Рішення

від 09.03.2022 по справі 907/64/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/64/22

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у судовому засіданні справу

за позовом виконувача обов`язків керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг в інтересах держави

в особі Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро (позивач-1, рада)

в особі Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, м. Кривий Ріг (позивач-2, диспансер)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», м. Ужгород

про стягнення заборгованості на суму 23657,95 грн.,

Прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача коштів на суму 23657,95 грн сплачених останньому на підставі нікчемних в силу приписів закону додаткових угод № 3 від 25.01.2019, № 4 від 28.01.2019, № 5 від 29.01.2019 до договору про постачання природного газу від 22.12.2018 за № 19-010 укладеного позивачем-2 та відповідачем. Позовні вимоги обґрунтовані незаконним підвищенням за додатковими угодами №№ 3-5 ціни товару, визначеної в договорі, який був укладений за результатами публічних закупівель природного газу. Посилається на те, що відповідача було визнано переможцем оголошених диспансером відкритих торгів з остаточною ціновою пропозицією за 1000 кбм газу 9573,72 грн. та на цих умовах диспансером та відповідачем 22.12.2018 укладено договір № 19-010 на постачання природного газу (далі договір).

У подальшому сторонами внесені зміни до договору шляхом укладення додаткових угод №№ 3-5, за змістом яких суттєво збільшено первісну ціну товару (9573,72 грн. за1000 куб.м, газу), а саме: за додатковою угодою № 3 - ціна за 1000 куб.м газу зросла до 10580,72 грн; за додатковою угодою № 4 - ціна за 1000 куб.м газу становила 11375,72 грн, за додатковою угодою № 5 - ціна за 1000 куб.м газу становила 12475,72 грн.

Стверджує про укладення зазначених додаткових угод за відсутності належного документального обґрунтування зростання ціни газу та про порушення позивачем-2 та відповідачем вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладанні додаткових угод, оскільки не дотримано встановленого цим Законом порядку внесення змін до вже укладеного за результатами відкритих торгів договору, що за приписами ст. 37 цього Закону є підставою вважати такі угоди нікчемними.

Вказані порушення спричинили шкоду інтересам держави, оскільки на підставі зазначених нікчемних угод диспансером надмірно сплачено відповідачу за поставлений газ за 2019 рік бюджетних коштів на суму 23657,95 грн., стягнення якої є предметом даного спору.

Ухвалою суду від 02.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін; встановлено учасникам справи строки для надання суду заяв по суті справи, зокрема, відповідачу - 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із доказами на його обґрунтування, постановлено провести перше судове засідання 10.03.2022.

Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, надіслана на зазначену в позовній заяві адресу відповідача 88018, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, яка є його офіційним місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кореспонденція суду повернута без вручення з відміткою пошти про відсутність адресата.

Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою до повноважень судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

За наведених обставин вважається, що відповідач у даній справі повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому розгляді справи не скористався.

Відповідно до ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено та не спростовано ніким з учасників процесу у ході судового розгляду справи такі фактичні обставини справи.

За даними веб-порталу публічних закупівель Prozorro диспансер у 2018р. провів відкриті торги по закупівлі (№ UA-2018-11-14-000646-а) природного газу, за результатам яких переможцем визнано ТОВ УкртранссервісГруп відповідача у справі, - з яким 22.12.2018 укладено договір.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.2, 3.6 договору постачальник відповідач у справі - зобов`язується передати у власність споживачу диспансеру - у 2019 році природний газ в обсязі 18,350 тис. кбм за ціною 9573,72 грн (з ПДВ) за 1000 кбм, загальна сума договору становить 185298,30 грн.з ПДВ

У подальшому ТОВ Укртранссервіс-груп та диспансер уклали три додаткові угоди до договору, за умовами яких суттєво збільшено первісну ціну газу. Так, за додатковою угодою № 3 ціна за 1000 куб.м газу зросла до 10580,72 грн з ПДВ; за додатковою угодою № 4 ціна за 1000 куб.м газу становила 11375,72 грн з ПДВ, за додатковою угодою № 5 ціна за 1000 куб.м газу становила 12475,72 грн з ПДВ.

У результаті укладення сторонами зазначених додаткових угод до договору загальна ціну за одиницю товару за договором перевищила первісно встановлену ціну відповідно на 1007,00 грн., 1802,00 грн., 2902,00 грн. тобто відбулося збільшення кінцевої вартості газу за 1000 кбм на більше, ніж на 10%.

При цьому, приписами ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон), яким визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися, після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

У даному випадку сторони договору порушили наведені приписи Закону, оскільки ціна за одиницю товару з укладенням додаткових угод збільшилася більше ніж на 10 %.

Обґрунтуванням укладання додаткових угод послугували надані відповідачем довідка від асоціації «Газові трейдери України» № 1 від 08.01.2019 (додаткова угода № 3), експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 10.01.2019 № В-21 (додаткова угода № 4), експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 17.01.2019 № В-88 (додаткова угода № 5).

Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У наведених експертних висновках Житомирської ТПП лише визначено вартість природного газу на конкретну дату та не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення; у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку; у довідці від асоціації «Газові трейдери України» наведено цінові пропозиції станом на 01-07 грудня 2018, 08-15 грудня 2018, 16-23 грудня 2018, 24-31 грудня 2018, відповідно до яких на протязі перших двох періодів ціна газу зростала, а на протязі двох останніх періодів після укладення договору ціна знижувалася, відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору, а саме збільшення ціни газу.

Отже, у ході судового розгляду справи встановлено, що укладення додаткових угод №№ 3-5 до договору відбулося за відсутності належного обґрунтування та з порушенням приписів ч. 4 ст. 36 Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За фактичних обставин справи та з огляду на наведені приписи Закону та Цивільного кодексу України укладені позивачем-2 та відповідачем у даній справі додаткові угоди №№ 3-5 до договору є нікчемними в силу закону, отже - недійсними.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, актами прийому-передачі природного газу на протязі з січня по травень 2019, розрахунком позовних вимог, встановлено, що на підставі нікчемних додаткових угод № 3-5 до договору диспансером прийнято від відповідача природній газ, при цьому надмірно та безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 23657,95 грн.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди № 3-5 до договору, що не спростовує наявність договірних відносин сторін відповідно до договору № 19-010 на постачання природного газу від 22.12.2018 укладеного диспансером та ТОВ УкртранссервісГруп.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК України і ГК України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 695 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 699 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, наведеними нормами глави 54 ЦК України «Загальні положення про купівлю-продаж» встановлений обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві.

Наведене відповідає правовим висновкам, що містяться у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Отже, за наведених фактичних обставин та на підставі зазначених приписів Цивільного кодексу України, позов прокурора про стягнення з відповідача на користь диспансера суми 23657,95 грн. належить задоволити повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати прокуратури на судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі на суму 2270,00 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

1.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (88018, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 53, код ЄДРПОУ 39869593) надмірно отримані кошти на суму 23657,95 грн. (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят сім грн. 95 коп.) на користь комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради (50037, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Кемерівська, 35, код ЄДРПОУ 01985989).

1.2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (88018, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 53, код ЄДРПОУ 39869593) у відшкодування сплаченого судового збору суму 2481,00 грн. (дві тисячі чотиристо вісімдесят одну грн. 00 грн.) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 30.03.2022

Суддя Ушак І.Г