Рішення

від 27.03.2022 по справі 140/16369/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16369/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девайт» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девайт» (далі ТзОВ «Девайт», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 73 052,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ТзОВ «Девайт» обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 73 052,40 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги від 16.07.2018 № 25258-17, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

З наведених підстав позивач ГУ ДПС у Волинській області просить стягнути з банківських рахунків ТзОВ «Девайт» в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 73 052,40 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали від 10.01.2022 надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, проте поштове відправлення повернулося 16.02.2022 на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» та відбитком календарного штемпеля від 15.02.2022, тобто зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, з врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та беручи до уваги, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.09.2021 підтверджено місце реєстрації відповідача за адресою, зазначеною позивачем, слід вважати, що копія даної ухвали вручена належним чином.

Відповідач відзив на позов у визначений судом строк не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а відтак, справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Девайт» зареєстроване як юридична особа 13.05.2017 та взяте на облік як платник податків в ГУ ДПС у Волинській області 15.05.2017, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.09.2021 № 202307794535.

Станом на 01.09.2021 за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 73 052,40 грн. що підтверджується довідкою контролюючого органу про наявність боргу по платежах до бюджету ТзОВ «Девайт», розрахунком сум податкового боргу ТзОВ «Девайт» та зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник внаслідок нарахування ПДВ згідно з поданою платником податків декларацією з ПДВ від 04.04.2019 в сумі 4 669, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг рахується з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виник що виник внаслідок донарахування штрафної санкції, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000395512 від 01.10.2018 на суму 27 723,28 грн., донарахування податкового повідомлення-рішення № 0029045512 від 22.10.2018 на суму 8 429,07 грн., донарахування штрафної санкції, згідно податкового повідомлення -рішення № 0029025512 від 22.10.2018 на суму 165,12 грн. Отже, загальна сума заборгованості з даного платежу становить 36 317,47 грн.

Крім того, за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств, що виник в результаті донарахування штрафної санкції, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000275512 від 03.01.2019 на загальну суму 1 020,00 грн. і нарахованого платником самостійно, згідно поданої декларації № 33580 від 04.04.2019 по терміну сплати 04.04.2019 на суму 1 020,00 грн. На момент узгодження вищевказаного ППР у відповідача була наявна переплата в розмірі 70,00 грн. Отже, загальна сума заборгованості з даного платежу становить 6 639,00 грн.

Таким чином, станом на 01.09.2021 загальна сума заборгованості відповідача по платежах до бюджету до стягнення становить 73 052,40 грн.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем грошового зобов`язання була направлена платнику податків податкова вимога від 16.07.2018 № 25258-17.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, визначені відповідачем у податковій декларації суми зобов`язання є узгодженими.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов`язання, згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України податковим органом ТзОВ «Девайт» рекомендованим поштовим відправленням надсилалась податкова вимога форми Ю від 16.07.2018 № 25258-17 за його юридичною адресою. Проте, вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. Доказів оскарження податкової вимоги від 16.07.2018 № 25258-17 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Так, пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Наведене свідчить про виконання контролюючим органом обов`язку надіслати податкову вимогу з повідомленням про вручення відповідачу за його юридичною адресою.

З урахуванням положень пункту 58.3 статті 58 ПК України податкова вимога є врученою відповідачу.

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Про наявність у ТзОВ «Девайт» відкритих рахунків у банках свідчить довідка надана ГУ ДПС у Волинській області.

Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене відповідачу податкове зобов`язання у сумі 73 052,40 грн. є узгодженим та не сплачене ним у встановлений строк, щодо його розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення з банківських рахунків ТзОВ «Девайт» податкового боргу в дохід Державного бюджету України в розмірі 73 052,40 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також у зв`язку із відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, за правилами статті 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат немає.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Девайт» у банках, обслуговуючих такого платника податків, в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 73 052,40 грн (сімдесят три тисячі п`ятдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (43010; Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4; ЄДРПОУ: 44106679).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девайт» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48; ЄДРПОУ: 41332851 ).

СуддяС.Ф. Костюкевич