Рішення

від 22.03.2022 по справі 538/2216/21

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/2216/21

Провадження по справі №2/538/95/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2022 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волторніст С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волторніст Сергій Миколайович, до Заводської міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Друга Лохвицька державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання та ведення спільного господарства зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати- ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем, 09.06.2017 року оформив спадщину на майно померлої, яке на дату смерті належало їй та було належним чином зареєстроване, і 09.06.2017 року отримав у Другій Лохвицькій державній нотаріальній конторі Свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку розміром 2,60 га, яка розташована на території Пісківської сільської ради Миргородського (колишнього Лохвицького) району, Полтавської області. Але, як виявилося пізніше, під час спілкування в сільській раді, ОСОБА_2 на день смерті належало право на земельну частку (пай) розміром 3,0 умовних кадастрових гектарів згідно Сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0318695 виданого на користь її співмешканця ОСОБА_3 з яким померла прожила однією сім`єю більше 10 років. На вказане спадкове майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 було складено заповіт, а саме, ОСОБА_3 перебуваючи на лікуванні у Опішнянському тубдиспансері Полтавської області зробив розпорядження згідно якого заповів на користь ОСОБА_2 - своєї співмешканки свій земельний пай розміром 3,00 умовних кадастрових гектара право на який ОСОБА_3 як член ВАТ «Насіннєве» мав згідно розпорядження Голови Лохвицької районної державної адміністрації від 20.06.1997 року № 281. Вказаний заповіт посвідчено лікарем-пульмонологом Опішнянського тубдиспансеру Полтавської області 05.10.1997 року. Після смерті ОСОБА_3 його співмешканка і мати позивача- ОСОБА_2 фактично вступила в управління спадковим майном, що належало померлому.

У зв`язку з вищенаведеним просить встановити факт постійного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_2 із ОСОБА_3 з 1992 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ним в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 3,00 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Пісківської сільської ради, Миргородського (колишнього Лохвицького) району, Полтавської області, у відповідності до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0318695, виданого на підставі розпорядження Лохвицької райдержадміністрацїї від 20.06.1997 року № 281 на ім`я члена відкритого акціонерного товариства «Насіннєве» ОСОБА_3 .

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 28.12.2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання (а.с. 31).

Ухвалою суду від 24.01.2022 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 37)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Волторніст С.М. позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Позивач ОСОБА_1 до матеріалів позову додав заяву про розгляд справи у його відсутність. Викладені у позові вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 21).

Представник відповідача- Заводської міської ради Полтавської області на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Просить ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 32-33).

Представник третьої особи- Другої Лохвицької нотаріальної контори на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 42).

Суд, перевіривши матеріали справи, допитавши свідків, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 12, 13). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.06.2016 року (а.с. 11). З 1992 року ОСОБА_2 проживала без укладення шлюбу з ОСОБА_3 по день його смерті, вели сумісне господарство, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Пісківської сільської ради Полтавської області № 135 від 26.02.2001 року (а.с. 19). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13.10.1997 року (а.с. 16). За життя останній склав заповіт на ім`я ОСОБА_2 , яким заповідав їй земельний пай та грошові кошти. Заповіт був посвічений 05.10.1997 року лікарем-пульмонологом Опішнянського тубдиспансеру Полтавської області (а.с. 18). Згідно довідки № 793 від 09.11.2021 року, виданої Пісківським старостинським округом Виконавчого комітету Заводської міської ради Полтавської області, померлий ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20). ОСОБА_3 належало право на земельну ділянку (пай) згідно Сертифікату серії ПЛ № 0318695 у ВАТ «Насінневе» (а.с. 22, 23). Постановою нотаріуса № 369/02-31 від 02.12.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки заповіт не відповідає вимогам ст. 541 ЦК України (1963р.) (а.с. 14-15).

Пунктом ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно п. 21 постанови № 5 від травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємця за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Допитані у якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили факт сумісного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 1992 року по день смерті останнього.

Таким чином, судом на підставі наданих доказів встановлений факт сумісного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 1992 року по день смерті останнього ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Частинами 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року передбачено, що відносини спадкування регулюються нормами цього Кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_2 земельний пай та грошові кошти. Заповіт був посвічений 05.10.1997 року лікарем-пульмонологом Опішнянського тубдиспансеру Полтавської області (а.с. 18), тому застосуванню підлягають ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як вказує позивач, його мати- ОСОБА_2 , є такою, що прийняла спадщину після смерті співмешканця ОСОБА_3 , оскільки у неї залишилися документи на земельну ділянку- Сертифікат акцій ВАТ «НАСІННЄВЕ» .

Свідок ОСОБА_6 вказала, що їй відомо, що ОСОБА_3 отримував сертифікат на право на земельну частку (пай) в ВАТ «Насіннєве», але земельною ділянкою він не користувався та не переоформлював, оскільки хворів.

Свідок, ОСОБА_7 пояснила, що їй зі слів ОСОБА_2 було відомо, що ОСОБА_3 отримував пай, але не відомо, чи користувався ним.

Як вбачається зі змісту довідки Виконавчого комітету Заводської міської ради Полтавської області № 447 від 02.09.2021 року, земельна ділянка (пай) площею 2,5804, кадастровий номер: 5322684900:00:002:1116, яка належить померлому ОСОБА_3 згідно Сертифікату на право на земельну ділянку (пай) серії ПЛ № 0318695, станом на 01.09.2021 року є невитребуваним паєм та перебуває в управлінні Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області і передана в оренду фермерському господарству «Еко-Край» (ас. 21).

Відповідно до статті 553 ЦК Української РСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Таким чином, під час судового розгляду не було здобуто належних та допустимих доказів, які б вказували на визначені законодавством обставини, які б свідчили про прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті її співмешканця ОСОБА_3 , оскільки вона фактично не вступила в управління або володіння спадковим майном, та не подала до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, враховуючи принцип юридичної визначеності та підстави відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волторніст Сергій Миколайович, до Заводської міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Друга Лохвицька державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання та ведення спільного господарства зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом- задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1992 року по день смерті останнього- ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 28.03.2022 року.

Суддя: Т.О. Зуб