Ухвала

від 23.03.2022 по справі 127/6320/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/6320/22

Провадження №11-сс/801/172/2022

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:

Доповідач: ОСОБА_1

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

та його захисника ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2022 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 37 діб до 20:50 години 22.04.2022 включно, з визначенням розміру застави, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рахни Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Старший слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 в середині листопада 2009 року, під час зустрічі, яка відбулася у офісному приміщенні ВАТ «Вінницьке управління механізації та автотранспорту» (змінена назва - ПАТ «Вінницьке управління механізацїї і автотранспорту будівництва», далі по тексту ВАТ «ВУМіА»), що знаходиться у м. Вінниці по вул. Тарногродського, 48, представившись юристом та магістром права, познайомився із головою правління даного товарства ОСОБА_10 , який звернувся до ОСОБА_6 за правовою допомогою у вирішенні проблемних питань фінансово - господарської діяльності ВАТ «ВУМіА», що виникли із-за наявних заборгованостей товариства по отриманим кредитам та проведеним лізинговим операціям, що могло потягнути за собою ліквідацію підприємства, накладення штрафних санкцій, звернення стягнення на корпоративні права ВАТ «ВУМіА» ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження», а також на акції ВАТ «ВУМіА», які перебували у власності ОСОБА_10 .

При зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 про необхідність вивчення ним документів ВАТ «ВУМіА», їх аналізу та розроблення плану (алгоритму) дій, які будуть направлені на вихід товариства із кризового становища та активів потерпілого ОСОБА_10 у вигляді належних останньому акцій ВAT «ВУМіА». При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_10 домовилися, що всі фінансові витрати, які будуть пов`язані із проведенням антикризових заходів, будуть оплачені ОСОБА_10 без оформлення відповідних на те документів ( договорів, актів та інше).

Ознайомившись із всіма необхідними для нього документами фінансово - господарської діяльності ВАТ «ВУМіА», доступ до яких було надано з дозволу потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_6 розробив план (алгоритм) дій, які були спрямовані на виведення з-під можливого обтяження корпоративних прав ВАТ «ВУМіА» у вигляді часток у статутних капіталах ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження», а також збереження акцій ВАТ «ВУМіА» для головного акціонера вказаного товариства - ОСОБА_10 , замінивши їх на корпоративні права іншого товариства.

Із запропонованим ОСОБА_6 антикризовими заходами та планом (аргоритмом) дій потерпілий ОСОБА_10 погодився, усвідомлюючи вигідність для себе таких дій по вибуттю із свого володіння та передачі майна - акцій ВАТ «ВУМіА» на підконтрольну йому новостворену юридичну особу, якою стало ПП «Мега - Гранд КФТ».

Так, в період з середини листопада 2009 року по кінець грудня 2009 року, у місті Вінниці, за участю ОСОБА_6 та його помічників були виготовлені для потерпілого ОСОБА_10 різного роду документи, на підставі яких проведені наступні дії:

- 23.11.2009 зареєстровано приватне підприємство «Мега - Гранд КФТ» ( код ЄДРПОУ - 36830537, юридична адреса - м. Вінниця, провул. К. Маркса, буд. 46, кв. 152). Статутний капітал підприємства сформовано за рахунок внеску його засновника (власника) ОСОБА_10 і становить 345000,0 грн., що складає 100% розміру статутного капіталу. У якості внеску до статутного капіталу залучено майно ОСОБА_10 у вигляді належних йому акцій ВАТ «ВУМіА» в кількості 1369952 шт., номінальною вартістю 342488,00 грн.;

- 22.12.2009 укладені договори № 22-12/2009-1 ДКП-КП/ВУМіА-М та № 22-12/2009-2 ДКП-КП/ВУМіА-М, за умовами яких ВАТ «ВУМіА» відступило (продало) за кошти, а ПП «Мега - Гранд КФТ» набуло (купило) за кошти право власності на частку в статутних капіталах ТОВ «Відродження» розміром 99,7% (грошовий еквівалент - 5433197,00 грн.) та ТОВ «Віра» розміром 99,6% (грошовий еквівалент - 3346671,00 грн.);

- 30.12.2009 зареєстровані нові редакції статутів ТОВ «Відродження» та ТОВ «Віра», на підставі яких 1111 «Мега - Гранд КФТ» стало власником часток у статутних капіталах ТОВ «Відродження» розміром 99,7% (грошовий еквівалент - 5433197,00 грн.) та ТОВ «Віра» розміром 99,6% (грошовий еквівалент - 3346671,00 грн.).

Таким чином, ОСОБА_6 за рахунок власного досвіду та знань у галузі реєстрації юридичних осіб провів швидкі дії щодо створення ПП «Мега Гранд КФТ», виконання цим підприємством зобов`язань по внесенню частини часток у статутні капітали ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження» з подальшим набуттям права власності на корпоративні права цих товариств, внаслідок чого зарекомендував себе перед потерпілим ОСОБА_10 досвідченим юристом, який здатний оперативно вирішувати виниклі проблеми у діяльності ВАТ «ВУМіА» та викликав у потерпілого ОСОБА_10 впевненість, що він діє в інтересах останнього.

Крім того, ОСОБА_6 через ОСОБА_10 зумів отримати довіру нового власника (учасника) і директора 1111 «Мега - Гранд КФТ» ОСОБА_11 , який, довіряючи ОСОБА_6 , підписував надані останнім документи ПП «Мега - Гранд КФТ», вважаючи, що такі дії ОСОБА_6 були вигідні для потерпілого ОСОБА_10 .

Разом з цим, ОСОБА_6 , здобувши за викладених вище обставин довіру ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , умисно, з корисливих спонукань, розробив план послідовних умисних дій направлених на заволодіння майном ПП «Мега -- Гранд КФТ» у вигляді корпоративних прав - часток у статутних капіталах ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження», а також придбання права на майно - акцій ВАТ «ВУМіА», що належали потерпілому ОСОБА_10 , на свою користь, запевняючи ОСОБА_10 , що переоформлення на ОСОБА_6 із ТОВ «Автоальянс - Стар» права власності на вказані корпоративні права є тимчасовим, цим самим викликав у потерпілого ОСОБА_10 впевненість у вигідності передачі майна та права на майно ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_6 , з метою досягнення свого злочинного умислу на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, у грудні 2009 року у м. Вінниці виготовив та надав ОСОБА_11 для підпису рішення власника ПП «Мега - Гранд КФТ» № 17/12-2009/1-В від 17.12.2009, яким визначено необхідність створення нової юридичної особи - ТОВ «Автоальянс - Стар» шляхом його виділу із ПП «Мега - Гранд КФТ» з переходом частини належного підприємству майна, прав та обов`язків.

Доводячи необхідність даної реорганізації, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 , що таким чином здійснюються дії по придбанню нібито добросовісними набувачами майна - часток у статутних капіталах ТОВ «Віра» і ТОВ «Відродження», а також права власності на акції ВАТ «ВУМіА».

Діючи по розробленому плану злочинної діяльності, та, будучи обізнаним у порядку проведення реорганізації юридичної особи у формі виділу, ОСОБА_6 в лютому 2010 року виготовив розподільчий баланс вказаного підприємства станом на 23.02.2010 та надав його директору ПП «Мега - Гранд КФТ» ОСОБА_11 для підписання. ОСОБА_11 , будучи необізнаним про наміри ОСОБА_6 , не ознайомлюючись із змістом документа, довіряючи ОСОБА_6 , підписав зазначений розподільчий баланс, як директор і відповідальний за результати виділу, а також своїм підписом підтвердив прийняття новостворюваною юридичною особою ТОВ «Автоальянс - Стар» активів та пасивів, внесених до балансу.

Відповідно до розподільчого балансу від 23.02.2010 до ТОВ «Автоальянс Стар» передано від ПП «Мега - Гранд КФТ» активи у вигляді довгострокових фінансових інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, а саме - корпоративні права в ТОВ «Відродження» на суму 5433197,00 грн. та корпоративні права в ТОВ «Віра» на суму 3346671,00 грн.

На підставі підготовлених та поданих за участю ОСОБА_6 документів, 09.03.2010 державним реєстратором проведено державну реєстрацію ТОВ «Автоальянс - Стар» (код ЄДРПОУ - 36634061, юридична адреса - м. Київ, вул. Фрунзе, 121/2, кв. 4), де засновником та керівником виступив ОСОБА_11 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 .

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на шахрайське заволодіння майном, постійно запевняючи потерпілого ОСОБА_10 про законність здійснюваних ним дій та необхідність для цього тривалого часу, за участю ОСОБА_6 у квітні 2010 року було виготовлено протокол загальних зборів учасників ТОВ «Автоальянс - Стар» № 4 від 20.04.2010, відповідно до якого прийнято рішення про добровільний вихід вказаного товариства зі складу учасників ТОВ «Відродження» розміром 99,7% (грошовий еквівалент - 5443197,00 грн.), а також протокол загальних зборів учасників ТОВ «Відродження» № 8 від 21.04.2010, відповідно до якого ТОВ «Автоальянс - Стар» надано згоду на вихід зі складу учасників ТОВ «Відродження» та прийнято (включено) до складу нового учасника - ОСОБА_6 , на якого розподілено частку в статутному капіталі ТОВ «Відродження» розміром 99,7% грошовий еквівалент - 5443197,00 грн.).

Підготовлена за участю ОСОБА_6 нова редакція статуту ТОВ «Відродження», якою документально підтверджено набуття ОСОБА_6 права власності на частку в статутному капіталі вказаного товариства, зареєстрована 22.04.2010 державним реєстратором Вінницької районної державної реєстрації.

Також, ОСОБА_6 з метою досягнення свого злочинного умислу на заволодіння майном і надання своїм злочинним діям належного документального оформлення, в квітні 2010 року забезпечив виготовлення протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Автоальянс - Стар» № 5 від 20.04.2010, відповідно до якого зборами прийнято рішення про добровільний вихід вказаного товариства зі складу учасників ТОВ «Віра» розміром 99,6% грошовий еквівалент - 3346671,00 грн.), а також протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Віра» № 7 від 21.04.2010, відповідно до якого ТОВ «Автоальянс - Стар» надано згоду на вихід зі складу учасників ТОВ «Віра» та прийнято (включено) до складу нового учасника - ОСОБА_6 , на якого розподілено частку в статному капіталі ТОВ «Віра» розміром 99,6% грошовий еквівалент - 3346671,00 грн.).

Підготовлена за участю ОСОБА_6 нова редакція статуту ТОВ «Віра», якою документально підтверджено набуття ним права власності на частку в статутному капіталі вказаного товариства, зареєстрована 23.04.2010 державним оратором Вінницької районної державної реєстрації.

Виготовлені за участю ОСОБА_6 документи щодо набуття ним права власності на корпоративні права ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження» надано ОСОБА_11 , який довіряючи ОСОБА_6 , та, будучи впевненим, що він діє в інтересах потерпілого ОСОБА_10 , підписував їх. Підписані ОСОБА_11 документи були використанні для внесення змін до реєстраційних документів ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження» щодо їх учасників.

Крім того, для належного оформлення переходу права власності на частки в статутних капіталах ТОВ «Відродження» та ТОВ «Віра», а також відображення з даного приводу операцій по купівлі - продажу та проведених розрахунків, за участю ОСОБА_6 були виготовлені договір купівлі - продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21-04/2010-1 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 та договір купівлі - продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21-04/2010-2 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010.

Після чого, з метою прикриття своєї злочинної діяльності та створення видимості проведення розрахунку за придбані корпоративні права ТОВ «Віра» і ТОВ «Відродження» без наміру реального його виконання, ОСОБА_6 , будучи власником частки в статутному капіталі ТОВ «БуковинаПродЕкспо» (код ЄДРПОУ- 35662302, Чернівецька область, смт. Глибока, вул. Центральна, 1, "В") у розмірі 1000000,00 грн., виготовив договір купівлі - продажу (відступлення) № 16-07/2010-1 ДКП-КП/Д-А, на підставі якого нібито продав (відступив) на користь ТОВ «Автоальянс - Стар» право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «БуковинаПродЕкспо» розміром 344900,00 грн., що в дольовому еквіваленті становить 34,43834% за загальною договірною вартістю 344900,00 грн. із визначеним терміном розрахунку до 30.07.2010. Разом з цим, заздалегідь знаючи, що умови вказаного договору не будуть виконуватися, а його оформлення є лише прикриттям його злочинної діяльності щодо набуття права власності на частки у статутних капіталах ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження», за участю ОСОБА_6 02.08.2010 були складені акти звірки взаємних розрахунків, по яким нібито зафіксовано зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 344900,00 грн., що виникли по договору купівлі - продажу (відступлення) частки в статутному капіталі №21-04/2010-1 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 та договору купівлі - продажу відступлення) частки в статутному капіталі № 21-04/2010-2 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 з однієї сторони, а також по договору купівлі - продажу відступлення) № 16-07/2010-1 ДКП-КП/Д-А від 16.07.2010 з іншої сторони. Про складання зазначених документів та проведення таких операцій директор ТОВ «Автоальянс - Стар» ОСОБА_11 обізнаний не був.

Таким чином, ОСОБА_6 під виглядом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 344900,00 грн. та шляхом укладання вказаних вище договорів і оформлення актів звірок взаємних розрахунків вчинив дії щодо прикриття своєї злочинної діяльності, направленої на заволодіння чужим майном.

Безоплатно ставши власником часток у статутних капіталах ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження», ОСОБА_6 , відповідно до положень статутів цих товариств, набув права управління майном вказаних товариств через вищий орган управління - загальні збори учасників, маючи у володінні більш ніж 60 % голосів учасників, а також набув право отримувати частину вартості такого майна, пропорційну вартості належної йому частки в статутних капіталах, у разі його ліквідації, цим самим отримав можливість користуватися, володіти та розпоряджатися акціями ВАТ «ВУМіА» в кількості 1369952 шт. номінальною вартістю 342488,00 грн., які належали потерпілому ОСОБА_10 зловживаючи довірою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , був обраний та були використанні для формування статутних капіталів ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження».

Крім того, ОСОБА_6 з метою встановлення контролю за фінансово - господарською діяльністю ТОВ «Відродження» та отримання можливості однособово приймати рішення про відчуження майна та активів вказаного товариства, а також акцій ВАТ «ВУМіА», які належали потерпілому ОСОБА_10 , зловживаючи довірою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , був обраний на посаду голови товариства - ТОВ «Відродження» відповідно до околу № 8 загальних зборів учасників ТОВ «Відродження» від 21.04.2010 і перебуває на вказаній посаді по теперішній час.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 , які виразилися в умисному заволодінні чужим майном - частками у статутних капіталах ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження», а також придбанні права на майно - акціями ВАТ «Вінницьке УМіА», шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в період з грудня 2009 року по квітень 2010 року в місті Вінниці, потерпілому ОСОБА_10 завдано матеріальної шкоди у розмірі 342488,00 грн. та «Мега - Гранд КФТ» - 8779868,00 грн., а всього на загальну суму 9122356,00 грн., яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковий мінімум доходів гнромадян на момент вчинення злочину.

Разом з цим, ОСОБА_6 , в період з квітня 2010 року по липень 2014 року, маючи реальну можливість здійснити дії по відступленню права власності на корпоративні права ТОВ «Віра» та ТОВ «Відродження» і права на майно у вигляді акцій ВАТ «ВУМіА» на користь потерпілого ОСОБА_10 або під його опосередкований контроль через юридичні особи, у тому числі ПП «Мега - Гранд КФТ», в яких ОСОБА_10 міг бути одноособовим власником (засновником, учасником), вчи нив ряд дій, які були направлені на спроби відчудження цих корпоративних прав та активів (майна) ТОВ «Віра» в рахунок погашення своїх особистих грошових зобов`язань перед фізичними особами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також усунення ОСОБА_10 з посади керівника ВАТ «ВУМіА» шляхом проведення загальних зборів акціонері вказаного товариства з використанням акцій ВАТ «ВУМіА», які раніше належали потерпілому ОСОБА_10 .

У ході досудового розслідування 20.01.2015 повідомлено про підозру:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Рахни Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянину України, українцю, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ; протоколом тимчасового доступу до реєстраційних справ та іншими матеріалами кримінального провадження.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 з 2015 року тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації та за адресами, де раніше мешкав. Умисно переховувався від органів досудового розслідування, відповідно до ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук. З метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним діяння, систематично змінював номера мобільних телефонів та місця свого проживання.

У зв`язку з цим є підстави вважати про наявність ризиків передбачених п. 1 , п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчинення особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з 2015 року ОСОБА_6 переховувався від органів досудового розслідування, за таких обставин існують достатні підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 , п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що єдиним дієвим запобіжним заходом, який забезпечить мету його обрання, а саме: виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також дасть можливість запобігти вказаним ризикам, є обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави, в порядку ст. 183 КПК України. Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідча ОСОБА_8 клопотання підтримала просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі, що є необхідним для відшкодування в майбутньому шкоди заподіяної внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні заперечували з приводу обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2022 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 задоволено.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 37 діб, в межах строку досудового розслідування.

Визначено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 20 год. 50 хв. 22 квітня 2022 року в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 20 год. 50 хв. 22 квітня 2022 року.

Одночасно визначенозаставув розмірі 3650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9055650 (дев`ять мільйонів п`ятдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки, а саме прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із м.Вінницібез дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначено на час дії ухвали суду.

Роз`яснено, що у разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Свої висновки слідчий суддя мотивував тим, що відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчинені особливо тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також особу підозрюваного, який з 2015 року тривалий час не проживав за місцем проживання, органами досудового розслідування встановити місце проживання останнього, не приставилось за можливим у зв`язку з чим останній був оголошений в розшук, крім того, ОСОБА_6 був затриманий на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області в м. Луцьк. За таких обставин слідчий суддя під час розгляду вказаного клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити та/або сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також слідчим суддею було враховано, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі поданій в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2022 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити слідчому в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, так як судове засідання відбулося з недотриманням ч.2 ст.184 КПК України. Поза увагою слідчого судді залишені вимоги ст.178 КПК України, щодо врахування інших обставин при обранні запобіжного заходу, не наведено жодного ризику, передбаченого ст.177 КК України. В підозрюваного ОСОБА_6 є постійне місце проживання в м. Вінниці, за вказаною у клопотанні адресою. Доводи слідчого щодо вчинення його підзахисним інкримінованого йому заходу непереконливі. Підозрюваний вважає, що він не вчиняв дій, які б мали ознаки кримінального правопорушення. Звернув увагу суду на те, що дане кримінальне провадження двічі закривалось за відсутністю складу злочину як слідчим, так і прокурором, правомірність даних процесуальних рішень була підтверджена шляхом перевірки Генеральною прокуратурою України. Тому вважає, що є усі підстави стверджувати про відсутність складу злочину шахрайство, навпаки наявні звичні відносини між акціонерними товариствами відповідно до закону щодо їх реєстрації, діяльності та реорганізації. Свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав. У слідчого судді не було підстав вважати, що підозрюваний буде переховуватися від суду, знищувати, приховувати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінального провадження. Жодних ризиків належними та допустимими доказами слідчим не наведено, а прокурором в свою чергу не доведено.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 подану апеляційну скаргу в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав подану захисником апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених КПК України, тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції без змін, так як вважає її законною та обґрунтованою.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, виступи захисника, підозрюваного, заперечення прокурора, дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.

За частиною першою та п.9 ч.2 ст.131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Встановлено, що під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді зазначені вимоги закону слідчимсуддею в повній мірі дотримані.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012010060000056 від 23.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

20.01.2015 року в ході досудового розслідування ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

На виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2021 року відповідно до протоколу затримання від 18.03.2022 о/у УКР ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України ОСОБА_6 було затримано 17.03.2022 о 20:50 годині в м. Луцьк, вул. Грибоєдова, 2.

Слідчий вобґрунтування необхідностізастосування щодопідозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою пославсяна доказищодо йогопричетності довказаного злочину,зібрані наданому етапіу кримінальномупровадженні,зокрема:протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протокол допиту свідка ОСОБА_15 ; протокол допиту свідка ОСОБА_16 ; протокол допиту свідка ОСОБА_17 ; протокол допиту свідка ОСОБА_18 ; протокол допиту свідка ОСОБА_19 ; протокол допиту свідка ОСОБА_20 ; протокол допиту свідка ОСОБА_21 ; протокол тимчасового доступу до реєстраційних справ та іншими матеріалами кримінального провадження.

Щодо наявності встановлених у ході здійснення досудового розслідування ризиків слідчий вказав, що ОСОБА_6 з 2015 року тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації та за адресами, де раніше мешкав. Умисно переховувався від органів досудового розслідування. З метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним діяння, систематично змінював номера мобільних телефонів та місця свого проживання. Відповідно до ст.281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у розшук.

У зв`язку з чим вважає, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку колегії суддів апеляційного суду відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинам кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на даному етапі провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. А тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді суду першої інстанції були всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного ОСОБА_6 з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке відповідно ст.12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину.

Це узгоджується також із з нормою п.4 ч.2 ст.183 КПК України, за змістом якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції, що розглядаючи клопотання слідчого, як того вимагає закон було встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

На думку колегії суддів у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає в необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так потерпілої сторони. При цьому належить враховувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

У відповідності до п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги захисника щодо скасування його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як при розгляді питання щодо обрання вказаного запобіжного заходу слід враховувати також і тяжкість звинувачення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Колегія суддів вважає, що фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину, дії якого спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, вказують на обґрунтованість застосування судом саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Наявність в ОСОБА_6 постійного місцяпроживання вм.Вінниці,не визнаннясвоєї вини,відсутність намірупереховуватися чипокинути Україну,про щозазначив захисникостаннього усвої апеляційнійскарзі,не єбезумовними підставамині дляскасування,ні длязастосування більшм`якогозапобіжного заходу, оскільки вказані обставини не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

На думку колегії суддів доводи захисника щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є непереконливими, оскільки належні докази, які б свідчили про достатні стримуючі фактори в матеріалах провадження відсутні.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2021 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , який переховувався від органів досудового розслідування та суду з метою його приводу до Вінницького міського суду Вінницької області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно до протоколу затримання від 18.03.2022 о/у УКР ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 , ОСОБА_6 було затримано 17.03.2022 в м. Луцьк.

Тому колегія суддів вважає, що вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у даному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти суд.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права в даному випадку підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

За такихобставин, апеляційний суд зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, оцінивши в сукупності встановлені судом обставини у контексті конкретних фактичних обставин, зокрема вчинення останнім особливо тяжкого злочину, відсутність соціально-стримуючих зв`язків, постійного місця роботи, з 2015 року умисно переховувався від органів досудового розслідування, тому вважає, що на даний час буде достатнім та обґрунтованим застосування до ОСОБА_6 саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що також дає підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, згідно ч.3 ст.183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з положень п.3 ч.2 ст.183 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини, при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Таким чином, при визначенні розміру застави слідчий суддя суду першої інстанції враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, прийшов до правильного висновку щодо визначення підозрюваному застави у розмірі 3650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який є достатнім забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього законом обов`язків.

За такихобставин судапеляційної інстанціївважає,що слідчийсуддя розглядаючиклопотання прозастосування щодопідозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,всебічно з`ясуваввсі обставини,з якимизакон пов`язуєможливість застосуваннявиняткового запобіжногозаходу,вірно оціниву сукупностінаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні кримінальнихправопорушень,тяжкість покарання,що загрожуєособі уразі визнанняйого винуватим,а такожіснування викладенихвище ризиків,передбачених ст.177КПК України,з урахуваннямданих проособу підозрюваноївстановив наявністьпідстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, навівши в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого, що на переконання колегії суддів апеляційного суду в повній мірі відповідає вимогам закону.

Інші доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а доводи апеляційної скарги захисника викладених в ній висновків суду не спростовують.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419,422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 вінтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від18березня 2022року,якою застосованозапобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 37діб до20:50години 22.04.2022включно,з визначеннямрозміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3