Рішення

від 09.10.2007 по справі 7/91-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/91-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"09" жовтня 2007 р.  Справа № 7/91-38.

за позовом Відритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської філії, м. Луцьк

до відповідача Підприємства "Міко", м. Луцьк

про стягнення 853,32 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Олейнікова Л.Є. - юрисконсульт (довіреність № 54 від 01.11.2006р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - Відрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської філії, м. Луцьк в позовній заяві просить стягнути з відповідача - Підприємства "Міко", м. Луцьк 853,32 грн., з них: 782,62 грн. заборгованості за надані на підставі договору № 55-6-05/282 від 23.10.2000р. послуги бізнес-мережі за період жовтень 2006р. –січень 2007р., 42,63 грн. інфляційних нарахувань, 14,04 грн. трьох відсотків річних, 14,03 грн. пені за прострочку платежу за період з 21.01.2007р. по 21.07.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 20.10.2000 р. між Відритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської філії та Підприємством "Міко" було укладено договір № 55-6-05/282 про надання послуг бізнес-мережі.

Пунктом 3.3. Статуту ВАТ „Укртелеком” передбачено, що товариство є правонаступником державного підприємтсва „Українське держане підприємство електрозв'язку «Укртелеком».

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язувалося надавати послуги електрозв'язку споживачу, а споживач - розраховуватися за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунку.

На виконання умов договору № 55-6-05/282 від 20.10.2000 р. позивач за період жовтень 2006р. –січень 2007р. надав відповідачу послуг бізнес-мережі на суму 782,62 грн., що підтверджується рахунками (а.с. 12-15), відповідачем зобов'язання не виконані.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно - правові відносини, які регулюються загальними положеннями про зобов'язання.

У зв'язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 4.2. договору від 23.10.2000р. № 55-6-05/282 та за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку за склала 14,03грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за весь час прострочки платежів, становить 14,04грн. та 42,63 грн. - суми інфляції.

Враховуючи викладене, позов підставний і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємства "Міко" (м. Луцьк, пр. Волі, 39а/1, р/р 26009229863001 у РУ КБ "Приватбанк", м. Луцьк, МФО 303440, код ЄДРПОУ 20135328, ІПН 20135203178, св. платника ПДВ № 02594246) на користь Відритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської філії (м. Луцьк, пр. Перемоги, 2, р/р № 26000010284801 у Волинській філії АБ "Брокбізнесбанк", МФО 303592, код ЄДРПОУ 23251963, ІПН 232519603170, св. платника ПДВ 35478958) 853,32грн. заборгованості, 102грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                    М.С.Шум