Рішення

від 29.03.2022 по справі 564/2651/21

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2651/21

Рядок статзвіту № 71

30 березня 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування: Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування: Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області.

Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 19.09.2019 року було розірвано. Від спільного подружнього життя мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03.10.2019 року з відповідача стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1500 грн. щомісячно на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття. Крім того, з відповідача стягнуто додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач проживає окремо від сім`ї, участі у вихованні дітей не приймає, не цікавиться їх життям, не приїжджає до дітей, не спілкується з ними, призначені судом аліменти не сплачує, внаслідок чого утворилася заборгованість по їх сплаті в розмірі 72 762 грн. 10 коп. Наразі діти проживають разом з нею та перебувають на повному її утриманні.

25 серпня 2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Головинської сільської ради Рівненської області було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, просила суд позбавити його батьківських прав.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 02.11.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, однак відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник органу опіки та піклування Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області І. Войтович в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та не заперечувала щодо його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що сторони з 25.10.2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 19.09.2019 року було розірвано.

Від спільного подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.01.2012 року Виконавчим комітетом Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 27.02.2013 року Виконавчим комітетом Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області. У свідоцтвах про народження дітей відповідач ОСОБА_2 вказаний батьком.

Згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03.10.2019 року з відповідача стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 13 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Крім того, з відповідача стягнуто додаткові витрати на лікування неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Призначені судом аліменти відповідач не сплачує, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 15.07.2021 року становить 72 762,10 грн., що підтверджується інформацією №13308, наданою 15.07.2021 року Костопільським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Судом встановлено, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, життям дітей не цікавиться, не приймає участі у їх фізичному, моральному та духовному вихованні, не цікавиться їх розвитком, станом здоров`я, не надає жодної матеріальної допомоги, ухиляється від сплати аліментів. Неповнолітні діти проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 , яка самостійно займається їх вихованням та утриманням.

Згідно психолого - педагогічних характеристик №63 від 08.04.2021 року, №91 від 21.05.2021 року та №98 від 04.06.2021 року, виданих Головинським ліцеєм Головинської сільської ради відносно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що в процесі навчання дітей активну участь приймає матір, батько в освітньому процесі участі не приймає.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як нехтування своїми обов`язками зі сторони батька та самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглядалося 25.08.2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Головинської сільської ради Рівненської області.

Згідно висновку органу опіки та піклування Головинської сільської ради Рівненської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 стосовно малолітніх дітей» №70 від 25.08.2021 року, орган опіки та піклування Головинської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не готує їх до самостійного життя.

Таким чином, зібрані матеріали справи вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 не цікавиться життям та здоров`ям своїх дітей, не приймає участі у їх вихованні та утриманні, не сплачує аліменти на їх утримання. Неналежне виховання батьком неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є наслідком безвідповідальності батька та нездатність його у вирішенні життєвих труднощів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що батько дітей своїми діями порушує ст. ст. 3, 6, 7 Конвенції ООН про права дитини, зокрема не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує їх матеріально, не цікавиться їх духовним та фізичним розвитком, не займається їх вихованням, не піклується про їх здоров`я.

Відсутність з боку батька піклування про здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток та виховання дітей, відсутність матеріального забезпечення, судом розцінюється як винна поведінка батька.

Згідно ст.164 Сімейного кодексу України батьки, які ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей можуть бути позбавленні батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Тому суд вважає, що ухилення відповідача від належного виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, їх матеріального забезпечення є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Із урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статтей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. (принцип 6) проголошено, що дитина, коли це можливо, має рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Суд вважає доведеним, що не спростовано і самим відповідачем, що останній протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своїх дітей, не піклується про них, не займається їх вихованням, не цікавиться їх навчанням, не готує їх до самостійного життя, не забезпечує їх матеріально.

Відповідно до ч. 2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність, в інтересах дітей, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166, 180 СК України, ст. ст. 10, 11, 12, 247, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства", суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування: Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Постійне, Рівненського району, Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 16.11.2007 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_4 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_2 ), паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 12.02.2009 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_6 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , (житель с. Постійне, Рівненський р-н., Рівненська обл., місце реєстрації АДРЕСА_1 ), паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 16.11.2007 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_4 .

Третя особа:

Орган опіки та піклування - Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області, (місце знаходження с. Головин, вул. Вишнева, 1, Рівненський р-н., Рівненська обл.), код ЄДРПОУ:43929803.

Повне рішення складено

31 березня 2022 року.

СуддяЛ. А. Грипіч