Рішення

від 27.03.2022 по справі 160/309/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2022 року Справа № 160/309/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Іскра про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Іскра (смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51250, код ЄДРПОУ 30921665), в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Іскра на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за періоди липень - грудень 2014 року у розмірі 879 грн. 18 коп., січень - грудень 2015 року у розмірі 1098 грн. 11 коп., січень - грудень 2016 року у розмірі 1323 грн. 05 коп., січень - грудень 2017 року у розмірі 1303 грн. 64 коп., січень - грудень 2018 року у розмірі 1300 грн. 60 коп., січень - липень 2019 року у розмірі 637 грн. 03 коп., на загальну суму 6 541 грн. 61 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на Товариство з обмеженою відповідальністю Іскра чинним законодавством покладено обов`язок щомісячно до 25 числа в повному обсязі відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Проте, у відповідача існує заборгованість по вказаним виплатам перед Пенсійним фондом за періоди: липень - грудень 2014 року у розмірі 879 грн. 18 коп., січень - грудень 2015 року у розмірі 1098 грн. 11 коп., січень - грудень 2016 року у розмірі 1323 грн. 05 коп., січень - грудень 2017 року у розмірі 1303 грн. 64 коп., січень - грудень 2018 року у розмірі 1300 грн. 60 коп., січень - липень 2019 року у розмірі 637 грн. 03 коп. за Списком № 2 на загальну суму 6 541 грн. 61 коп., яка підтверджена розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В добровільному порядку суму заборгованості відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали від 11.01.2022 року направлено до адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51250.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

05.02.2022 року на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса.

За викладених обставин, вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 11.01.2022 року разом з доданими до неї документами.

Однак, відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Іскра зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник страхових внесків в Головному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Встановлено, що на підприємстві відповідача з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали громадяни, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, судом встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідачу необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пільгових пенсій Головному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період: липень - грудень 2014 року у розмірі 879 грн. 18 коп., січень - грудень 2015 року у розмірі 1098 грн. 11 коп., січень - грудень 2016 року у розмірі 1323 грн. 05 коп., січень - грудень 2017 року у розмірі 1303 грн. 64 коп., січень - грудень 2018 року у розмірі 1300 грн. 60 коп., січень - липень 2019 року у розмірі 637 грн. 03 коп., на загальну суму 6 541 грн. 61 коп. У зв`язку з несплатою суми боргу у відповідача залишилась несплаченою заборгованість перед позивачем щодо витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства, які були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на загальну суму 6 541 грн. 61 коп.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року (надалі Інструкція).

Згідно із п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно із п. 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в частині пенсій, призначених у порядку ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, покладений на підприємства.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 року № 460/3113/18.

В матеріалах справи наявні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої ст. 114 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за період з 2014 року по 2019 рік.

Вказані розрахунки направлялись на адресу відповідача, доказів оскарження розрахунків матеріали справи не містять.

Відповідно, визначена у розрахунках сума відшкодування є узгодженою.

На час розгляду справи відповідач зазначену суму заборгованості у добровільному порядку не сплатив.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Іскра про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Іскра (смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51250, код ЄДРПОУ 30921665) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за періоди липень - грудень 2014 року у розмірі 879 грн. 18 коп., січень - грудень 2015 року у розмірі 1098 грн. 11 коп., січень - грудень 2016 року у розмірі 1323 грн. 05 коп., січень - грудень 2017 року у розмірі 1303 грн. 64 коп., січень - грудень 2018 року у розмірі 1300 грн. 60 коп., січень - липень 2019 року у розмірі 637 грн. 03 коп., на загальну суму 6 541 грн. 61 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна