Рішення

від 21.03.2022 по справі 609/60/22

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/60/22

2/609/147/2022

22 березня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Харлана М.В.

з участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника відповідача Калуш Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради

вимоги позивача: про визнання незаконними та скасування наказу про відстронення від роботи,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 24 січня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Собчук В.К. (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання незаконними та скасування наказу про відстронення від роботи.

2. Позов обґрунтований тим, що позивач працює на посаді лаборанта у Шумському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради з 01.08.1992 року на підставі наказу №61.

Представник позивача зазначає, що у листопаді 2021 року позивач стикнулася із грубим порушенням її конституційного права на працю з боку відповідача, яке полягало в тому, що у позивача постійно незаконно вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також почали обмеження права працівника щодо повноцінної роботи.

08 листопада 2021 року позивач дала усну відмову від вакцинації від профілактичного щеплення проти СOVID-19 директору Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради Калуш Л.Ю. Того ж дня, позивачу відповідачем було вручено наказ №161-кд про відсторонення останньої від роботи у зв`язку з ухиленням від обов`язкового профілактичного щеплення проти СOVID-19.

Підставою для відсторонення відповідно до наказу став Наказ Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», стаття 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункт 8 Положення про міністерство охорони здоров`я України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №90), наказ по Шумському НВК від 11 жовтня 2021 року №87-од «Про попередження невакцинованих працівників НВК».

Вважає, що позивачем, у передбачений Законом спосіб було подано обґрунтовану відмову від щеплення проти інфекційної хвороби СOVID-19.

А тому у керівництва Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради не було законних підстав для запровадження наказу №161-кд від 08.11.2021 р. та відсторонення позивача від роботи.

Вказує, що в спірному наказі №161-кд від 08.11.2021 р. «Про відсторонення позивача від роботи», підставою про відсторонення є наказ по Шумському НВК від 11.10.2021 року №87-од «Про попередження невакцинованих працівників НВК».

За змістом зазначеного повідомлення керівник Шумського НВК, під загрозою відсторонення позивача від роботи без збереження оплати праці, тобто в примусовому порядку, вимагала від останньої надання персональної медичної інформації у вигляді документу, який підтверджує наявність клінічного випробування у вигляді щеплення від СOVID-19, або протипоказань до його застосування, що згідно норм Закону є неправомірним і не може бути підставою для відсторонення від роботи здорової людини.

Просить позов задовольнити. Визнати незаконним і скасувати наказ Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради від 08.11.2021 р. №161-кд, в частині відстронення позивача від роботи без збереження заробітної плати.

В судовому засіданні представник відповідача Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради Калуш Л.Ю. заперечила проти задоволення позовних вимог позивача. Вказує, що оскаржуваний наказ був виданий відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236, зі змінами і доповненнями, у відповідності до якої на території України встановлено карантин до 31.12.2021 року та відповідні обмежувальні заходи та на виконання постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 від 20.10.2021 № 1096, яка зобов`язує керівників установ, організацій, підприємств забезпечити контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком, та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Наказом МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153 у перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, включено працівників закладів загальної середньої освіти, яким є школа.

Крім того, відповідач не представила довідки про протипоказання та застереження до проведення профілактичних щеплень, а надала усну відмову від вакцинації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 р. № 1096 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 та керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій наказано забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст.46 КЗпП України та ч. 2 ст. 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Вказує, що 11 жовтня 2021 року був виданий наказ №87-од «Про попередження невакцинованих працівників НВК». Нею, як директором НВК було роз`яснено на підставі яких документів діє, окрім того, було вказано, що необхідно здійснити профілактичні щеплення, або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації, або наявність негативного ПЛР-тесту, тощо. Ще двоє працівників, які були попередженні даним наказом здійснили протягом найближчого часу профілактичні щеплення, однак ОСОБА_1 вказала, що здійснювати профілактичні щеплення не буде.

08 листопада 2021 року був виданий наказ №161-кд «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » Даному працівнику було вручено письмове повідомлення про відсторонення від роботи та роз`яснено, що дане відсторонення передбачає збереження постійного робочого місця до усунення причин відсторонення.

Зазначила, що право позивача на працю не порушено, відсторонення від роботи не тягне за собою припинення самих трудових відносин.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Собчук В.К не з`явились, в письмових заявах від 14.02.2022 року просять розгляд справи здійснювати у їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю із підстав зазначених у позові, та просили їх задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 25 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 26 січня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 14 лютого 2022 року, у зв`язку із клопотанням представника позивача підготовчий розгляд справи відкладено на 28 лютого 2022 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду на 22 березня 2022 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. 01 серпня 1992 року наказом №61 Шумської середньої школи №2 ОСОБА_1 призначено на посаду лаборанта Шумської СШ №2.

7. Наказом директора Шумського навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад I-III ст.-гімназія» від 11.10.2021 року №87-од «Про попередження невакцинованих працівників НВК» попереджено невакцинованих працівників закладу освіти про можливість відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, зі зберіганням робочого місця з 08 листопада 2021 року у разі непроходження вакцинації. З наказом позивач ОСОБА_1 ознайомлена 11.10.2021 року, про що свідчить її підпис.

8. Наказом директора Шумського навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад I-III ст.-гімназія» від 08.11.2021 року №161-кд, керуючись наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», статтею 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пунктом 8 Положення про міністерство охорони здоров`я України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №90), наказом по Шумському НВК від 11 жовтня 2021 року №87-од «Про попередження невакцинованих працівників НВК», позивача ОСОБА_1 , лаборанта Шумського НВК, відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. З наказом позивач ознайомлена 08.11.2021 року, про що свідчить її підпис.

9. 08.11.2021 року позивачу скеровано повідомлення Про відстороненя від роботи, з яким остання ознайомлена, про що свідчить її підпис.

10. Згідно копії відповіді на адвокатський запит №01-04/11 від 01.02.2022 року наданої Шумським закладом загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради вбачається, що директором Шумського ЗЗСО I-III ступенів починаючи з 01 липня 2021 року неодноразово повідомлялось працівників про необхідність вакцинації. Після внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 від 29 червня 2021 року №677, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2021 року №954, директором ОСОБА_3 22 вересня 2021 року було зібрано збори трудового колективу та повідомлено працівників, що у разі встановлення «жовтого» карантинного рівня епідемічної небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів передбачених пунктом 2 Постанови КМ України від 09 грудня 2020 року №1236 забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти, крім дошкільної освіти, учнів спеціальних закладів освіти та 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, а також крім закладів освіти, в яких усі допущені до роботи в закладі працівники мають документи, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації; або виданий в установленому Міністерством охорони здоров`я порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, який може бути застосовано протягом 30 днів від дати введення дози; чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати) обо однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, або одужання особи від зазначеної хвороби; або виданий в установленому Міністерством охорони здоров`я порядку висновок лікаря щодо наявності абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19. На даних зборах трудового колективу були присутні працівники закладу освіти, у тому числі ОСОБА_1 .

Після видання наказу Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153 «Про затвердження переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковому профілактичному щепленню», директором закладу був виданий наказ від 11 жовтня 2021 року №87-од «Про попередження невакцинованих працівників НВК».

ІV. Оцінка Суду.

11. Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

12. В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

13. Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

14. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

15. Згідно з ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

16. Відповідно до преамбули Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров`я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

17. Законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я (ст.1 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я ).

18. Відповідно до ст. 5, 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я. Громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

19. Згідно з ст. 1, 11 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій. Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

20. Відповідно до ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

21. Згідно з ст.27, 41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. До повноважень головних державних санітарних лікарів Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступників, головних державних санітарних лікарів на транспорті та їх заступників у межах відповідних територій (об`єктів транспорту) віднесено визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень.

22. Постановою головного державного санітарного лікаря України 26 серпня 2021 року № 9, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 затверджено протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), в преамбулі яких вказано, що з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у навчальному 2020 - 2021 році суб`єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі - заклади освіти), мають здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (далі - заходи), спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

23. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 9 грудня 2020 р (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. установлено на території України карантин.

24. Відповідно до п.41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 керівникам державних органів (державної служби) керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням , затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

25. Наказом МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій», працівники якиі підлягають обов`язковим профілактичним щепленням визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності (п.3 переліку)

В разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).

26. Враховуючи наведене, суд вважає, що, відсторонюючи позивача від роботи у зв`язку з відсутністю у неї щеплення проти COVID-19 , відповідач діяв відповідно до закону, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 на керівників установ та організацій покладено обов`язок забезпечити відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Доказів наявності у позивача абсолютних протипоказаннь до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що статтею 46 КЗпП України прямо не передбачено відсторонення працівників від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, однак зазначено про таке відсторонення в інших випадках, передбачених законодавством.

27. З приводу тверджень позивача щодо покладення на неї відповідачем обов`язку здійснити вакцинацію, яка не визнана обов`язковою жодним нормативно-правовим актом, суд зазначає, що у законодавстві України відсутня норма, яка дозволяла б примусову вакцинацію. А саме, навіть якщо щеплення обов`язкове, змусити будь-кого вакцинуватися примусово неможливо, а тому у разі відсутності вакцинації діюче законодавство дозволяє відсторонювати цих працівників від роботи без виплати заробітної плати.

28. Обов`язковість щеплень є втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантовано статтею 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Проте, такі втручання цілком припустимі. Зокрема, для визначення законності таких втручань Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вказує на те, що аби визначити, що це втручання потягнуло за собою порушення ст. 8 Конвенції, суд повинен (має) обґрунтувати доцільність та виправданість таких дій відповідно до другого абзацу цієї статті тобто встановити, чи є втручання виправданим відповідно до закону і чи має воно на меті законні цілі, і чи були вони виправданими в демократичному суспільстві.

29. Досліджуючи питання наявності закону ЄСПЛ в ухваленому 08.04.2021 рішенні у справі Вавржичка та інші проти Чеської Республіки (заява № 47621/13) зазначає: Суд повторює, що оспорюване втручання мало би опиратися на певну законодавчу базу внутрішнього законодавства, причому ці закони повинні бути як адекватно доступними, так і сформульованими з достатньою точністю, аби дозволити тим, до кого вони застосовуються, регулювати свою поведінку і, при необхідності, з відповідними порадами передбачити до ступеня, який є розумним заданих обставин, наслідки, які можуть спричинити за собою дані дії (див., наприклад, Дубська і Крейзова проти Чеської Республіки [GC], №№28859/11і 28473/12, § 167, 15листопада 2016р., з додатковим посиланням).

ЄСПЛ встановив, що втручання у приватне життя у вигляді обов`язку зробити щеплення ґрунтується на законі, а тому у цьому немає порушень.

В Україні таким законом є Закон України Про захист населення від інфекційних хвороб.

Окрім того, в зазначеному рішенні ЄСПЛ вказано «Що стосується мети, яку переслідує обов`язкове вакцинування, як стверджує Уряд і визнано національними судами, ціллю відповідного законодавства є захист від хвороб, які можуть становити серйозну загрозу для здоров`я населення. Це стосується як тих, хто отримує відповідні щеплення, так і тих, хто не може бути вакцинованим, і, таким чином, знаходиться в групі осіб високого ризику інфікування, покладаючись на досягнення високого рівня вакцинації в суспільстві в цілому для захисту від розглянутих заразних хвороб. Ця мета відповідає цілям захисту здоров`я і захисту прав інших осіб, визнаним статтею 8.

Хоча система обов`язкових вакцинацій не єдина і не найпоширеніша модель, прийнята європейськими державами, Суд повторює, що в питаннях політики в галузі охорони здоров`я національні влади найкраще можуть оцінити пріоритети, використання ресурсів і соціальних потреб. Усі ці аспекти є актуальними в даному контексті, і вони підпадають під широку свободу розсуду, яку Суд повинен надати державі-відповідачу.

В контексті охорони здоров`я найкращим інтересам суспільства служить забезпечення найвищого досяжного рівня здоров`я. Коли справа доходить до імунізації, мета повинна полягати в тому, щоб кожна людина була захищена від серйозних захворювань. У переважній більшості випадків це досягається за рахунок обов`язкових щеплень. Ті, кому таке лікування не може бути призначено, побічно захищені від інфекційних захворювань, поки в їх оточенні підтримується необхідний рівень вакцинації, тобто їх захист забезпечується колективним імунітетом.

Таким чином, якщо вважати, що політика добровільної вакцинації недостатня для досягнення і підтримки колективного імунітету або колективний імунітет незалежний від природи захворювання (наприклад правця), національні влади можуть розумно ввести політику обов`язкової вакцинації для досягнення відповідного рівня захисту від серйозних захворювань.»

З цих підстав суд визнав, що рішення застосувати обов`язкову вакцинацію має вагомі причини.

Суд вважає безпідставним є твердження позивача з приводу невстановення на території України карантину, оскільки Постановою КМУ від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами, чинними на час виникнення спірних правовідносин) на території України встановлено карантин з 19.12.2020 року до 31.12.2021 року, та на даний час до 31.03.2022 року. Вказана постанова є чинною.

Твердження позивача з приводу незаконності наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 № 2153 Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням та самого Переліку спростовується тим, що за результатами правової експертизи такий зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 за № 1306/36928 та на даний час є чинним.

Також суд вважає безпідставним твердження позивача з приводу незаконності відсторонення її від роботи, як працівника Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради, через відсутність щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, так як таке не включене до Календаря профілактичних щеплень в Україні, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб, які не включені до календаря щеплень, що і встановлено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 № 2153.

Твердження позивача про те, що вакцина проти COVID-19 не пройшла всіх клінічних випробувань та є небезпечним медичним дослідом над працівниками освіти є безпідставною, оскільки механізм проведення державної реєстрації вакцин для профілактики COVID-19, які постачаються в Україну визначений постановами Кабінету Міністрів України № 95 від 08 лютого 2021 та Деякі питання державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під зобов`язання для екстреного медичного застосування та № 1446 від 29.12.2021 року Деякі питання державної реєстрації лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для лікування та/або специфічної профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під зобов`язання для екстреного медичного застосування та реєстрація таких МОЗ України вказує на те, що такі вакцини за результатами експертних висновків дозволені для використання в Україні.

Також суд вважає безпідставною відмову ОСОБА_1 надати документи, які підтверджують проходження вакцинації або протипоказання щодо щеплення з посиланням на ст. 39-1 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», оскільки такі документи не містять інформації про діагноз та методи лікування, а лише стверджують факт проведення щеплення чи протипоказання до нього.

Враховуючи те, що відсторонення від роботи позивача є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків, та на період відсторонення від роботи ОСОБА_1 робоче місце за працівником зберігається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання незаконним і скасування наказу Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради від 08.11.2021 р. №161-кд, в частині відстронення від роботи без збереження заробітної плати не підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що наказом МОЗ № 380 від 25.02.2022 року «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року № 2153» зупинено дію наказу МОЗ від 04.10.2021 року № 2153 до завершення воєнного стану в Україні.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

30. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі, то понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн. слід покласти на позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу Шумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міської ради від 08.11.2021 р. №161-кд, в частині відстронення від роботи без збереження заробітної плати - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 28 березня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Шумський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Шумської міької ради, місце знаходження: м. Шумськ, вул. Українська, будинок 61 б, Кременецький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 24630817.

Суддя: М. В. Харлан