Рішення

від 27.01.2022 по справі 446/2758/21

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/2758/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Самсін М. Л.

секретаря судового засідання Груба Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: с. Прибужани Кам"янка-Бузького району Львівської області) до Кам"янка-Бузької міської ради (місцезнаходження:Львівська область, 80400, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, 2) про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивач подав до суду позовну заяву, в якій просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності в цілому на житловий будинок, який відносився до суспільної групи юсподарства - колгоспний двір та знаходиться по АДРЕСА_1 , який згідно із витягу з погосподарської книги за вих. № 70 від 05.03.2021 відносився до колгоспного двору головою якого була ОСОБА_2 , а також право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 2, 2362 га, яка знаходиться на території с. Прибужани Кам`янка-Бузького району Львівської області цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4622184900:07:000:0169 площею 0,4438, земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 1,0867 кадастровий номер 4622184900:07:000:0133, та земельної діляники № НОМЕР_3 площею 0. 7057 га., кадастровий № 4622184900:07:000:0072 і яка належала ОСОБА_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 421759, виданого 17.08.2005 р. на підставі Розпорядження голови Кам`янка-Бузької райдержадміністрацїї від 24.09.2004 року № 327.

Позивач в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, але подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 11.03.1960 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , про що 11.03.1960 року зроблено відповідний актовий запис за № 11. Згідно даного свідоцтва про народження вбачається, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка для позивача являлась матір`ю, про що 11.12.2009 року в книзі реєстрації смертей здійснено актовий запис за № 25.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який для позивача був батьком, про що 18.03.2014 року в книзі реєстрації смертей здійснено актовий запис за № 10.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2019 року спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , така була прийнята ОСОБА_1 .

Майно на яке видано зазначене свідоцтво про право на спадщину за законом, складається із земельної ділянки, яка розташована на території Прибужанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 5426 га, кадастровий № 4622184900:07:000:0175.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 належало право на частку в майні колишнього колгоспного двору, а саме 1/3 частки домогосподарства, яке розташоване за адресою по АДРЕСА_1 , головою якого була ОСОБА_2 . Окрім зазначеного, батько позивача фактично прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2 , оскільки проживав на день смерті разом із нею, зокрема при житті, їй належало майно, а саме: 1/3 частина житлового будинку, який відносився до суспільної групи господарства колгоспний двір та знаходиться по АДРЕСА_1 , який згідно довідки з по господарської книги Жовтанецької сільської ради за вих. № 70 від 05.03.2021 року відносився до колгоспного двору, головою та членом якого була ОСОБА_2 та земельна ділянка, загальною площею 2,2362 га., яка знаходиться на території с. Прибужани Кам`янка-Бузького району Львівської області цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4622184900:07:000:0169 площею 0,4438, земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 1.0867 кадастровий номер 4622184900:07:000:0133, та земельної діляники № НОМЕР_3 площею 0,7057 га., кадастровий - № 4622184900:07:000:0072, і яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 421759, виданого 17.08.2005 р. на підставі розпорядження голови Кам`янка-Бузької райдержадміністрації від 24.09.2004 року № 327.

Згідно ст. 1261 ч.1 ст. 1266 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з батьків, який його пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові дідові, бабі, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 12, п.2 ч. 1 ст. 346 ЦК України особа може відмовитись від свого майнового права.

Право власності припиняється у разі відмови власника від права власності.

Відповідно до ч. 1.3 ст. 347 ЦК особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Так, згідно Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.

У п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, що діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ч. 4 ст.3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 133, 141, 258, 259, 263-265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності в цілому на житловий будинок, який відносився до суспільної групи господарства - колгоспний двір та знаходиться по АДРЕСА_1 , який згідно із витягу з погосподарської книги за вих. № 70 від 05.03.2021 відносився до колгоспного двору головою якого була ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 2,2362 га., яка знаходиться на території с. Прибужани Кам`янка-Бузького району Львівської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4622184900:07:000:0169 площею 0,4438, земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 1,0867 кадастровий номер 4622184900:07:000:0133, та земельної діляники № НОМЕР_3 площею 0,7057 га., кадастровий № 4622184900:07:000:0072, яка належала ОСОБА_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 421759, виданого 17.08.2005 р. на підставі розпорядження голови Кам`янка-Бузької райдержадміністрацїї від 24.09.2004 року № 327.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Камянка-Бузький районний суд Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачі: ОСОБА_1 (місце проживання: с. Прибужани Кам"янка-Бузького району Львівської області )

Відповідач: Кам"янка-Бузька міська рада (місцезнаходження:Львівська область, 80400, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, 2).

Суддя : Самсін М.Л.