Рішення

від 27.03.2022 по справі 904/9552/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2022м. ДніпроСправа № 904/9552/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон", м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 194 400 грн., пені у розмірі 3 168,99 грн., 3% річних у розмірі 719,01 грн. та інфляційної складової у розмірі 1 555,20 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 194 400 грн., пені у розмірі 3 168,99 грн., 3% річних у розмірі 719,01 грн. та інфляційної складової у розмірі 1 555,20 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2021 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" № б/н від 13.12.2021 залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/9552/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" (надалі постачальник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 2004748 від 27.10.2020 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид. сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (надалі товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатках) до цього договору.

За твердженням позивача, на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 3/2102428 від 17.05.2021, у якій погоджено найменування, кількість, ціну товару тощо. Загальна сума товару за специфікацію № 3/2102428 склала 194 400 грн.

Покупець вказав, що надав постачальнику заявку на поставку Конденсатору ЭЭВП-2-1У3 у кількості 12 шт.

Позивач наполягає на тому, що виконав умови договору, 19.08.2021 поставив відповідачу товар на загальну суму 194 400 грн., що підтверджується видатковою накладною № 219 від 19.08.2021 та актом приймання передачі № б/н від 25.08.2021.

Позивач зазначив, що виставив відповідачу рахунок № 263 від 19.08.2021 на оплату товару.

Відповідно до п. 4.6 договору, порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до цього договору.

У п. 2 специфікації сторонами було визначено, що покупець здійснює оплату вартості поставленого товару за фактом поставки та умови прийнятності якості з відстрочкою 60 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних за фактично поставлений товар на склад покупця за умови виконання п. 3.5 цього договору.

За розрахунком позивача, з урахуванням вказаних умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки. Що і стало причиною виникнення спору.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив про таке.

Відповідач вказав, що платіжним дорученням № 257838 від 22.12.2021 ним було сплачено позивачу суму основної заборгованості у розмірі 194 400 грн. За таких обставин. на думку відповідача, провадження у справі у цій частині має бути закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3168,99 грн., 3% річних у розмірі 719,01 грн.

Разом з цим, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 1 555,20 грн.

Відповідач зауважив, що у розрахунку позивача вказано незрозумілий період нарахування інфляційної складової: з 26.10.2021 по 12.01.2021.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 2004748 від 27.10.2020 у розмірі 194 400 грн., пені у розмірі 3 168,99 грн., 3% річних у розмірі 719,01 грн. та інфляційної складової у розмірі 1 555,20 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" (надалі постачальник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 2004748 від 27.10.2020 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 12.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік із дати його укладання, але не раніше повного виконання зобов`язань сторонами.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид. сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (надалі товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатках) до цього договору.

На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 3/2102428 від 17.05.2021, у якій погоджено найменування, кількість, ціну товару тощо. Загальна сума товару за специфікацію № 3/2102428 склала 194 400 грн.

Покупець надав постачальнику заявку на поставку Конденсатору ЭЭВП-2-1У3 у кількості 12 шт.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, 19.08.2021 поставив відповідачу товар на загальну суму 194 400 грн., що підтверджується видатковою накладною № 219 від 19.08.2021 та актом приймання передачі № б/н від 25.08.2021.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 263 від 19.08.2021 на оплату товару.

Відповідно до п. 4.6 договору, порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до цього договору.

У п. 2 специфікації сторонами було визначено, що покупець здійснює оплату вартості поставленого товару за фактом поставки та умови прийнятності якості з відстрочкою 60 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних за фактично поставлений товар на склад покупця за умови виконання п. 3.5 цього договору.

З урахуванням вказаних умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару настав 18.10.2021.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки. Покупцем було сплачено вартість поставленого товару тільки 22.12.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 257838 від 22.12.2021.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач фактично задовольнив вимоги позивача у позасудовому порядку, а також те, що оплата відбулась після звернення позивача до суду з цим позовом, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 194 400 грн. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Пунктом 10.3.1 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зазначених у договорі та специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого товару, починаючи з 11-ого календарного дня такого прострочення.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 10.3.1 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 05.11.2021 по 10.12.2021 у розмірі 3 168,99 грн.

Перевіривши розрахунок суд встановив, що сума пені за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за заявлений позивачем період становить 3 264,86 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення пені слід задовольнити в заявленому розмірі - 3 168,99 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 719,01 грн. за період з 26.10.2021 по 10.12.2021 та інфляційну складову у розмірі 1 555,20 грн. за період з 26.10.2021 по 10.12.2021 (листопад 2021).

Слід зазначити, що у наданому розрахунку інфляційної складової (том 1 а.с. 12) позивачем чітко визначено період нарахування: з 26.10.2021 по 10.12.2021 (листопад 2021).

За таких обставин, твердження відповідача про невизначеність/неправильність періоду нарахування інфляційної складової не підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши розрахунок суд встановив, що сума 3% річних за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за заявлений позивачем період становить 734,99 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення 3% річних слід задовольнити в заявленому розмірі - 719,01 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 1555,20 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором поставки № 2004748 від 27.10.2020 з додатками (том 1 а.с. 15 - 29), заявкою на поставку (том 1 а.с. 30), видатковою накладною (том 1 а.с. 31), дорученням № 506(том 1 а.с. 32), ТТН (том 1 а.с. 33), рахунком на оплату (том 1 а.с. 34), актом приймання-передачі (том 1 а.с. 35),податковою накладеною (том 1 а.с. 36 - 37), претензією з доказами направлення (том 1 а.с. 38 - 39).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться платіжним дорученням № 257838 від 22.12.2021 (том 1 а.с. 61).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 168,99 грн., 3% річних у розмірі 719,01 грн. та інфляційної складової у розмірі 1 555,20 грн.

Провадження у справі № 904/9552/21 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 194 400 грн. слід закрити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі № 904/9552/21 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 194 400 грн. - закрити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь; ідентифікаційний код: 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" (ідентифікаційний код: 37056017; місцезнаходження: 69121, м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, б. 26, кв. 165) пеню у розмірі 3168,99 грн., 3% річних у розмірі 719,01 грн., інфляційну складову у розмірі 1 555,20 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 997,66 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.03.2022.

Суддя М.О. Ніколенко