Рішення

від 20.05.2010 по справі 2-125/2010

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-125/2010

?

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Фабіжевського С.А.

при секретарі - Поберещенко К.В.

за участю адвоката - Шаталіна М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,

в с т а н о в и в:

Позивачка наполягала на зобов`язанні відповідачки спростувати відомості у її присутності про те що вона (позивачка) є повією, крадійкою та особою, яка зловживає спиртними напоями, на стягненні моральної шкоди у розмірі 1700 грн. та судових витрат 125 грн. по сплаті державного мита та 17 грн. на ІТЗ, а всього 1842 грн..

Відповідачка позов не визнала, стверджуючи, що ніяких відомостей, що принижують честь та гідність позивачки вона не розповсюджувала; 05 березня 2009 року біля 14 години 00 хвилин, вона дійсно зайшла у будинок позивачки і висловила їй свою претензію з приводу того, що вона знищила вишню-шпанку, яка була розташована на вулиці біля будинку і яку посадила її (відповідачки) померла мати. З цього приводу між ними виникла сварка, в процесі якої позивачка била її віником по спині і вона змушена була залишити подвір`я позивачки. Тоді були присутні крім них її (відповідачки) дочка з маленькою дитиною на руках та ще якась жінка, яка вийшла з будинку позивачки, почувши сварку між ними.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що 05 березня 2009 року після обіду вона перебувала у гостях позивачки, коли почула якийсь шум на подвір`ї останньої. Хазяйка вийшла на цей шум. Одразу ж вона почула нецензурну лайку. Вона теж вийшла на подвір`я і побачила відповідачку, яку досі не знала. Остання лаялася нецензурно і ображала позивачку повією, крадійкою, особою, що постійно пиячить. Позивачка ж тільки вимагала відповідачку залишити подвір`я; тут же знаходилася дочка відповідачки з маленькою дитиною на руках. Додала, що знає позивачку біля 50 років як добропорядну людину, яка зовсім не вживає спиртних напоїв. На її думку відповідачка звісно принизила честь та гідність позивачки.

Свідок ОСОБА_4 стверджував, про те, що трапилося 05 березня 2009 року на подвір`ї відповідачки знає зі слів своєї дружини і також був, ображений поведінкою відповідачки, яку зовсім не знає. Характеризував позивачку як добропорядну людину.

Свідок ОСОБА_5 стверджувала, що з позивачкою вони вчилися у одному класі і у неї (позивачки) з відповідачкою дійсно склалися взаємонеприємні стосунки. 05 березня 2009 року вона о 14 годині 00 хвилин теж була у будинку позивачки і чула, як відповідачка нецензурно лаяла позивачку і ображала її словами, що вона повія, крадійка, постійно пиячить. Але, сама вона з будинку на подвір`я не виходила. Також була обурена поведінкою відповідачки. Характеризувала позивачку, як добропорядну людину.

Свідок ОСОБА_6 стверджувала, що влітку, 12 серпня 2009 року, вона за вимогою позивачки у колодязі останньої, що знаходиться на вулиці разом з майстром підключали водомір і чули, як сторони чогось сперечалися між собою. Але, коли дійшло до нецензурної лайки, майстер погрозив їм припинити свою роботу і сварка між ними закінчилася.

Свідок ОСОБА_7 стверджувала, що вона є сестрою відповідачки і саме у неї, а не у сестри, з позивачкою трапилися постійні сварки і саме вона сперечалася з позивачкою за вишню своєї матері, а не сестра. Підтвердила, що у неї з позивачкою взаємонеприємні стосунки.

Свідок ОСОБА_8 стверджувала, що доборе знає обидві сторони. Саме вона допомагала відповідачці та її сестрі, ОСОБА_7 , доглядати за їх хворою матір`ю, яка зараз вже померла. І сестри неодноразово їй жалілися, що позивачка розповсюджувала всюди, що вони зовсім не доглядають за своєю матір`ю, що вона неохайна, брудна, не доглядана. Але, насправді це було зовсім не так.

Свідок ОСОБА_9 стверджувала, що вона є дочкою відповідачки і була присутня 5 березня 2009 року біля 14 години при конфлікті між сторонами. Казала, що вона з матір`ю тільки зайшли на подвір`я позивачки спитати чому вона знищила вишню-шпанку, яку посадила її (свідка) бабуся. Позивачка негайно викликала з будинку якусь свою знайому і почала бити віником по плечах відповідачку. І вони змушені були піти бо її маленька дитина розплакалася. Про розповсюдження якихось відомостей, що принижують честь та гідність позивачки з боку відповідачки достеменно їй нічого невідомо.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи Котовського МВ ГУМВС України в Одеській області за № 567 від 17 березня 2009 року, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що сторони є сусідками і між ними існують взаємонеприємні стосунки на побутових підставах 05 березня 2009 року о 14 годині, відповідачка зі своєю дочкою з мамою дитиною на руках прийшла на подвір`я позивачки і висловила останній претензії з приводу того, що вона 04 березня 2009 року знищила вишню-шпанку, яку посадила її покійна матір. З цього приводу виникла сварка, в процесі якої відповідачка образила позивачку, висловившись на її адресу те, що вона є повією, крадійкою, особою, що зловживає спиртними напоями. Це було сказано у присутності свідка ОСОБА_3 та власної дочки відповідачки. Чули ці непристойні вислови на адресу позивачки і свідок ОСОБА_5 , що знаходилась у будинку останньої, але на подвір`я не виходила. Обидва свідка підтвердили обставини справи у судовому засіданні. Підтверджено це і постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 березня 2009 року, що має чинну силу і ніким не скасована. Висловлення відповідачкою на адресу позивачки образливих виразів у присутності визначеного вище кола осіб, розцінюється судом, як поширення недостовірної інформації стосовно позивачки (див. п. 15 ч.ч. 2, 5, 6 постанови Пленуму ВСЧ України № 1 від 27 грудня 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи»), що безумовно завдало позивачці моральну шкоду. При цьому будь-яких відомостей, що б підтвердили образливі вирази відповідачки, суду не надано. Навпаки, крім принципу презумпції добропорядності, позивачкою надані характеристики, які посвідчують її, як пристойну людину. Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку про те, що позивачка має право на відшкодування моральної шкоди. Визнаючи розмір такого відшкодування у 1000 грн., суд керується положеннями ст..ст. 23, 270, 277 п. 1, 280, 1167 п. 1 ЦК України та зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 грудня 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи».

При цьому суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як такі, що не мають відношення до подій 05 березня 2009 року та свідка ОСОБА_4 , тому що він знає про обставини справи зі слів іншої особи, а сам у конфлікті участі не брав. Критично суд ставиться і до пояснень свідка ОСОБА_9 , як такі, що не підтверджують пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ..

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88 п. 1, 212, 215 ЦПК України, ст..ст. 23, п. 1 п.п. 4 ст. 270, 275 п. 1, 277 п. 1, 280, 1167 п. 1 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_10 частково задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати у присутності ОСОБА_1 відомості, що ганьблять її честь та гідність.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 51 грн. по сплаті державного мита та 17 грн. на ІТЗ, а всього 1068 грн..

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження (апеляційної заяви), а в подальшому апеляційної скарги в 20-ти денний строк з дня подачі зазначеної заяви.

По закінченню строків на апеляційне оскарження і не надходження апеляції, а також в разі не скасування цього рішення в апеляційному порядку воно набирає законної сили.

Суддя -