диск із відеозаписом із камери спостереження, розміщеної в АДРЕСА_4 , залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти діб, обвинуваченими з часу отримання копії вироку, іншими учасниками, з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1