Рішення

від 27.03.2022 по справі 140/1823/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1823/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства-фірми Торгбуд-Сервіс до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-фірма Торгбуд-Сервіс звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 11.11.2021 по 19.11.2021 працівниками ГУ ДПС України у Волинській області проведено фактичну перевірку ППф Торгбуд-Сервіс з питань дотримання вимог законодавства про обіг підакцизних товарів за результатами якої складено акт перевірки №03/9974/09-01/32785198 від 22.11.2021 у якому відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, а саме: зберігання підприємством пального без наявності відповідної ліцензії.

На підставі акта перевірки №03/9974/09-01/32785198 від 22.11.2021 відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021, яким застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального на суму 500 000 грн.

Позивач вважає вказане рішення про застосування штрафних санкцій незаконним та необґрунтованим, оскільки підприємство пальне у металевих ємностях не зберігає, адже дизельним паливом, яке закуповується у постачальників для заправки транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності, заправляються шляхом заправки пального з бензовоза контрагента безпосередньо в бак транспортних засобів. Крім того, зазначає, що у відповідача не було правових підстав для проведення перевірки, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статтей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

16.03.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому зазначає, що в ході перевірки встановлено, що згідно реєстру акцизних накладних Системи електронного адміністрування реалізації пального за період з 01.04.2020 року по 01.11.2021 року встановлено, що ППф Торгбуд-Сервіс придбавало дизпаливо (згідно Додатку №1 до Акта фактичної перевірки) загальним об`ємом 335 705, 98 літрів, яке поставлялось на «Адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки» за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4, де знаходиться ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198).

На момент проведення фактичної перевірки відсутні ліцензії на право зберігання пального.

Враховуючи вищевикладене, дані дії ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198) привели до порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (із змінами та доповненнями) - зберігання пального без наявності ліцензії.

Під час проведення 11.11.2021 року ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198) було надано письмове звернення з вимогою про надання документів, що стосуються предмету та питань фактичної перевірки, проте станом на 19.11.2021 року такі документи не було надано про що складено акт, який засвідчує факт ненадання у визначений строк (надання не в повному обсязі, відмови від надання) платником податків документів для перевірки від 19.11.2021 року №1606/03-20-09- 02.

Згідно даних АІС Податковий блок ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198) було подано звіти форма 20-ОПП згідно до яких за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4, зареєстрована земельна ділянка та автозаправочна станція (Блок-пункт автозаправний АПБ-8), інші об`єкти відсутні.

При цьому, ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального передбачена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафу 500 000 гривень.

На підставі вищенаведеного, вважає позовні вимоги безпідставними, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що в період з 11.11.2021 по 19.11.2021 працівниками ГУ ДПС України у Волинській області, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 09.11.2021 №3221 та направлень на фактичну перевірку від 11.11.2021 №3458/03-20-09-02, №3457/03-20-09-02, було проведено фактичну перевірку ППф Торгбуд-Сервіс, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4 з питань дотримання вимог законодавства про обіг підакцизних товарів, за результатами якої складено акт перевірки №03/9974/09-01/32785198 від 22.11.2021.

Перевіркою встановлено, що згідно реєстру акцизних накладних Системи електронного адміністрування реалізації пального за період з 01.04.2020 року по 01.11.2021 року встановлено, що ППф Торгбуд-Сервіс придбавало дизпаливо (згідно Додатку №1 до Акта фактичної перевірки) загальним об`ємом 335 705, 98 літрів, яке поставлялось на «Адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки» за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4, де знаходиться ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198).

На момент проведення фактичної перевірки відсутні ліцензії на право зберігання пального.

Враховуючи вищевикладене, дані дії ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198) привели до порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (із змінами та доповненнями) - зберігання пального без наявності ліцензії.

Під час проведення 11.11.2021 року ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198) було надано письмове звернення з вимогою про надання документів, що стосуються предмету та питань фактичної перевірки, проте станом на 19.11.2021 року такі документи не було надано про що складено акт, який засвідчує факт ненадання у визначений строк (надання не в повному обсязі, відмови від надання) платником податків документів для перевірки від 19.11.2021 року №1606/03-20-09- 02.

Згідно даних АІС Податковий блок ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198) було подано звіти форма 20-ОПП згідно до яких за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4, зареєстрована земельна ділянка та автозаправочна станція (Блок-пункт автозаправний АПБ-8), інші об`єкти відсутні.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

На підставі акта перевірки №03/9974/09-01/32785198 від 22.11.2021 ГУ ДПС України у Волинській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021, яким до ППф Торгбуд-Сервіс застосовано штрафну санкцію, передбачену статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального у вигляді штрафу на суму 500 000 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З матеріалів справи, зокрема, акту перевірки №03/9974/09-01/32785198 від 22.11.2021 вбачається, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області встановлено зберігання ППф Торгбуд-Сервіс пального без наявності ліцензії, що є порушенням вимог ч.1 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

Оцінюючи доводи відповідача про порушення позивачем вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального встановлено ст.15 Закону №481/95-ВР.

Згідно з приписами статті 15 Закону №481/95-ВР імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно із статтею 17 Закону України №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

При цьому, частиною 22 статті 18 Закону України №481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

В ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно реєстру акцизних накладних Системи електронного адміністрування реалізації пального за період з 01.04.2020 року по 01.11.2021 року встановлено, що ППф Торгбуд-Сервіс придбавало дизпаливо (згідно Додатку №1 до Акта фактичної перевірки) загальним об`ємом 335 705, 98 літрів, яке поставлялось на «Адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки» за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4, де знаходиться ППф Торгбуд-Сервіс (ЄДРПОУ 32785198).

На момент проведення фактичної перевірки відсутні ліцензії на право зберігання пального.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.141-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до ст.1 Закону України №481/95-ВР, місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Частиною 1 ст.15 Закону України №481/95-ВР визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

З вказаних вище положень законодавства, суд доходить висновку, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Таким чином, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом.

Такий висновок відповідає роз`ясненню ДФС України від 15 серпня 2019 року №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, в якому зазначено, що у розумінні Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", суб`єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.

Водночас, наведеною вище нормою Закону визначено, що не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Представник позивача акцентував увагу суду на те, що ППф Торгбуд-Сервіс отримане паливо від ПП Айслаг та ПП Західенерготрейд заправлялись безпосередньо в баки транспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства.

При цьому представник позивача стверджував, що висновки контролюючого органу про зберігання в резервуарі пального є надуманими, оскільки відповідач під час проведення фактичної перевірки на предмет зберігання пального без відповідної ліцензії не проводив жодних дій (замірів) щодо встановлення (фіксування) залишків пального в цистернах чи ємностях, які знаходиться на території позивача та не проводив заміри пального в паливних баках наявної техніки, яку у своїй діяльності використовує позивач.

Судом встановлено, що паливно-мастильні матеріали, які придбаються позивачем для здійснення господарської діяльності, не перепродаються і не зберігаються у спеціальних визначених Законом місцях для зберігання пального, а використовуються виключно для заправки наявних у позивача транспортних засобів, шляхом заправки пального з бензовоза контрагента безпосередньо в бак транспортного засобу.

Проте, транспортні засоби, які позивач використовує не є місцем зберігання пального в контексті ст.1, ст.15 Закону України №481/95-ВР та п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України.

Так, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 за квітень 2020-жовтень 2021 року було поставлено 454 483 л пального та залишок на момент кінець періоду склав 3117 л.

Згідно відомості з інвентаризації товарів на складі №11 від 31 жовтня 2021 року, вбачається наявність залишків дизпалива в кількості 3117 л.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 за листопад 2021 року було поставлено 24390 л пального та залишок на момент кінець періоду склав 3797 л.

У відповідності до акту списання дизельного палива за листопад 2021 року, комісія перевірила правильність оприбуткування та списання дизельного палива на складі Луцьк, згідно норм та встановили: надійшло 24390 л на суму 561 986, 25 грн., використано 23 710 л на суму 548 197, 58 грн., з залишок 3797 л на суму 88 596, 67 грн., правильність підтверджена та вирішено, що підлягає списанню з бухгалтерського обліку 23 710 л дизельного палива, на суму 548 197, 58 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 10, а також технічним паспортам і бухгалтерським довідкам, у власності ППф Торгбуд-Сервіс, перебувають наступні транспортні засоби: Бетонозмішувач MAN ВК0294СМ 280 л, Бетонозмішувач MERSEDES-BENZ ВК6025СІ 250 л, Бетонозмішувач DAF ВК1998НЕ 320 л, Бетононасос IVECO ВІС1337ВІ 320 л, Бетонозмішувач MAN НОМЕР_1 280 л, Бетонозмішувач MAN НОМЕР_2 280 л, Бетонозмішувач MAN ВК4931 СЕ 280 л, Бетонозмішувач IVECO ВК4458НК 320 л, Бетонозмішувач HOWO НОМЕР_3 415 л, Бетонозмішувач HOWO ВК9087АХ 435 л, Бетонозмішувач HOWO ВК2413ВК 405 л, Сідловий тягач MERSEDES-BENZ НОМЕР_4 400 л, Сідловий тягач SCANIA НОМЕР_5 570 л, Сідловий, тягач SCANIA НОМЕР_6 500 л, Сідловий тягач SCANIA ВІС8284СО 500 л, Сідловий тягач RENAULT НОМЕР_7 400 л, Сідловий тягач RENAULTВК916,1 СА 400 л, Сідловий тягач SCANIA НОМЕР_8 480 л, Сідловий тягач DAF ВІС6202НІ 410 л, Фургон малотонажний DACIA НОМЕР_9 50 л, Навантажувач фронтальний YTO Т01113ВК 290 л, Навантажувач фронтальний XCMG 27987ВК 290 л.

Також, транспортні засоби орендуються у фізичних осіб, а саме: Бетонозмішувач КАМАЗ НОМЕР_10 250 л, Бетонозмішувач КАМАЗ НОМЕР_11 250 л, Сідловий тягач DAF НОМЕР_12 760 л.

Загальний об`єм баків транспортних засобів, які використовуються в господарській діяльності ППф Торгбуд-Сервіс - 9135 л.

Водночас, згідно наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки, на ППф Торгбуд-Сервіс протягом жовтня - листопада 2021 року були працевлаштовані 26 водіїв: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .

Згідно акту зняття залишків паливно-мастильних матеріалів №15 на 30.11.2021, вбачається залишки в баках транспортних засобів загальним об`ємом 3797 л.

Факт заправки вищезазначених транспортних засобів дизпаливом, отриманим ППф Торгбуд-Сервіс згідно видаткових накладних від 03.11.2021 на 8130 л, 15.11.2021 на 8130 л, та 25.11.2021 на 8130 л підтверджується відомостями заправки, зокрема №1 від 06.10.2021, №2 від 13.10.2021, №3 від 25.10.2021, №1 від 03.11.2021, №2 від 15.11.2021, №3 від 25.11.2021.

Отже, паливні баки вищезазначених 25 транспортних засобів, що використовує позивач вміщають значно більше, ніж залишок пального в розмірі 3797 л згідно оборотно-сальдової відомості та зазначених в акті перевірки акцизних накладних.

При цьому, з матеріалів справи та пояснень позивача, викладених у позовній заяві вбачається, що зазначені в акцизних накладних поставки становили 6-8 тисяч л пального двічі на місяць, що цілком відповідає об`ємам баків зазначених транспортних засобів, та повністю використовувалися в період між заправками вказаними транспортними засобами.

А відтак, суд вважає, що у позивача не виникав обов`язок отримання ліцензії на провадження діяльності із оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального.

Єдиним способом, на підставі якого відповідач встановлював наявність зберігання позивачем пального були акцизні накладні про придбання пального.

Однак, суд вважає, що акцизні накладні не є достатнім доказом того, що ППф Торгбуд-Сервіс фактично зберігало пальне. Дані накладні свідчать лише про факт придбання (купівлі) пального, яке воно використовувало у власній господарській діяльності.

Крім того, як вже зазначалося вище, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в цистернах знаходилося саме дизельне пальне, відповідачем суду не надано.

Також, особливу увагу суд звертає на те, що ППф Торгбуд-Сервіс є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:42:011:0053 площею 1,1563 га з цільовим призначенням для обслуговування високої залізничної колії J.12.01 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: Р№1671, посвідченого 21.03.2014 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою Віталіною Віталіївною.

При цьому, згідно договору оренди №ЗЛ/01 від 01.09.2021, укладеного ТОВ ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ (Орендодавець) та ППф Торгбуд-Сервіс (Орендар), Орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язався передати Орендареві у користування за плату строком по 31.12.2022 наступне обладнання: блок пункт в комплекті з паливо роздавальною колонкою для заправки автотранспорту. Місце знаходження обладнання: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4.

Вказане обладнання згідно акту приймання-передачі отримано Орендарем 03.09.2021.

ППф Торгбуд-Сервіс через електронний кабінет платника податку подано заяву форми 20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність», згідно якого зазначило про взяття на облік блок-пункту автозаправочного АПБ-8 за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4.

У відповідності платіжного доручення №6470 від 04.10.2021, ППф Торгбуд-Сервіс сплатило кошти у сумі 780 грн. за видачу ліцензії на право зберігання пального.

11.11.21 ППф Торгбуд-Сервіс через електронний кабінет платника податків подано заяву та необхідний пакет документів для отримання ліцензії, що підтверджується електронними квитанціями про отримання документів та в подальшому отримало ліцензію Серії АС №03180414202100212, дата реєстрації 25.11.2021, на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з терміном дії з 15.12.2021 по 15.12.2026.

Оскільки до моменту отримання ліцензії ППф Торгбуд-Сервіс фактично не використовувало вказані ємності, а розлив дизельного пального постачальником здійснювався в баки транспортних засобів, належних позивачу, а на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення звернувся з відповідною заявою про одержання ліцензії, здійснив за неї оплату, повідомив про це контролюючий орган, його рішення про накладення штрафу є протиправним, так-як позивач не порушував статті 15 Закону України №481/95-ВР.

Таким чином, відповідачем не доведено жодного факту діяльності позивача протягом перевіряємого періоду, яка б потребувала отримання ліцензії у порядку, встановленому статтею 15 Закону №481/95-ВР.

За таких обставин, у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених статті 17 цього Закону.

Щодо підстав для призначення проведення фактичної перевірки суд зазначає наступне.

Згідно наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 06.05.2021 року №1327 підставою проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону №481/95-ВР покладені на відповідача.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 по справі №140/391/19.

Також, з матеріалів справи вбачається, що призначенню фактичної перевірки передувала доповідна записка в.о. начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області №343/03-20-12-04-04 від 09.11.2021 року.

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Згідно з п.61.2 ст.61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачений термін податкова інформація для цілей оподаткування розуміється у значенні, визначеному Законом України Про інформацію.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України Про інформацію податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті зазначеного Закону правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Отже, порядок збирання та використання податкової інформації регулюється Податковим кодексом України, а в частині, яка ним не врегульована - іншими законодавчими актами.

Як передбачено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних: базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Отже, підпункт вказаної норми передбачає як підставу проведення фактичної перевірки, здійснення функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону №481/95-ВР покладені на відповідача.

Таким чином, призначення перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень.

Відтак, суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для призначення перевірки ППф Торгбуд-Сервіс.

При вирішенні справи суд застосовує приписи статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

У справі "Новік проти України" (18 грудня 2008 року) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".

Також при вирішенні даної справи суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Сєрков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, оскільки представником відповідача не підтверджено належними доказами зберігання ППф Торгбуд-Сервіс паливо-мастильних матеріалів за адресою його місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 4, суд приходить до висновку, що спірне рішення про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021, відповідно до якого встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України №481/95-ВР є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021 знайшли своє документальне підтвердження під час судового розгляду справи та є такими, що підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Волинській про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 7500,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №70 від 08.02.2022.

Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Однак, заявлені у позовній заяві до стягнення витрати на правову допомогу відшкодуванню з відповідача не підлягають з огляду на те, що в порушення вимог частини четвертої статті 134, частини сьомої статті 139 КАС України позивач не подав суду доказів, які підтверджують понесення зазначених витрат на правову допомогу та їх розмір.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській про застосування штрафних санкцій №000210-09 від 22.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства-фірми Торгбуд-Сервіс судовий збір в сумі 7500 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Приватне підприємство-фірма Торгбуд-Сервіс, код ЄДРПОУ: 32785198, адреса: 35709, Рівненська область, с. Здовбиця, вул. Шосова, 105.

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, код ЄДРПОУ: 44106679, адреса: 43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4.

Суддя Ю.Ю. Сорока