Ухвала

від 20.03.2022 по справі 904/743/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21.03.2022м. ДніпроСправа № 904/743/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макролекс"

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декарт"

2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта",

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк"

про внесення змін до договорів

Суддя Дупляк С.А.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макролекс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 22.02.2022 за вих.№1-22/02 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декарт" (далі - відповідач-1) та до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач-2), у якій просить суд:

1. Внести зміни до договору відступлення права вимоги №39/513 від 25.03.2021, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, а саме до п.п. 2.1.1 п. 2.1. Розділу 2 «ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ СТОРІН», виклавши його у такій редакції:

« 2.1.1. Не пізніше 01.09.2022, перерахувати «Первісному кредитору» на рахунок ІВАN НОМЕР_1 в ПАТ «Промінвестбанк», код Банку 300012, отримувач: ПАТ «Промінвестбанк», відшкодування за відступлення права вимоги за «Кредитним договором» в розмірі гривневого еквіваленту суми 17.500.000,00 дол. США (сімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) за довідковим значенням курсу гривні до долару США на 12:00 (оприлюднений на сайті Національного банку України) на дату здійснення платежу».

2. Внести зміни до договору відступлення права вимоги №39/514 від 25.03.2021, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, а саме до п.п. 2.1.1 п. 2.1. Розділу 2 «ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ СТОРІН», виклавши його у такій редакції:

« 2.1.1. Не пізніше 01.09.2022, перерахувати «Первісному кредитору» на рахунок IВАN НОМЕР_1 в ПАТ «Промінвестбанк», код Банку 300012, отримувач: ПАТ «Промінвестбанк», відшкодування за відступлення права вимоги за «Кредитним договором» в розмірі гривневого еквіваленту суми 7.500.000,00 дол. США (сім мільйонів п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) за довідковим значенням курсу гривні до долару США на 12:00 (оприлюднений на сайті Національного банку України) на дату здійснення платежу».

3. Внести зміни до договору відступлення права вимоги №39/513 від 25.03.2021, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, а саме до п. 4.1. Розділу 4 «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ПОРЯДОК ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ», виклавши його у такій редакції:

« 4.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та за умови набуття законної сили ухвали/рішення/постанови відповідного компетентного судового органу щодо скасування усіх та будь-яких арештів накладених на активи ПАТ «Промінвестбанк», які обмежують право останнього здійснити відступлення права вимоги за «Кредитним договором», а саме: зняття заборон/обмежень здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження будь-яким способом майнових прав, що належать «Первісному кредитору» за «Кредитним договором», або набранням законної сили ухвали/рішення/постанови суду, яка визначає, що наявні арешти, що накладені на активи, у тому числі майнові права «Первісного кредитора» не обмежують право останнього здійснювати відчуження прав вимоги або інших майнових прав за «Кредитним договором», а також отримання «Первісним кредитором» письмового погодження Національного банку України на здійснення відступлення прав вимог за «Кредитним договором» «Новому кредитору».

Сторони домовились, що у випадку, якщо цей Договір не набирає чинності до 01.09.2022 (включно), він вважається таким, що не укладений.

У випадку набрання чинності цим Договором до 01.09.2022 (включно), він діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором з урахуванням умов п. 4.2. цього Договору».

4. Внести зміни до договору відступлення права вимоги №39/514 від 25.03.2021, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, а саме до п. 4.1. Розділу 4 «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ПОРЯДОК ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ», виклавши його у такій редакції:

« 4.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та за умови набуття законної сили ухвали/рішення/постанови відповідного компетентного судового органу щодо скасування усіх та будь-яких арештів накладених на активи ПАТ «Промінвестбанк», які обмежують право останнього здійснити відступлення права вимоги за «Кредитним договором», а саме: зняття заборон/обмежень здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження будь-яким способом майнових прав, що належать «Первісному кредитору» за «Кредитним договором», або набранням законної сили ухвали/рішення/постанови суду, яка визначає, що наявні арешти, що накладені на активи, у тому числі майнові права «Первісного кредитора» не обмежують право останнього здійснювати відчуження прав вимоги або інших майнових прав за «Кредитним договором», а також отримання «Первісним кредитором» письмового погодження Національного банку України на здійснення відступлення прав вимог за «Кредитним договором» «Новому кредитору».

Сторони домовились, що у випадку, якщо цей Договір не набирає чинності до 01.09.2022 (включно), він вважається таким, що не укладений.

У випадку набрання чинності цим договором до 01.09.2022 (включно), він діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором з урахуванням умов п. 4.2. цього Договору».

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/743/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022.

Ухвалою від 21.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; проінформовано, що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено учасників процесу додатково ухвалою суду. До участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Звездапарк".

Разом з позовною заявою отримано заяву від 22.02.2022 за вих.№2-22/02 про вжиття заходів забезпечення позову, у якій позивач просить суд з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі №904/743/22 законної сили:

1. Заборонити відповідачу-2 відчужувати (відступати) право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011, з наступними змінами та доповненнями, що укладений між відповідачем-2 та третьою особою-1 щодо повернення суми кредиту, процентів, комісії, неустойки, інших нарахувань, та право вимоги за договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011;

2. Заборонити відповідачу-2 здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, продаж/набуття у власність) на нерухоме майно, що належить третій особі-1 та забезпечує виконання зобов`язань третьої особи-1 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011, з наступними змінами та доповненнями;

3. Заборонити відповідачу-2 здійснювати дії щодо звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках третьої особи-1 у відповідача-2 та/або забезпечують виконання зобов`язань третьої особи-1 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011, з наступними змінами та доповненнями.

4. Заборонити відповідачу-2 здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб на майнові права та рухоме майно, що належить третій особі-1 та/або забезпечує виконання зобов`язань третьою особою-1 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011, з наступними змінами та доповненнями.

5. Заборонити відповідачу-2 відчужувати (відступати) право вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, що укладений між відповідачем-2 та третьою особою-1, боржником по якому відповідно до договору №20-1087/2-1 про переведення боргу від 04.04.2014 є третя особа-2 щодо повернення суми кредиту, процентів, комісії, неустойки, інших нарахувань, та право вимоги за договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013.

6. 3аборонити відповідачу-2 здійснювати дії щодо звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках третьої особи-2 у відповідача-2 та/або забезпечують виконання зобов`язань третьої особи-2 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013 з наступними змінами та доповненнями.

7. Заборонити відповідачу-2 здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, продаж/набуття у власність) на нерухоме майно, що належить третій особі-1 та забезпечує виконання зобов`язань третьої особи-2 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

8. 3аборонити відповідачу-2 здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб на майнові права та рухоме майно, що належить третій особі-1 та/або забезпечує виконання зобов`язань третьої особи-2 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

9. Заборонити відповідачу-2 здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, придбання, набуття або відчуження, відступлення) на частку в розмірі 100% статутного капіталу третьої особи-2, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛТА ХОЛДІНГ», (ідентифікаційний код: 41177967, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. ГЛИНКИ, будинок 7, поверх 5), та забезпечує виконання зобов`язань третьої особи-1 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011, з наступними змінами та доповненнями та третьої особи-2 перед відповідачем-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, відповідно.

10. Заборонити відповідачу-2 зменшувати розмір заборгованості третьої особи-1 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011, та третьої особи-2 за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, за рахунок майна/грошових коштів поручителів: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 07 грудня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_4 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22 червня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_6 , виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 23 жовтня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛТА ТРЕЙДІНГ» (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородеький р-н. місто Новомиргород. вулиця ГРИГОРІЯ ТАЙГА, будинок 4, ідентифікаційний код 37942409).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвала постановлена у нарадчій кімнаті за результатами оцінки фактичних обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА (ЗАЯВНИКА).

18.10.2011 між відповідачем-2 (кредитор) та третьою особою-1 (боржник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 (далі - кредитний договір №1).

14.03.2013 між відповідачем-2 (кредитор) та третьою особою-1 (боржник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 (далі - кредитний договір №2). У подальшому за кредитним договором №2 здійснено заміну особи боржника з третьої особи-1 на третю особу-2.

З метою забезпечення виконання зобов`язань третьої особи-1 за кредитним договором №1 та третьої особи-2 за кредитним договором №2 укладено ряд договорів забезпечення.

15.02.2021 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір комісії, відповідно до п. 1.1 умов якого відповідач-1 (комісіонер) зобов`язався за дорученням позивача (комітента) за комісійну винагороду вчинити за рахунок позивача (комітента) від свого імені правочини з відповідачем-2 (первісним кредитором) щодо набуття права вимоги до третьої особи-1 та третьої особи-2 (позичальники) за кредитними договорами №1 і №2, а також за договорами забезпечення за ціною не більше узгодженої сторонами, що становить 25.000.000,00 доларів США в строки визначені у цьому договорі, а саме до 31.10.2021.

Так, на виконання договору комісії між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір відступлення права вимоги №1 та договір відступлення права вимоги №2.

12.04.2021 позивач направив відповідачу-1 повідомлення, в якому зазначив, що має певні фінансові труднощі у перерахуванні грошових коштів, які належать до сплати за права вимоги за договорами відступлення права вимоги. Позивач повідомив, що відповідні обов`язки за договором комісії з його сторони будуть виконані до 31.08.2021.

09.08.2021 на адресу позивача надійшов лист від відповідача-1, у якому останній нагадав про необхідність перерахування грошових коштів за договором комісії та договорами відступлення права вимоги.

У відповідь на лист від 09.08.2021 позивач просив відповідача-1 узгодити з відповідачем-1 продовження строків оплати за відступлення права вимоги, що мало наслідком підписання договорів про внесення змін до договорів відступлення права вимоги.

21.09.2021 позивач відправив на адресу відповідача-1 повідомлення, в якому зазначив про необхідність узгодити з відповідачем-2 порядок відстрочення сплати грошових коштів за відступлені права вимоги до 01.09.2022.

27.09.2021 від відповідача-1 надійшла відповідь з якої вбачається, що відповідач-1 розглядає можливість ініціювати внесення змін до договорів відступлення права вимоги в частині відстрочення сплати грошових коштів за відступлені права вимоги в частині сплати грошових коштів за відступлені права вимоги до 01.09.2022.

20.12.2021 позивач повторно відправив на адресу відповідача-1 повідомлення в якому зазначив про необхідність узгодити з відповідачем-2 порядок відстрочення сплати грошових коштів за відступлені права вимоги до 01.09.2022.

10.01.2022 від відповідача-1 надійшла відповідь, що відповідач-1 відмовляється від доручення позивача щодо узгодження відстрочення сплати грошових коштів за відступлені права вимоги до 01.09.2022.

Позивач вважає, що відповідач-1 порушив взяті на себе зобов`язання та в односторонньому порядку відмовився від виконання договору комісії.

Позивач наголошує, що не знав та не міг знати, що він не отримає вчасно грошові кошти для сплати за відступлені права від своїх контрагентів.

За твердженням позивача, придбання права вимоги залишаються актуальними для позивача, однак зважаючи на певні фінансові складнощі, пов`язані з істотними змінами обставин, виникла необхідність у внесенні змін до договорів відступлення права вимоги в частині визначення строку для відшкодування за відступлення права вимоги за кредитними договорами №1 і №2.

Необхідність вжити заходи забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач-2 є кредитором, заставодержателем та іпотекодержателем за договорами забезпечення, а отже в будь-який час має право відступити право вимоги за кредитними договорами №1 та №2 і договорами забезпечення на користь третіх осіб, задовольнити вимоги за кредитними договорами за рахунок предметів застави/іпотеки у позасудовому порядку.

Наведене, на думку позивача, унеможливить відновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Предметом позовних вимог є внесення змін до договорів відступлення права вимоги в частині строку здійснення оплати за відступлені права вимоги.

Забезпечити вимоги про внесення змін до договорів відступлення права вимоги в частині строку здійснення оплати за відступлені права вимоги позивач просить суд шляхом заборони відповідачу-2, як кредитору вчиняти дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб на нерухоме майно, грошові кошти, майнові права та рухоме майно тощо боржника за кредитними договорами №1 і №2. Крім цього позивач просить суд заборонити відповідачу-2 і відступати (відчужувати) право вимоги за кредитними договорами №1 і №2.

Проаналізувавши позицію позивача, господарський суд встановив наявність бажання позивача відстрочити у судовому порядку виконання зобов`язання з оплати за відступлені права вимоги шляхом внесення змін до договорів про відступлення права вимоги. Крім цього, звертаючись до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову позивач має бажання уникнути і виконання кредитних договорів №1 і №2.

Проте метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином позивач має довести суду можливість саме недобросовісних дій з боку відповідача-2, які спрямовано на створення труднощів у подальшому виконанні судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

При цьому, позивач не вказує того, які саме дії відповідач-2 фактично вчинив, а також того, що такі дії можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, які можуть бути заявлені позивачем.

Крім цього, позивач жодним чином не обґрунтував, яким саме чином будуть порушені його права у разі вчинення відповідачем-2 дій спрямованих на належне виконання кредитних договорів №1 і №2, з урахуванням того, що строк відшкодування права вимоги за кредитними договорами №1 і №2, станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, є таким що настав і є таким, що не виконаний саме позивачем.

Водночас, саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу утруднення виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, звертаючись до суду із даною заявою, заявник не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить позивач. Зокрема, заявник не надав жодних доказів того, що відповідач-2 може вчинити недобросовісні дії, які будуть мати наслідком порушення прав позивача.

Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки заявник не надав доказів на підтвердження того факту, що невжиття запобіжних заходів порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що у разі виникнення реальної, підтвердженої загрози неможливості чи утруднення виконання судового рішення заявник не позбавлений в будь-який час повторно заявити про необхідність забезпечення позову з поданням суду відповідних доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявник не надав суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРОЛЕКС" задоволенню не підлягає.

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня на 30 діб.

Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Частинами першою та другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 ГПК України).

Оскільки з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, було забезпечено безпеку працівників апарату суду, у зв`язку з чим ухвалу постановлено 21.03.2022.

Керуючись ст.ст. 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРОЛЕКС" від 22.02.2022 за вих. №2-22/02 про вжиття заходів забезпечення позову, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (21.03.2022) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.А. Дупляк