Рішення

від 20.03.2022 по справі 173/196/22

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/196/22

Провадження №2/173/335/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в місті Верхньодніпровську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2022 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності до відповідача Верхньодніпровської міської ради , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації»

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2022 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 21.03.2022 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності на самочинно збудований гараж літера Г-1 площею 22.4 кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне:

В 1996 році вона самочинно, господарським способом закінчила будівництво гаражу. Ніяких дозволів вона не отримувала.

15.09.2021 року КП «Верхньодніпровське БТІ» їй було виготовлений технічний паспорт на гараж АДРЕСА_1 .

29.09.2021 року вона отримав Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221010100:06:001:0014 площею 0.0024 (га). Цільове призначення: Для будівництва індивідуальних гаражів .

24.12.2021 року вона отримала Звіт про проведення технічного обстеження гаражу, згідно якої встанолено, що під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості надійної та безпечної експлуатації були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта і встановлено його готовність до експлуатації.

11.11.2021 вона отримала Інформаційну довідку з Верхньодніпровської міської ради відділ містобудування та архітектури, згідно якої самовільне розміщення гаражу відповідно до генерального плану м. Верхньодніпровськ відповідає містобудівній документації на місцевому рівні та відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» у частині розміщення в межах ділянки землекористування відносно прилеглих земельних ділянок, будівель і споруд.

Після закінчення будівництва вона має на меті отримати документи про право власності на новий об`єкт, що є можливим лише після введення його в експлуатацію.

Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію вона не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду, що й стало підставою звернення до суду.

Справа слухалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» письмові пояснення суду не надала.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.

За доводами позивача судом встановлено, що в 1996 році позивачка самочинно, господарським способом закінчила будівництво гаражу. Ніяких дозволів позивачка не отримувала.

15.09.2021 року КП «Верхньодніпровське БТІ» позивачці було виготовлений технічний паспорт на гараж АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорту..

29.09.2021 року позивачка отримала Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221010100:06:001:0014 площею 0.0024 (га). Цільове призначення: для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується витягом із державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Після закінчення будівництва позивачка має на меті отримати документи про право власності на новозбудований об`єкт, що є можливим лише після введення його в експлуатацію. Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію позивач не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду .

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втрачається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органу державного архітектурно-будівельного контролю були наданні повноваження до 31.12.2015 року приймати в експлуатацію об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт

Враховуючи, що позивачка здійснила побудову гаражу без отримання будь-яких дозволів та проекту, таке будівництво вважається самочинним будівництвом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „ Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведене самочинне будівництво на земельній ділянці, яка на даний час передана у власність позивачці яка має призначення: для будівництва індивідуальних гаражів. .

Згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року зазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Частиною 3 ст. 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи, що самочинно збудований позивачем гараж відповідає будівельно-технічним, санітарно - гігієнічним та пожежним вимогам.

Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження гаражу літ. «Г-1»(машино місце) АДРЕСА_1 , зазначено, що під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості надійної та безпечної експлуатації встановлено його готовність до експлуатації.

Згідно Інформаційної довідки щодо відповідності місця розташування вимогам державних будівельних норм начальника відділу містобудування та архітектури Верхньодніпровської міської ради -головного архітектора, встановлено, що гараж літ. Г-1 по АДРЕСА_1 знаходиться на території малоповерхової житлової забудови, що не суперечить вимогам розділу 10 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» та вимогам чинної містобудівної документації.

На підставі вищевикладеного суд відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, визнавши за позивачкою право власності на самочинно збудований гараж літера Г-1 площею 22.4 кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992.40 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв`язку з недотриманням порядку будівництва нового майна.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно збудований будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 право власності на самочинно збудований гараж літера Г-1 площею 22.4 кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Витрати по сплаті судового збору в сумі 992.40 грн. покласти на позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21.03.2022 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР 30.03.2022 року

Дата набрання законної сили: 21.04 .2022 року