Вирок

від 24.03.2022 по справі 564/145/22

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/145/22

24 березня 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участюсекретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубровиця, Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого на посаді водія ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 19 серпня 2020 року приблизно о 15 год. 00 хв., у світлу пору доби, керуючи автомобілем «ISUZU АВ 510», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів, зі сторони автостанції м. Сарни Рівненської області у напрямку нерівнозначного нерегульованого перехрестя з автодорогою місцевого значення 0-181017 Південний під`їзд до м. Костополя, що неподалік с. Лісопіль, Рівненського (Костопільського) району, Рівненської області.

Одночасно, по автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, рухався мотоцикл марки «Yamaha FZ-6N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , котрий наближався до вищевказаного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, зі сторони м. Рівне, Рівненської області у напрямку м. Костопіль, Рівненської області.

В цей час ОСОБА_4 розпочав рух автомобілем «ISUZU АВ 510», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з дороги Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів (об`їзна дороги м. Костопіль) від м. Сарни, яка є другорядною, до перехрестя нерівнозначних доріг, та в порушення вимог пунктів 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, перед початком виїзду на перехрестя, не переконався у безпеці виконання даного маневру, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», розпочав рух, не надавши переваги у русі на першочерговий проїзд перехрестя мотоциклу марки «Yamaha FZ-6N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який наближався до нерегульованого перехрестя проїзних частин по головній дорозі, а раптово та в безпосередній близькості виїхав на смугу руху даного транспортного засобу, де допустив зіткнення з ним, водій якого був позбавлений технічної можливості цього уникнути по незалежних від нього технічних причинах.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу марки «Yamaha FZ-6N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми у вигляді відкритого перелому дистальної частини правої стегнової кістки, закритого перелому середньої третини лівої стегнової кістки, рваної рани нижньої третини правого плеча, перелому правого ліктьового паростка, закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, закритої травми грудної клітки у вигляді забою обох легень, закритої тупої травми живота, контузії органів черевної порожнини, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Порушення ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху, які вимагають від водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, знаходяться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Тобто, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки останній надав йому матеріальну допомогу на лікування в розмірі 114 тисяч гривень, іншу частину завданої шкоди має намір отримати від страхової компанії. Просив суд застосувати до обвинуваченого мінімальну міру покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані та підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та добровільне відшкодування потерпілому заподіяної шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює на посаді водія ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція», за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, має сім`ю, яку сам повністю утримує, виховує і утримує одну малолітню дитину.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини та наслідки його вчинення, особу обвинуваченого, характеризуючі його дані та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Враховуючи вищевказане, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що він усвідомив свою вину у вчиненому, його особисте ставлення до вчиненого, та обставини, що пом`якшують покарання і за міркуванням суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, вперше притягується до кримінальної відповідальності, умислу у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, у обвинуваченого не було, характеризується як порядний, вічливий, як особистість з високими моральними, духовними принципами та цінностями, а також наявність на утриманні малолітньої дитини, клопотання керівника ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція» у Рівненській області про незастосування додатковго порання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без позбавлення його волі, вважає за вірне призначити покарання ближче до нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин без позбавлення права керувати транспортними засобами та застосувати до обвинуваченого положення ст.75 КК України прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки у відповідності до пп. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов в межах кримінального правопорушення до обвинуваченого ОСОБА_4 не пред`являвся.

Процесуальні витрати, а саме витрати пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні в розмірі 9968,04 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду від 31.08.2020 накладено арешт на мотоцикл марки «Yamaha FZ-6N», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Враховуючи приписи ст.174 КПК України, оскільки у застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, його належить скасувати.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66-67, 75, 76, ч.2 ст. 286 КК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пп. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувались.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 9968,40 (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 та стягнути в дохід держави.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 20.08.2020 на мотоцикл марки «Yamaha FZ-6N», реєстраційний номер НОМЕР_2 скасувати.

Після набрання вироком суду законної сили речові докази:

- автомобіль марки «ISUZU АВ 510», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у власника ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція», код ЄДРПОУ:39583350 - вважати повернутим по належності;

- мотоцикл марки «Yamaha FZ-6N», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - повернути власнику ОСОБА_6 ..

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1