Рішення

від 21.02.2022 по справі 580/1439/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року справа № 580/1439/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Овсієнко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1439/19

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Родниківка» (вул. Гагаріна 1Б, с. Родниківка, Уманський район, Черкаська область, 20324, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00487195) [представник позивача Войченко С.М. - за посадою]

до Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані Борсенка Олександра Володимировича (вул. Залізняка, 3А, м. Умань, Черкаська область, 20300) - відповідач 1 [представник відповідача 1 - не прибув], Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39765890) - відповідач 2 [представник відповідача 2 - не прибув] про визнання протиправним та скасування припису, постановив рішення.

25.04.2019 колективне сільськогосподарське підприємство «Родниківка», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані Борсенка Олександра Володимировича, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, просить:

- визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані під час проведення перевірки на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 01.04.2019 №119-ДК та складення відповідних актів;

- визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані від 11.04.2019 № 119-ДК/0072Пр/03/01/-19.

Додатково просить судові витрати зі сплати судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь позивача.

Ухвалою від 15.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В обгрунтування позовних вимог, представником позивача зазначено, що за наслідками перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства, відповідачем складено Акт та спірний Припис. Представник позивача вважає протиправними дії посадової особи відповідача під час проведення перевірки та зазначає, що позивача не запрошували, запитів на адресу підприємства з боку відповідача 2 щодо проведення перевірки не подавалось, не відомо яким способом/методом було проведено перевірку та якими вимірювальними приладами були встановлені земельні ділянки. Керівник не був ознайомлений з актами та наказом. Представник позивача вважає, що відповідач 1 порушив порядок проведення перевірки, не дотримався норм Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позаяк не надав позивачу належних та документальних доказів на підтвердження обставин необхідності перевірки, що зумовили складення оскаржуваного припису та актів, відповідачем не надано документу щодо погодження центрального органу виконавчої влади на позаплановий захід державного нагляду (контролю), що (на думку позивача) свідчить про призначення та здійснення відповідачем перевірки позивача без передбачених законом підстав та з порушенням процедур проведення. Представник позивача вказав, що відповідачем в акті перевірки відображено факт самовільного зайняття позивачем земельних ділянок та здійснення засівання культурами (матеріалами не підтверджується, що у керівника КСП «Родниківка» було пояснення даної обставини і надано документи законності використання земельних ділянок позивачем). Позивачем вказано, що КСП «Родниківка» визнано правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Родниківка», згідно договору від 24.11.2014 укладеного між КСП «Родниківка» та регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Черкаській області безоплатно передано у власність працівникам - майновий комплекс ДП «Родниківка» на підставі плану приватизації і земельну діялнку 2396,1199га в адміністративних межах Родниківської сільської ради, що вбачається з п. 13 плану. Правонаступник набуває, у тому числі і право постійного користування земельною ділянкою, яке виникло у його попередника згідно із законодавством, чинним на момент виникнення такого права в останнього, отже, на переконання позивача, якщо право постійного користування виникло в суб`єкта господарювання до 01.01.2002 (дня набрання чинності діючим ЗК України), після цієї дати воно продовжує зберігатися. Представник позивача вказує, що відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 22.06.2015 №0-28-06-5516/2-15 Державне підприємство «Родниківка» виступало землекористувачем на праві постійного користування 2398,1га земель в адміністративних межах Родниківської сільської ради, включаючи 2024,7 га сільськогосподарських земель, у зв`язку із чим, КСП «Родниківка» на праві постійного користування має 2024,7 га земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області. Право постійного користування виникло в державного підприємства «Родниківка» і перейшло на праві правонаступництва до позивача, усі ділянки входять до складу 2024,7 га, що згідно довідки 6 - зем обліковувалися за державним підприємством, про що було відомо представникам ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідачі позов не визнали, представником Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 04.06.2019 подано до суду відзив на позовну заяву, де просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що 05.04.2019 державними інспекторами у присутності інженера - землевпорядника було обстежено земельні ділянки в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району загальною площею 19011,8153 га державної власності та встановлено, що перелік земельних ділянок використовуються самовільно, в діях юридичної чи фізичної особи, що використовує зазначені ділянки, вбачається порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України - самовільне зайняття (використання) земельних ділянок, відповідальність за яке передбачена згідно із ст. 53-1 КУпАП. Державними інспекторами встановлено, що земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 1201,2631 га не використовуються, про що зазначено в Акті обстеження №119-ДК/33/АО/01/-19. Представником відповідача 2 вказано, що законодавством станом на 1986-1990 роки встановлено, що для належного підтвердження права користування землекористувачу необхідно мати державний акт на право користування, що видається на підставі розробленої документації та рішення про відведення земельної ділянки відповідним органом. Аналогічні норми діяли після 1990 року, коли був чинним Земельний кодекс України 1991 року, однак у КСП (у їх попередників), відсутній державний акт на право постійного користування земельними ділянками, даний факт встановлений постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 у справі №823/1984/16. Об`єктом перевірки є земельні ділянки з визначеними кадастровими номерами (у постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 у справі №823/1984/16 відсутнє посилання на будь-які кадастрові номера земельних ділянок, право постійного користування якими належить КСП, позаяк відсутнє зареєстроване право постійного користування).

09.07.2019 до суду від Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані Борсенка Олександра Володимировича надійшов відзив на позовну заяву, де останній просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що в ході проведеної перевірки зафіксовано факт використання та відсутність зареєстрованого речового права на земельних ділянках. Крім аналогічних доводів, викладених у відзиві Відповідача 2, зазначено, що з 08.04.2019 по 10.04.2019 включно державними інспекторами Борсенком О.В., Чорним Р.М., за участі свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вживались заходи для вручення директору КСП «Родниківка» Войченку С.М. матеріалів перевірки (на робочому місці директор КСП «Родниківка» був відсутній). 11.04.2019 в присутності директора Войченка С.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення №11-ДК/0050П/07/01/-19, де підписами свідків засвідчено, що директор КСП «Родниківка» відмовився від підпису. 11.04.2019 в присутності директора КСП «Родниківка» Войченка С.М. було складено припис №119-ДК/0072Пр/03/01/-19 (згідно акту від 11.04.2019 директор відмовився від підписання припису), що супровідним листом від 11.04.2019 № 32-23-0.4-404/90-19 направлений на адресу КСП «Родниківка» з описом вкладення. Відповідач 1 як посадова особа Головного управління вправі вчиняти дії щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, тому діяв виключно відповідно на підставі, у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України.

Ухвалою від 10.07.2019 зупинено провадження у справі у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю представника позивача - 09.10.2019 поновлено провадження у справі, оголошено перерву до 10.10.2019 - продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/1439/19 на 30 днів з 11.10.2019, судове засідання призначено на 29.10.2019.

09.10.2019 представником відповідача 2 подано до суду додаткові пояснення, де вказано, що дії інспектора щодо проведення перевірки передбачені чинним законодавством: акт перевірки не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків для позивача, у зв`язку із чим оскаржувані позивачем дії інспектора та Акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, тому не захищаються судом.

У судовому засіданні 29.10.2019 представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 580/1439/19 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 823/1984/16, позаяк висновки Верховного Суду матимуть вирішальне значення для розгляду даної справи та до набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1068/19 у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 925/1068/19.

Ухвалою від 29.10.2019 зупинено провадження у адміністративній справі №580/1439/19 до набрання законної сили рішенням у справі №925/1068/19 за позовом колективного сільськогосподарського підприємства «Родниківка» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права постійного користування. Ухвалою суду від 17.02.2022 поновлено провадження у справі № 580/1439/19, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши наявні в матеріалах справи доводи та аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що в ході розгляду справи №823/1984/16 судами встановлено, що на виконання постанови Черкаського обласного комітету Комуністичної партії УРСР і виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 14.02.1961 №131 - колгосп ім. Шевченка Уманського району Черкаської області реорганізовано у радгосп «Родніковка», якому передано 2312 га сільськогосподарських угідь, у тому числі: 2224 га ріллі. Правонаступником радгоспу «Родніковка» є ДП «Родниківка».

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №127 «Про затвердження переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до них особам звільняються від оподаткування» ДП «Родниківка» включено до переліку підприємств, що належать приватизації.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ) наказом від 16.07.2012 №14-АПК вирішило приватизувати об`єкт державної власності - ДП «Родниківка», наказом від 02.09.2014 №15-АПК затверджений план приватизації підприємства.

Наказом Регіонального відділення ФДМУ від 04.09.2014 № 17-АПК з урахуванням рішення загальних зборів членів трудового колективу (протокол від 29.08.2014) ДП «Родниківка» перетворено у КСП «Родниківка» (ідентифікаційний код 00487195), яке визнано правонаступником ДП «Родниківка». Статутом КСП «Родниківка» (далі - Статут) передбачено, що це підприємство є добровільним об`єднанням громадян та частини їх майна і коштів для спільного виробництва сільськогосподарської та іншої продукції, діє на засадах підприємництва і самоврядування, створене за рішенням загальних зборів членів трудового колективу. КСП «Родниківка» є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого шляхом перетворення ДП «Родниківка», код ЄДРПОУ 00487195 (пункт 1.4 Статуту). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань КСП «Родниківка» є правонаступником ДП «Родниківка».

За умовами договору від 24.11.2014, укладеного між КСП «Родниківка» та Регіональним відділенням ФДМУ, передано безоплатно у власність працівникам єдиний майновий комплекс ДП «Родниківка» на підставі плану приватизації та земельну ділянку площею 2396,1 199 га в адміністративних межах Сільради.

Відповідно до довідки Управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно з формою 6-зем) від 22.06.2015 № 0-28-06-5516/2-15 ДП «Родниківка» було землекористувачем 2398,1 га земель в адміністративних межах сільради, включаючи 2024,7 га сільськогосподарських угідь.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом у цій справі встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 01.04.2019 №119-ДК призначено здійснити заходи державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району. Перевірку здійснити доручено державним інспекторам Борсенку О.В., Чорному Р.М., Ковалю Б.Г., Горохову В.В. 05.04.2019 державними інспекторами в присутності інженера - землевпорядника проведено обстеження земельних ділянок в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району загальною площею 1901,8153 га державної власності (результати викладені в Акті обстеження земельної ділянки від 05.04.2019 №119-ДК/33/АО/10/01/-19 та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки від 05.04.2019 №119-ДК/176/АП/09/01/-19), де зафіксовані порушення вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту загальною площею 700,5522 га а саме: 1) земельна ділянка площею 100,5321 га з кадастровим номером 7124386700:03:000:0120; ділянка площею 109,4857 га з кадастровим номером 7124386700:03:000:0116; ділянка площею 180,8035 га з кадастровим номером 7124386700:02:000:0057; ділянка площею 17,6597 га з кадастровим номером 7124386700:02:000:0058 та частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:02:000:0062 площею 47,2962 га, що використовуються самовільно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування озимої пшениці; 2) частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:03:000:0113 загальною площею 145,834 га, частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:02:000:0063 площею 10,2907 га та земельна ділянка з кадастровим номером 7124386700:03:000:0118 разом з прилеглою до неї ділянкою загальною площею 9,6771 га використовуються для товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування озимого ячменю; 3) частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:02:000:0062 площею 4,5604 га, частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:03:000:0113 площею 56,1170 га, що використовуються самовільно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування озимого ріпаку; 4) частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:02:000:0063 площею 5,2728 га та ділянка площею 13,023 та з кадастровим номером 7124386700:02:000:0064, що використовуються самовільно для вирощування багаторічних трав (люцерна).

В Акті зазначено, що в діях юридичної чи фізичної особи, що використовує зазначені ділянки, наявне порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України через самовільне зайняття (використання) земельних ділянок, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП. На момент проведення перевірки земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 1201,2631 га в адміністративних межах Родниківської сільської ради, Уманського району за межами населеного пункту ділянка з кадастровим номером: 7124386700:02:000:0065 площею 3,5888 га; 7124386700:02:000:0066 площею 4,387 га; 7124386700:02.000:0067 площею 38,6615 га; 7124386700:02:000:0059 площею 181,0702 га; 7124386700:02:000:0061 площею 61,146 га; 7124386700:02:000:0053 площею 209,7836 га; 7124386700:03:000:0115 площею193,0198 га; 7124386700:03:000:0119 площею 44,7607 га; 7124386700:03:000:0117 площею 33,1766 га; 7124386700:03:000:0114 площею 201,9241 га; 7124386700:02:000:0060 площею 18,4145 га; 7124386700:02:000:0056 площею 12,3492 га; 7124386700:02:000:0054 площею 43,8538 га; 7124386700:02:000:0055 площею 28,4834 га; частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:02:000:0063 площею 28,3934 га; частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:02:000:0062 площею 98,2505 га, що не використовуються.

11.04.2019 за наслідками проведеної перевірки від 05.04.2019 у зв`язку із самовільним зайняттям 700,5522 га земель у порушення ст. 125,126 Земельного Кодексу України головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані Борсенком О.В. на ім`я директора КСП «Родниківка» Войченка С.М. направлено припис №119-ДК/0072Пр/03/01/-19, де зобов`язано у 30-денний строк усунути порушення вимог земельного законодавства - звільнити земельні ділянки.

Вважаючи дії відповідача 1 під час проведення перевірки та складення відповідних актів протиправними, оскаржуваний припис протиправним, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Згідно із статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) вагропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, що спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-ІV (далі Закон - №963-ІV), відповідно до статті 4 якого, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Згідно із ст. 6 Закону №963-ІV (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання. Згідно статті 9 Закону №963-ІV державний контроль здійснюються у т.ч. шляхом проведення перевірок. Відповідно до положень ст. 10 Закону № 963-ІV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, серед іншого, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №240/5335/18.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, згідно з яким, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Оцінюючи доводи позивача про допущення посадовою особою відповідача процедурних порушень під час проведення перевірки, суд зазначає про таке.

Представник позивача у обгрунтування позову зазначає, що посадові особи відповідача 2 під час проведення перевірки представника позивача не запрошували, запитів на адресу підприємства з боку відповідача 2 щодо проведення перевірки не подавалось, позивачу не відомо яким способом/методом було проведено перевірку, якими вимірювальними приладами були встановлені земельні ділянки. Керівник не був ознайомлений з актами та наказом. Надаючи оцінку твердженням позивача, суд зазначає, що сфера дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначена ст. 2 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно якої дія вказаного Закону поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Особливості та обмеження перевірок визначені у Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель. Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18, від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 28.04.2021 у справі №240/5335/18 щодо припису за фактом самовільного захоплення земельної ділянки.

Беручи до уваги, що згідно матеріалів перевірки об`єктом слугує належність власнику/землекористувачу землі площею 1901,8153 га в адмінмежах Родниківської сільської ради, а не здійснення господарської діяльність саме позивачем, тому посилання позивача на загальний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в контексті протиправності дій відповідача 1 під час проведення перевірки, суд вважає необґрунтованими. Суд зазначає, що аналіз вищевказаних положень ст. 9,10 Закону №963-ІV щодо проведення перевірки вказує на те, що проведення перевірки за дотриманням вимог земельного законодавства належить до повноважень наданих державним інспекторам ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, у тому числі, шляхом проведення перевірок, тому для їх реалізації державний інспектор має право складати Акти обстеження та перевірки.

Суд враховує, що акт перевірки є службовим документом - підтверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації про виявлені порушення, відтак не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, що установлює відповідальність для позивача. Дії службової особи щодо складання Акту перевірки та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків та не зумовлюють виникнення будь-яких обов`язків для позивача у зв`язку із чим оскаржувані позивачем дії інспектора під час проведення перевірки та складення актів не порушують прав або інтересів позивача. Доводи позивача, що відповідачем 1 протиправно не ознайомлено позивача із Актом перевірки, суд вважає необгрунтованими, позаяк згідно матеріалів справи вживались заходи для вручення директору КСП «Родниківка» Войченку С.М. матеріалів перевірки - 11.04.2019 посадовими особами відповідача 2 у присутності свідків складено акт, що під час вручення матеріалів перевірки директор КСП «Родниківка» Войченко С.М. відмовився від підпису, матеріали перевірки направлено засобами поштового зв`язку (про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення). Суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо дій із складання акта перевірки та пов`язаних процедур оформлення, ознайомлення в цій частині належить відмовити.

Оцінюючи правомірність прийнятого відповідачем 1 припису від 11.04.2019 №119-ДК/0072Пр/03/01/-19, суд зазначає таке.

Припис прийнято у зв`язку із встановленим згідно акта перевірки від 05.04.2019 самовільним зайняттям 700,5522 га земель у порушення ст. 125,126 Земельного кодексу України. У відзивах на позов відповідачі вказують, що у позивача відсутнє право користування на 700,5522 га земель, позаяк у позивача відсутній державний акт на право постійного користування земельними ділянками, відсутнє зареєстроване право постійного користування на земельні ділянки. Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного припису, суд враховує, що відповідно до ст.1 Закону № 963-ІV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, що відповідно до закону є правомірними. Статтями 125, 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Досліджуючи докази та перевіряючи доводи про наявність права на користування позивачем на 700,5522 га земель, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 5 Закону України від 10.07.1996 № 290/96-ВР «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (далі - Закон № 290/96-ВР, у редакції, чинній на момент приватизації державного підприємства), що був чинний до 07.03.2018 приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених). Згідно з частиною другою статті 6 Закону №290/96-ВР передбачено, що безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, що укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування. Згідно із частиною першою статті 8 указаного Закону приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, створених на базі колгоспів без викупу державою їх майна, які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства або акціонерні товариства з наступною безоплатною передачею майна працівникам підприємств-засновників. Згідно з частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що КСП «Родниківка» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Родниківка».

Відповідно до статті 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. Згідно з пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити в установленому порядку право власності або право оренди на них. Наведені положення ЗК України визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005: Земельний кодекс Української PCP від 08.07.1970 встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи, промислові транспорні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні громадські підприємства, організації та установи; громадяни. Суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені); постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати; земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

Згідно з пунктом 6 Постанови Верховної Ради Української PCP від 18.12.1990 №563-ХІІ «Про земельну реформу» передбачалося, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української PCP, повинні до 15.03.1994 оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається. Ці положення також визнані неконституційними зазначеним Рішенням Конституційного Суду України.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01.01.2002 продовжує зберігатися у подальшому, може переходити від підприємства під час перетворення до його правонаступника.

Оскільки у користуванні реорганізованого шляхом перетворення ДП «Родниківка» перебували землі сільськогосподарського призначення загальною площею 2398,1 га, то у подальшому право користування цими землями перейшло до правонаступника всіх його прав і обов`язків - КСП «Родниківка». Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що висловлені у постанові від 13.11.2019 у справі №823/1984/16.

Факт переходу до КСП «Родниківка» прав землі у порядку правонаступництва підтверджується договором безоплатної передачі єдиного майнового комплексу від 24.11.2014 та Планом приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Родниківка» - узгоджується з приписами чинного законодавства, зокрема, наведеними нормами ЗК України, Закону №290/96-ВР, висновками Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005.

Суд з огляду на відсутність у КСП «Родниківка» у 2019 році державного акта про право постійного користування з переліком земельних ділянок загальною площею 700,5522 га зазначає, що невизначеність перевіряючих щодо особи (юридичної чи фізичної), припущення без достовірної перевірки щодо "самовільного зайняття" не є достатньою підставою для позбавлення КСП права землекористування та/або прийняття неправомірних актів ненормативного характеру. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою був документом, що посвідчував наявність такого права, існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта. З 01.01.2013 набрали чинності законодавчі акти, якими запроваджено зміни у сфері земельних відносин: передбачено відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» створення Державного земельного кадастру та введено нові правила реєстрації ділянок та оформлення прав на них (відомості про земельні ділянки міститимуться у двох реєстрах: земельному кадастрі, де фіксуватиметься формування земельних ділянок, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого вноситимуть відомості щодо оформлення прав на ділянки). Результатом реєстрації права власності на земельну ділянку є: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо реєстрації підлягав перехід права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої; свідоцтво про право власності на нерухоме майно в разі безоплатного передання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Судос встановлено за віддсутності достовірних доказів з боку відповідача щодо зворотного - правомірне користування позивачем спірними земельними ділянками, тому суд доходить висновку про необгрунтованість висновків відповідача щодо самовільного зайняття позивачем земельних ділянок загальною площею 700,5522 га, що потребує скасування оскаржуваного припису як протиправного, позаяк безпідставно і несправедливо, без урахування усіх обставин справи і без перевірки відповідачем публічної інформації було зобов`язано позивача звільнити земельні ділянки. Судом враховано, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі №925/1068/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 (рішення набрало законної сили - 24.06.2021 з урахуванням касаційного оскарження - ухвалою Верховного Суду від 01.12.2021 закрито касаційне провадження), визнано за колективним сільськогосподарським підприємством "Родниківка" (як правонаступника державного підприємства "Родниківка") право постійного користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського господарства: кадастровий номер 7124386700:02:000:0053 площею 209,7836 га; кадастровий номер 7124386700:02:000:0054 площею 43,8538 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0055 площею 28,4834 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0056 площею 12,3492 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0057 площею 180,8035 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0059 площею 181,0702 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0060 площею 18,4145 га ; кадастровий номер 7124386700:02:00:0:0063 площею 3,9569 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0064 площею 13,023 га ; кадастровий номер 7124386700:02:00.0:0066 площею 4,387 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0067 площею 38,6615 га ; кадастровий номер 7124386700:03:000:0113 площею 201,0863 га ; кадастровий номер 7124386700:03:000:0114 площею 201,9241 га ; кадастровий номер 7124386700:03:000:0115 площею 193,0198 га ; кадастровий номер 7124386700:03:000:0116 площею 109,4857 га ; кадастровий номер 7124386700:03:000:0117 площею 33,1766 га лея ведення товарного сільськогосподарського господарства; кадастровий номер 7124386700:03:000:0118 площею 7,7889 га ; кадастровий номер 7124386700:03:000:0119 площею 44,7607 га ; кадастровий номер 7124386700:03:000:0120 площею 100,5321 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0061 площею 61.1460 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0062 площею 150,1071 га ; кадастровий номер 7124386700:02:000:0065 площею 3,5888 га. Рішенням суду, що набрало законної сили визнано за КСП "Родниківка" (як правонаступника державного підприємства "Родниківка") право постійного користування земельними ділянками, частина з яких необгрунтовано зазначені у оскаржуваному приписі як "самовільно зайняті".

Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оцінивши докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що позов належить задовольнити частково. Суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - припису державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані від 11.04.2019 № 119-ДК/0072Пр/03/01/-19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час вирішення спору позивач оголосив про намір заявити клопотання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до пунктів 19, 20 розділу І Закону України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців», пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 наказом МФУ від 13.05.2021 № 261, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 за № 865/36487 затверджено типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність; Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Пунктом 2 наказу МФУ від 13.05.2021 № 261 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218. Верховний Суд у справі № 810/2823/17 (ЄДРСР 73874364) зауважив, що надані Суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу: вбачається доцільним доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи.

Відповідно до наказу голови суду від 09.03.2022 № 28 «Про організацію роботи суду у зв`язку із запровадженням воєнного стану» рекомендовано громадянам всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду через дистанційні засоби зв`язку: в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом; суддям під час вирішення питання про застосування процесуальних строків безперешкодно поновлювати ці строки, зважаючи на правовий режим воєнного стану (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/pres-centr/news/1262108/).

Керуючись статтями 2, 5, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов колективного сільськогосподарського підприємства «Родниківка» до Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані Борсенка Олександра Володимировича, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані від 11.04.2019 №119-ДК/0072Пр/03/01/-19.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Учасники справи:

позивач: Колективне сільськогосподарське підприємство «Родниківка» [вул. Гагаріна 1Б, с. Родниківка, Уманський район, Черкаська область, 20324, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00487195];

відповідачі: головний державний інспектор у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Уманському районі та м. Умані Борсенко Олександр Володимирович [вул. Залізняка, 3А, м. Умань, Черкаська область, 20300]; Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області [вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39765890].

Судове рішення складено 09.03.2022.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА