Рішення

від 22.03.2022 по справі 200/6397/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/6397/19

Провадження №2/932/3447/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2022 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.

за участю секретаря: Мудраченко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в залі суду м. Дніпро, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у квітні 2019 року надійшов вищезазначений позов в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №322-16/СК, що становить 14 137,78 грн. та складається з: 1 300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 754,00 грн. - заборгованість за процентами; 4 680,00 грн. - заборгованість за простроченими процентами; 6 947,72 грн. - заборгованість за нарахованими та не сплаченими штрафними санкціями; 456,06 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Доводи позивача викладені у позові.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 09.12.2016 між ТОВ МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №322-16/СК, відповідно до умов якого останній отримав у кредит кошти в розмірі 1 300,00 грн. з кінцевим терміном повернення - 06.01.2017, зі сплатою відсотків у розмірі 732,00 на рік (26,00 грн. на день).

З огляду на те, що ОСОБА_1 допустив неналежне виконання умов кредитного договору, ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» вимушено звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву не надав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до копії кредитного договору №322-16/СК, ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» було надано ОСОБА_1 у кредит кошти в розмірі 1 300,00 грн. з кінцевим терміном повернення - 06.01.2017, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Вказаним договором визначено порядок нарахування процентів та штрафних санкцій, так:

-пунктом 5.1. договору споживчого кредиту передбачено, що позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахуванням на рахунок кредитора в такі строки: а) повернення кредиту - до 06.01.2017; б) проценти за користування кредитом - в день повернення кредиту або пролонгації договору;

-термін сплати відсотків за користування кредитом: відсоткова ставка 1,50% в день від суми заборгованості та сплачується в день фактичного повернення кредиту, але не пізніше 28.11.2017 включно; у разі порушення термінів повернення кредиту відсоткова ставка становить 2% від суми заборгованості до повного погашення заборгованості. Сукупна вартість кредиту становить 732% річних, або 2% в день від суми заборгованості, що у грошовому еквіваленті складає 26 грн. за день. Тип процентної ставки фіксована;

-п. 8.3 Договору визначено, що у разі порушення строків повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу Кредитора штраф у розмірі 2 % процента від суми кредиту за кожний день такого порушення , починаючи із першого календарного дня , наступного за днем повернення Кредиту. Починаючи із третього дні порушення строків повернення Кредиту штраф встановлюється у розмірі 2,98 % процентів від суми кредиту за кожен день порушення строків та нараховується виходячи із фактичного числа календарних днів такого порушення. Нарахування штрафів здійснюється в момент остаточного розрахунку до цього моменту вони вважаються прогнозованими. Штраф є засобом відповідальності Позичальника та нараховується окремо від процентів за користування Кредитом.

На підтвердження суми заборгованості надано: видатковий касовий ордер від 09.12.2016.

Відповідно до копії виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» є надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення).

Норми права, що застосував суд.

Щодо нарахування заборгованості за тілом кредиту, відсотків, інфляції та 3% річних.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 цього Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно висновків до яких дійшла колегія суддів у постановах Верховного Суду у справах №296/10217/15-ц від 07.07.2020 р., №912/1120/16 від 04.02.2020 р. №910/18943/20 від 27.07.2021 р., право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Крім того згідно вимог ч. 2ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування штрафу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання ).

Згідно зі ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Одним із видів неустойки є штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Частинами 4 та 5статті 11Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Аналізуючи норму ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак, а саме якщо: умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві.

Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року у справі про захист прав споживачів кредитних послуг вказав, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

У рішенні №7-рп/2013від 11липня 2013року Конституційний Суд України вказав, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Штраф є засобом відповідальності позичальника та нараховується окремо від процентів за користування кредитом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, стягнення штрафу.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

Висновок суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, стягненню підлягає тіло кредиту, відсотки за період визначеного строку кредиту, а саме за період з 09.12.2016 до 06.01.2017 включно, та 3% річних нарахованих в порядку ст.625ЦК України за період після строку кредиту, а саме за період з 07.01.2017 до 10.04.2019.

В той же час нараховані проценти у розмірі визначеному у договорі після закінчення строку кредиту та штрафні санкції, не підлягають стягненню оскільки нараховані всупереч вимогам законодавства щодо балансу договірних прав та обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ», код ЄДРПОУ36295902, юридична адреса: м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 22, заборгованість за кредитним договором№322-16/СК, що становить 2 510,06 грн. та складається з: 1 300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 754,00 грн. - заборгованість за процентами; 456,06 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ», код ЄДРПОУ36295902, юридична адреса: м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 22, судовий збір у сумі 341,06 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І.Цитульський