Рішення

від 20.03.2022 по справі 921/814/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/814/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Заступника керівника Теребовлянської окружної прокуратури, вул. 22 січня, 14, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область в інтересах держави в особі:

1. Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007;

2. Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021;

3. Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021;

4. Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей", вул. Л.Курбаса, 30, м. Скалат, Тернопільська область, 47851;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54-А, м. Тернопіль, 46006

про стягнення 205 255,85 грн

за участі представників від:

прокурора: Безкоровайна О.А., довіреність № 15-2 вих - 22 від 04.01.2022;

позивача 1: Мартинович С.Б., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

позивача 2: не прибув;

позивача 3: не прибув;

позивача 4: не прибув;

відповідача: Штогрин М.П., довіреність №22 від 05.01.2022.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

Заступник керівника Теребовлянської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Тернопільської обласної державної адміністрації, Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації та Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" про стягнення 205 255,85 грн неправомірно отриманих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державним навчальним закладом "Скалатський професійний ліцей" внаслідок укладення нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу №12/д-50 від 20.02.2018 надмірно сплачено грошові кошти в сумі 205 255,85 грн за закупівлю та постачання природного газу, який не був поставлений Державному навчальному закладу "Скалатський професійний ліцей", проте оплачений Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17 грудня 2021 року позовну заяву Заступника керівника Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Тернопільської обласної державної адміністрації, Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації та Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/814/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 січня 2022 року о 10:30 год.

20 січня 2022 року на адресу суду відповідачем подано відзив на позов № 4 від 19.01.2022 (вх. № 343), згідно якого відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, зокрема вказує на те, що позивачем не обґрунтовано належним чином наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави, а прокурор звернувшись із даним позовом підмінив функцію контролюючого органу - Держаудитслужби. Також вказує на те, що позивач безпідставно посилається на дані сайту НАК "Нафтогаз України" щодо моніторингу цін на природний газ, оскільки з 1 жовтня 2018 року постачання і продаж газу промисловим та комерційним підприємствам реалізується через дочірню компанію "Нафтогаз Трейдинг", а також НАК "Нафтогаз України" є підприємством, що має власний видобуток газу та формує власну ціну, яка може значно відрізнятися від ціни газу інших добувних компаній та імпортерів. Крім того вказує, що позивачем пропущено строки позовної давності щодо вимог про визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягнення коштів, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із пропуском строків позовної давності. Також просить суд поновити строк на подання відзиву на позов.

20 січня 2022 року суд відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, до 07 лютого 2022 року о 11:40 год., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку, іншим учасникам справи надіслано відповідну ухвалу.

31 січня 2022 року прокурором подано до суду відповідь на відзив № 15-61 вих - 22 від 26.01.2022 (вх. № 629 від 31.01.2022), згідно якої прокурор вважає доводи відповідача, викладені ним у відзиві такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а доводи щодо коливання ціни на природний газ на енергетичному ринку в сторону збільшення не підтверджені належними та допустимими доказами. Щодо пропуску окружною прокуратурою строку позовної давності при пред`явленні позову, звертає увагу на те, що прокурор самостійно у позовній заяві зазначив про пропуск трирічного строку з поважних причин, а тому просив його поновити зважаючи на правові позиції, висвітлені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19.

07 лютого 2022 року суд відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, до 21 лютого 2022 року о 11:30 год., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку, іншим учасникам справи надіслано відповідну ухвалу.

Окрім того, відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 07 лютого 2022 року, судом продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/814/22 на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 березня 2022 року.

В призначене на 14 березня 2022 року судове засідання для розгляду справи по суті прибули прокурор та представник Західного офісу Держаудитслужби. Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися у відповідності до ст. 120 ГПК України.

В судовому засіданні 14 березня 2022 року судом розпочато розгляд справи по суті, однак враховуючи неявку представника відповідача та позивача 3 і відсутність інформації щодо причин їх неприбуття, беручи до уваги запроваджений Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України, воєнний стан, із урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, з метою забезпечення безпеки учасників справи, працівників апарату суду та суддів, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд ухвалив відкласти розгляд справи без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали про відкладення розгляду справи у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, до 21 березня 2022 року о 11:30 год., про що присутні представники прокуратури та позивача 1 повідомлені під розписку. Позивачів 2, 3, 4 та відповідача повідомлено згідно ст. 120 ГПК України відповідною ухвалою суду.

В судове засідання 21 березня 2022 року прибули представники прокуратури, Західного офісу Держаудитслужби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз".

Представник позивача 2 - Тернопільської обласної державної адміністрації у судове засідання не прибув, однак в матеріалах справи наявне клопотання (вх. № 343 від 19.01.2022) про розгляд справи № 921/814/21 без участі представника Тернопільської обласної державної адміністрації.

Позивач 3 - Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації в жодне судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Позивач 4 - Державний навчальний заклад "Скалатський професійний ліцей" не забезпечив явку свого представника в судове засідання для розгляду справи по суті, однак в матеріалах справи наявне клопотання № 84 від 14.03.2022 (вх. № 1712), підписане електронним цифровим підписом, про розгляд справи за відсутності представника Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей".

Присутній в судовому засіданні 21.03.2022 прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача 1 Західного офісу Держаудитслужби позов прокурора підтримав, вказав, що за результатами проведення перевірки Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" з питань дотримання законодавства у сфері закупівель в частині законності укладення додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50 від 20.02.2018, яка оформлена довідкою від 22.06.2020 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби були виявлені порушення ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що призвело до зайвої оплати з боку позивача 4 грошових коштів. Також зазначив, що у Західного офісу Держаудитслужби відсутні законодавчі підстави для звернення з даним позовом до суду, проте усі документи щодо виявленого порушення були направлені до Теребовлянської окружної прокуратури з метою вжиття заходів представницького характеру.

Представник відповідача у судовому засіданні 21 березня 2022 року проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, наголосив на тому, що збільшення ціни на газ відбулось за наявності відповідних коливань вартості газу на ринку. Зазначив про необґрунтоване посилання позивача на дані з сайту НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг), на якому розміщені результати моніторингу функціонування ринку природного газу, які, як вважає позивач, свідчать що протягом дії договору ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження, оскільки НКРЕКП повідомило про відсутність інформації про коливання цін на природний газ. Згідно пояснень представника відповідача, при укладення додаткових угод шляхом внесення змін до договору сторонами було враховано інформацію про відпускну ціну природного газу на внутрішньому ринку України, надану Черкаською Торгово-промисловою палатою (експертні висновки знаходяться в матеріалах справи), виконану на замовлення ТОВ "Тернопільоблгаз", ці висновки містять інформацію, що ґрунтується на даних веб-сайтів постачальників природного газу про діапазон вартості природного газу на вересень 2018 року, листопад 2018 року для промислових споживачів, бюджетних установ та організацій, інших споживачів. Крім того зазначив, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним і такі дані можуть надаватися торгово-промисловими палатами. Також просив відмовити у задоволенні позову, у зв`язку із пропуском строків позовної давності.

В судовому засіданні 21 березня 2022 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора, представників позивача 1 та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

Державний навчальний заклад "Скалатський професійний ліцей" за процедурою відкритих торгів здійснив закупівлю природного газу на період постачання до 31.12.2018 у кількості 92 700 куб. м з очікуваною вартістю 1 033 680,00 грн. Оголошення про проведення відкритих торгів було оприлюднене в мережі інтернет на веб-сайті "Prozorro" за № UA-2018-01-15-002374-а. За результатами проведених торгів переможцем цих торгів було визнане Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" з тендерною пропозицією 825 030,00 грн за постачання 92 700 куб.м газу. При цьому, згідно довідки ТОВ "Тернопільоблгаз" від 31.01.2018 № 836/18-т, тендерна пропозиція ТОВ "Тернопільоблгаз" є дійсною протягом 150 днів з дня розкриття тендерних пропозицій (01.02.2018), тобто до 30.06.2018 включно.

20.02.2018 між Державним навчальним закладом "Скалатський професійний ліцей" (надалі - споживач) та ТОВ "Тернопільоблгаз" (надалі - постачальник) був укладений договір № 12/д-50 (надалі - договір) про закупівлю та постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ (ДК 021:2015, код 09123000-7 (Природний газ) у необхідності для споживача об`ємах, який згідно п. 3.1. договору та додатку 2 до договору складає 92,7 тис. куб. м.

Відповідно до п.4.2. договору ціна природного газу за 1 тис. м куб. визначається відповідно до діючих цін постачальника, з врахуванням податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Ціна природного газу з 01.01.2018 становить 8 900,00 грн. Сума договору становить 825 030,00 грн. У випадку зміни ціни на реалізований споживачу газ у порядку, встановленому законодавством, ціна згідно договору та сума буде змінюватися з дати набрання чинності відповідних нормативно-правових актів.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що постачальник зобов`язується розміщувати інформацію про ціну газу на своєму веб-сайті.

У пункті 3.10. договору сторони визначили, що загальна сума договору (у тому числі ціна за одиницю товару) не може змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк по 31.12.2018 та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 01.01.2018 (п. 10.1 договору).

У подальшому сторонами, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено 6 додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару та зменшення обсягу товару, що буде поставлений відповідно.

Так, 21.02.2018 сторони уклали додаткову угоду № 1, якою змінили вартісні та кількісні показники товару (газу), а саме: ціну за 1000 м куб. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами у лютому 2018 року становить 9790,00 грн, а обсяг природного газу протягом 2018 року було зменшено до 84,3 тис. куб. м, дія даної додаткової угоди до договору поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.2018.

Додатковою угодою № 2 від 22.02.2018, сторони змінили вартісні та кількісні показники товару (газу), а саме: ціну за 1000 м куб. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами у лютому 2018 року становить 10 560,00 грн, а обсяг природного газу протягом 2018 року було зменшено до 78,1 тис. куб. м, дія даної додаткової угоди до договору поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.2018.

Додатковою угодою № 3 від 21.11.2018, сторони змінили вартісні та кількісні показники товару (газу), а саме: ціну за 1000 м куб. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами у червні 2018 року становить 11 312,40 грн, дія даної додаткової угоди до договору поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.06.2018.

Додатковою угодою № 4 від 22.11.2018, сторони змінили вартісні та кількісні показники товару (газу), а саме: ціну за 1000 м куб. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами у вересні 2018 року становить 13 756,80 грн, дія даної додаткової угоди до договору поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.09.2018.

Додатковою угодою № 5 від 23.11.2018, сторони змінили вартісні та кількісні показники товару (газу), а саме: ціну за 1000 м куб. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами у жовтні 2018 року становить 15 004,80 грн, дія даної додаткової угоди до договору поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.10.2018.

Додатковою угодою № 6 від 10.12.2018, сторони змінили вартісні та кількісні показники товару (газу), а саме: ціну за 1000 м куб. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами у жовтні 2018 року становить 13 644,00 грн, дія даної додаткової угоди до договору поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.12.2018.

Актами наданих послуг за період з 28.02.2018 по 31.12.2018, підписаними сторонами без зауважень, підтверджено, що у лютому, березні, квітні, листопаді та грудні 2018 року на виконання умов договору та додаткових угод до нього, ТОВ "Тернопільоблгаз" поставило Державному навчальному закладу "Скалатський професійний ліцей" природний газ у наступній кількості та за ціною: 28.02.2018 - 14,4 тис. куб. м за ціною 10 560,00 за 1 000 куб. м на суму 152 064,00 грн; 31.03.2018 - 21,214 тис. куб. м за ціною 10 560, 00 грн за 1 000 куб. м на суму 224 019,84 грн; 30.04.2018 - 0,455 тис. куб. м за ціною 9 962,40 грн за 1 000 куб. м на суму 4532,90 грн; 30.11.2018 - 7,738 тис. куб. м за ціною 15004,80 грн за 1 000 куб. м на суму 116 107,14 грн; 31.12.2018 - 20,745 тис. куб. м за ціною 13 644,00 грн за 1 000 куб. м на суму 283 044,78 грн.

Зі свого боку, Державний навчальний заклад "Скалатський професійний ліцей" також виконав свої зобов`язання за договором, сплатив вартість отриманого товару у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №89 від 28.02.2018 в сумі 178 139,14 грн, № 139 від 26.03.2018 на суму 224 019,84 грн, № 165 від 12.04.2018 на суму 4 532,90 грн, № 633 від 29.11.2018 на суму 114 435,49 грн, № 643 від 04.12.2018 на суму 1 671,65 грн, № 693 від 20.12.2018 на суму 204 102,98 грн, № 694 від 20.12.2018 на суму 78 941,80 грн.

Прокурор у позові в обґрунтування заявлених вимог посилається на положення ст. 20 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" згідно з якими Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) як Регулятор здійснює моніторинг функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема: оптових цін на енергетичних ринках та роздрібних цін на товари (послуги) на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг й оприлюднює результати моніторингу функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до змісту Результатів моніторингу функціонування ринку природного газу за 1 квартал 2018 року, розміщених на веб-сайті Національної комісії, (http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/monitoryng/gas/2018/monitoryng_gaz_I-2018.pdf) слідує, що протягом першого кварталу 2018 року (січень-березень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження.

Вбачається, що на кінець І кварталу 2018 року ціна для всіх категорій споживачів у порівнянні з початком кварталу у середньому знизилась на 1 114 грн/тис. куб. м (13,2 %) та в середньому становила 7 321 грн/тис. куб. м (без урахування тарифів на транспортування та розподіл природного газу та ПДВ). Згідно з розміщеною Комісією на сайті інформацією (рис. 3.6) динаміка цін (без урахування тарифів на транспортування та розподіл природного газу та ПДВ) для бюджетних установ та організацій відбувалася наступним чином: за січень 2018 року - 8 951 грн за тис. куб. м, за лютий - 8 732 грн за тис. куб. м, за березень - 8 424 грн за тис. куб. м.

Відповідна інформація також вбачається з даних, розміщених на веб-сайті Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за посиланням (http://www.naftogaz.com/files/Information/Dynamika-cina-2015-2019-Budget.pdf).

Також відповідно до змісту на веб-сайті НКРЕКП результатів моніторингу за 4 квартал 2018 року випливає, що ціни впродовж 4 кварталу 2018 року (жовтень-грудень) на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження. Винятком була ціна для бюджетних установ та організацій, яка в листопаді 2018 року не суттєво зросла порівняно з жовтнем 2018 року, а в грудні порівняно з листопадом зменшилася.

У подальшому на виконання звернення Кременецької місцевої прокуратури від 15.06.2020 № 2131/3/2989 вих.20 головним державним фінансовим інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області була прийнята участь, як спеціаліста у перевірці Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" за період з 20.02.2018 по 31.12.2018 для надання консультації під час досудового розслідування кримінального провадження, для перевірки питання законності укладення додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу №12/д-50 від 20.02.2018 та чи завдана матеріальна шкода державним інтересам і на яку суму.

Як вбачається із довідки від 22.06.2020 участі в якості спеціаліста у перевірці Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей", за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері закупівель в частині законності укладення додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу встановлено, що замовником в порушення вимог п.2. ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" до договору № 12/д-50 від 20.02.2018 укладено додаткові угоди №1 від 21.02.2018, №2 від 22.02.2018, №3 від 21.11.2018, №4 від 22.11.2018, №5 від 23.11.2018 на збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни. Додаткову угоду №6 від 10.12.2018 укладено на зменшення ціни за одиницю товару, хоча повідомлення про намір змінити умови договору ТОВ "Тернопільоблгаз" відсутнє. Щодо розрахунку завданої матеріальної шкоди державним інтересам внаслідок укладення додаткових угод до договору від 20.02.2018 у перевірці не проводилося у зв`язку із відсутністю нормативно-правового акта, який визначає порядок обрахунку матеріальної шкоди державним інтересам внаслідок порушення законодавства у сфері закупівель.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що внаслідок укладення сторонами додаткових угод №1 від 21.02.2018, №2 від 22.02.2018, №3 від 21.11.2018, №4 від 22.11.2018, №5 від 23.11.2018, №6 від 10.12.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50 від 20.02.2018, зменшено обсяги природного газу, при цьому збільшено ціну за одиницю товару з 8 900,00 грн до 15 004,80 грн тобто на 68,6 %, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації та є порушенням п. 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Загальна вартість спожитого за договором про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50 від 20.02.2018 за лютий-березень 2018 року природного газу по ціні 10 560,00 грн за 1 тис. куб. м склала 376 083,84 грн, а по ціні 8 900,00 грн за 1 тис. куб. м мала б скласти 316 964,60 грн. Вартість поставленого природного газу за додатковими угодами № № 3, 4, 5 у листопаді 2018 року становить 116 107,14 грн. Натомість вартість поставленого природного газу без урахування цих додаткових угод становить 8 900,00 грн * 7,738 тис. куб. м = 68 868,20 грн. А щодо додаткової угоди №6 від 10.12.2018, то вартість поставленого природного газу без її врахування становить 8 900,00 грн* 20,745 тис. куб. м = 184 630,50 грн.

Таким чином прокурор вважає, що сума неправомірно отриманих коштів в розмірі 205 255,85 грн сплачених на підставі нікчемних в силу закону додаткових угод за природний газ, який не був поставлений Державному навчальному закладу "Скалатський професійний ліцей" проте повністю оплачений відповідачу підлягає стягненню в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд відмічає, що у рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Необхідність захисту інтересів держави у даній справі прокурор обґрунтував бездіяльністю Західного офісу Держаудитслужби, Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації та Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" щодо усунення порушень у сфері публічних закупівель, що призвело до нераціонального та неефективного використання коштів бюджету у розмірі 205 255,85 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.

Повноваження управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації визначені Положенням про управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, яке затверджене розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.03.2016 № 173-од. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.12.2017 № 893-од внесено зміни до Положення про управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації. Із урахуванням внесених змін, управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації виконує ряд функцій, зокрема: розробляє та виконує регіональні програми підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів; організовує діяльність регіональної ради професійно-технічної освіти; оперативно управляє майном закладів освіти; здійснює матеріально-технічне і фінансове забезпечення закладів професійної освіти, аналіз та контроль за провадженням їх фінансово-господарської діяльності; здійснює контроль за організацією навчально-виробничого процесу у закладах освіти, створює на їх базі навчально-практичні центри (за галузевим спрямуванням), сприяє впровадженню сучасних виробничих технологій.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету, які в силу положень ст. 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Як свідчать матеріали справи, а саме довідки, наданої управлінням Держаної казначейської служби України у Підволочиському районі № 01-22/895 від 02.12.2021 розпорядником бюджетних коштів вищого щодо Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" є управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації.

На лист Теребовлянської окружної прокуратури №3349 вих 21 від 18.11.2021 адресованому Управлінню освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, де наведені допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50 від 20.02.2018 та наголошено на необхідності вжиття заходів щодо їх усунення порушення Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації повідомило у листі-відповіді № 3897-21 від 09.12.2021 повідомило прокуратуру, що враховуючи надані Міністерством освіти і науки України повноваження, управління освіти і науки обласної державної адміністрації не може звернутися до суду з відповідним позовом до суду.

Також на запит Теребовлянської окружної прокуратури № 3347 вих-21 від 18.11.2021 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області було повідомлено (лист № 131913-17/4069-2021 від 26.11.2021), що у період з 20.02.2018 по 31.12.2018 була проведена спільна перевірка Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" в частині правомірності укладення додаткових угод до договору від 20.02.2018 № 12/д-50 за результатами процедури відкритих торгів на закупівлю "Газове паливо (Природній газ)", на підставі якої складено довідку від 22.06.2020.

При цьому Управлінням Західного офісу Держаудитслужби повідомлено прокуратуру, що позов про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю та постачання газу №12/д-50 від 20.02.2018, укладеного між ТОВ "Тернопільоблгаз" та Державним навчальним закладом "Скалатський професійний ліцей" подаватися не буде. Поряд з цим, орган державного фінансового контролю зазначив про неможливість його залучення в якості позивача чи третьої особи на стороні позивача у справах, підставою для подачі позову у яких є результати перевірок, досліджень тощо, проведених органами прокуратури в межах наданих повноважень Законом України "Про прокуратуру", позаяк підставою для звернення до суду в цьому випадку не є результати державного фінансового контролю.

Тобто, усвідомлюючи порушення як інтересів держави, так і суспільного інтересу в сфері публічних закупівель, після отримання повідомлення прокуратури протягом розумного строку компетентними органами не було вжито заходів щодо застосування наслідків недійсності нікчемної додаткової угоди у спірних правовідносинах. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Щодо необхідності звернення до суду саме прокурором обґрунтовується тим, що невжиття протягом тривалого часу заходів спрямованих на повернення неправомірно отриманих державних коштів ТОВ "Тернопільоблгаз" органами, уповноваженими на здійснення функцій у спірних правовідносинах, їх використання в подальшому буде менш ефективним, оскільки з кожним роком в Україні відбувається інфляція, що здійснює зміну вартості фіксованого споживчого набору товарів та послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №904/2529/20.

Вказані прокурором обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності позивачів та обґрунтованою підставою для застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави, і заявлений прокурором позов, який спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави поданий у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Частиною 1 ст. 36 вказаного Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Із аналізу наведених норм чинного законодавства випливає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підставою збільшення є коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше, ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватись.

У випадку коливання цін на ринку сторони наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Таким чином, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак, з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Тобто, необхідною умовою при застосуванні п. 2 ч. 4 ст. 36 "Про публічні закупівлі" при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Так само, у п. 3.10 договору передбачено, що загальна сума договору (у тому числі ціна за одиницю товару) не може змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п.2).

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для укладення сторонами додаткових угод є пункт 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції.

Документальним обґрунтуванням для укладання вказаних додаткових угод стали надані постачальником документи, зокрема: експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-743 від 12.09.2018; експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-955 від 02.11.2018; інформаційні довідки Тернопільської торгово-промислової палати № І-24 станом на 18.04.2018, № І-27 станом на 16.05.2018, №І-31 станом на 08.06.2018.

При цьому, відповідач у відзиві на позов № 4 від 19.01.2022 (вх. № 343 від 20.01.2022) посилається на правомірність врахування експертних висновків торгово-промислової палати із відображенням коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції для укладення додаткових договорів та вважає, що норма п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", яка передбачає виняток з загального правила, надає сторонам договору право на зміну його істотних умов у разі коливання ціни такого товару на ринку. Саме на підставі вказаної норми та висновків спеціально уповноважених органів - торгово-промислових палат, сторони в рамках основного договору уклали додаткові угоди. Підставою для видачі таких довідок, як стверджує відповідач є, зокрема ч.2 ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Зазначені експертні висновки за своїм змістом відображають вартість природного газу станом на вересень 2018 року та листопад 2018 року, та інформацію про відпускну ціну природного газу як товару на внутрішньому ринку України станом на квітень-травень 2018 року та з 01 червня 2018 року. Вартість природного газу встановлена експертизою на підставі інформації обласних підприємств постачальників природного газу для промислових споживачів, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відноcин у перехідний період), відтак інформація, яка зазначена у таких експертних висновках має довідковий характер і не відображає відомостей щодо коливання ціни природного газу на ринку в сторону його збільшення після укладення Договору. Таким чином, експертні висновки та довідки Торгово-промислової палати не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження коливання ціни на товар, так як у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Зокрема, у вказаних документах не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що інформаційні довідки та експертні висновки не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним і як джерело інформації для підтвердження факту коливання цін товару на ринку (п.3.10 договору), такі дані можуть надаватися торгово-промисловими палатами, втім як належний та допустимий доказ в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, дані довідки торгово-промислових палат можуть прийматися судом до уваги за умови, що вони будуть містити інформацію щодо коливання ціни товару на ринку у спірний період.

Долучені прокурором до матеріалів справи дані з сайту НКРЕКП (http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/monitoryng/gas/2018/monitoryng_gaz_I-2018.pdf), на якому розміщені результати моніторингу функціонування ринку природного газу свідчать про те, що протягом І квартал 2018 року ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження.

Так, на кінець І кварталу 2018 року ціна для всіх категорій споживачів у порівнянні з початком кварталу у середньому знизилась на 1114 грн/тис. куб. м (13,2 %) та в середньому становила 7 321 грн/тис. куб. м (без урахування тарифів на транспортування та розподіл природного газу та ПДВ). Згідно з розміщеною Комісією на сайті інформацією (рис. 3.6) динаміка цін (без урахування тарифів на транспортування та розподіл природного газу та ПДВ) для бюджетних установ та організацій відбувалася наступним чином: за січень 2018 року - 8 951 грн за тис. куб. м, за лютий - 8 732 грн за тис. куб. м, за березень - 8 424 грн за тис. куб. м.

А впродовж 4 кварталу 2018 року ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження. Винятком була ціна для бюджетних установ та організацій, яка в листопаді 2018 року не суттєво зросла порівняно з жовтнем 2018 року, а в грудні порівняно з листопадом зменшилася.

Виходячи з викладеного, суд відзначає, що зазначені довідки не можуть бути належним документальним підтвердженням наявності підстав для підвищення ціни на природний газ станом на дату укладення додаткових угод до договору № 12/д-50 від 20.02.2018, а відтак, збільшення ціни газу відбувалося безпідставно та без обґрунтування його підвищення.

Крім того, відповідно до довідки ТОВ "Тернопільоблгаз" від 31.01.2018 № 836/18-т, долученої до тендерної документації на веб-сайті "Prozorro-публічні закупівлі", тендерна пропозиція ТОВ "Тернопільоблгаз" є дійсною протягом 150 днів з дня розкриття тендерних пропозицій (01.02.2018), тобто до 30.06.2018 включно.

Таким чином, суд відзначає, що всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм та положень укладеного Договору, укладено додаткові угоди, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.

Вказані додаткові угоди щодо підвищення ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, укладені в короткий проміжок часу між укладенням, тим самим спотворено результати торгів та знівельовано економію бюджетних коштів, яку було отримано під час укладення самого договору на закупівлю та постачання природного газу.

Укладення вищевказаних додаткових угод може свідчити, що ТОВ "Тернопільоблгаз" з метою перемоги у тендері навмисно занизив пропоновану ціну на природній газ під час аукціону, а після укладення договору збільшив ціну шляхом укладення додаткових угод.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни товару відповідач посилався на роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", що міститься у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06. Згідно з цим роз`ясненням у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Однак, суд зазначає, що право тлумачити норму права є виключним правом суду, роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що вказано і в самому листі Мінекономіки.

У даній справі Державний навчальний заклад "Скалатський професійний ліцей" та ТОВ "Тернопільоблгаз" дійшли згоди підписати додаткові угоди про збільшення ціни на газ та на зменшення обсягів поставки, при цьому з посиланням на положення ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару.

Проте суд вважає такий висновок помилковим, з огляду на наступне.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п. 10.2 Договору передбачено, що усі зміни до Договору оформлюються письмово та підписуються повноважними особами сторін.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

При цьому, суд вважає, що метою регулювання передбаченого ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення за рахунок зменшення обсягу товару є недобросовісною діловою практикою з боку продавця (відповідача).

При цьому, Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 зроблено висновок про те, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням процедури закупівлі, визначених Закону України "Про публічні закупівлі".

На підставі викладеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, з урахуванням оцінки наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що прокурор довів наявність порушень вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічна закупівлі" при укладенні сторонами додаткових угод до договору № 12/д-50 від 20.02.2018.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі укладення договору про закупівлю з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону такий договір є нікчемним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд враховує п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", згідно якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

Пунктом 2.13 вказаної Постанови визначено, що якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, господарський суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а має дати належну оцінку відповідним доводам позивача.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 та від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц).

За таких обставин, оскільки додаткові угоди №1 від 21.02.2018, №2 від 22.02.2018, №3 від 21.11.2018, №4 від 22.11.2018, №5 від 23.11.2018, №6 від 10.12.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50 від 20.02.2018 є нікчемними відповідно до закону, у зв`язку з її укладенням з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), кошти, які були отримані відповідачем на підставі таких угод, мають бути повернуті споживачу.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 ст. 12 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідну правову позицію щодо наявності підстав для застосування статті 670 ЦК України виклав Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в рішенні від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Враховуючи, що оскаржувані додаткові угоди укладені з порушенням вимог чинного законодавства, тому кошти у сумі 205 255,85 грн повинні бути стягнуті з ТОВ "Тернопільоблгаз" на користь Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей".

Обсяг споживання газу Державним навчальним закладом "Скалатський професійний ліцей" на підставі додаткових угод №1 та №2 за лютий-березень 2018 року склав 35,614 тис. куб. м по ціні 10 560,00 за 1000 куб. м, що становить 376 083,84 грн, а по ціні 8 900,00 грн мала б скласти 316 964,60 грн, тобто переплата становить 376083,84 - 316964,60=59 119,24 грн; в квітні 0,455 тис. куб. м за ціною 9962,40 грн, який оплачено платіжним дорученням № 165 від 12.04.2018 в сумі 4532,90 грн, однак потрібно було сплатити 4 049,50 грн (0,4555 тис.куб.м*8900,00 грн), тобто переплата складає 483,39 грн; на підставі додаткових угод №3, №4, №5 в листопаді 2018 року становить 7,738 тис. куб. м за ціною 15 004,80 грн за 1000куб.м становить 116 107,14 грн (оплачено платіжними дорученнями № 533 від 29.11.2018 та № 643 від04.12.2018), однак по ціні 8 900,00 грн мала б скласти 68 868,20 грн; на підставі додаткової угод №6 у грудні 2018 року складає 20,745 тис. куб. м за ціною 13 644,00 грн в сумі 283 044,78 грн (оплачено платіжним дорученням №693 від 20.12.2018 та № 694 від 20.12.2018), однак по ціні 8 900,00 грн за 1000 куб. м мала б скласти 184 630,50 грн, тобто переплата складає 98 414,28 грн.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позов зазначив, що договором про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50 від 20.02.2018 передбачено порядок повернення переплати (надмірно отриманих коштів), яким позивач не скористався, доказів звернення до відповідача про повернення коштів не долучив.

З цього приводу суд зазначає, що згідно ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Разом з цим, спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов`язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушенням Конституції та інших нормативно-правових актів України.

Дане правило діє навіть в тому випадку, коли сторони прямо обумовили в договорі (контракті) про вжиття заходів досудового врегулювання спору або якщо такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Як свідчить судова практика, вибір способу правового захисту є правом, а не обов`язком сторін, тому заборона щодо звернення особи до суду одразу після порушення її прав та інтересів порушує її право на судовий захист.

Правова позиція щодо застосування строків позовної давності.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно норми ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, за загальним правилом, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Частиною 3 цієї статті визначено, що перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.02.2018 між ТОВ "Тернопільоблгаз" та Держаним навчальним закладом "Скалатський професійний ліцей" укладено договір про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50.

Згідно складеної правової позиції Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.01.2020 у справі №910/9158/16, від 20.05.2020 у справі ; 367/836/18, перебіг позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу і стягнення коштів розпочинається з моменту коли споживач оплатив постачальнику вперше вартість природного газу, тобто в даному випадку, враховуючи оплату згідно платіжного доручення № 89 від 22.02.2018 на суму 178 130,14 грн, а розрахунок проведено за вказаним договором 28.02.2018, то і перебіг позовної давності розпочався 28.02.2018 та враховуючи ст. 257, ч. 3 ст. 267 ЦК України, закінчився 28.02.2021.

При цьому ч. 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суд може визнати поважними причини пропуску позовної давності та надати у спірних правовідносинах в цій частині вимог судовий захист.

Суд відзначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Як стверджує прокурор у позовній заяві і як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби; Тернопільської обласної державної адміністрації; Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної з позовом до відповідачів: Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" про визнання недійсними положення пункту 4.2 договору про закупівлю та постачання природного газу № 12/д-50 від 20.02.2018 в частині визначення ціни природного газу відповідно до діючих цін Постачальника; додаткових угод №1 від 21.02.2018, № 2 від 22.02.2018, №3 від 21.11.2018, №4 від 22.11.2018, № 5 від 23.11.2018, № 6 від 10.12.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №12/д-50 від 20.02.2018 та застосування наслідків недійсності додаткових угод шляхом стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/86/21 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 30 березня 2021 року.

В процесі розгляду даної справи, суттєво змінилася судова практика, зокрема у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 визначено хто є/може виступати стороною у справі спірних правочинів (про закупівлю природного газу), вказано, що такою може бути юридична особа, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2021 було задоволено клопотання Тернопільської обласної прокуратури про відмову прокурора від частини позовних вимог, змінено підстави позову та склад сторін, а саме Державний навчальний заклад "Скалатський професійний ліцей" визнано позивачем у справі, виключивши зі складу відповідачів, прийнято відмову від позову в частині вимог про визнання недійсними додаткових угод №1 від 21.02.2018, № 2 від 22.02.2018, №3 від 21.11.2018, №4 від 22.11.2018, № 5 від 23.11.2018, № 6 від 10.12.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №12/д-50 від 20.02.2018 та закрито провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України. Здійснено заміну Кременецької окружної прокуратури (Тернопільська обл, Кременецький район; м. Кременець, вул. Ю. Словацького, 6-А, на її правонаступника - Теребовлянську окружну прокуратуру (вул. 22 січня 14, м.Теребовля,48100).

В подальшому, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17 листопада 2021 року позовну заяву заступника керівника Теребовлянської окружної прокуратури про стягнення коштів в сумі 205 255,85 грн залишено без розгляду.

Статтею 227 ГПК України визначено підстави для залишення позову без розгляду.

За своєю правовою природою залишення позову без розгляду є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею 227 ГПК України недоліків або дій цієї особи. При цьому особа може повторно звернутись до суду з такими ж вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Наслідки спливу позовної давності визначені статтею 267 ЦК України, згідно із частиною четвертою якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За частиною п`ятою статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом із позовною заявою Заступник керівника Теребовлянської окружної прокуратури подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом інтересів держави. Обґрунтовуючи вказану заяву, прокурор вважає, що строк позовної давності в цьому випадку був пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Так, суд зауважує, що питання щодо поважності причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо. Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19, відступати від якого правові підстави відсутні.

Ураховуючи викладене, зважаючи на факт відкриття провадження у справі № 921/86/21 та її подальший розгляд і, як наслідок, наявність для прокурора та позивачів підстав вважати, що інтереси держави та права позивачів будуть захищені в судовому провадженні, а також подальше звернення прокурора до Господарського суду Тернопільської області з даною позовною заявою у цій справі 13 грудня 2021 року, тобто через незначний проміжок часу після залишення його попереднього позову без розгляду, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску прокурором строку звернення до суду.

Відповідно до ст. ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Також, за змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються в розмірі 3 078,84 грн покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь Тернопільської обласної прокуратури.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 46, 73-75, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54-А, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 39555103 на користь Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей", вул. Л.Курбаса, 30, м. Скалат, Тернопільська область, 47851, код ЄДРПОУ 02547642, р/р UA648201720344290003000009800 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172 неправомірно отриманих грошових коштів в сумі205 255 (двісті п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 85 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54-А, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 39555103 судовий збір в сумі 3078 (три тисячі сімдесят вісім) грн 84 коп., сплачений за подання до суду позовної заяви, який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4), код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

4. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення:

- Теребовлянській окружній прокуратурі, вул. 22 січня, 14, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область;

- Західному офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007;

- Тернопільській обласній державній адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021;

- Управлінню освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021;

- Державному навчальному закладу "Скалатський професійний ліцей", вул. Л.Курбаса, 30, м. Скалат, Тернопільська область, 47851;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54-А, м. Тернопіль, 46006.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 28.03.2022.

Суддя Н.В. Охотницька