Рішення

від 14.03.2022 по справі 916/3221/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3221/21Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслайн" про стягнення 225980,38 грн.

Встановив:

23.10.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" (далі ТОВ "Алма Рітейл", позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслайн" (далі ТОВ "Інтертранслайн", відповідач) 225980,38 грн заборгованості, з яких 209657,58 грн основного боргу, 4185,00 грн пені, 1301,95 грн інфляційних нарахувань, 9732,76 грн штрафу, 667,00 грн 3% річних та 1436,09 грн 15 коп. за літр, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору безперервного постачання нафтопродуктів від 16.09.2020 р. № 1609-72/20AlRit в частині оплати вартості товару, поставленого за видатковими накладними від 30.06.2021 р. № 863, від 15.07.2021 р. № 974, від 31.07.2021 р. № 1070 та від 31.08.2021 р. № 1275.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2021 р. позовній заяві ТОВ "Алма Рітейл" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 916/3221/21 та передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Гуту С.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3221/21, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 23.11.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.11.2021 р. відкладено розгляд справи на 09.12.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2021 р. відкладено розгляд справи на 16.12.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 р. ухвалено розглядати справу № 916/3221/21 за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначене на 11.01.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.02.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2022 р. відкладено розгляд справи на 24.02.2022 р.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 статті 2 ГПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. відкладено розгляд справи на 15.03.2022 р.

15.03.2022 р. від ТОВ "Алма Рітейл" надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн основного боргу, у зв`язку з частковою оплатою боргу, в підтвердження чого представлено банківську виписку по рахунку. Крім того, просить розглядати справу за відсутності представника.

В судове засідання 15.03.2022 р. представники сторін не з`явились. Ухвали Господарського суду Одеської області надсилались на адреси електронної пошти представника ТОВ "Інтертранслайн", вказані у клопотаннях про відкладення розгляду справи (від 23.11.2021 р., від 09.12.2021 р. та від 16.12.2021 р.), докази чого наявні в матеріалах справи, причин неявки представника відповідач суду не повідомляв.

Письмового відзиву від ТОВ "Інтертранслайн" до Господарського суду Одеської області не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

15.03.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

16.09.2020 р. між ТОВ "Алма Рітейл" (Постачальник) та ТОВ "Інтертранслайн" (Покупець) укладено договір безперервного постачання нафтопродуктів № 1609-72/20AlRit (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) Покупця нафтопродуктів дизельне паливо (Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на Товар, які оформлюються двічі на місяць у відповідності до п. 231.3 Податкового кодексу України.

Одиниця виміру: літри/тони (згідно з заявкою Покупця на постачання Товару). Одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної Партії Товару, що поставляється за Договором, визначається в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на підставі Заявок Покупця (пункт 1.2 Договору).

Передача у власність (поставка) товару здійснюється на таких умовах: Умови поставки згідно накладної м. Одеса, вул. Хутірська, 87, в редакції офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 року (п.2.1 Договору).

Товар передається Покупцеві партіями (частинами). Кожна окрема партія Товару передається в рамках цього договору після попереднього підтвердження Сторонами її кількості та вартості (пункт 2.2 Договору).

Кількість товару у кожній партії зазначається Сторонами у відповідній відомості (акт приймання-передачі), які складаються представником Постачальника та затверджуються Покупцем шляхом підписання відомості (акта приймання-передачі) (пункт 2.3 Договору).

Сторони дійшли згоди, що відповідно до норм пункту 231.3. Податкового кодексу Постачальник двічі на місяць оформлює на підставі погоджених відомостей (актів приймання-передачі) складає зведені видаткову, податкову та акцизні накладні (пункт 2.4 Договору).

Факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору

підтверджується підписанням відомості (акта приймання-передачі). Кожна відомості є невід`ємною частиною даного договору (пункт 2.5 Договору).

Сторони домовились, що наявність підписів уповноважених представників Сторін на відомостях (актах приймання-передачі) та/або видаткових накладних свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими Сторонами та є підтвердженням обов`язку Покупця по сплаті товару, вказаного у видатковій накладні (пункт 2.8 Договору).

Ціна Товару, що поставляється, є договірною, встановлюється в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з ціни, що формується Постачальником на момент отримання заявки для кожної Партії Товару, окремо зазначається з урахування ПДВ в рахунку на оплату; фіксується у видатковій накладній та відомості (акт приймання-передачі). Оплата (часткова/повна) такого рахунку є також підтвердженням її узгодження Сторонами для кожної Партії Товару (пункт 3.1 Договору).

Сума договору визначається сторонами як сума вартостей всіх партій одиниць товару, що постачається за даним договором протягом усього строку його дії (пункт 3.2 Договору).

Покупець здійснює оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу Покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 3.4 Договору).

За порушення умов даного договору винна Сторона несе відповідальність в повному обсязі, яка полягає у відшкодуванні спричинених нею витрат (збитків) іншій Стороні в тому числі не отриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 4.1 Договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторін від виконання зобов`язань за цим Договором (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.4.1 Договору, у випадку порушення Покупцем термінів здійснення оплати, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику:

4.4.1пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору;

4.4.2штраф в розмірі 0,15% від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочення;

4.4.3курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

У випадку відстрочення оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений в пунктів 3.4. Покупець додатково сплачує 15 (п`ятнадцять) копійок за літр, які нараховуються з наступного дня після спливу строку для сплати (пункт 4.5 Договору).

Сторони погодили наступну черговість погашення Покупцем своїх грошових зобов`язань за даним Договором: 1) пеня; 2) штраф; 3) прострочена сума частково оплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару; 4) оплата, яка проводиться в термін, визначений за Договором (Додатками до нього) (пункт 4.6 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Закінчення терміну дії Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомила про своє бажання розірвати договір або між сторонами не буде укладений новий Договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах (пункт 7.1 Договору).

Документообіг між сторонами здійснюється за допомогою засобів поштового, електронного або кур`єрського зв`язку. Сторони домовилися, що оригінали документів можуть бути отримані ними як під час так і після проведення поставки.

Договір, додаткові угоди до нього, а також інші документи створені при його виконанні, які відправлені електронною поштою мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватися Сторонами.

Всі документи, відправлені електронною поштою повинні бути відправлені в оригіналі рекомендованим листом протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати відправки електронною поштою, якщо інший строк не обумовлений умовами даного Договору.

Електронна пошта Постачальника:

Електронна пошта Покупця:

Сторони домовилися, що у випадку не отримання оригіналів документів належним доказом факту поставки та отримання товару Покупцем є відповідні копії таких документів у тому числі, цього договору, додатків до цього договору, а також провізних документів та документів про зберігання товару: товарно-транспортна накладна, квитанція про прийняття товару до перевезення, та інші підтверджуючі документи надані перевізниками, які забезпечували транспортування товару; акт приймання товару на зберігання, документи про видачу товару зі зберігання видані складом зберігання (пункт 7.10 Договору).

30.07.2021 р. між ТОВ "Алма Рітейл" та ТОВ "Інтертранслайн" за допомогою засобів електронного зв`язку підписано видаткову накладну від 30.06.2021 р. № 863 на суму 99646,28 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 30.06.2021 р. № АР00-000815).

09.08.2021 р. ТОВ "Алма Рітейл" надіслано засобами електронного зв`язку ТОВ "Інтертранслайн" видаткову накладну від 15.07.2021 р. № 974 на суму 73067,12 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 15.07.2021 р. № АР00-00905), відповідно до наявних відміток вказану накладну відповідачем отримано 09.08.2021 р.

20.08.2021 р. між ТОВ "Алма Рітейл" та ТОВ "Інтертранслайн" за допомогою засобів електронного зв`язку підписано видаткову накладну від 31.07.2021 р. № 1070 на суму 115575,98 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 29.07.2021 р. № АР00-001001).

14.09.2021 р. ТОВ "Алма Рітейл" надіслано засобами електронного зв`язку ТОВ "Інтертранслайн" видаткову накладну від 31.08.2021 р. № 1275 на суму 7740,77 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 19.08.2021 р. № АР00-001190), відповідно до наявних відміток вказану накладну відповідачем отримано 14.09.2021 р.

Відповідно виписок по банківському рахунку ТОВ "Алма Рітейл" відповідачем здійснено наступні оплати: 26.08.2021 р. сплачено 17885,26 грн із призначенням платежу «рахунок № 815», 01.09.2021 р. сплачено 20440,51 грн із призначенням платежу «рахунок № 815»; 01.09.2021 р. сплачено 26806,00 грн із призначенням платежу «рахунок № 905»; 06.09.2021 р. сплачено 21240,00 грн із призначенням платежу «рахунок № 1001»; 03.02.2022 р. сплачено 100000,00 грн із призначенням платежу «за дизельне паливо згідно договору № 1609-72/20AlRit».

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 534 ЦК України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

В свою чергу, пунктом 4.6 Договору передбачено, що сторони погодили наступну черговість погашення Покупцем своїх грошових зобов`язань за даним Договором: 1) пеня; 2) штраф; 3) прострочена сума частково оплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару; 4) оплата, яка проводиться в термін, визначений за Договором (Додатками до нього).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір безперервного постачання нафтопродуктів від 16.09.2020 р. № 1609-72/20AlRit.

При цьому ТОВ "Алма Рітейл" як Постачальником доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов`язків та постачання (передачу у власність) ТОВ "Інтертранслайн" товару на загальну суму 209657,58 грн (загальна вартість товару з урахуванням здійснених відповідачем платежів та їх зарахування позивачем на підставі пункту 4.6 Договору та статті 534 ЦК України до подачі позову), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними від 30.06.2021 р. № 863 ,від 31.07.2021 р. № 1070, від 15.07.2021 р. № 974 та від 31.08.2021 р. № 1275 та виписками по банківському рахунку.

В свою чергу, ТОВ "Інтертранслайн" як Покупцем в порушення приписів статей 525,526,610,629,691,692,712 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару повністю не сплачено, не дивлячи на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692 ЦК України, частини 1 статті 712 ЦК України та пункту 3.4 Договору строк виконання зобов`язання на суму 209657,58 грн настав, іншого ТОВ "Інтертранслайн" суду не доведено.

Як було зазначено вище по тексту рішення 15.03.2022 р. від ТОВ "Алма Рітейл" надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн основного боргу, у зв`язку з частковою оплатою боргу, в підтвердження чого представлено банківську виписку по рахунку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів оплати ТОВ "Інтертранслайн" 100000,00 грн основного боргу після відкриття провадження у справі, господарський суд закриває провадження у справі № 916/3221/21 в частині стягнення з ТОВ "Інтертранслайн" 100000,00 грн основного боргу.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ "Алма Рітейл" про стягнення з ТОВ "Інтертранслайн" 109657,58 грн основної заборгованості підлягають задоволенню, а стягненню з останнього підлягає 109657,58 грн.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами пункту 4.4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів здійснення оплати, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику:

4.4.1пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору;

4.4.2штраф в розмірі 0,15% від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочення;

4.4.3курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

Крім того, пункт 4.5 Договору встановлює, що у випадку відстрочення оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений в пунктів 3.4. Покупець додатково сплачує 15 (п`ятнадцять) копійок за літр, які нараховуються з наступного дня після спливу строку для сплати

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані ТОВ "Алма Рітейл" розрахунки сум пені, інфляційних нарахувань, штрафу, 3% річних та 15 коп. за літр (пункт 4.5 Договору), господарський суд встановив, що розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснено належним чином, у зв`язку з чим стягненню з ТОВ "Інтертранслайн" підлягає 4185,00 грн пені, 1301,95 грн інфляційних нарахувань, 9732,76 грн штрафу, 667,00 грн 3% річних та 1436,09 грн 15 коп. за літр.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,231,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі № 916/3221/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслайн" 100000,00 грн основного боргу закрити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслайн" про стягнення 125980,38 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслайн" (65074, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабаджаняна, буд. 2, кв. 28, Код ЄДРПОУ 43453367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" (65055, Одеська обл., м. Одеса, вул. Хутірська, буд. 87, Код ЄДРПОУ 43523554) 109657/сто дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім/грн 58 коп. основного боргу, 4185/чотири тисячі сто вісімдесят п`ять/грн 00 коп. пені, 1301/одну тисячу триста одну/грн 95 коп. інфляційних витрат, 9732/дев`ять тисяч сімсот тридцять дві/грн 76 коп. штрафу, 667/шістсот сімдесят сім/грн 00 коп. 3% річних, 1436/одну тисячу чотириста тридцять шість/грн 09 коп. 15 коп. за літр та 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 25 березня 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут