Рішення

від 28.03.2022 по справі 925/1283/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1283/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., розглянувши без участі представників сторін, в порядку письмового провадження справу №925/1283/21 за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ до Товариства з обмеженою відповідальністю Тетрагон Плюс про стягнення 9016,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 9016,66 грн. заборгованості за договором №1163 на постачання теплової енергії від 01.11.2021 з яких: 7728,14 грн. основний борг, 309,37 грн. пеня, 668,32 грн. інфляційні та 310,83 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію (розділ 8 Договору) та умови Договору, не повністю оплатив за спожиту теплову енергію.

Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2018 між Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно», (Теплопостачальна організація) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Тетрагон Плюс (Споживач) був укладений Договір №1163 про постачання теплової енергії (далі - Договір), який відповідно до умов п.12,1.1 вважається щорічно пролонгованим з дня спливу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом місяця до закінчення строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло до іншої сторони заяви про його припинення.

Рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20.04.2018 змінено тип та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно».

Згідно п.1.1 вищевказаного Договору позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно п.1.3 Договору тарифи на теплову енергію, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами нього Договору і може змінюватись протягом дії цього Договору. Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою, вказаною у додатку №1 до Договору.

Розділом 8 Договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

За умовами п.8.2 Договору оплата за теплову енергію, що споживається, здійснюється за рахунком-фактурою.

Згідно п. 8.3 цього Договору розрахунок реалізованої теплової енергії Споживачу за звітний період здійснюється Теплопостачальною організацією за фактом відпуску теплової енергії на межу продажу теплової енергії Сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення Споживача (населення, бюджет, інші).

П.8.16 Договору сторони передбачили, що несвоєчасне отримання Споживачем рахунку-фактури не звільняє Споживача від відповідальності за несплату за теплову енергію.

З матеріалів справи вбачається, що за період з грудня 2018 року по квітень 2021 року включно позивачем було поставлено відповідачу теплової енергії згідно рахунків-фактур №№2709, 2709/1, 1995, 1995/1, 1196, 358, 4856, 4103, 3588, 2536, 2151, 1442, 544, 3296, 3296/1, 2661, 2661/1, 1968, 1250, 432, 432/1, 5178, 4442, 5011 за Договором по тарифу, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 5.86 Гкал на загальну суму 7 671.86 грн.

Крім того, нараховано внески в сумі 56.28 грн (8.04 тариф х 7 = 56.28 грн) за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та на підставі рішення Черкаського міськвиконкому № 1021 від 17.09.2019 (далі - Внески), оскільки приміщення відповідача підключене до внутрішньобудинкових мереж житлового будинку по вул. Гагаріна, 21 (Додаток 3 до Договору), в якому встановлено загальнобудинковнй прилад обліку теплової енергії.

У лютому 2020 року позивачем був здійснений перерахунок -донарахування за теплову енергію поставлену у грудні 2018 року на підставі підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП України від 17.12.2019 № 2884.

З урахуванням перерахунку за період грудень 2018 року та оплат, здійснених відповідачем (виписка з картки рахунку № 361 по контрагенту (відповідач), рахунок-фактура № 1196 від 29.02.2020) заборгованість відповідача на час звернення до суду складала 7728,14 грн. (з них донарахування. тобто різниця вартості спожитої енергії згідно рахунку-фактури № 1196 від 29.02.2020. складають 338.54 грн. Внески складають 56,28 грн).

Тариф 1590,88 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3225 від 29.12.201 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239)

Тариф 1048,34 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14.06.2018.

Тариф 1160,14 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1796 від 11.12.2018.

Тариф 957,53 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії. що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2261 від 30.11.2020.

Тариф 952,90 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії. що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №95 від 14.01.2020.

Пунктами 4.2.1 та 4.2.3 Договору визначено, що споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП України від 17.12.2019 № 2884 «Про накладення штрафу на ПРАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання ПРАТ «Черкаське хімволокно»» зобов`язане до 01 квітня 2020р. здійснити перерахунок за категоріями «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні організації» не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 р.

Позивачем відповідачу було здійснено донарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 3225 від 29.12.2015 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 404 від 14.06.2018. Тобто, відповідач фактично спожив теплову енергію за тарифом, що є нижчим від економічно обгрунтованого тарифу встановленого на період грудня 2018, а обов`язок по сплаті різниці, як зазначив позивач, належить відповідачу.

Отже, позивач, враховуючи положення п. 1.1, 1.3, 8.2, 8.3 Договору, ч. 9 ст. 14, п. п.1,13 ч. 1 ст. 17. п. 7 ч. 4 ст. 19 Закону, а також інші вищезазначені приписи чинного законодавства України, здійснив у лютому 2020 року донарахування за поставлену відповідачу теплову енергію за період грудня 2018 р. (згідно вищенаведеної Постанови НКРЕКП № 2884 від 17.12.2019).

П.9.3.1 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну сплату за теплову енергію за умовами Договору - Споживачу нараховується пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування.

Розмір заборгованості за поставлену теплову енергію та Внески становить 7 728,14 грн.

Також, позивачем відповідачу за порушення строків сплати за теплову енергію нараховано 309,37 грн. пені за період з 01.01.2019 по 30.06.2019; 668,32 грн. втрат внаслідок інфляції та 310.83 грн. 3% річних за період з січня 2019 р. по серпень 2021 р.

Ст.11 Цивільного кодексу (далі ЦК) України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд бере до уваги, що тариф (ціна) на теплову енергію, яку позивач постачав за Договором відповідачу є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади, відповідно до його повноважень у встановленого законодавством порядку (ч.3 ст. 189, ст. 191 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі - «Закон про ціни») передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін. мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

За приписами ч.3 ст.12 Закону про ціни зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - «Закон») Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - «Регулятор / НКРЕКП»), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі положень ст.3 ч.2 п.2 - 3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послу і" та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом. Згідно ст.3 ч.3 п. 6 Закону основними завданнями Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Абзацом 7 ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що до повноважень НКРЕКП належить, серед іншого, встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становите на ринку, є регульованими (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).

Суд враховує, що позивач має статус суб`єкта природної монополії та провадить діяльність, ліцензування якої здійснює НКРЕКП.

За правилами абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» (далі - «Закон про монополії») суб`єкти природних монополій зобов`язані дотримуватися, зокрема, встановленого порядку ціноутворення, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій.

Предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно із Законом про монополії є в тому числі і ціни (тарифи) на товари, то виробляються / реалізуються суб`єктами природних монополій (абз. 1. 2 ст. 8 Закону про монополії).

Частиною 9 ст. 14 Закону передбачено, що рішення (постанови, розпорядження) Регулятора / НКРЕКП є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики га комунальних послуг.

П. 1 ч. 1 ст. 17 Закону визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор /НКРЕКП, серед іншого, приймає обов`язкові до виконання рішення (постанови, розпорядження) з питань, що належать до його компетенції (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону).

Під час здійснення державного контролю Регулятор / НКРЕКП має право приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення (п. 5 ч. 4 ст. 19 Закону).

Згідно п.7 ч.4 ст.19 Закону, НКРЕКП вправі за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів па товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність \ сферах енергетики га комунальних послуг.

За приписами ч.15 ст.20 Закону України «Про теплопостачання», встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат па її виробництво, транспортування та постачання не допускається. Тарифи на теплову енергію не можуть бути іншими, ніж ті, які були встановлені на відповідний період уповноваженим органом у порядку, визначеному чинним законодавством України.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положено ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За правилами ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей. передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні викопуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Ст.193 ГК України зазначає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору постачання теплової енергії №1163 від 01.11.2018.

Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином, поставивши відповідачу теплову енергію.

Будь-яких скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії відповідачем до суду не подано. Тобто, позивач здійснював відповідачу поставку теплової енергії вчасно, якісно та в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про теплопостачання" №2633-ІV від 02 червня 2005 року тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством. Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб`єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

Згідно ст. 14 цього ж Закону державний нагляд (контроль) у сфері теплопостачання здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб`єктів відносин у сфері теплопостачання усунення виявлених порушень вимог законодавства; видавати суб`єктам відносин у сфері теплопостачання обов`язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів.

Зокрема, затверджені постановами НКРЕКП тарифи на теплопостачання є обов`язковими для виконання ПрАТ "Черкаське хімволокно" та споживачів його послуг. А тому відповідач, як споживач, має оплачувати спожиті ним послуги теплопостачання виключно за тарифами, які затверджуються постановами НКРЕКП і не регулюються договором між сторонами № 1163 від 01.11.2018.

З урахуванням перерахунку за грудень 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 728,14 грн. (в тому числі різниця вартості спожитої енергії в сумі 338,54 грн. + Внески в сумі 56,28 грн.)

За умовами п. 1.1. Договору відповідач зобов`язаний оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Комісія, зокрема, встановлює тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Докази скасування постанов НКРЕКП України щодо встановлення тарифів, які застосовує позивач у відносинах із відповідачем в межах виконання умов Договору № 1163 від 01.11.2018 в матеріалах справи відсутні.

Позивач є суб`єктом природних монополій з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, інформація про що занесена до Зведеного переліку суб`єктів природних монополій, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет за адресою: https://amcu.gov.ua/zvedenij-perelik-subyektiv-prirodnih-monopolij.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Судом встановлено, що відповідач фактично спожив теплову енергію за тарифом, що є нижчим від економічно обґрунтованого тарифу встановленого на період грудня 2018 р., тому обов`язок по сплаті різниці лягає на відповідача.

Розрахунок позивача щодо нарахованих відповідачу за порушення строків сплати за спожиту теплоенергію 309,37 грн. пені за період з 01.01.2019 по 30.06.2019; 668,32 грн. втрат внаслідок інфляції та 310.83 грн. 3% річних за період з січня 2019 р. по серпень 2021 р., суд вважає вірним, і таким, що підлягає до задоволення.

Факт наявності у відповідача перед позивачем 7728,14 грн. боргу за теплопостачання, позивачем належним чином доведений, а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тетрагон Плюс (код 42493096; вул.Сержанта Волкова,197, м.Черкаси, 18001) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18036, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76; код 00204033):

-7 728,14 грн. (сім тисяч сімсот двадцять вісім грн. 14 коп.) боргу ;

- 309,37 грн. (триста дев`ять грн 37 коп.) пені;

- 668,32 грн. (шістсот шістдесят вісім грн. 32 коп.) втрат внаслідок інфляції;

- 310,83 грн. (триста десять грн. 83 коп.) 3% річних;

- 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.03.2022.

Суддя К.І. Довгань