Постанова

від 23.03.2022 по справі 155/1548/17

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 155/1548/17 Головуючий у 1 інстанції: Адамчук Г. М. Провадження № 22-ц/802/347/22 Категорія: 5 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про виділ частки з нерухомого майна за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на додаткове рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2020 року задоволено її позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про виділ частки з нерухомого майна.

Позивач зазначала, що при ухваленні зазначеного рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: не вирішено питання щодо стягнення з відповідачів на її користь судового збору у розмірі 640 грн та витрат за проведення будівельно-технічних експертиз у розмірі 6 100 грн.

Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_3 просила суд ухвалити у цій справі додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на її користь понесені по справі судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 640 грн, а також 6 100 грн витрат за проведення будівельно-технічних експертиз.

Додатковим рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2021 року заяву ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані з оплатою будівельно-технічних експертиз у розмірі по 3050 грн з кожного, а також судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору у розмірі по 320 грн з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом не було враховано тієї обставини, що позивачем ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялись вимоги про стягнення судових витрат, а рахунки та квитанції про оплату за проведення будівельно-технічних експертиз суду було надано лише із заявою про ухвалення додаткового рішення. Крім того, суд при вирішення питання щодо стягнення витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, не звернув уваги на те, що відповідач ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, оскільки є особою з інвалідністю з дитинства 1 групи. Тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подавала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення, виходячи з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2020 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про виділ частки з нерухомого майна задоволено (а.с.218-224, том 1).

Постановою Волинського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року рішення Горохівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2020 року залишено без змін (а.с.57-61, том 2).

Постановою Верховного Суду від 08 липня 2021 року постанову Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року та рішення Горохівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2020 року залишено без змін (а.с.170-174, том 2).

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_3 свої вимоги мотивувала тим, що при ухваленні рішення Горохівським районним судом Волинської області у цій справі не було вирішено питання про судові витрати, зокрема, про стягнення з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на її користь 640 грн сплаченого судового збору та 6 100 грн витрат за проведення будівельно-технічних експертиз.

На підтвердження понесення витрат за проведення будівельно-технічних експертиз позивач ОСОБА_3 до заяви про ухвалення додаткового рішення додала квитанцію № 45 від 17 липня 2019 року та квитанцію № 28 від 27 грудня 2019 року на загальну суму 6 100 грн (а.с.137, 138, том 2).

За подання позовної заяви позивачем при зверненні до суду згідно квитанції № ПН350850 від 12 вересня 2017 року було сплачено 640 грн судового збору (а.с.1, том 1).

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про ухвалення у цій справі додаткового рішення та стягуючи з відповідачів у рівних частинах на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати, пов`язані із проведенням будівельно-технічних експертиз, суд виходив з того, що при ухваленні рішення питання про судові витрати не було вирішено.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення судових дебатів у справі сторона позивача не зробила ні усної, ні письмової заяви щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних із проведенням будівельно-технічних експертиз та не надала доказів понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Заяву про ухвалення додаткового рішення позивач подала до суду першої інстанції 08 грудня 2021 року, а рішення суду у цій справі було ухвалено Горохівським районним судом Волинської області 21 вересня 2020 року.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення на її користь з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з оплатою будівельно-технічних експертиз у розмірі 6 100 грн, необхідно залишити без розгляду.

З довідки серії Д-70 № 286928 встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є особою з інвалідністю з дитинства 1 групи (а.с.131, том 1).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З огляду на наведене, у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 сплаченого судового збору у розмірі 320 грн. Отже, сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 640 грн у зв`язку із задоволенням її позову у даному випадку підлягає стягненню на користь позивача лише з відповідача ОСОБА_1 .

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з порушенням норм процесуального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, тому з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з оплатою будівельно-технічних експертиз у розмірі 6 100 грн залишити без розгляду, а в частині стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 270, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2021 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з оплатою будівельно-технічних експертиз у розмірі 6 100 грн залишити без розгляду.

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: