Ухвала

від 29.03.2022 по справі 686/29713/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29713/19

Провадження № 11-кп/4820/212/22

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240010004859 від 13 жовтня 2019 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2021 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Остап`є Підволочиського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, проживає в цивільному шлюбі, раніше судимого:

-01 вересня 2008 року вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.186, ст.75, ст.76 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки;

-07 травня 2013 року вироком Хмельницького міського суду Хмельницької області за ч.4 ст.187, ст.71 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 14 травня 2018 року на підставі ст.82 КК України з заміною на 140 год громадських робіт невідбутої частини покарання строком 4 місяці 13 днів;

-07 жовтня 2020 року вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71, ст.75, ст.76 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки;

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на підставі якої (в редакції від 04 вересня 2009 року) призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати після набрання вироком законної сили, з моменту взяття останнього під варту.

Судом вирішено питання арешту накладеного на майно та речових доказів.

За вироком суду, 12 жовтня 2019 року приблизно о 00 год 30 хв ОСОБА_7 , перебуваючи поруч з територією садівничого товариства «Сонячний», що на вулиці Струзька, 1, у селі Стуфчинці Хмельницького району, Хмельницької області побачив сільськогосподарську техніку, яка там знаходилась, після чого прийняв рішення про вчинення крадіжки.

Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу підійшов до трактора «ХТЗ-242К.20», який перебуває у користуванні ТОВ «Польсько-українська фірма «Велес Євро Трейд», відкрутив дві захисні гайки, після чого таємно викрав дві акумуляторні батареї «Westa UNO 190ah 1250A 12V» вартістю 2 500 грн за 1 шт, загальною вартістю 5 000 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Окрім цього, 12 жовтня 2019 року приблизно о 02 год, ОСОБА_7 , перебуваючи поруч із територією автомобільної стоянки, що на вулиці Старокостянтинівське шосе, 2/1Г в місті Хмельницькому, побачив сільськогосподарську техніку, яка там знаходилась, після чого прийняв рішення про вчинення повторної крадіжки.

Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшов до автомобіля «МАЗ 5549», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у володінні ОСОБА_8 , відкрутив захисні гайки, після чого таємно викрав дві акумуляторні батареї «Energia 190ah 1200A 12V», вартістю 2 200 грн за 1 шт, загальною вартістю 4 400 грн, якою розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 підійшов до автомобіля «Reno Premium» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у володінні ОСОБА_9 , та діючи аналогічним способом таємно викрав дві акумуляторні батареї «Kebron 180ah 950A 12V», вартістю 2 000 грн за 1 шт, загальною вартістю 4 000 грн, якою розпорядився на власний розсуд.

Зазначеними протиправними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просив змінити вирок Хмельницького міськрайонного суду від 22 жовтня 2021 року, звільнити його від відбування призначеного судом першої інстанції покарання із застосуванням максимального розміру іспитового строку.

Уважав, що вирок суду першої інстанції є необґрунтованим, а призначене покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його суворість.

Зазначав, що щиросердечно розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, попросив вибачення у потерпілих, примирився з ними, та останні претензій до нього не мають.

Посилався на те, що зобов`язався в подальшому не вчиняти кримінальних правопорушень, став на шлях виправлення, зробив висновки зі своєї неправомірної поведінки та вбачає можливість свого виправлення без ізоляції від суспільства.

Звертав увагу, що суд першої інстанції не повною мірою врахував те, що він офіційно влаштувався на роботу, має на утриманні дітей, повністю відшкодував шкоду потерпілим, протягом тривалого терміну не вчиняв будь-яких протиправних дій.

Окрім того, реальне відбування покарання погіршить міцні соціальні зв`язки з його сім`єю, призведе до втрати роботи.

З огляду на це, на його думку, реальне покарання не буде справедливим та співмірним характеру вчинених ним дій.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги; заперечення прокурора ОСОБА_5 проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Відповідно до ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний перегляд оскаржуваного вироку здійснюється у відповідності з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, в межах поданої апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості, правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому в цій частині вирок суду першої інстанції не перевіряється.

Колегія суддів за наслідками розгляду кримінального провадження приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 з огляду на таке.

Так, приписами ст.75 КК України встановлено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд обґрунтовано, з урахуванням норм чинного законодавства призначив обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України саме у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції належно врахував всі обставини для призначення покарання відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України.

При призначенні покарання належним чином враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, встановлено та взято до уваги те, що ОСОБА_7 , маючи не погашену судимість за вчинення тяжких та особливо тяжкого корисливих злочинів, через відносно нетривалий час один рік і п`ять місяців після звільнення з місць позбавлення волі вчинив новий умисний корисливий злочин, середньої тяжкості станом на момент вчинення, на момент ухвалення вироку відноситься до нетяжких злочинів.

Такі обставини, свідчать про небажання ОСОБА_7 ставати на шлях виправлення та необхідність застосування до нього наразі більш суворого виду покарання з альтернативних, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.

Разом з тим, безпідставними є доводи про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства та застосування до останнього звільнення від покарання з випробуванням, з посиланням на наявність на його утриманні малолітньої дитини та офіційне працевлаштування обвинуваченого.

Вказані доводи були належним чином враховані судом першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_7 та їм надана мотивована оцінка.

Так, обставини перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківство якого в свідоцтві про народження зазначено зі слів матері, що підтвердила в суді свідок ОСОБА_11 співмешканка ОСОБА_7 , вже існували на момент вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, однак не вплинули та не змогли запобігли його протиправній поведінці.

Не спростовують вказаних доводів і відомості про офіційне працевлаштування ОСОБА_7 . Натомість, як слідує з інформаційної довідки про судимості, ОСОБА_7 раніше вже двічі у 2008 та 2010 роках звільнявся від відбування покарання за вчинення тяжких корисливих злочинів з випробуванням, однак на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчиняв нові злочини, останній раз особливо тяжкий умисний корисливий злочин.

Крім того, враховано і неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового провадження, який тривалий час ухилявся від суду першої інстанеції, змінивши без повідомлення постійне місце проживання і з`явився до суду лише після оголошення його в розшук.

Відповідно до усталеної судової практики при призначенні покарання в кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , обґрунтовано визнано щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , є рецидив злочинів.

Колегія суддів погоджується, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є та буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відтак, призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання є належно вмотивованим і обґрунтованим.

Статтею 75КК України передбачено, що у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таке рішення має бути належним чином мотивовано.

Колегія суддів належним чином дослідила і оцінила всі обставини, які мають значення для справи, та враховувала, що ст.75КК України застосовується лише в тому разі, коли для цього є певні умови і підстави.

Обставини, зазначені в апеляційній скарзі, не дають можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання на підставі ст.75КК України, із встановленням іспитового строку.

Звільнення обвинуваченого від відбування покарання із встановленням іспитового строку не сприятиме його виправленню та попередженню вчиненню нових злочинів.

Належну увагу колегія суддів звертає на тяжкість та характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є неодноразово судимий та на шлях виправлення не став, і під час іспитового строку вчинив нові злочини, останній раз особливо тяжкий умисний корисливий злочин.

З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що застосування щодо ОСОБА_7 положень ст.75КК України буде неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки не сприяє меті покарання - виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів, а тому буде невиправдано м`яким заходом примусу, який не можна вважати співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Підстав для зміни призначеного покарання, із застосуванням ст.75 КК України, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3