Рішення

від 20.03.2022 по справі 907/11/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/11/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/11/22

за позовною заявою приватного підприємства «КОМ-СЕРВІС», м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ», м. Мукачево про стягнення суми 121.483,99грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 121.483,99 грн., у тому числі грошові кошти в сумі 110.700, 00 грн. - авансового платежу за Договором купівлі-продажу транспортного засобу від 02.08.2021 №02/08/2021, пені в розмірі - 6.475,95 грн., сума три відсотки річних за період 02.09.2021 - 27.12.2021 року - 1.064,53 грн., та суму боргу з врахуванням інфляційного збільшення в розмірі 3 243,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/11/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 20.01.2022 була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана ним 25.01.2022 р.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «КОМ-СЕРВІС», в особі директора Діскант Алли Олексіївни (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ» (Продавець), укладено Договір № 02/08/2021 купівлі - продажу транспортного засобу від 02 серпня 2021 року (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ», як Продавець, взяло на себе зобов`язання передати у власність Приватному підприємству «КОМ-СЕРВІС» - Покупцю, транспортний засіб за наступними характеристиками: марка автомобіля: Iveko, модель автомобіля: Daily, колір автомобіля: білий, рік випуску автомобіля: 1997, марка установки автогідропідіймача: Bumar Koszalin PMT-0144, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений транспортний засіб та оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору, передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дня укладення цього Договору та засвідчується Актом приймання-передачі (Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною), який готується Продавцем та спільно підписується Сторонами Договору.

За умовами п. 2.1 Договору загальна вартість транспортного засобу складає 553 500,00 (п`ятсот п`ятдесят три тисячі п`ятсот) гривень, в т.ч. ПДВ 20 % - 92 250,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, Сторони погодили, що попередня оплата вартості транспортного засобу у розмірі 20 (двадцять) % від його загальної вартості, визначеної п. 2.1 Договору, а саме: 110 700, 00 (сто десять тисяч сімсот) гривень, в т.ч. ПДВ - 18 450, 00 грн., здійснюється Покупцем протягом 3-х банківських днів з дня укладення цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний в розділі 10 Договору.

Здійснення остаточної оплати вартості транспортного засобу у розмірі 80% від його загальної вартості, визначеної в п. 2.1 цього Договору, що становить 442 800,00 гривень в.т.ч. ПДВ 73 800,00 грн., здійснюється Покупцем протягом 3-х банківських днів з дня підписання Сторонами Акта приймання передачі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний в розділі 10 цього Договору (п. 2.3 Договору).

Згідно п.п. 4.14 зокрема обов`язком продавця є передати транспортний засіб Покупцю за відповідним Актом приймання передачі не пізніше 30 календарних днів з дня укладення цього Договору.

Згідно платіжного доручення № 6057 від 05.08.2021 р. приватним підприємством «КОМ-СЕРВІС», як Покупцем, належним чином виконано фінансове зобов`язання в обсязі та строки, обумовлені Договором, а саме: 05.08.2021 року на виконання пункту 2.2 Договору, було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ» НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Пумб», грошові кошти в сумі 110 700,00 (сто десять тисяч сімсот) гривень.

Пунктом 5.2. Договору унормовано, що за несвоєчасну передачу Покупцю транспортного засобу, Продавець, на вимогу Покупця, зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від вартості транспортного засобу, зазначеної в п. 2.1 Договору, за кожен день прострочення, але не більше двох облікових ставок Національного банку України, що діяли в період нарахування пені.

За доводами позивача які підтверджуються матеріалами справи всупереч умовам п. 1.4 Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ» не виконано взяті на себе зобов`язання за Договором та не передано у власність Приватному підприємству «КОМ-СЕРВІС» транспортний засіб за характеристиками, визначеними у п.1.1 Договору.

3 метою досудового врегулювання спору 03.12.2021 року за вихідним № 41 приватним підприємством «КОМ-СЕРВІС», направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ» претензію про повернення грошових коштів у сумі 119 030, 38 грн. згідно укладеного Договору № 02/08/2021 купівлі - продажу транспортного засобу від 02 серпня 2021 року.

Відповідно до вказаної претензії, приватне підприємство «КОМ-СЕРВІС» вимагало не пізніше семи календарних днів з дня отримання даної претензії, повернути сплачені грошові кошти.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало привод для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення суми 121.483,99 грн., у тому числі грошові кошти в сумі 110.700, 00 грн. - авансового платежу за Договором купівлі-продажу транспортного засобу від 02.08.2021 №02/08/2021, пені в розмірі - 6.475,95 грн., сума три відсотки річних за період 02.09.2021 - 27.12.2021 року - 1.064,53 грн., та суму боргу з врахуванням інфляційного збільшення в розмірі 3 243,51 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з нормою частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов`язання - кредитор вправі вимагати виконання обов`язку від боржника. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У спірній ситуації підставою виникнення зобов`язальних відносин між сторонами є факт укладання Договору №02/08/2021 купівлі - продажу транспортного засобу від 02.09.2021 року та факт його виконання позивачами шляхом оплати обумовленого договором товару.

Судом встановлено, що договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу, а тому правовідносини щодо виконання зобов`язань регулюватися Главами 54 ЦК України та Главою 30 ГК України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з не виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині передачі оплаченого позивачами товару.

За умовами п. 1.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ», як Продавець, взяло на себе зобов`язання передати у власність Приватному підприємству «КОМ-СЕРВІС» - Покупцю, транспортний засіб за наступними характеристиками: марка автомобіля: Iveko, модель автомобіля: Daily, колір автомобіля: білий, рік випуску автомобіля: 1997, марка установки автогідропідіймача: Bumar Koszalin PMT-0144, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений транспортний засіб та оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем свого обов`язку з передачі товару.

Водночас позивач свої зобов`язання виконав вчасно та належним чином.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 6057 від 05.08.2021 р. згідно з яким перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ» НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Пумб», грошові кошти в сумі 110 700,00 (сто десять тисяч сімсот) гривень.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17).

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем обов`язку з поставки товару та ним не надано суду жодних доказів у спростування цього.

Водночас матеріали справи містять письмову вимогу позивача про повернення сплачених коштів.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми 110 700,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі продажу, що в свою чергу надає позивачеві право на нарахування відповідачеві відсотків річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

З посиланням на приписи ст, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 ГК України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, в силу положень п.5.2 Договору заявлено також позовні вимоги про стягнення пені, що складає 6 475,95 грн., 1 064,53 грн. відсотків річних та суми 3 243,51 втрат від інфляції.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства та з рішення суду.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення термінів розрахунків покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення покупець, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу продавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору унормовано, що за несвоєчасну передачу Покупцю транспортного засобу, Продавець, на вимогу Покупця, зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від вартості транспортного засобу, зазначеної в п. 2.1 Договору, за кожен день прострочення, але не більше двох облікових ставок Національного банку України, що діяли в період нарахування пені.

Суд здійснивши перевірку суми 6 475,95 грн. пені, прийшов до висновку, що вона нарахована вірно та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 1 064,53 грн. трьох відсотків річних та 3 243,51 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 р. у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 р. у справі № 686/21962/15-ц.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, та інфляційних втрат на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги приватного підприємства «КОМ-СЕРВІС», м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ», м. Мукачево про стягнення суми 121.483,99грн. - підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпат-спец-тех" (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вулиця Великогірна, будинок 36/1, ЄДРПОУ 43952818) на користь Приватного підприємства «КОМ - СЕРВІС» (18001, Черкаська обл. м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 37, код ЄДРПОУ 32129394) суму 121 483,99 грн. (сто двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят три гривні 99 коп.) в т. ч. 110 700,00 грн. попередньої оплати, 6 475,95 грн. пені, 1 064,53 грн. 3% річних, 3 243,51 грн. втрат від інфляції, а також суму 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 31.03.2022.

Суддя О.Ф. Ремецькі