Рішення

від 23.03.2022 по справі 917/1998/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2022 Справа № 917/1998/21

Господарський суд Полтавської області у складі у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу № 917/1998/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатек", вул. Нагірна, 18/16, м. Київ, 04107

до відповідача Фізичної особи-підприємця Шудрі Олександра Юрійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 364 054,35 грн. заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатек до Фізичної особи-підприємця Шудрі Олександра Юрійовича про стягнення 364 054,35 грн. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 14062021/1 поставки товару від 14.06.2021 року в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою від 10.01.2022 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1998/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 року, яка направлялася відповідачу на адресу місцезнаходження, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Європейська, 68, кв. 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 10.01.2022 року є 21.01.2022 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатек" (надалі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Шудрею Олександром Юрійовичем (надалі - покупець, відповідач) укладено договір № 14062021/1 поставки товару (договір) (арк. с. 10-15).

Умовами даного договору сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію (надалі - твар), в асортименті та кількості згідно специфікації та/або видаткових накладних на товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з розділом 3 договору, поставка товару покупцю здійснюється у відповідності з міжнародними правилами «Інкотермс-2020» на умовах DAP за адресою: 39601, Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, 86-А (місце поставки), якщо інше письмово не погоджено сторонами. Правила Інкотермс-2020 застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного договору. Постачальник зобов`язується поставити товар покупцю протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту погодження відповідної заявки (замовлення) покупця та отримання оплати, згідно з п. 4.3 договору. Передавання-приймання товару здійснюється шляхом підписання сторонами видаткової накладної на товар, по кожній партії товару, що поставляється за цим договором.

Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару покупцем та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на товар. Факт прийняття товару є підтвердженням того, що товар прийнятий у відповідності із замовленням покупця.

Як зазначено у розділі 4 договору, покупець сплачує за товар, що поставляється постачальником за цінами, зазначеними у видаткових накладних. Оплата рахунку покупцем є підтвердженням того, що покупець погоджується з вказаними у розрахунку цінами на товар. Розрахунки між постачальником та покупцем здійснюються у відповідності з діючим положенням про безготівкові розрахунки та іншими нормативними документами.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем з відтермінуванням платежу до 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару. Належною оплатою за товар (належне виконання зобов`язання сплатити товар) покупцем вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, з призначенням платежу, що посилається на номер та дату цього договору. Оплата проводиться у національній валюті України - гривні.

Згідно з пунктом 10.1 договору, цей договір діє з моменту укладання цього договору до « 31» грудня 2022 року включно.

Як зазначає позивач, 19.10.2021 р., 27.10.2021 р. та 11.11.2021 р. позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар на загальну суму 446 944,8 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №23 від 19.10.2021 року, №26 від 27.10.2021 року та № 38 від 11.11.2021 р. (арк. с. 16-18). Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково і за ним рахується заборгованість в сумі 356 944,80 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 364 054,35 грн. заборгованості, у тому числі: 356 944,80 грн. основної заборгованості, 6064,96 грн. пені, 0,00 грн - інфляційних нарахувань та 1044,59 грн. 3% річних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію договору №14062021/1 поставки товару від 14.06.2021 року; копії видаткових накладних №23 від 19.10.2021 року, № 26 від 27.10.2021року та №38 від 11.11.2021 року, копію виписки рахунку за 11.11.2021 р. - 05.12.2021 р., копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2021 - 13.12.2021 роки; копію виписки за 11.11.2021р. - 05.12.2021 р., копію витягу з ЄДР відносно відповідача.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним передачі відповідачу товару відповідачу товару в сумі 446 944,80 грн. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором оплатив отриманий товар частково, заборгованість останнього складає - 356 944,80 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 356 944,80 грн. основного боргу, є правомірними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 9.4 договору сторони погодили, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості поставленого товару він зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

На підставі наведених положень договору та закону позивач нарахував відповідачу за період з 09.11.2021 р. по 24.12.2021 р. :

- пеню в сумі 6064,96 грн.,

- 3 % річних в сумі 1044,59 грн,

- інфляційні в сумі 0,00 грн.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені та 3% річних, суд звертає увагу на наступне. При нарахуванні пені та 3% річних за період з 09.11.2021 р. по 24.12.2021 р. позивачем не вірно визначено початок перебігу строку прострочення, а саме без врахування положень ст. 253 ЦК України.

Так, п. 4.3 договору сторони узгодили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем з відтермінуванням платежу до 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару. Належною оплатою за товар (належне виконання зобов`язання сплатити товар) покупцем вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, з призначенням платежу, що посилається на номер та дату цього договору.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події,з якою пов`язано його початок.

Враховуючи умови договору (п.4.3 договору), відповідачу було відтерміновано платіж до 21 календарного дня з моменту отримання товару по оплаті за поставлений товар.

Згідно правової позиції ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 09.06.2020 по справі № 419/1965/18, прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. А отже, зазначення у п. 4.3 договору «до 21 календарного дня» свідчить, що саме ця дата і є останнім днем строку оплати заборгованості.

Виходячи з наведеного, за отриманий товар відповідно до видаткової накладної № 23 від 19.10.2021 року на суму 145 800,00 грн відповідач мав розрахуватися до 09.11.2021 року включно, тому прострочення має місце з 10.11.2021 року. Оскільки відповідач частково оплатив за товар (11.11.2021 року на суму 40 000,00 грн, 15.11.2021 року на суму 40 000,00 грн та 16.11.2021 року на суму 10 000, 00 грн), то:

- пеня від суми 105 800,00 грн. має починати нараховуватися за період з 11.11.2021 року по 14.11.2021 року;

- пеня від суми 65 800,00 грн має починати нараховуватися за період з 15.11.2021 року по 15.11.2021 року;

- пеня від суми 55 800,00 грн - за період з 16.11.2021 року по 24.12.2021 року.

За отриманий товар відповідно до видаткової накладної № 26 від 27.10.2021 року на суму 182 250,00 грн відповідач мав розрахуватися до 17.11.2021 року включно, тому прострочення має місце з 18.11.2021 року (період нарахування пені на суму 1825 250,00 грн - з 18.11.2021 року по 24.12.2021 року).

За отриманий товар відповідно до видаткової накладної № 31 від 11.11.2021 року на суму 118 894,80 грн відповідач мав розрахуватися до 02.12.2021 року включно, тому прострочення має місце з 03.12.2021 року ( період нарахування пені на суму 118 894,80 грн - з 03.12.2021 року по 24.12.2021 року).

З огляду на вищевикладене, позивачем була нарахована пеня на вказану заборгованість необґрунтовано.

За розрахунком суду пеня на заборгованість у розмірі 145 800,00 за період з 10.11.2021 року по 10.11.2021 року складає 67,91 грн; на заборгованість у розмірі 105 800,00 за період з 11.11.2021 року по 14.11.2021 року складає 197,11 грн; на заборгованість у розмірі 65 800,00 за період з 15.11.2021 року по 15.11.2021 року складає 30,65 грн; на заборгованість у розмірі 55 800,00 за період з 16.11.2021 року по 24.12.2021 року складає 1036,50 грн; на заборгованість у розмірі 182 250,00 за період з 18.11.2021 року по 24.12.2021 року складає 3 215,59 грн; на заборгованість у розмірі 118 894,80 за період з 03.12.2021 року по 24.12.2021 року складає 1267,13 грн.

Всього підлягає до стягнення 5 814,89 грн пені за загальний період з 10.11.2021 р. по 24.12.2021 р. В іншій частині вимог про стягнення пені у позові суд відмовляє.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача за договором купівлі-продажу згідно зі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 1044,59 грн за загальний період з 09.11.2021 по 24.12.2021 (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 21).

При перевірці правильності розрахунку 3% річних суд прийшов до висновку про допущення позивачем такої ж помилки, як і при нарахуванні пені (не вірне визначення початкової дати прострочки платежу).

За розрахунком суду 3% річних на заборгованість у розмірі 145 800,00 за період з 10.11.2021 року по 10.11.2021 року складає 11,98 грн; на заборгованість у розмірі 105 800,00 за період з 11.11.2021 року по 14.11.2021 року складає 34,78 грн; на заборгованість у розмірі 65 800,00 за період з 15.11.2021 року по 15.11.2021 року складає 5,41 грн; на заборгованість у розмірі 55 800,00 за період з 16.11.2021 року по 24.12.2021 року складає 178,87 грн; на заборгованість у розмірі 182 250,00 за період з 18.11.2021 року по 24.12.2021 року складає 554,24 грн; на заборгованість у розмірі 118 894,80 за період з 03.12.2021 року по 24.12.2021 року складає 214,99 грн.

Таким чином, всього підлягають до стягнення з відповідача 1000,27 грн 3% річних, а підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 44,32 грн 3% річних у суду відсутні.

Перевірка правильності розрахунку позивачем пені, 3% річних проводилася за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга: Закон».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, розмір інфляційних витрат складає 0,00 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за поставлений товар і позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 356 944,80 грн., пені в сумі 5 814,89 грн., 3% річних в сумі 1000,27 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шудрі Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатек" (вул. Нагірна, 18/16, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 44018923) 356 944,80 грн. основного боргу, 5 814,89 грн пені, 1000,27 грн 3 % річних та 5 456,40 грн судового збору

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення підписано 24.03.2022 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко