Постанова

від 23.03.2022 по справі 569/12932/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/12932/18

Провадження № 22-ц/4815/57/22

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Боймиструк С.В.

суддів: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

за участю: ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Малого приватного підприємства "Ямуна" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року у справі за позовом Малого приватного підприємства фірма «Ямуна» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство "Ямуна" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України в сумі 307 251,79 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 12 листопада 2012 року, близько 14 год. 45 хв., керуючи автомобілем « Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху та на перехресті вулиць Дворецька-Поповича в м. Рівне, не надав перевагу в русі водію автомобіля « Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , в результаті якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження, а автомобіль « Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить МПП фірми «Ямуна» отримав механічні пошкодження, чим підприємству завдано матеріальних збитків на суму 188 651 грн., 79 коп., що підтверджено звітом № 34/15 суб`єкта оціночної діяльності від 28.07.2015 року.

Крім того, внаслідок пошкодження автомобіля, який активно використовувався в роботі підприємства, його тривалого простою на штрафмайданчику, підприємство змушене було орендувати інший автомобіль, загальна вартість плати за транспортні послуги складала 118600 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Малого приватного підприємства фірми «Ямуна» 307 251, 79 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та вирішити питання про розподіл судових витрат по справі, а саме: судового збору в сумі 4 608, 76 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 13 300 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Малого приватного підприємства фірми «Ямуна» 6915 грн. 90 коп. Заяву відповідача ОСОБА_2 про поворот виконаннясудового рішення задоволено частково. З врахуванням вимог ч.10 ст. 141 та ч. 12 ст. 265 ЦПК України стягнуто з позивача - МПП фірма «Ямуна», ЄДРПОУ 30352116, ПДВ №100340521, інд. под. №303521117167, на користь ОСОБА_2 , іпн. НОМЕР_3 ) 191 107, 94 грн. (сто дев`яносто одну тисячу сто сім грн.) 94 коп.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, МПП "Ямуна" оскаржило його та в поданій апеляційній скарзі вказує на безпідставність висновку місцевого суду про те, що потерпілий - МПП "Ямуна" повинен був звернутися станом на момент подання позову (04 серпня 2015 року) до страховика, а не до винуватця ДТП.

Вважає, що часткова відмова у позові про відшкодування матеріальних збитків постраждалій особі є наслідком затягнення даного судового процесу (9 років з моменту ДТП), безпідставного повернення Верховним Судом справи на новий розгляд, враховуючи, що рішення суду першої інстанції було виконано, та зміни практики судів, що призвело до того, що постраждала особа втратить право на захист та відновлення порушених прав, тобто право заявника на доступ до суду, гарантоване статтею 6 параграфу 1 Конвенції.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на час подання позову та розгляду справи (04.08.2015-08.12.2016) існувала правова позиція ВСУ у справі №6-2808цс15 від 20.01.2016 згідно якої право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинено чи обмежено договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і був укладений на користь третіх осіб.

Посилання суду на практику ВС, що була прийнята вже після звернення МПП "Ямуна" з позовом та винесення початкового рішення по справі вважає безпідставними.

Під час нового розгляду справи відповідач не заявляв клопотання про призначення експертизи. Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та підготовку клопотання про призначення експертизи було необґрунтовано відхилено судом, а наявний в матеріалах звіт про визначення вартості матеріального збитку не взятий до уваги, водночас надано перевагу висновку експерта від 2013 року.

Вважає, що судом було безпідставно відмовлено в частині позовних вимог щодо стягнення 118600 грн. вартості плати за транспортні послуги, які підприємство змушене було понести внаслідок пошкодження автомобіля, який активно використовувався в господарській діяльності підприємства. Безпідставним та таким, що ґрунтується лише на припущеннях вважає висновок суду, про використання пошкодженого в ДТП авто, працівником МПП «Ямуна» в особистих цілях.

Зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання щодо проведення експертизи з метою встановлення реальної вартості шкоди на момент винесення рішення, в супереч вимог ст. 129 Конституції України та ст.ст. 12, 81 ЦПК України, фактично позбавив можливості Позивача надати суду докази на обґрунтування свої вимог, односторонньо підійшов до вирішення справи, порушив принцип змагальності та диспозитивності, безпідставно відмовив у задоволенні ряду клопотань Позивача про долучення доказів, про відкладення та призначення додаткової експертизи у зв`язку зі спливом часу з моменту останньої оцінки шкоди завданої транспортному засобу внаслідок ДТП.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що згідно вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року, в кримінальній справі № 569/10457/15-к, по факту ДТП, яке мало місце 12 листопада 2012 року, цивільно-правові наслідки якого є предметом дослідження в даній цивільній справі, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, йому призначено відповідне покарання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Малого приватного підприємства фірми «Ямуна» 188651,79 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 2069,32 грн. у рахунок відшкодування витрат на лікування та 20000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди; 13208 грн. витрати на проведення судових експертиз. Вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 20 березня 2017 року вирок Рівненського міського суду від 08 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 7 000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

В решті вирок залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 червня 2018 року вирок Рівненського міського суду від 08 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 20 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 в частинівирішення цивільногопозову МПП фірми «Ямуна» скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині судові рішення залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, вищевказані обставини, встановлені вказаними рішеннями, суд приймає як преюдиційними та такими, що не підлягають доказуванню.

З Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2046604 від 31.07.2012 року, укладеного між ППФ «Ямуна» та СК «Княжа» (т.1 а/с 35) вбачається, що цивільна відповідальність власника автомобіля « Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована відповідно до вказаного полісу, та страхова сума (ліміт відповідальності ) за шкоду, заподіяну майну становить 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.

З Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8693303 від 30.09.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та СК «Провідна» (т.1 а/с 36), слідує що автомобіль «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахований відповідно до вказаного полісу, та страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну становить 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Цивільно-процесуальний закон встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами , висновками експертів.

Надаючи оцінку звіту № 34/15 від 28 липня 2015 року та не взявши його до уваги, місцевий суд, виходив з наявності висновку експерта № 03 від 18 січня 2013 року, як доказу здобутому в установленому законом процесуальному порядку, яким було встановлено розмір матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 56915,90 грн.

Рекомендації викладенів Постанові Верховного Суду від 21 червня 2018 року, щодо клопотання про призначення експертизи в межах цивільного провадження сторонами не виконані ( т.1 а.с.62), а суд за власною ініціативою призначити повторну, додаткову чи комісійну експертизи не може, тому місцевий суд при визначенні розміру шкоди обґрунтовано послався на існуючий висновок експерта № 03 від 18 січня 2013 року. Доводи про безпідставність вказаної Постанови Верховного Суду є необґрунтованим твердженням позивача, що по суті є його суб`єктивною оцінкою.

Слід зазначити, що в подальшому, в стадії завершення розгляду даної цивільної справи місцевим судом, позивачем було подано клопотання про призначення експертизи без дотримання порядку та строків, встановлених законом, причини пропуску строку визнані не поважними та таке клопотання обґрунтовано було відхилено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Як слідує з практики Верховного Суду при вирішенні спорів судами повинна враховуватись остання правова позиція.

Таким чином покликання апелянта на порушення його абсолютного права на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди та неправомірність застосування місцевим судом правових позицій ВП ВС у постановах від 05.08.2018 року у справі №910/7449/17 та від 04.07.2018 у справі №755/18006/15 оцінюються критично.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позивач не звертався до страховика відповідача та не отримав його відмову у виплаті страхового відшкодування, а відразу пред`явив вимогу до відповідача, тому втратив можливість отримати компенсацію за завдану йому шкоду в межах ліміту страхового відшкодування, а саме 50000 грн.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Місцевий суд оцінивши Договір № 12/12/28-1 від 14.11.2012 року про надання автотранспортних послуг, зробив висновок з яким погоджується колегія суддів, а саме про відсутність первинних транспортних документів, які згідно вказаного договору є обов`язковими, а отже про неможливість перевірки реальності надання таких послуг, обґрунтованості витрат за транспортні послуги, які МПП змушене було понести внаслідок пошкодження автомобіля.

Крім того, позивачем не обґрунтовано доказами необхідність взяття автомобіля в оренду та користування транспортними послугами, не доведено як саме, де, коли використовувався пошкоджений в результаті ДТП автомобіль та як саме, де, коли і ким використовувалися автомобілі (які конкретно), взяті в оренду, тобто відсутні докази того, що пошкоджений автомобіль за звичайних обставин приносив позивачу доходи і з цією ж метою використовувалися орендовані автомобілі

Місцевим судом вірно зазначено, що ФОП ОСОБА_6 діяльність за КВЕДом 77.11, по наданню автотранспортних послуг не здійснював.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність у місцевого суду підстав для задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача та відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги.

Дійшовши висновку необґрунтованість заявлених позовних вимог, місцевим судом правомірно допущено поворот виконаннярішенняу справі.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Малого приватного підприємства "Ямуна" залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 березня 2022 року.

Головуючий суддя: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.В. Хилевич