Рішення

від 22.03.2022 по справі 160/21600/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року Справа № 160/21600/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/21600/21 за позовом ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» до відповідача 1: Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідача 2: Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

09.11.2021 року ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача 1: Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідача 2: Державної служби України з безпеки, у якій позивач, з урахуванням уточнень від 11.01.2022 року, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №297273 від 29.07.2021 року, яка була прийнята Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Біллер Компані» (код ЄДРПОУ 43365585).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 09.11.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 12.11.2021 року позовну заяву ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року продовжено ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 12.11.2021 року на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Позивачем в строк, визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 13.01.2022 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №297273 від 29.07.2021 року, яка була прийнята Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Біллер Компані» (код ЄДРПОУ 43365585);

- акт №261507 від 02.06.2021 року;

- постанови №297273 від 29.07.2021 року;

- повідомлення про розгляд справи;

- відомості (інформація) що стали підставою для прийняття оскаржуваної позивачем постанови та інші наявні докази щодо суті спору.

23.02.2022 року відповідачем долучені до матеріалів справи витребувані судом докази по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 23.03.2022 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на протиправність оскарженої постанови, оскільки вважають, що за відсутності відповідної методики зважування відповідач не міг достеменно встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень.

З підстав викладеного, а також зазначаючи, що його неналежним чином повідомлено про дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

Ухвалою суду від 13.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду від 13.01.2022 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/21600/21.

Відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.

Окрім цього, 23.02.2022 року відповідачем долучені до матеріалів справи витребувані судом докази по справі.

Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

Ухвалою суду від 13.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду від 13.01.2022 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/21600/21.

Відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 02.06.2021 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було проведено перевірку транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 (використовує ТОВ «Біллер Компані»).

За результатами такої перевірки посадовими особами відповідача складено Акт №261507 від 02.06.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У Акті зазначено, що під час перевірки було виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу (ТТН №5732, вантаж - відсіві з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР України вагових норм на 27,2% (навантаження на здвоєні осі становить 20,35т. при нормі 16,0т.), у тому числі порушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Згідно Акту №039876 від 02.06.2021 року про перевищення транспортним засобом автомобілем МАЗ номерний знак НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів проведено габаритно-ваговий контроль і встановлено такі осьові навантаження: 6,81т., 9,58т., 10,77т. при нормативно допустимих 11т., 11т., 11т.

У Акті №261507 від 02.06.2021 року також зазначено про те, що транспортний засіб МАЗ номерний знак НОМЕР_1 використовує позивач ТОВ «Біллер Компані» згідно ТТН №5732.

Враховуючи наведене, постановою Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №297273 від 29.07.2021 року до позивача було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн.

У постанові відповідачем зазначено про порушення товариством вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 16 ст. 60 цього Закону.

На думку позивача, при оформленні відповідачем вище вказаних документів, а також при прийнятті ним рішення про застосування до товариства адміністративно - господарського штрафу, відповідач порушив вимоги діючого законодавства України.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою, за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль.

У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

Слід зазначити, що у межах спірних правовідносин, підставою для прийняття оскарженої постанови стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що експлуатується позивачем.

Так, згідно акту перевірки, встановлено, що під час перевірки посадовими особами відповідача було виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу (ТТН №5732, вантаж - відсіві з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР України вагових норм на 27,2% (навантаження на здвоєні осі становить 20,35т. при нормі 16,0т.), у тому числі порушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Також, згідно Акту №039876 від 02.06.2021 року про перевищення транспортним засобом автомобілем МАЗ номерний знак НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів проведено габаритно-ваговий контроль і встановлено такі осьові навантаження: 6,81т., 9,58т., 10,77т. при нормативно допустимих 11т., 11т., 11т.

Таким чином, відповідно до цих результатів вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

При цьому, Підприємство не заперечує щодо відсутності у нього такого дозволу, не ставить під сумнів складений відповідачем розрахунок та визначення розміру плати за проїзд, а лише вказує на відсутність відповідної методики зважування у сфері метрології.

Втім, такі доводи товариства судом до уваги не приймаються, оскільки у розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року №385 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 і від 27 червня 2007 року №879» пункт 19 Порядку № 879 викладено в такій редакції: «Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку».

При цьому, змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» пункт 19 Порядку №879 взагалі було виключено.

З огляду на виключення пункту 19 Порядку №879, наявність у терміні «вимірювання» посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 року у справі № 820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

Посилання позивача на неналежне повідомлення про дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт судом до уваги також не приймається, оскільки порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

У цьому випадку, позивач будь-який доводів з приводу протиправності прийнятої відповідачем постанови, окрім посилань на відсутність методики проведення вимірювання, не навів, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Посилання позивача у цій справі на судову практику з зазначеної категорії справ, без врахування особливостей та обставин по конкретній справі, не може мати наслідком застосування тієї чи іншої правової позиції суду касаційної та/або апеляційної інстанції, оскільки суд надає оцінку конкретним обставинам справи у відповідності до законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Враховуючи наведене вище, слід дійти до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» до відповідача 1: Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідача 2: Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови №297273 від 29.07.2021 року.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» до відповідача 1: Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідача 2: Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови.

Судові витрати розподіленню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» до відповідача 1: Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідача 2: Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Позивач: ТОВ «БІЛЛЕР КОМПАНІ» (53060, Дніпропетровська область, с.Данилівка, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ 43365585).

Відповідач 1: Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач 2: Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр.Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 23.03.2022 року.

Суддя В.В. Ільков