Рішення

від 28.03.2022 по справі 918/147/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/147/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства - фірма "Промсервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролетон"

про: стягнення 32 227,02 грн.

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ

Мале приватне підприємство - фірма "Промсервіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролетон" про стягнення 32 227,02 грн., з яких: 21 076,86 грн. заборгованості, 748,46 індексації орендної плати, 809,69 грн. відшкодування витрат на електропостачання, 5 402,74 грн. плати за опалення, 1 432,46 грн. пені, 2 043,05 грн. інфляційних втрат, 713,76 грн. 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору оренди №1005 від 02 січня 2020 року в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

У зв`язку з простроченням сплати орендних платежів, позивач відповідно до пункту 4.6. договору нарахував відповідачу пеню, а також, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), нарахував інфляційні втрати та відсотки.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін, судове засідання призначено на 29 березня 2022 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте 23 березня 2022 року позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, поштове повідомлення, що містило ухвалу суду про відкриття провадження у справі повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з положеннями статті 241 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України), не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Як унормовано пунктом сьомим статті 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд вважає, що було вжито належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

02 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролетон" (орендар) та Малим приватним підприємством-фірмою "Промсервіс" (орендодавець) було укладено договір оренди №1005 (далі - "договір"), відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 29,40 квадратних метрів. Приміщення розташовані в будівлі, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, та належить орендодавцю на праві власності і має технічний паспорт №62687, А9-адмінкорпус МППФ "Промсервіс". В технічному паспорті приміщення означені: № 76/29,4 кв.м.

Відповідно до пункту 3.2 договору, передача приміщення та його повернення оформлюється шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами договору, із обов`язковим зазначенням у них стану приміщення на момент передачі (повернення).

Як видно з матеріалів справи, 02 січня 2020 року між орендодавцем та орендарем було підписано акт прийому-передачі до договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору, орендна плата та плата за опалення сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків.

Згідно з умовами пункту 4.3 договору, розмір орендної плати корегується на індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України, з дати підписання договору.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що у випадку затримки орендної плати орендар сплачує неню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на заборговану суму за кожен день прострочки платежу.

Згідно з умовами пункту 4.7 договору, вартість спожитої орендарем електроенергії (включаючи втрати електроенергії), послуг по утриманню електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії орендарю, послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, а також вартість послуг по водопостачанню та водовідведенню відшкодовується орендодавцю на підставі показників лічильників та згідно виставлених рахунків.

Відповідно до підпункту 7.1.3 договору, орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

31 березня 2021 року між орендодавцем та орендарем підписано угоду про розірвання договору оренди №1005 від 02 січня 2020 року, відповідно до якого сторони погодили що вказаний договір оренди є розірваним 31 березня 2021 року.

31 березня 2021 року сторонами правочину погоджено та підписано акт прийому - передачі орендованого майна.

Позивач вказує, що за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 21 076,86 грн., 748,46 індексації орендної плати, 809,69 грн. відшкодування витрат на електропостачання, 5 402,74 грн. плати за опалення, що стверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Згідно з наявними в матеріалах справи актами надання послуг за період з вересня 2020 року по березень 2021 року загальна сума орендної плати становить 21 076,86 грн. Індексація орендної плати становить 748,46 грн., відшкодування витрат на електропостачання 809,69 грн., а плата за опалення за цей період становить 5 402,74 грн.

Доказів оплати вказаних актів матеріали справи не містять.

Керуючись положеннями пункту 4.6. договору позивач нарахував відповідачу по кожному рахунку починаючи з 26 вересня 2020 року по 26 вересня 2021 року пеню в сумі 1 432,46 грн.

Також, відповідно до положень статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу з жовтня 2020 року по грудень 2020 року інфляційні втрати в розмірі 2 043,05 грн. та 26 вересня 2020 року по 14 лютого 2022 року 3 відсотки річних в сумі 713,76 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг з оренди приміщення. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг.

Щодо позовних вимог в частини стягнення основної заборгованості суд врахував законодавство, що регулює договірні зобов`язання, зокрема правовідносини які виникають на підставі договору оренди приміщення.

Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з визначеннями статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з положеннями статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з нормами частини 4 статті 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На підставі зазначених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд робить висновок, що заявлені вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 21 076,86 грн. заборгованості, 748,46 індексації орендної плати, 809,69 грн. відшкодування витрат на електропостачання, 5 402,74 грн. плати за опалення обґрунтовані та мають бути задоволені.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення 3 відсотки річних в сумі 713,76 грн. та 2 043,05 грн. інфляційних втрат.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Окрім цього, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Також, зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19) .

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав його законним та обґрунтованим. А відтак позовні вимоги в частині стягнення 2 043,05 грн. інфляційних втрат та 713,76 грн. 3% річних мають бути задоволені.

Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню за нездійснення своєчасної оплати по договору оренди в сумі 1 432,46 грн.. Нарахування пені за таких умов передбачено пунктом 4.6. договору.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що у випадку затримки орендної плати орендар сплачує неню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на заборговану суму за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Cуд здійснив перерахунок нарахованої позивачем пені та робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 432,46 грн. пені є законними, обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За висновком суду були встановлені обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 21 076,86 грн. заборгованості, 748,46 індексації орендної плати, 809,69 грн. відшкодування витрат на електропостачання, 5 402,74 грн. плати за опалення, 1 432,46 грн. пені, 2 043,05 грн. інфляційних втрат, 713,76 грн. 3% річних. А тому вказані вимоги є законними, відповідачем не спростованими, а отже такими, що мають бути задоволені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, суд вважає, що судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 2 481,00 грн. необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролетон" (33001, м.Рівне, вул. Руська 2А, код ЄДРПОУ 40053613) на користь Малого приватного підприємства - фірма "Промсервіс" (33027, м.Рівне, вул. Д.Галицького 19, код ЄДРПОУ 13981123) 21 076 (двадцять одна тисяча сімдесят шість) грн. 86 коп. заборгованості, 748 (сімсот сорок вісім) грн. 46 коп. індексації орендної плати, 809 (вісімсот дев`ять) грн. 69 коп. відшкодування витрат на електропостачання, 5 402 (п`ять тисяч чотириста два) грн. 74 коп. плати за опалення, 1 432 (одна тисяча чотириста тридцять два) грн. 46 коп. пені, 2 043 (дві тисячі сорок три) грн. 05 коп. інфляційних втрат, 713 (сімсот тринадцять ) грн. 76 коп. 3% річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Мале приватне підприємство - фірма "Промсервіс" (33027, м.Рівне, вул. Д.Галицького 19, код ЄДРПОУ 13981123).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролетон" (33001, м.Рівне, вул. Руська 2А, код ЄДРПОУ 40053613).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.ч. 1, 2 ст 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Суддя А.Качур