Рішення

від 17.02.2022 по справі 340/10543/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м. Кропивницький справа №340/10543/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43995486)до Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, вул. Центральна, 5, код ЄДРПОУ - 14316942)

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 175 863,84 грн., за рахунок майна відповідача Державної установи «Устинівський виправний центр (№37)», що перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису №1 від 21.01.2020.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що станом на момент подачі позовної заяви щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі у відповідача обліковується податковий борг на загальну сумі 175 863,84 грн, вказана сума податкового боргу перед бюджетом є узгодженою та виникла у зв`язку з несплатою сум податкових зобов`язань нарахованих самостійно платником податків, згідно поданих податкових декларацій.

Представником податкового органу зазначено, що у зв`язку з наявністю податкового боргу у відповідача, суб`єктом владних повноважень було вжито усіх передбачених чинним податковим законодавством заходів щодо стягнення боргу у судовому порядку. Зокрема, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державної установи «Устинівський виправний центр (№37)» податкового боргу та за результатами чого, Кіровоградский окружний адміністративний суд рішенням по справі №340/1485/20 від 27.07.2020 року задоволено позовну заяву податкового органу повністю.

З метою вирішення справи про стягнення коштів на користь бюджету та виконання податкових зобов`язань відповідачем, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області вживались заходи, з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків. Проте, казначейство відмовляло про відсутність коштів на рахунках відповідача.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач не погоджуючись з викладеними позивачем у позовній заяві аргументами подав відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Державна установа «Устинівський виправний центр (№ 37)» входить до складу Державної кримінально - виконавчої служби України (далі - ДКВС України). Органом управління виправного центру є Міністерство юстиції України. Виправний центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням, та є бюджетною неприбутковою установою, яка функціонує за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених відповідними кошторисами на поточний рік. Все майно, яке перебуває на балансовому обліку, є державною власністю, і використовується виправним центром на праві оперативного управління.

Відповідач зазначив, що податкова заборгованість не була своєчасно погашена, і кошти на казначейські рахунки для погашення заборгованості Мін`юстом своєчасно не перераховані, оскільки боржник є бюджетною неприбутковою організацією і власних коштів для провадження фінансово-господарської діяльності не має, без виділення їх розпорядником коштів погашення податкового боргу неможливе.

Позивачем подано відповідь на відзив.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами.

20.01.222 року відповідачем подано суду відзив на позовну заяву.

28.01.2022 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державна установа «Устинівський виправний центр (№37)»» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області, є платником податків за основним місцем обліку та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 06.11.1999 року.

За Державною установою «Устинівський виправний центр (№37)» рахується податковий борг в сумі 177852,60 грн., який складається з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Так, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 125394,23 грн., який складається з наступного.

Згідно акту про результати документальної планової виїзної невиїзної перевірки № 2/11-28-13-04/14316942 від 28.01.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000231304 від 22.02.2019 року, яким відповідачу нараховано основного платежу - 21434,22 грн., штрафні санкції- 91452,64грн. та пеня згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України в сумі -12507,37грн., яке направлено поштою та отримано - 27.02.2019 року.

Щодо боргу зі сплати військового збору в сумі - 52458,37 грн., він складається з наступного.

Згідно акту про результати документальної планової виїзної невиїзної перевірки № 2/11-28-13-04/14316942 від 28.01.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000241304 від 22.02.2019 року, яким відповідачу нараховано основного платежу - 18196,82 грн., штрафні санкції - 25901,12 грн. та пеня згідно п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України в сумі - 8360,43 грн., яке направлено поштою та отримано - 27.02.2019 року.

Контролюючим органом сформовано податкову вимогу 01.04.2019 року за № 1151-51 на суму 177852,60 грн., яку направлено поштою та отримано уповноваженою особою - 09.04.2019 року, згідно листа АТ «Укрпошта» Кіровоградської дирекції ЦВПЗ №7.

На підставі виникнення вказаного вище боргу та його непогашення, контролюючим органом вживались заходи з погашення податкового боргу Державної установи «Устинівський виправний центр (№37)»» шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, відкритих у банківських установах.

Так, в свою чергу, судом встановлено, що податковий орган, у зв`язку з наявністю у Державної установи «Устинівський виправний центр (№37)»» податкового боргу, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо стягнення з останнього податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу.

Так, Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №340/1485/20, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 року, задоволено позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо стягнення коштів у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб 177 852,60 грн., який на сьогоднішній день підприємством не погашено

На виконання зазначених рішень суду, ГУ ДПС у Кіровоградській області вживались заходи, зокрема на рахунки в банках, обслуговуючих підприємство контролюючим органом направлявся лист з оригіналом виконавчого листа до Управління ДКСУ України в Устинівському районі, оскільки у підприємства наявні розрахункові рахунки виключно в органах казначейської служби, на що отримано відповідь №02-12-06-1012 про відсутність бюджетних асигнувань та залишків коштів на рахунках розпорядника коштів.

Тобто, проведеними заходами ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо стягнення коштів з рахунків у банках на погашення суми податкового боргу виявилися безрезультатними.

Відповідно до акту опису майна №1 від 21.01.2020 проведено опис майна, про наявність якого повідомлено контролюючий органом листом підприємства від 02.12.2019 №3.1/1214/Лск. Вказаний акт направлено поштою та отримано - 29.01.2019.

Згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, внесено майно платника податків згідно з актом опису №1 від 21.01.2020.

Станом на день розгляду справи доказів погашення податкового боргу суду не надано.

На підставі викладених вище обставин, у зв`язку, за твердженнями позивача вжиттям всіх передбачених заходів щодо стягнення податкового боргу, податковим органом було подано адміністративний позов до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (надалі - Податковий кодексу України).

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14, пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України вбачається, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.6 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У силу пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Із системного аналізу викладених вище норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Суд вказує, що Податкового кодексу України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив такий контролюючий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Так, як вже було встановлено судом вище, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року по справі №340/1485/20 адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Державної установи «Устинівський виправний центр (№37)» щодо стягнення коштів у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб 177 852,60 грн.

На підставі вказаного рішення, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області вживались заходи, на рахунки в банках, обслуговуючих підприємство контролюючим органом направлявся лист з оригіналом виконавчого листа до Управління ДКСУ України в Устинівському районі, оскільки у підприємства наявні розрахункові рахунки виключно в органах казначейської служби, на що отримано відповідь №02-12-06-1012 про відсутність бюджетних асигнувань та залишків коштів на рахунках розпорядника коштів.

В свою чергу, з аналізу матеріалів справи встановлено та як вже було зазначено судом вище, контролюючий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, надав відомості про діючі (закриті) рахунки відповідача у фінансових установах та заяву на адресу УДКСУ в Устинівському районі з копією виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/1485/20.

Судом встановлено, що внаслідок поданої заяви контролюючого органу, податковий борг не погашено у зв`язку з відсутністю грошових коштів. Факт відсутності коштів для погашення заборгованості не заперечується і відповідачем у справі.

Таким чином, враховуючі надані представником позивача докази, суд приходить до висновку, що податковим органом відповідно до приписів податкового законодавства підтверджено відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу, або неможливість стягнення коштів через наявність постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше, або неможливість виконання вимоги через те, що рахунок відкритий для акумулювання страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи документів вбачається, що майно платника податків передано у податкову заставу згідно з актом опису майна №1 від 21.01.2020, обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Передача майна в податкову заставу сторонами не оскаржувалась, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.

Відтак, судом встановлено, що податковим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначених законом, а також враховуючи те, що податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що вказане вище рішення податкового органу про опис майна в податкову заставу, на момент звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не є предметом розгляду у дані справі, є чинним та протиправним не визнавалось, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що податковий орган звертаючись до суду з даним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не було дотримано приписів вимог податкового законодавства України.

Щодо посилань відповідача стосовно державної власності майна ДП «Устинівський виправний центр (№37)», суд зазначає, що майно останнього, яке перебуває в податковій заставі, належить йому на праві господарського відання, перебуває на балансі підприємства та використовується в його господарській діяльності, тому в розумінні пункту 89.2 статтті 89 Податкового кодексу України може бути використане як джерело погашення податкового боргу. Крім цього, як вже було зазначено вище, у суду відсутні відомості, що відповідач чи власник майна оскаржували дії податкового органу щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.

При цьому, на даний час матеріалами справи лише підтверджено наявність за ДП «Устинівський виправний центр (№37)» заборгованості згідно з даними інтегрованих карток, за у розмірі 175 863, 84 грн.

При цьому, суд вважає також за необхідне звернути увагу, що можливість продажу такого майна підтверджується положеннями пункту 95.9 статті 95 Податкового кодексу України, за змістом якого у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

В свою чергу, згода відповідного органу в даному випадку на даній стадії не є необхідною, оскільки предметом даного спору є лише надання дозволу податковому органу на погашення суми податкового боргу підприємства за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не дії контролюючого органу щодо продажу вказаного майна шляхом проведення аукціону та порядок його реалізації.

Таким чином, виходячи з викладеного вище в сукупності, з урахуванням встановлених судом обставинами наявності несплаченого підприємством податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до суду про стягнення коштів, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для відмови позовичу щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а тому позов підлягає задоволенню.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У відповідності до пункту 1,3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 175 863,84 грн., за рахунок майна відповідача Державної установи «Устинівський виправний центр (№37)», що перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису №1 від 21.01.2020 року, з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук