Рішення

від 21.02.2022 по справі 947/23459/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 947/23459/21

Провадження №2/523/1866/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.

за участю секретаря судового засідання - Сирф Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування різниці між сумою відновлювального ремонту і страховою виплатою, стягненням моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , якою просить стягнути майнову шкоду в розмірі 148 305,00 грн, яка становить різницю між сумою відновлювального ремонту - 278305,00грн. і страховою виплатою МТСБУ - 130 000,00 грн, моральну шкоду в розмірі 50000,00грн, а також судовий збір в розмірі 2270грн.

Обґрунтовано позовні вимоги тим, що 29.11.2020 року о 15:00год по вул. От. Головатого 92 у м. Одесі сталася ДТП за участю транспортних засобів LEXUS GX 470 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та GREAT WALL реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія відповідача ОСОБА_1 . Вина відповідача у ДТП, за ст.124 КУпАП встановлена постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 25.02.2021 року. Автомобіль GREAT WALL реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження. ОСОБА_2 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку із чим МТСБУ було здійснено виплату на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 130000,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 148 305,00 грн, яка становить різницю між сумою відновлювального ремонту - 278305,00грн. і страховою виплатою третьої особи МТСБУ - 130 000,00 грн, а також моральну шкоду в розмірі 50000,00грн.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_2 та його представник - адвокат Дашковська Д.І. до судового засідання не з`явилися. Остання через канцелярію суду подала заяву про визнання позову та розгляд справи за її та відповідача відсутності.

Судом не здійснювалось фіксування судового засідання, відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, прийнявши визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання є безумовним, та не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

29.11.2020 року о 15:00год по вул. От. Головатого 92 у м. Одесі сталася ДТП за участю транспортних засобів LEXUS GX 470 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та GREAT WALL реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія відповідача ОСОБА_1 .

25.02.2021р постановою Київського районного суду м. Одеси, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Отже, саме винні дії ОСОБА_2 стали причиною скоєння ДТП, внаслідок якої було пошкоджено GREAT WALL реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно калькуляції ТОВ «АСІЯ МОТОРС» вартості відновлювальних робіт та запчастин до автомобіля GREAT WALL реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 29.11.2020р., сума відновлювального ремонту становить 278305,00грн.

Судом встановлено, що на дату вчинення даної пригоди, ОСОБА_2 не мав чинного Договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також ним не була відшкодована заподіяна ним шкода потерпілій особі.

ОСОБА_1 з метою відшкодування заподіяної шкоди звернувся до МТСБУ, яким, на виконання своїх зобов`язань, було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 130 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією скріншоту з платіжного додатку.

Отже, різниця між сумою відновлювального ремонту і страховою виплатою складає 148 305,00 грн.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи

Згідно вимог п.п. «а» п.41.1 ст.41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 вказуває, що невідшкодованою залишається різниця між сумою відновлювального ремонту і страховою виплатою МТСБУ у розмірі 130 000,00 грн, яку просить стягнути із відповідача, як завдавача шкоди.

Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між сумою відновлювального ремонту і сумою страхового відшкодування.

У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже, МТСБУ, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності МТСБУ обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, МТСБУ відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).

Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15, яка враховується судом згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Разом з тим, суд виходить із того, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди, при цьому якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.

Так, з установлених судом обставин справи вбачається, що МТСБУ було виплачено страхове відшкодування у розмірі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Оскільки розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку з встановленням законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку, тобто відповідачем.

До вищенаведених висновків суд дійшов із урахуванням правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 331/6395/18, необхідність застосування якої передбачена частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

За викладених обставин, враховуючи визнання позову відповідачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 суми в розмірі 148 305,00 грн, яка становить різницю між сумою відновлювального ремонту - 278305,00грн. і страховою виплатою МТСБУ - 130 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

За норами ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 ЦК України).

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо: шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Подібні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №61/8496/15-ц, провадження№ 14-154цс19.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (пункти 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

За даних обставин, суд вважає доведеним та встановленим факт спричинення моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху. Моральна шкода позивача полягає у: душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї; у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна.

Суд виходить із того, що сам по собі факт ДТП є психотравмуючою подією для людини, безумовних моральних страждань зазнає людина і при неможливості вести звичний спосіб життя. У цьому випадку, судом приймається до уваги, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, змінився звичайний образ життя позивача, він зазнав значних душевних страждань.

Встановивши, що позивачу протиправними винними діями відповідача була заподіяна моральна шкода, виходячи з принципу розумності та справедливості, керуючись внутрішнім переконанням, суд доходить до висновку, що заявлена до стягнення позивачем моральна шкода в розмірі 50 000,00 гривень є розумною та справедливою.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, ураховуючи, що позов задоволено повністю, судовий збір в розмірі 1983,05 гривень покладається на відповідача та підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Керуючись статтями 12,13,76,141,206,259,263-265,268,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування різниці між сумою відновлювального ремонту і страховою виплатою, стягненням моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 різницю сумою відновлювального ремонту та страховою виплатою у розмірі 148 305,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 50 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1983,05 гривень.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 28.02.2022р.

Суддя: К.О. Далеко