Рішення

від 28.02.2022 по справі 914/3915/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2022 Справа № 914/3915/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Луцьке електротехнічне підприємство Луцьксвітло», м. Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів

про стягнення коштів внесених згідно з умовами договору про закупівлю від 27.03.2020 №50 в розмірі 65677,34 грн та суми штрафних санкцій у розмірі 18053,17 грн

За участю представників сторін: не з`явилися

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява комунального підприємства «Луцьке електротехнічне підприємство Луцьксвітло» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення коштів внесених згідно з умовами договору про закупівлю від 27.03.2020 №50 в розмірі 65677,34 грн та суми штрафних санкцій у розмірі 18053,17 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.12.2021 справу №914/3915/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 23.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про закупівлю №50 від 27.03.2020 в частині поставки оплаченого пального у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за Договором у розмірі 65677,34 грн та штрафні санкції у розмірі 18053,17 грн, з яких: 16682,04 грн пеня, 1371,13 грн 3 % річних.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 23.12.2021 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901414309898 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (79044, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЄФРЕМОВА, будинок 84, квартира 1Б) копія ухвали суду від 23.12.2021 про відкриття провадження у справі була ним отримана 28.12.2021.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

27 березня 2020 року між Комунальним підприємством «Луцьким електротехнічним підприємством - Луцьксвітло» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (Постачальник) укладено Договір про закупівлю №50, відповідно до п.1.1. якого

Постачальник зобов`язався передати Покупцеві, а Покупець прийняти і оплатити код ДК 021:2015 « 09310000-9» Нафта і дистиляти (Товар) по пластикових картках (Талони або Картки (стрейч-картки)) Постачальника, в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними в Специфікації (Додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору позивач, отримавши рахунки-фактури та видаткові накладні разом із картками (талонами), оплатив Товар на загальну суму 330150,76 грн.

Поставка Товару Постачальником здійснювалась окремими партіями (талони або картки) за заявками Покупця відповідно до Договору (п.4.2.Договору). Згідно п. 4.3. Договору передача Товару здійснюється на автозаправочних станціях мережі «ВОГ» за умови розрахунку паливними картками (Талонами) та на умовах самовивозу Товару, Картками (Талонами), згідно заявки від Покупця. Позивач звернувся до АЗС «ВОГ» для отримання Товару на підставі паливних карток, які надав Постачальник, але отримав відмову, яка була обґрунтована фактом відсутності Товару на картках, що підтверджується копіями паливних карток та фіскальних чеків про відмову).

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем не передано товар на суму 65677,34 грн (шістдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 34 копійок), а саме: бензину марки А-92 (1977 л.), дизельного палива (173 л.), скрапленого нафтового газу СПБТ (2066 л.)

В складі своєї тендерної пропозиції ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» надав гарантійний лист про те, що має право та гарантує, після підписання Договору про закупівлю із Позивачем поставити Товар належної якості, кількості та у потрібні Замовнику терміни (гарантійний лист № 2641 від 18.02.2020 р., та № 2656 від 18.02.2020 р.).

Також гарантійним листом №08/06 від 23.01.2019 р. поданим в складі тендерної пропозиції Відповідача ТОВ «ВОГ КАРД» підтвердив про можливість реалізації Товару у необхідній кількості, якості та потрібні терміни. Відповідач також додав копію Договору поставки партіями з використанням паливних карток № ПК-07055 від 17.12.2018 р. із додатковою угодою від 28.12.2018 р. про продовження строку дії Договору до 31.12.2020 р., а також Договір поставки нафтопродуктів оптовими партіями № 27-01/20 від 03.01.2020 р. між ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» та ТОВ «ІНТЕР КАРД».

Позивач неодноразово звертався до Відповідача про невиконання Договору № 50 від 27.03.2020 р. (претензія №01-5/362 від 14.12.2020 р., претензія № 01-5/174 від 28.04.2021 р., лист №01-5/30 від 12.02.2021 р.

В листі вих. № 11390 від 25.11.2020 р. ТОВ «КОНДОР ДОГІСТИК» зазначило, що тимчасово реалізація талонів ІНТЕР КАРД (наданих відповідачем) призупинена на АЗС «ВОГ» та запропонував аналог для здійснення заправки, а саме паливні картки бренду «ВОГ».

Листом вих. №12188 від 18.12.2020 року відповідач визнав свій борг із передачі Товару та зобов`язався замінити залишок пального.

31.12.2020 року було укладено Додаткову угоду № 4 між КП «Луцьксвітло» та ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», в якій продовжено строк дії Договору до 31.03.2021 р., а в частині гарантійних зобов`язань до повного виконання Сторонами своїх обов`язків.

Всупереч зазначеному відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором щодо поставки оплаченого позивачем товару.

27.01.2020 року відповідачу була надіслана пропозиція про розірвання Договору про закупівлю № 50 від 27.03.2020 р. (вих.№ 01-5/19 від 27.03.2020 р.), на яку відповідач не погодився та пообіцяв виконати свої зобов`язання в повному обсязі до кінця дії Договору, відповідно до Додаткової угоди № 4, а саме до 31.03.2021 р. та зазначив, що всі оплати, які надходили від КП «Луцьксвітло» були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «ВОГ КАРД».

Також, КП «Луцьксвітло» надіслано лист в ТОВ «ВОГ КАРД» про причини не обслуговування паливних карток КП «Луцьксвітло». Позивач отримав відповідь про те, що володільцем зазначених карток є ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» та особисто здійснює керування параметрами (умовами) використання карток в особистому кабінеті через ВЕБ-сайт. А грошові кошти отримані від КП «Луцьксвітло» перераховуються та розподіляються виключно ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК». Відтак, саме відповідач зараховує кошти на картки, якими мав би користуватися Позивач. ТОВ «ВОГ КАРД» зауважило, що станом на 19.04.2021 р. операції по картках Позивача не відбуваються по причині відсутності коштів на зазначених картках (лист №288 від 19.04.2021 р.).

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми попередньої оплати за Договором № 50 від 27.03.2020 р. в розмірі 65677,34 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 16682,04 грн пені у розмірі 0,1% від вартості не поставленого товару за період з 01.04.2021 р. по 10.12.2021 р. за кожен день прострочення, а також 1371,13 грн 3% річних за період з 01.04.2021 р. по 10.12.2021 р.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів повернення коштів позивачу не надав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору про закупівлю №50 від 27.03.2020.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.2. Договору Покупець зобов`язувався здійснити оплату вартості Товару, визначеної в рахунку-фактурі та видатковій накладній (акті прийому-передачі) на поточний рахунок Постачальника на підставі Бюджетного кодексу України протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання із своєчасної оплати за товар, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю та картками з рахунку.

У свою чергу відповідач своїх зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару повністю не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно п.4.6. Договору передача Товару здійснюється Покупцю цілодобово по Талонах (Картках) Постачальника, що є документом обов`язкової звітності і підставою для відвантаження Товару з АГЗС, та/або АЗК та/або АЗС, що обслуговують Талони (Картки) Постачальника.

В п.4.1. Договору зазначено термін поставки товару: з моменту підписання Договору до 31.12.2020 року.

Таким чином, факт передачі відповідачем позивачу Талонів або стрейч-карток на отримання Товару надавав позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому, однак не свідчив про факт передачі товару позивачу.

Картка лише посвідчує право Покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС Постачальника.

Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на суму 65677,34 грн (шістдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 34 копійок), а саме: бензину марки А-92 (1977 л.), дизельного палива (173 л.), скрапленого нафтового газу СПБТ (2066 л.)

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Договором щодо поставки оплаченого позивачем товару у повному обсязі не подав.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів в сумі 65677,34 грн.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.74 правового висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладена в Постанові від 22.09.2020 р. № 918/631/19, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. Договору у разі порушення зобов`язань за Договором, а саме за порушення термінів постачання, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в зазначені терміни товару за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання товару понад 30 календарних днів, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 3% від вартості не поставленого в строк товару.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 16682,04 грн пені у розмірі 0,1% від вартості не поставленого товару за період з 01.04.2021 р. по 10.12.2021 р. за кожен день прострочення, а також 1371,13 грн 3% річних за період з 01.04.2021 р. по 10.12.2021 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №2209 від 13.12.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39046990; 79044, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЄФРЕМОВА, будинок 84, квартира 1Б) на користь Комунального закладу «Луцьке електротехнічне підприємство - Луцьксвітло» (код ЄДРПОУ 30555550; 43000, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ФРАНКА, будинок 14 А) 65677,34 грн (шістдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 34 копійки) попередньої оплати за Договором про закупівлю №50 від 27.03.2020, 16682,04 грн (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 04 копійки) пені, 1371,13 грн (одна тисяча триста сімдесят одна гривня 13 копійка) 3% річних та 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору та 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) витрат на правничу допомогу

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.03.2022.

Суддя Кидисюк Р.А.